Постанова

від 12.10.2021 по справі 910/20110/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. Справа№ 910/20110/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Реуцькій Т.О.

представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ВК СИГНАЛ

на рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2021

у справі №910/20110/20 (суддя Джарти В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТБС-ПРОФ

до товариства з обмеженою відповідальністю ВК СИГНАЛ

про стягнення 125 817, 30 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в сумі 125 813, 30 грн. сплаченої позивачем відповідачу на виконання умов договору поставки № ВКС 1001-1 від 01.10.2020.

У позовній заяві позивач зазначив про те, що:

- на виконання умов спірного договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СГ-0001040 від 05.10.2020 на суму 136 817, 30 грн. який позивачем 05.10.2020 оплачено у повному обсязі, проте відповідач свій обов`язок щодо поставки товару не виконав, в у подальшому на вимогу позивача (лист №6 від 10.11.2020) повернув позивачу лише частину передплати у загальній сумі 11 000, 00 грн.;

- неповернутою залишилась частина передоплати в сумі 125 813, 30 грн. за стягненням якої позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/20110/20 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача в розмірі 125 817, 30 грн., підтверджена наявними у матеріалах справи належними доказами, відповідачем наявність заборгованості не оспорюється і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, а відтак позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю ВК СИГНАЛ звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2021 по справі №910/20110/20 скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У апеляційній скарзі відповідач повідомив про те, що на виконання умов спірного договору поставки ним від позивача було отримано грошові кошти в сумі 125 813, 30 грн. після чого ним позивачу поставлено партію товару на суму 119 297, 34 грн., а решту грошових коштів в сумі 17 519, 96 грн. повернуто.

До апеляційної скарги відповідачем додані докази, а саме оригінали довіреності на отримання матеріальних цінностей №82 від 05.10.2020, рахунку-фактури №СГ-0001040 від 05.10.2020, видаткової накладної №РН091001 від 09.10.2020, листа №6 від 10.11.2020 та підписаного з боку відповідача та скріпленого його печаткою договору поставки №ВКС 1001-1 від 01.10.2020, а також належним чином засвідчені копії платіжних доручень №3628 від 01.12.2020, №19 від 20.11.2020 та №3636 від 16.12.2020.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 апеляційну скаргу у справі №910/20110/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А. (Дідиченко М.А.), Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 17.05.2021 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/20110/20 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20110/20.

31.05.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/20110/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ВК СИГНАЛ на рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/20110/20, справу призначено до розгляду на 13.07.2021 об 11 год. 30 хв.

Щодо доданих відповідачем до апеляційної скарги доказів слід зазначити наступне.

Як слідує з матеріалів справи частина з вказаних доказів, саме копії рахунку-фактури №СГ-0001040 від 05.10.2020 та платіжних доручень від 20.11.2020 та від 01.12.2020 вже наявна у матеріалах справи, а відтак вказані документи не можна вважати додатковими доказами.

Щодо решти документів, а саме оригіналів довіреності на отримання матеріальних цінностей №82 від 05.10.2020, видаткової накладної №РН091001 від 09.10.2020, листа №6 від 10.11.2020 та підписаного з боку відповідача та скріпленого його печаткою договору поставки №ВКС 1001-1 від 01.10.2020, а також належним чином засвідченої копії платіжного доручення №3636 від 16.12.2020 слід зазначити наступне.

Враховуючи, що відповідач додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оскарженого рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасника судового процесу.

Відповідач у апеляційній скарзі не наводить причин неподання вказаних доказів до суду першої інстанції.

Водночас колегією суддів при дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.

При зверненні до суду позивачем вказано наступну адресу відповідача: 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 18-Б.

На вказану адресу позивачем було направлено копії позовної заяви та доданих до неї документів, а судом першої інстанції ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.12.2020.

При цьому, згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 18-Б, офіс 212 . Вказана адреса зазначена відповідачем як власна і у спірному договорі поставки №ВКС 1001-1 від 01.10.2020 та виставленому на його виконання рахунку-фактурі №СГ-0001040 від 05.10.2020.

За змістом п. 42 Правил надання послуг поштового зв`язку, за затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири ; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується те, що як позивач, так і суд першої інстанції направляв відповідачу кореспонденцію за іншою адресою, ніж адреса місцезнаходження відповідача.

Згідно відомостей які містяться на он-лайн сервісі Укрпошти Відстеження поштових пересилань поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 2103602064108 (у вказаному відправленні позивач направив відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів - примітка суду) адресату вручено не було.

Також відповідач не отримав і ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.12.2020, а відповідне поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №0105477089387 повернулось до суду з відміткою пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання .

Слід зазначити і про те, що позивачем при направлення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів у накладній №2103602064108 зазначено номер телефону контактної особи відповідача НОМЕР_1 , проте вказаний номер не відповідає зазначеному відповідачем у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рахунку-фактурі №СГ-0001040 від 05.10.2020 контактному номеру телефону - НОМЕР_2 .

Вказані обставини свідчать про те, що як позовну заяву так і ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.12.2020, якою, серед іншого, судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), фактично відповідачу вручено не було з підстав, які від нього не залежали, в той час як неотримання ухвали суду про відкриття провадження у справі, унеможливило надання відповідачем відзиву на позов та, відповідно, доказів на підтвердження власної позиції.

При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що позивач будучи обізнаним про наявність інших, окрім доданих ним до позовної заяви документальних доказів стосовно спірних правовідносин, добросовісно користуючись наданими йому правами, мав надати всі вказані докази до суду першої інстанції.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності сторін визначається тим, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, а суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, серед іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ст. 13 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приймає додані до апеляційної скарги оригінали довіреності на отримання матеріальних цінностей №82 від 05.10.2020, видаткової накладної №РН091001 від 09.10.2020, листа №6 від 10.11.2020 та підписаного з боку відповідача та скріпленого його печаткою договору поставки №ВКС 1001-1 від 01.10.2020, а також належним чином засвідченої копії платіжного доручення №3636 від 16.12.2020, як додаткові докази по справі та переглядає судове рішення з врахуванням вказаних доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 розгляд справи було відкладено на 12.10.2021, в зв`язку з неявкою представників сторін.

28.09.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

У судове засідання 12.10.2021 представники сторін в котре не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 55-58, 62-65, 73-74).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи , належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2020 позивач як покупець та відповідач як постачальник уклали договір поставки №ВКС 1001-1 (далі Договір) (а.с. 5) в п. 1.1 якого погодили, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити на умовах викладених у Договорі металопрокат (далі Товар), асортамент, кількість та ціна якого вказані в рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до Договору, які є його невід`ємною частиною.

У розділі 3 Договору сторонами погоджено ціну та порядок розрахунків зокрема те, що:

- ціна на Товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем, з урахуванням ПДВ і вказується в рахунках та інших супровідних документах. Ціна на Товар може змінюватись в залежності від коливань середньо ринкових цін на металопрокат (п. 3.1);

- розрахунок по даному Договору здійснюється у національній валюті України (гривні) у безготівковій грошовій формі (п. 3.1);

- оплата всієї вартості Товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у Специфікаціях до даного Договору. У разі одержання від покупця передплати частково якщо це не суперечить умовам розрахунків), постачальник має обов`язки з поставки Товару лише на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками Товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі (п. 3.4);

- датою оплати вартості Товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.6).

Поставка Товару здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів Інкотермс в редакції 2010 року, з урахуванням особливостей, визначених Договором. Строк поставки Товару - протягом 10 робочих днів після 100% передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій Товару узгоджуються сторонами у Специфікаціях до цього Договору. (пункти 4.1, 4.2 Договору)

У пункті 4.4 Договору визначено, що датою поставки Товару вважається дата отримання Товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана у видатковій накладній.

На виконання умов Договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СГ-0001040 від 05.10.2020 на суму 136 817, 30 грн. (з ПДВ) який позивачем оплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №19 від 05.10.2020. (а.с. 7, 8)

Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на те, що:

- відповідач не виконав договірні зобов`язання та не здійснив поставку товару, проте здійснив часткове повернення коштів на загальну суму 11 000, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №19 від 20.11.2020 та №3628 від 01.12.2020 (а.с. 10, 11);

- з огляду на вказані обставини 02.12.2020 на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою повернути залишок неповернутих коштів на розрахунковий рахунок позивача, яка відповідачем залишилась без задоволення;

- за таких обставин, відповідно до положень ч. 2 ст. 693 ЦК України згідно з якою якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, позивач має право на стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 125 813, 30 грн. які становлять різницю між сумою передоплати та коштами, які були відповідачем позивачу повернуті (136 817, 30-11 000, 00).

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі з чим, враховуючи надані відповідачем докази, колегія суддів погодитись на може з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки, до яких за своєю правовою природою відноситься спірний Договір, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом положень Договору асортамент, кількість та ціна Товару, який має бути поставлений, вказується зокрема у рахунках-фактурах, строк поставки Товару - протягом 10 робочих днів після 100 % передоплати, а датою поставки Товару є дата отримання Товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана у видатковій накладній (п.п. 4.2, 4.4 Договору).

Отже, враховуючи, що грошові кошти в сумі 136 817, 30 грн. позивач відповідачу перерахував 05.10.2020, Товар, у погодженому в рахунку-фактури №СГ-0001040 від 05.10.2020 асортименті, мав бути відповідачем позивачу поставлений у строк по 19.10.2020 включно, а доказом такої поставки є підписана позивачем видаткова накладна.

З наданих відповідачем оригіналів довіреності на отримання матеріальних цінностей №82 від 05.10.2020 (а.с. 31) та видаткової накладної №РН091001 від 09.10.2020 (а.с. 33) слідує, що на підставі рахунку-фактури №СГ-0001040 від 05.10.2020 (а.с. 32) відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 119 297, 34 грн. Вказані документи містять підписи директора позивача Юрківського О.І., які скріплені печаткою позивача, без зауважень.

Зі змісту рахунку-фактури №СГ-0001040 від 05.10.2020 (а.с. 7) слідує, що сторонами погоджено поставку наступного товару: труба 80x40x3 у кількості 0,0970 т; труба 60x40x3 у кількості 0,2110 т; труба Ду32х2,8 у кількості 0,0060 т; арматура 10 А-240 у кількості 0,0270 т; арматура 10 у кількості 0,4910 т; арматура 12 у кількості 1,8000 т; арматура 18 у кількості 4,4200 т; арматура 20 у кількості 0,4330 т, а зі змісту видаткової накладної №РН091001 від 09.10.2020 - що позивачем відповідачу було поставлено наступний товар: труба 80x40x3 у кількості 0,0970 т; труба 60x40x3 у кількості 0,2110 т; труба Ду32х2,8 у кількості 0,0060 т; арматура 10 А-240 у кількості 0,0270 т; арматура 10 у кількості 0,4910 т; арматура 20 у кількості 0,4330 т. (а.с. 33)

Отже, асортимент поставленого за видаткової накладною №РН091001 від 09.10.2020 товар відповідає асортименту, який був погоджений сторонами у рахунку-фактури №СГ-0001040 від 05.10.2020 (а.с. 32), а непоставленими залишились арматура 12 у кількості 1,8000 т та арматура 18 у кількості 4,4200 т загальна вартість яких, з урахуванням ПДВ, становить 17 519, 96 грн.

Отже, непоставленим залишився товар на загальну суму 17 519, 96 грн. (136 817, 30-119 297, 34).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 615 ЦК України).

Відповідно до статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі №3-127гс11 та неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 у справі №910/5444/17 від 31.10.2018 у справі №910/13318/16, від 26.10.2018 у справі №910/1775/18 від 27.08.2019 у справі №911/1958/18.

Відповідачем до апеляційної скарги додано лист позивача вих. №6 від 10.11.2020 (а.с. 37) в якому позивач просить повернути помилково перераховані кошти у сумі 136 817, 30 грн. згідно платіжного доручення №19 від 05.10.2020.

З наданих позивачем та відповідачем копій платіжних доручень №3628 від 01.12.2020, №19 від 20.11.2020 та №3636 від 16.12.2020 (а.с. 34, 36) слідує, що відповідачем позивачу, з посиланням на лист вих. №6 від 10.11.2020, перераховано грошові кошти у загальній сумі 17 519, 96 грн.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на обставини, які встановлені вище, загальна вартість поставленого відповідачем позивачу товару та сума коштів, які були позивачу повернуті становить 136 817, 30 грн. (119 297, 34+17 519, 96), що відповідає сумі коштів, яку позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням №19 від 05.10.2020.

Вказане свідчить про те, що зобов`язання відповідача перед позивачем за Договором, які виникли з огляду на перерахування позивачем відповідачу коштів в сумі 136 817, 30 грн. (а саме зобов`язання з поставки товару, яке, з огляду на виконання його у неповному обсязі, змінилось зобов`язанням з повернення вартості непоставленого товару - примітка суду) припинилось його виконанням, проведеним до звернення позивача до суду з цим позовом.

За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 125 813, 30 грн. сплаченої позивачем відповідачу на виконання умов договору поставки №ВКС 1001-1 від 01.10.2020 відсутні у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що згідно з ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані, серед іншого, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, і, враховуючи що судом першої інстанції справу розглянуто без участі відповідача, саме позивач мав надати відомості як про часткову поставку відповідачем товару, так щодо всієї суми коштів, яка відповідачем позивачу була повернута, чого ним зроблено не було, що призвело до прийняття судом першої інстанції помилкового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/20110/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відмовляється повністю.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю ВК СИГНАЛ задовольняється повністю.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ВК СИГНАЛ на рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/20110/20 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/20110/20 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТБС-ПРОФ (21001, Вінницька обл., місто Вінниця, вул.. Героїв Крут, будинок 4-В, офіс 48, ідентифікаційний код 41571234) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВК СИГНАЛ (04050, місто Київ, вул. Іллєнка Юрія, будинок 18-Б, офіс 212, ідентифікаційний код 42483563) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. 00 коп.

5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити суду першої інстанції.

6. Матеріали справи № 910/20110/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 28.10.2021

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко