Ухвала

від 27.10.2021 по справі 917/1654/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

27.10.2021 Справа № 917/1654/21

Суддя Іванко Л.А ., розглянувши заяву Приватного підприємства "Сербинівське" про забезпечення позову у справі

за позовною заявою Приватного підприємства "Сербинівське", вул. Миру, 4, с.Сербинівка, Полтавська область, 37433

до відповідача Фізичної особи - підприємця Романенко Ігоря Станіславовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 195 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сербинівське" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Романенка Ігоря Станіславовича про стягнення заборгованості за Договором позики №1-08072019 від 08.07.2019 в розмірі 195 000 грн.

Одночасно з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення поданого ним позову, в якій заявник просить накласти арешт та заборону відчуження на земельну ділянку загальною площею 4, 9124 га, кадастровий номер 5320884900:00:006:0622, яка розташована за адресою Полтавська обл., Гребінківський р., с/рада. Слободо - Петрівська (реєстаційний номер об`єкту нерухомого майна: 2330720553208), яке належить на праві приватної власності Романенко Ігорю Станіславовичу (РНОКПП НОМЕР_2 ).

В обгрунтування своєї заяви ПП "Сербинівське" посилається на те, що ФОП Романенко І.С. ухиляється від виконання своїх грошових зобов`язань, заборгованість за Договором позики №1-08072019 від 08.07.2019 в повному обсязі не повернув.

Так, за твердженням позивача, у разі задоволення позову, поданого Приватним підприємством "Сербинівське" до Фізичної особи - підприємця Романенко Ігоря Станіславовича про стягнення 195 000 грн., позивач отримає можливість звернення до органів виконавчої служби з метою примусового стягнення грошових коштів шляхом реалізації майна Романенком І.С. Поряд із цим, у разі, якщо відповідач ФОП Романенко І.С. за час розгляду даної справи відчужить своє майно на користь третіх осіб, у позивача буде відсутня така можливість, що призведе до фактичної неможливості виконати рішення суду.

Суд, розлянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає необхідним відмовити в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб.

Відповідно до ч.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (зі змінами та доповненнями) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник не надав до заяви про забезпечення позову доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову - накладення арешту та заборони відчуження майна відповідача.

Позивач не надав суду доказів в підтвердження того, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізовує майно чи здійснює підготовчі дії до його реалізації, витрачає кошти не для здійснення розрахунків з позивачем, укладає договори поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), і що не вжиття заходів про забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, тобто, не довів, що існує така загроза.

Суд зазначає, що зі змісту заяви позивача реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи позивача, якими мотивовано забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях та не є безумовною умовою для забезпечення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження на земельну ділянку є безпідставною, не підтверджена доказами, а отже, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Сербинівське" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвала підписана 27.10.2021

Суддя Іванко Л.А.