Ухвала

від 28.10.2021 по справі 200/14200/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2021 р. Справа №200/14200/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мирноградська транспортна компанія до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Мирноградська транспортна компанія , 20.10.2021 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області, згідно тексту якого просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову у реєстрації податкових накладних № 18, 19, 20, 21, 22, 23 в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті 08 липня 2021 року: № 2847246/43895540; № 2847245/43895540; № 2847247/43895540; № 2847248/43895540; № 2847249/43895540; № 2847250/43895540;

зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:

№18 від 05.06.2021 на суму 25 020,00 , в т.ч. ПДВ - 4 170,00 (реєстраційний № 9170892969);

№19 від 08.06.2021 на суму 25 020,00 в т.ч. ПДВ - 4 170,00 (реєстраційний № 9171019240);

№20 від 10.06.2021 на суму 25 020,00 в т.ч. ПДВ - 4 170,00 (реєстраційний № 9170815431);

№21 від 17.06.2021 на суму 17 535,00 в т.ч. ПДВ - 2 922,50 (реєстраційний № 9170815040);

№22 від 24.06.2021 на суму 21 600,00 в т.ч. ПДВ - 3 600,00 (реєстраційний № 9170897510);

№23 від 24.06.2021 на суму 18 600,00 в т.ч. ПДВ - 3 600,00 (реєстраційний № 9170871259);

отримувач - Приватне підприємство «АКВАНТ» код ЄДРПОУ 43464211, ІПН 434642104104.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись з позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позову немайнового характеру, який подано юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року складає 2 270,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено шість позовних вимог немайнового характеру (визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зарахувати податкові накладні, вказані вимоги є похідними).

Отже, позивач мав сплатити судовий збір в сумі 13 620,00 грн. (6*2 270,00).

Згідно положень частини першої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем до позову долучено два документи про сплату судового збору, а саме платіжне доручення від 01.10.2021 № 88 на суму 11 350,00 грн. та доручення від 14.09.2021 № 75 на суму 2 270,00 грн.

Разом з тим, під час перевірки зарахування судового збору, судом, згідно відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду", встановлено, що платіжне доручення від 14.09.2021 № 75 про сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн. вже було подано позивачем раніше на підтвердження сплати судового збору у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мирноградська транспортна компанія до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії (справа №200/12116/21), сума судового збору була зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України за вищевказану позовну заяву, як за окремий об`єкт справляння судового збору.

Таким, чином, як доказ сплати судового збору, позивачем до позову додано квитанцію, яка врахована за розгляд іншої справи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Об`єкти справляння судового збору визначені статтею 3 Закону України "Про судовий збір".

Так, згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, кожна позовна заява є окремим об`єктом справляння судового збору, і за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір".

Таким чином, вказана квитанція долучена позивачем до даного позову безпідставно і не може бути використана для підтвердження сплати судового збору за подання до суду даного адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, платіжне доручення №75 від 14.09.2021 про сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн. не може вважатись його сплатою за поданою позовною заявою.

Таким чином, судом встановлено, що станом на даний час судовий збір позивачем у визначеному законодавством порядку та розмірі не сплачений.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Отже, позивач має право повернути суму судового збору сплачену у справі № 200/12116/21 у порядку передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Також судом встановлено та не заперечується позивачем, що позовну заяву подано з порушенням строку, передбаченого п.56.19 статті 56 ПК України, ч. 4 ст. 122 КАС України.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку, позивач просить суд врахувати наступні обставини. ТОВ МТК подавалась аналогічна позовну заяву за тим же самим предметом оскарження до того ж самого відповідача, яка знаходилася у провадженні Донецького окружного адміністративного суду суддя А.І. Циганенко, справа № 200/12116/21 з 23.09.21 по 11.10.2021. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду (суддя А.І. Циганенко) від 11.10.2021 року, справа №200/12116/21 дану позовну заяву було залишено без розгляду про що ТОВ МТК дізналося тільки 20.10.2021 при отриманні даної ухвали поштовим сполученням. Позивач наголошує на тому, що позовна заява у справі №200/12116/21 подана 14.09.2021 року і знаходилася в суді до 20.10.2021 року (дата отримання паперової ухвали на руки) тому, на думку позивача, вказана причина унеможливила подання позовної заяви у строк до 16.10.2021.

Розглянувши подане клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 (справа № 640/20468/18) постановлено правовий висновок, що строк оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку у тримісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що рішення за наслідками адміністративного оскарження прийнято та отримано позивачем 15.07.2021, отже строк звернення до суду складає 3 місяці, що обчислюється від вказаної дати.

Натомість позивач до суду звернуся 20.10.2021, тобто із пропуском вказаного строку.

Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод та законних інтересів. Отже законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

У свою чергу поняття особа повинна потрібно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені, про що вказано у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 справа № 340/1019/19.

Щодо визначення, власне, поважності причин пропуску строку звернення до суду, то суд вважає за необхідне вказати, що законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування, та доданих до неї матеріалів.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 06.03.2019 (справа №805/1985/18-а), від 04.09.2019 (справа №826/14779/15).

Посилаючись на факт повернення позовної заяви про що ТОВ МТК дізналося тільки 20.10.2021 при отриманні ухвали Донецького окружного адміністративного суду (суддя А.І. Циганенко) від 11.10.2021 (справа №200/12116/21), позивач вважає вказані обставини поважними причинами через, які строк звернення до суду пропущений.

Проте суд не приймає вищевказані обставини як поважні, та звертає увагу позивача, що залишення позову без розгляду не перериває перебігу позовної давності (Велика палата Верховного Суду постанова у справі №904/3405/19 від 29.06.2021).

Крім того, суд наголошує, що позивачем не реалізоване право на усунення недоліків позову при первісному зверненні до суду, при цьому ухвала від 23.09.2021 про залишення позовної заяви без руху (справа №200/12116/21), позивачем отримана 25.09.2021, про що свідчать дані відстеження поштових відправлень за трек-номером 8412210980186, вказане дає підстави вважати що позивачем не вживались невідкладні заходи щодо усунення недоліків позовної заяви, а також заходи з метою повторного подання належним чином оформленої позовної заяви.

Таким чином, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позивачу до позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення разом із доказами в підтвердження обґрунтування, а також докази доплати судового збору у визначеному судом розмірі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (пункт 2 частини другої статті 169 КАС України).

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 169, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Мирноградська транспортна компанія про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мирноградська транспортна компанія до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу семиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків, шляхом надання суду оригіналу документу про доплату судового збору у визначеному розмірі та заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення разом із доказами в підтвердження обґрунтування заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Буряк