Ухвала

від 25.10.2021 по справі 6/48-839

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25 жовтня 2021 року м. ТернопільСправа № 6/48-839 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" №НЮ-1/3435 від 06.10.2021 (вх. №8297 від 11.10.2021) про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником

у справі №6/48-839

за позовом - Державного територіального-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" (вул. Гоголя, 1, м. Львів,79000)

до відповідача - Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" (смт. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, 47343)

про cтягнення 83336,40 грн заборгованості

За участю від:

заявника - Тарарук Л.Р.

боржника - Денис А.І.

ВСТАНОВИВ:

11.10.2021 до Господарського суду Тернопільської області звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" із заявою №НЮ-1/3435 від 06.10.2021 (вх. №8297) про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником по справі №6/48-839, а саме стягувача - Державного територіального-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Подана заява обґрунтована тим, що на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження ВП №22192354 про стягнення з ДП "Зарубинський спиртзавод" на користь ДТГО Львівська залізниця 36 633,60 грн - плати за користування вагонами залізниці, 1125,72 грн - збору за зберігання рухомого складу, 42121,08 грн - орендної плати за затримку повернення цистерн, 3 456 грн - відшкодування витрат на утримання смуги відведення, 833,36 грн - сплаченого держмита, 236 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Посилаючись на нормами Закону України Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , постанови Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 Питання акціонерного товариства Українська залізниця , № 200 від 25.06.2014 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця , АТ Українська залізниця вказує на те, що всі права та обов`язки ДТГО "Львівська залізниця" перейшли до правонаступника - АТ Українська залізниця . Тому, просить замінити стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником, з посиланням на ст. 334 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Водночас, ч.1 ст.334 ГПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до приписів ч.3 ст.334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

З врахуванням приписів ч.3 ст.334 ГПК України, ухвалою суду від 13.10.2021 заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" №НЮ-1/3435 від 06.10.2021 призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.10.2021 та запропоновано надати: АТ "Українська залізниця" письмову інформацію про стан виконання наказу і рішення суду у справі №6/48-839 та про відкриття відповідного виконавчого провадження станом на 11.10.2021; ДП "Зарубинський спиртовий завод" письмову інформацію про стан виконання наказу та рішення суду у справі №6/48-839; ДТГО "Львівська залізниця" письмову інформацію про стан виконання наказу та рішення суду у справі №6/48-839.

21.10.2021 від представника заявника надійшла письмова інформація №41/НЮ-ВК-2 від 21.10.2021 (вх. №8569), в якій ним зазначено, що станом на 11.10.2021 не виконано наказ від 07.09.2010 у справі №6/48-839.

Представником АТ Українська залізниця в судовому засіданні 25.10.2021 підтримано заяву №НЮ-1/3435 від 06.10.2021.

Присутнім в судовому засіданні 25.10.2021 представником боржника не заперечено проти задоволення заяви №НЮ-1/3435 від 06.10.2021 та повідомлено, що рішення від 15.07.2010 та наказ від 07.09.2010 у справі №6/48-839 не виконані.

ДТГО Львівська залізниця явку повноважного представника в судове засідання 25.10.2021 не забезпечило, про дачу, час та місце проведення судового засідання повідомлене належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 25.10.2021 за участі представників заявника та боржника.

Розглянувши заяву, оцінивши докази, подані на її обґрунтування, суд вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №6/48-839 за позовом Державного територіального-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" до відповідача Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" про стягнення 36 633,60 грн - плати за користування вагонами залізниці, 1 125,72 грн - збору за зберігання рухомого складу, 42121,08 грн - орендної плати за затримку повернення цистерн, 3 456 грн - відшкодування витрат на утримання смуги відведення.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2010 у справі №6/48-839 позов задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" на користь Державного територіального-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" 36633,60 грн - плати за користування вагонами залізниці, 1125,72 грн - збору за зберігання рухомого складу, 42121,08 грн - орендної плати за затримку повернення цистерн, 3456 грн - відшкодування витрат на утримання смуги відведення, 833,36 грн - сплаченого держмита, 236 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

07.09.2010 Господарським судом Тернопільської області видано наказ на примусове виконання рішення від 15.07.2010.

08.10.2010 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Барановою Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №21805113 на підставі наказу №6/48-839 від 07.09.2010.

Надалі, 11.01.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Наконечною І.В. винесено постанову ВП №22192354 про прийняття виконавчого провадження з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Тернопільської області 07.09.2010 у справі №6/48-839. Вказану постанову державним виконавцем винесено на підставі ч.4 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження та мотивовано ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (до складу якого входив Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області), створенням Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №870 Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції , наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3173/5 Про утворення міжрегіональних територіальних органів державної виконавчої служби , наказом Міністерства юстиції України від 17.12.2019 №4053/5, Листом Міністерства юстиції України від 18.12.2019 № 164/20.4.2/32-19. А відтак, необхідністю передачі останньому цього виконавчого випровадження.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, отриманими за адресою інтернет ресурсу http://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, виконавче провадження № ВП 22192354 перебуває в стані зупинення.

Таким чином, станом на 25.10.2021, на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження № ВП 22192354.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (ч.1 ст. 334 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Зазначеними нормами встановлений правовий механізм заміни сторони у справі та/або виконавчому провадженні у разі її реорганізації, вибуття або інших випадках заміни у відносинах, щодо яких виник спір.

Згідно з ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації) та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з ст.106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до ст.107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи.

Згідно ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до вимог ст. 8 Цивільного кодексу України - якщо цивільні відносини врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини, 4) інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастанна певної події.

Правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном визначено Законом України Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , який спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Статтею 2 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування передбачено, що утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття згідно додатку №1 до постанови, було створено та проведено державну реєстрацію ПАТ Українська залізниця (ідентифікаційний код 40075815).

Державне територіально-галузеве об`єднання Львівська залізниця (код ЄДРПОУ 01059900) увійшло в перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , про що було внесено відповідний запис.

Згідно з п.2 Статуту ПАТ Українська залізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, зокрема і Державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця .

Згідно з Передавальним актом ДГТО Львівська залізниця від 03.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України Пивоварським А.М. 18.08.2015, голова та члени комісії з утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця , створеної згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця , керуючись статтею 107 ЦК України, склали цей акт та підтвердили вартість і склад активів та зобов`язань по Державному територіально-галузевому об`єднанню Львівська залізниця . З Акту також вбачається, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав і обов`язків Державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця (код ЄДРПОУ 01059900) після його реорганізації шляхом злиття переходить до публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Разом з цим, з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №40865127807 від 11.10.2021 вбачається, що стягувач по справі юридична особа - Державне територіально-галузеве об`єднання "Львівська залізниця" (код 01059900) з 16.07.2014 перебуває в стані припинення у результаті реорганізації.

В подальшому згідно із постановою Кабінету Міністрів України №938 від 31 жовтня 2018 року Деякі питання акціонерного товариства Українська залізниця змінено тип публічного акціонерного товариства Українська залізниця на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство Українська залізниця (код 40075815), внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 та викладено в новій редакції затверджений зазначеною постановою Статут ПАТ Українська залізниця .

Відповідно до положень статуту АТ Українська залізниця (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 №938) АТ Укрзалізниця є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний час найменування позивача (стягувача) у справі зареєстровано саме як Акціонерне товариство Українська залізниця (ідентифікаційний код 40075815) і є правонаступником у т.ч. ДТГО "Львівська залізниця".

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ Укрзалізниця . Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності. Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.

Слід також зазначити, що цивільне законодавство не пов`язує виникнення правонаступництва із затвердженням передавального акту органом управління.

При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, згідно якої при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

Подібна правова позиція висловлена також у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №905/1562/18, від 02.04.2021 у справі №34/16, від 28.12.2020 у справі №908/5205/14, від 08.07.2020 у справі №910/6790/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З наведеного вбачається, що АТ Укрзалізниця є правонаступником Державного територіального-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" - стягувача за наказом, виданого Господарським судом Тернопільської області 07.09.2010 у справі №6/48-839 на примусове виконання рішення від 15.07.2010, які не виконані станом на 25.10.2021.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне положення міститься і в ч.1 ст.18 та ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України.

В рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторив, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД» , Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладено у першому параграфі ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.

В рішенні у справі «Чіжов проти України» від 17.05.2005 Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.

Зважаючи на вищенаведені норми та обставини справи, суд вважає, що заява АТ "Українська залізниця" №НЮ-1/3435 від 06.10.2021 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником є обґрунтованою, а відтак підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 52, 234, 235, 334, 338 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" №НЮ-1/3435 від 06.10.2021 (вх.№8297 від 11.10.2021) про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником - задоволити.

2. Замінити стягувача - Державне територіально-галузеве об`єднання "Львівська залізниця" (вул. Гоголя, 1, м. Львів, код 01059900) його правонаступником - Акціонерним товариством "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, код 40075815) у виконавчому провадженні № 22192354 з виконання наказу №6/48-839, виданого 07.09.2010 на примусове виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2010 про стягнення з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" (смт. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, 47343, код 00375065) 36633,60 грн плати за користування вагонами залізниці, 1125,72 грн збору за зберігання рухомого складу, 42121,08 грн орендної плати за затримку повернення цистерн, 3456 грн відшкодування витрат на утримання смуги відведення, 833,36 грн сплаченого держмита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Ухвала, в порядку ч. 1 ст. 235 ГПК України набирає законної сили негайно після її оголошення - 25.10.2021.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається, в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 28 жовтня 2021 року.

Суддя І.П. Шумський