Постанова

від 27.05.2010 по справі 34/514-18/456-22/121

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2010 № 34/514-18/456-22/121

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Андріє нка В.В.

суддів:

За участю представникі в:

від прокуратури: не з' явився,

від позивача 1: не з' явився ,

від позивача 2: Пантюхова Л.Р., довіреність № 29-22/83 від 18.03.10 р.,

від позивача 3: Стоцький О .Л., довіреність № 220/358/д від 11.05.10р .,

від відповідача: Парицьк а Н.О., довіреність № 1 від 27.04.10р .

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Товариство з обм еженою відповідальністю "Рег іонІнвест"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 11.06.2007

у справі № 34/514-18/456-22/121 ( .....)

за позовом Заступника Генераль ного прокурора України в інт ересах держави в особі Верхо вної Ради України, Кабінету М іністрів України, Міністер ства оборони України

до Товариства з обмежен ою відповідальністю «Регіон інвест»

про визнання недійсним и Договору міни нерухомого в ійськового майна на житло дл я військовослужбовців та чле нів їх сімей від 22 вересня 2004 ро ку та Додаткової угоди до Дог овору міни від 24 вересня 2004 рок у

за зустрічним позовом п ро визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерально го прокурора України в інтер есах держави в особі Верховн ої Ради України, Кабінету Мін істрів України та Міністер ства оборони України зверн увся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „Регіонінвест” про визна ння недійсним договору міни нерухомого військового майн а на житло для військовослуж бовців та членів їх сімей від 22.09.2004р. та додаткової угоди до н ього від 24.09.2004р., укладених між Міністерством оборони Укр аїни та ТОВ „Регіонінвест”, а також про зобов' язання сто рін повернути все одержане н а виконання зазначеного дого вору міни.

Під час розгляду справи у мі сцевому господарському суді , ТОВ „РегіонІнвест” звернул ось з зустрічним позовом про визнання права власності на майнові комплекси.

Справа розглядаласть госп одарськими судами неоднораз ово.

Рішенням господарського с уду м. Києва від 11.06.2007р. у справі № 34/514-18/456-22/121 первісний позов задово лений повністю, визнані неді йсними договір міни нерухомо го військового майна від 22.09.2004р . та додаткова угода до нього в ід 24.09.2004р., зобов' язано поверну ти до Міністерства оборо ни України майнові комплекси загальною площею 3 930,30 кв.м та 5 9 07,20 кв.м, які розташовані в м. Киє ві по вул. Січневого Повстанн я, 38 та 40, стягнуто з Міноборони на користь ТОВ „РегіонІнвес т” 421 876, 00 грн. сплачених коштів з а недійсною угодою та 19 379 700,00 гр н. відшкодування вартості ма йна за недійсною угодою. В зад оволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням ТОВ „РегіонІнвест ” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасув ати. Дана апеляційна скарга п рийнята до провадження Київс ьким апеляційним господарсь ким судом.

Обґрунтовуючи вимоги апел яційної скарги, апелянт поси лається на неповне з' ясуван ня судом першої інстанції об ставин справи, недоведеність обставин, що мають значення д ля справи, які суд визнав вста новленими, порушення судом п ершої інстанції при розгляд і справи норм матеріального та процесуального права.

Зокрема відповідач за перв існим позовом стверджує про відсутність правових підста в для визнання оспорюваних д оговорів недійсними.

Представники прокуратури та позивача просили суд ріше ння залишити без змін, а апеля ційну скаргу без задоволення з огляду на законність та обґ рунтованість оскаржуваного рішення.

Під час розгляду справи апе ляційним господарським судо м ТОВ „РегіонІнвест” було за явлено клопотання про призна чення у справі судової будів ельно-технічної експертизи з визначення ринкової вартост і житлового будинку літера „ А-10” загальною площею 16 681,50 кв.м, який знаходиться в м. Харкові по вул. Свинаренка Петра, 20.

Дане клопотання судом було задоволене, ухвалою суду від 09.08.2007 р. призначено у справі суд ову будівельно-технічну експ ертизу, проведення якої дору чено Харківському науково-до слідному інституту судових е кспертиз ім. Засл. проф. М.С. Б окаріуса. На вирішення експ ертів було поставлено насту пне питання:

- яка станом на день проведе ння експертизи ринкова варті сть житлового будинку літ. „А -10” загальною площею 16 681,50 кв. м, я кий розташований в м. Харків п о вул. Свинаренка Петра будин ок № 20?

20.04.2009 р. судовим експертом бул о складено висновок судової будівельно-технічної експер тизи, згідно із яким ринкова в артість житлового будинку лі т. „А-10” загальною площею 16 681,50 кв . м, який розташований в м. Харк ів по вул. Свинаренка Петра бу динок № 20 станом на квітень 2009 р . без урахування ПДВ складає 81 959 000,00 грн.

30.10.2009 р. матеріали справи були повернуті Харківським науко во-дослідним інститутом судо вих експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса до Київськог о апеляційного господарсько го суду.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 03.11.2009 р. провадження у справі було поновлено.

Під час розгляду справи Ген еральною прокуратурою Украї ни та Міністерством обор они України до суду були пода ні клопотання про призначенн я у справи судової експертиз и з метою визначення ринково ї вартості майнових комплекс ів, розташованих у м. Києві по вул. Січневого повстання, 38 та 40, які є предметом договору мі ни нерухомого військового ма йна на житло для військовосл ужбовців та членів їх сімей в ід 22.09.2004 та додаткової угоди від 24.09.2004 до цього договору, укладе них між Міністерством об орони України та ГОВ “Регіон інвест”, а також ринкової вар тості земельних ділянок, на я ких розташоване вищезазначе не майно.

Вказані клопотання апеляц ійним судом були задоволені, ухвалою від 01.12.2009 р. судом було п ризначено судову будівельно -технічну експертизу, провед ення якої доручено Київськом у науково-дослідному інститу ту судових експертиз.

На вирішення експерт ів були поставлені наступні питання:

1. Якою на час здійсненн я експертизи є ринкова варті сть майнових комплексів зага льною площею 3 930,30 кв. м. та 5 907,20 кв. м . у сукупності усіх об'єктів ру хомого і нерухомого майна ци х майнових комплексів, розта шованих у м. Києві по вул. Січн евого повстання, 38 та 40, які є пр едметом договору міни нерухо мого військового майна на жи тло для військовослужбовців та членів їх сімей від 22.09.2004 та д одаткової угоди від 24.09.2004 до цьо го договору, укладених між Міністерством оборони Укр аїни та ТОВ “Регіонінвест”.

2. Якою була ринкова вар тість майнових комплексів за гальною площею 3 930.30 кв. м. та 5 907,20 к в. м. у сукупності усіх об'єкті в рухомого і нерухомого майн а цих майнових комплексів, ро зташованих у м. Києві по вул. С ічневого повстання. 38 та 40, які є предметом договору міни не рухомого військового майна н а житло для військовослужбов ців та членів їх сімей від 22.09.2004 та додаткової угоди від 24.09.2004 д о цього договору, укладених м іж Міністерством оборон и України та ТОВ “Регіонінве ст”, на момент укладення вище зазначеного договору та дода ткової угоди до нього.

3. Якою була ринкова вар тість майнових комплексів за гальною площею 3 930.30 кв. м. та 5 907,20 к в. м. у сукупності усіх об'єкті в рухомого і нерухомого майн а цих майнових комплексів, ро зташованих у м. Києві по вул. С ічневого повстання, 38 та 40, які с предметом договору міни не рухомого військового майна н а житло для військовослужбов ців та членів їх сімей від 22.09.2004 та додаткової угоди від 24.09.2004 д о цього договору, укладених м іж Міністерством оборон и України та ГОВ “Регіонінве ст”, станом на 11.06.2007 року (на мом ент винесення господарським судом м. Києва рішення про зад оволення позову Генеральної прокуратури України).

Згідно із п. п. 3, 5 резолютивно ї частини ухвали від 01.12.2009 р. вит рати про проведенню експерти зи покладено на Міністерс тво оборони України з насту пним розподілом згідно ст. 49 Г осподарського процесуально го кодексу України. Зобов' я зати Міністерство оборо ни України забезпечити оплат у експертизи та її проведенн я Київським науково-дослідни м інститутом судових експерт из.

13.04.2010 р. експертною установою були повернуті до Київськог о апеляційного господарсько го суду матеріали справи. Згі дно листа КНДІСЕ № 12179 від 27.02.2010 р . підставою повернення до суд у матеріалів справи та залиш ення без виконання ухвали ві д 01.12.2009 р. став факт нездійсненн я Міністерством оборони України попередньої оплати експертизи.

У зв' язку із викладеним, ух валою Київського апеляційно го господарського суду від 14.0 4.2010 р. провадження у справі бул о поновлено.

26.05.2010 р. представником Мініс терства оборони України бу ло заявлено клопотання про з упинення провадження у справ і з метою проведення будівел ьно-технічної судової експер тизи. Також у даному клопотан ні представлені запитання, я кі на думку позивача необхід но поставити на роз' яснення експертів.

Розглянувши вказане клопо тання, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволенн я. При цьому суд виходить з тог о, що клопотання Міністерст ва оборони України про приз начення у даній справі судов ої будівельно-технічної експ ертизи вже було задоволено с удом в ухвалі від 01.12.2009 р. Крім то го, як вказано вище, саме на М іністерство оборони Украї ни було покладено обов' язок по забезпеченню оплати вказ аної експертизи, призначеної за його клопотанням. Проте вк азаного обов' язку Мініст ерство з невідомих причин н е виконало. Крім того, порушую чи перед судом питання про по вторне призначення судової е кспертизи заявник не надав с уду письмового підтвердженн я наміру здійснити попередню оплату експертного дослідже ння. Враховуючи вказані обст авини, судова колегія дійшла до висновку про відсутність у позивача наміру здійснити оплату судової експертизи, щ о унеможливлює проведення ос танньої.

Дослідивши матеріали спра ви, обговоривши доводи апеля ційної скарги, колегія судді в відзначає наступне.

22 вересня 2004 р. між Міністер ством оборони України та То вариством з обмеженою відпов ідальністю «Регіонінвест» у кладено договір міни нерухом ого військового майна на жит ло для військовослужбовців т а членів їх сімей, посвідчени й приватним нотаріусом Київс ького міського нотаріальног о округу Шевчук 3. М. та зареєст рований в реєстрі нотаріальн их дій за № 3604.

24 вересня 2004 р. між Міністер ством оборони України та То вариством з обмеженою відпов ідальністю «Регіонінвест» у кладено додаткову угоду до Д оговору міни, посвідчену при ватним нотаріусом Київськог о міського нотаріального окр угу, Шевчук 3. М. та зареєстрова на в реєстрі нотаріальних ді й за № 3662.

Згідно із р. 1 договору міни Товариство з обмеженою відпо відальністю «Регіонінвест» передає Міністерству об орони України житловий 197-квар тирний будинок, загальною пл ощею 16 681,50 кв.м, розташований у м .Харкові, вул.Свинаренка,20.

Згідно з положеннями Догов ору міни в редакції Додатков ої угоди Міністерство об орони України в обмін на житл о для військовослужбовців та членів їх сімей передало Тов ариству з обмеженою відповід альністю «Регіонінвест» нас тупне майно:

- майновий комплекс за гально площею 3930,30 кв.м., що розта шований за адресою: м. Київ, ву л. Січневого повстання, 38, а сам е: управління (літ. А) пл. - 495,40 кв.м ., котельня (літ. Б), пл. - 52,00 кв.м., ск лад (літ. В) пл. - 144,00 кв.м., майстерн я (літ. Г) пл. - 448,90 кв.м., ПТО та управ ління гаражів (літ. Д) пл. -1158,30 кв.м ., склад РЕМ (літ. Е) пл. - 65,90 кв.м., ск лад (літ. Ж) пл. - 526,90 кв.м., управлін ня та майстерні (літ. 3) пл. - 356,00 кв .м., заправочна (літ. И) пл. - 10,80 кв.м ., склад ПММ (літ. К) пл. - 50,50 кв.м., ПТ О (літ. Л) пл. - 112,10 кв.м., майстерня (л іт. М) пл. - 187,70 кв.м., гараж (літ. Н) пл . - 260,90 кв.м., КПП (літ. О) пл. - 9,70 кв.м., ТП (літ. П) пл. - 51,20 кв.м. з усім принал ежним рухомим майном, а саме: з /б огорожею, площею 532,40 кв.м., та д ротяною огорожею, площею 414,00 кв .м.

- майновий комплекс за гальною площею 5907,20 кв.м., що розт ашований за адресою: м. Київ, в ул. Січневого повстання, 40, а са ме: друкарня (літ. А) пл. - 5043,10 кв.м., дільниця підготовки паперу ( літ. Б), пл. - 220,70 кв.м., склад паперу (літ. В) пл. -275,60 кв.м., ремонтно-мех анічна майстерня (літ. Г) пл. - 367,8 0 кв.м. із усім приналежним рух омим майном, а саме навісом, пл ощею 99,70 кв.м., та навісом, площею 128,60 кв.м.

Умови договору міни і додат кової угоди до нього сторона ми були виконані повністю.

Так, позивач передав відпов ідачу житло для військовослу жбовців та членів їх сімей, а с аме 197-квартирний житловий буд инок за адресою: м. Харків, вул . Петра Свинаренка, 20, та доплат ив різницю в розмірі 421 876,00 грн. (п латіжне доручення № 66 від 29.09.2004 р .)

Про передачу майнових комп лексів у м. Києві від відповід ача до позивача свідчать акт и від 23 вересня 2004 року та від 24 в ересня 2004р.

Спір у даній справі виник у зв' язку із тим, що на думку пр окуратури та позивачів Мі ністерство оборони Україн и при укладанні спірних до говорів перевищило власні повноваження щодо розпоряд ження військовим майном, а са мі договори суперечать полож енням частини 2 статті 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах Украї ни». Відповідач проти цього з аперечує.

Розглянувши матеріали спр ави, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позовні ви моги Заступника Генеральног о прокурора України в інтере сах держави в особі Верховно ї Ради України, Кабінету Міні стрів України та Міністерс тва оборони України не підл ягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. З Закону У країни «Про Збройні Сили Укр аїни» Міністерство обор они України є центральним ор ганом виконавчої влади і вій ськового управління, у підпо рядкуванні якого перебувают ь Збройні Сили України.

Органами, що здійснюють упр авління військовим майном, з гідно зі статтею 2 Закону Укра їни «Про правовий режим майн а у Збройних Силах України» є Кабінет Міністрів України т а Міністерство оборони У країни. При цьому передбачен о, що вирішення питань щодо за безпечення Збройних Сил Укра їни військовим майном, а тако ж визначення порядку вилучен ня і передачі його до сфери уп равління центральних або міс цевих органів виконавчої вла ди, інших органів, уповноваже них управляти державним майн ом, самоврядним установам і о рганізаціям та у комунальну власність територіальних гр омад сіл, селищ, міст або у їх с пільну власність (за згодою в ідповідних органів місцевог о самоврядування з дотриманн ям вимог Закону України "Про п ередачу об'єктів права держа вної та комунальної власност і") належить до компетенції Ка бінету Міністрів України з у рахуванням того, що озброєнн я та бойова техніка можуть пе редаватися лише до військови х формувань, існування яких п ередбачено законом (частина перша статті 2 у редакції Зако ну України від 07.02.2002 р. N 3046-ПІ). В сво ю чергу Міністерство обо рони України як центральний орган управління Збройних Си л України здійснює відповідн о до закону управління війсь ковим майном, у тому числі зак ріплює військове майно за ві йськовими частинами (у разі ї х формування, переформування ), приймає рішення щодо переро зподілу цього майна між війс ьковими частинами Збройних С ил України, в тому числі у разі їх розформування.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону У країни "Про правовий режим ма йна у Збройних Силах України " рішення про відчуження війс ькового майна, що є придатним для подальшого використання , але не знаходить застосуван ня у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових ком плексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Мініс трів України за поданням Мі ністерства оборони Україн и. Згідно з ч. З ст. 6 названого З акону порядок відчуження вій ськового майна визначається Кабінетом Міністрів України .

Згідно пункту 2 Положення пр о порядок відчуження та реал ізації військового майна Збр ойних Сил, затвердженого Пос тановою Кабінету Міністрів У країни від 28.12.2000р. №1919 «Про поряд ок відчуження та реалізації військового майна Збройних С ил» відчуження військового м айна - вилучення військового майна із Збройних Сил у резул ьтаті його реалізації через уповноважені підприємства (о рганізації) або безпосереднь ої передачі виконавцям держа вного оборонного замовлення , іншим постачальникам матер іально-технічних засобів (ре сурсів), виконавцям робіт, над авачам послуг (далі - виконавц і) з метою проведення з ними ро зрахунків, а також передачі ю ридичним особам в обмін на жи тло для військовослужбовців та членів їх сімей.

При цьому реалізація війсь кового майна - це господарс ька операція, що здійснюєтьс я уповноваженим підприємств ом (організацією) згідно з дог оворами купівлі-продажу, мін и, поставки та іншими цивільн о-правовими договорами, які п ередбачають передачу прав вл асності на військове майно і ншим юридичним або фізичним особам на платній або компен саційній основі.

Пунктом 14 Положення про пор ядок відчуження та реалізаці ї військового майна Збройних Сил, затвердженого постанов ою Кабінету Міністрів Україн и від 28.12.2000 р. №1919, передбачено, що відчуження військового майн а шляхом його передачі юриди чним особам в обмін на житло з дійснюється на підставі ріше ння Міністерства оборон и України, за ринковими цінам и, які склалися на час відчуже ння, але не нижчими від залишк ової вартості майна та витра т, пов'язаних з його реалізаці єю, якщо інше не погоджено з Мі некономіки.

Наказом Міністра оборони У країни від 01.06.2004р. № 194 "Про вдоско налення порядку обміну війсь кового майна на житло для вій ськовослужбовців та членів ї х сімей" встановлено, що рішен ня Міноборони щодо відчуженн я військового майна шляхом й ого передачі юридичним особа м в обмін на житло для військо вослужбовців та членів їх сі мей приймається шляхом видач і розпорядження Міністерс тва оборони України, яке пі дписує перший заступник Міні стра оборони України.

На виконання зазначеного н аказу Розпорядженнями Мін істерства оборони України за підписом першого заступн ика Міністра оборони України "Про відчуження військового майна в обмін на житло для вій ськовослужбовців та членів ї х сімей" від 09.08.2004р. № 43 та № 44 визна чено переліки військового ма йна, яке підлягає відчуженню шляхом обміну на житло. Війсь кове майно, зазначене у назва них переліках, було предмето м міни за спірним договором т а додаткової угоди до нього.

Скасовуючи судові рішення у справі № 34/514-18/456, Верховний Суд України у постанові від 04.07.2006 р . вказав, що суди помилково пок лали в основу судових рішень п.14 Положення про порядок від чуження та реалізації військ ового майна Збройних Сил щод о відчуження військового май на у результаті передачі йог о юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовц ів та членів їх сімей, яким всу переч нормам закону визначен о, що рішення про відчуження т акого військового майна прий має Міністерство оборон и України. При цьому положенн я Закону України "Про правови й режим майна у Збройних Сила х України" до спірних правові дносин не застосували.

Враховуючи вказану обстав ину, а також те, що в силу ст. 111-21 Г ПК України вказівки, що містя ться у постанові Верховного Суду України, є обов'язковими для суду першої інстанції п ід час нового розгляду справ и та для Вищого господарсько го суду України під час розгл яду матеріалів касаційної ск арги чи касаційного подання, судова колегія відзначає на ступне.

В силу ст. 9 Конституції Укра їни чинні міжнародні договор и, згода на обов'язковість

яких надана Верховною Радою України, є частиною націон ального законодавства Украї ни.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.4 ГПК Укр аїни господарський суд не застосовує акти державних т а інших органів, якщо ці акти н е відповідають законодавств у України.

Якщо в міжнародних договор ах України, згода на обов'язко вість яких надана Верховною Радою України, встановлені і нші правила, ніж ті, що передб ачені законодавством Украї ни, то застосовуються прави ла міжнародного договору.

Вищим господарським судом України у інформаційному ли сті від 18.11.2003 N 01-8/1427 вказано, що з о гляду на приписи статті 9 Конституції України , статт і 19 Закону України "Про міжнар одні договори України" і стат ті 4 Господарського процесу ального

кодексу України г осподарські суди у процесі з дійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначе них документів, ратифіковани х законами України.

Відпо відно до частини першої ста тті 1 Закону Україна повністю визнає на своїй території ді ю приписів Конвенції щодо ви знання обов'язковою і без укл адення спеціальної

угоди юрисдикцію Європейського су ду з прав людини (далі - Суд) в у сіх питаннях, що стосуються т лумачення і застосування Кон венції.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання ріш ень та застосування практик и Європейського суду з п рав людини" встановлено, що суди застосовують при розгл яді справ Конвенцію та практ ику Суду як джерело права.

Отже, у зв'язку з ратифі кацією Конвенції, протоколі в до неї та прийняттям Верхов ною Радою України Закону Ук раїни "Про виконання ріше нь та застосування практи ки Європейського суду з прав людини" господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підві домчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали С уду з будь-якої справи, що пер ебувала в його провадженні (п . п. 1, 2 інформаційного листа).

Згідно статті 1 Першого прот околу Конвенції про захист п рав людини та основоположних свобод 1950 року, кожна фізична о соба має право мирно володіт и своїм майном. Ніхто не може б ути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспіл ьства і на умовах, передбачен их законом або загальними пр инципами міжнародного права .

Європейський суд з прав люд ини неодноразово приходив до висновку про порушення держ авами - учасницями Конвенції зазначеної норми у випадках , коли держава посилалась на н едійсність угоди, укладеної між державним органом та при ватною особою, з тих підстав, щ о державний орган діяв з пере вищенням своєї компетенції.

У рішенні «Федоренко проти України» де уряд оспорював у году, укладену особою приват ного права з державним орган ом з посиланням на перевищен ня останнім своєї компетенці ї, Європейський суд з прав люд ини наголошував на необхідно сті з'ясування питання про те , чи застосування доктрини ultra v ires відповідало принципу пропо рційності втручання держави у право приватної особи мирн о володіти своїм майном.

Констатуючи порушення ста тті 1 Першого протоколу до Кон венції, Європейський суд з пр ав людини в обґрунтування по зиції посилався на те, що орга н державної влади при уклада нні угоди, вважав себе компет ентним на її укладання, при ць ому національне законодавст во не містило чітко виражено ї заборони на укладання угод и і укладання таких угод було звичайною практикою, а відта к особа приватного права мал а всі підстави розраховувати на те, що орган державної влад и діє в межах компетенції.

Колегія суддів відзначає, щ о укладення угод, що є аналогі чними до тієї, яка оспорюєтьс я у даній справі, підтверджує ться зокрема змістом Постано ви Вищого господарського суд у України від 08.02.2006р. №2-1/2600-2005, прийн ятої за результатами розгляд у аналогічного спору та у пор ушенні провадження з перегля ду якої відмовлено ухвалою с удової палати у господарськи й справах Верховного Суду Ук раїни.

Враховуючи, що як на підстав у позову у даній справі проку рор та позивачі посилаються виключно на перевищення повн оважень Міністерством о борони України при вчиненні оспорюваних правочинів, прот иправних дій з боку відповід ача при здійсненні спірних п равовідносин судом не виявле но, застосуванню при вирішен ні даного спору підлягають н орми Першого протоколу Конве нції про захист прав людини т а основоположних свобод 1950 ро ку, а також рішення Європейсь кого суду з прав людини у спр аві «Федоренко проти України ».

З огляду на вищевикладене, к олегія суддів дійшла висновк у про те, що в позові Заступник а Генерального прокурора Укр аїни в інтересах держави в ос обі Верховної Ради України, К абінету Міністрів України та Міністерства оборони Ук раїни до Товариства з обмеже ною відповідальністю „Регіо нінвест” належить відмовити повністю.

Щодо вимог за зустрічним по зовом Товариством з обмежено ю відповідальністю „Регіоні нвест" у якому останнє просил о суд визнати за ним право вла сності на майновий комплекс загально площею 3930,30 кв. м, що роз ташований за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 38 та майновий комплекс загальною площею 5907,20 кв. м, що розташовани й за адресою: м. Київ, вул. Січне вого повстання, 40 судова колег ія відзначає наступне.

На даний час вказане майно н алежить на праві власності Т ОВ «Атвуд-Інвест» , що підтвер джується рішеннями Господар ського суду м. Києва від 06.12.2006. у с правах № 20/583 та № 20/600. З огляду на ч инність вказаних судових ріш ень судова колегія дійшла ви сновку про відсутність предм ету спору у цій частині, що є п ідставою для припинення пров адження у справі в частині зу стрічного позову згідно п. 1-1 ч .1 ст. 80 Господарського процесу ального кодексу України.

Керуючись п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 99, 10 1, 103, 105 Господарського процесуа льного кодексу України, Київ ський апеляційний господарс ький суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господа рського суду м. Києва від 11.06.2007 р . у справі № 34/514-18/456-22/121 скасувати по вністю та прийняти нове ріше ння.

2. В задоволенні первіс ного позову відмовити повні стю.

3. Припинити проваджен ня у справі за зустрічним поз овом.

Головуючий суддя

Судді

31.05.10 (відправлено)