Постанова

від 26.10.2021 по справі 620/3330/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3330/21 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Кузьмінської К.В.,

За участю представника позивача: Кіфік О.І.,

третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3,

представника третьої особи: Котенок А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, треті особи на стороні позивача: Акціонерне товариство Оператор газороздільної системи Чернігівгаз , Акціонерне товариство Чернігівобленерго , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнаня протиправним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, треті особи на стороні позивача: Акціонерне товариство Оператор газороздільної системи Чернігівгаз , Акціонерне товариство Чернігівобленерго , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому просило:

- визнати протиправним та нечинним п. 1 Рішення № 343 від 01 жовтня 2020 року Про надання дозволу мешканцям міста на відключення квартир та нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та виготовлення проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення , яким надано дозвіл мешканцям міста відключити свої квартири та нежитлове приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та надання їм дозволу на виготовлення за власні кошти проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення, за умови погодження з власником мереж або його представником енергопостачальними підприємствами та Товариством з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі , враховуючи дотримання мешканцями технічних умов:

1. ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 ;

2. ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 ;

3. ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 ;

4. ОСОБА_4 - АДРЕСА_4 ;

5. ОСОБА_5 - АДРЕСА_5 ;

6. ОСОБА_6 - АДРЕСА_6 .

- визнати протиправним та нечинним п. 2 Рішення № 343 від 01 жовтня 2020 року Про надання дозволу мешканцям міста на відключення квартир та нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та виготовлення проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення , яким запропоновано Ніжинському відділенню публічного акціонерного товариства Чернігівгаз , Товариству з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі та Ніжинському району електричних мереж Публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго видати технічні умови вищезазначеним мешканцям міста для встановлення індивідуального опалення.

Позов обґрунтовано тим, що жоден із зазначених в пункті 1 Рішення № 343 будинків не мають передбачену Наказом № 169 від 26.07.2019 Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води необхідну кількість відключених квартир не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від централізованого опалення та гарячого водопостачання.

На думку позивача, оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм Конституції України, Закону України Про теплопостачання , Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Наказу № 169 від 26.07.2019 Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що жоден із суб`єктів, зазначених у пункті 1 оскаржуваного рішення не має права на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у відповідності до Наказу №169.

На думку апелянта, хаотичне відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньо будинкової системи опалення у разі відключення окремої квартири від стояка та перерозподілу стояка на інші стояки, що призводить до фінансових втрат.

У даному випадку, рішення виконавчого комітету мають обов`язковий характер та є нормативними документами для конкретного територіального округу.

У своїй заявах треті особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на порушення їх прав неправомірними діями Виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2020 року Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради було прийнято рішення № 343 Про надання дозволу мешканцям міста на відключення квартир та нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та виготовлення проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення (надалі - Рішення № 343).

Згідно пункту 1 Рішення № 343 виконком міської ради вирішив дозволити мешканцям міста відключити свої квартири та нежитлове приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та надання їм дозволу на виготовлення за власні кошти проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення, за умови погодження з власником мереж або його представником енергопостачальними підприємствами товариством з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі , враховуючи дотримання мешканцями технічних умов:

1. ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 ;

2. ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 ;

3. ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 ;

4. ОСОБА_4 - АДРЕСА_4 ;

5. ОСОБА_5 - АДРЕСА_5 ;

6. ОСОБА_6 - АДРЕСА_6 .

Пунктом 2 Рішення № 343 запропоновано Ніжинському відділенню Публічного акціонерного товариства Чернігівгаз , Товариству з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі Ніжинському району електричних мереж Публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго видати технічні умови вищезазначеним мешканцям міста для встановлення індивідуального опалення.

Вважаючи, Рішення № 343 в частині надання дозволу на відключення квартир від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання мешканцям міста, вказаних в п. 1 Рішення № 343 та надання їм дозволу на виготовлення за власні кошти проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення, необґрунтованим, неправомірним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яке втручання у систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору (від`єднання від системи централізованого опалення) не порушує саме прав виконавця комунальної послуги у розумінні Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 №2189-VIII, відтак спірне рішення не створює жодних юридичних наслідків для позивача, а є лише однією із стадій вирішенням питання про відключення споживачів від центрального опалення та гарячого водопостачання.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон № 2189-VIII) та Законом України від 02 червня 2005 року № 2633-IV Про теплопостачання (далі - Закон № 2633-IV), іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.10, 13 Закону № 2633-IV до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання належать розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання.

До основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері.

Згідно п. 6 частини другої ст. 4 Закону № 2189-VIII до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держану політику у сфері житлово-комунального господарства, належить встановлення порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п. 12 частини першої статті 7 Закону № 2189-УІІІ споживач має право у встановленому порядку відключитись від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

У силу вимог пунктом 7 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону №2189-VIII право власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, на відокремлення (відключення), у встановленому порядку, від них своєї квартири чи нежитлового приміщення та влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні за однієї умови: якщо у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Пунктом 2 статті 8 Закону № 2189-VIII передбачено, що стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

У свою чергу, порядок вирішення питання відключення квартир від центрального опалення визначений Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169 (надалі - Порядок № 169) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила №630).

Відповідно до п. 25, 26 Правил №630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України Про теплопостачання схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно, Порядок № 169 визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Згідно п. 2 Порядку № 169 дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування.

Розділом II Порядку № 169 визначений порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від центрального опалення та/або гарячого водопостачання (надалі - ЦО та/або ГВП).

Так, рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.

Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Рішення власника (співвласників) будівлі, в тому числі житлового будинку, про відключення від ЦО та/або ГВП приймається відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.

Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.

Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії.

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника.

Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.

Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.

Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.

Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.

Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.

Вдповідно, розділ III Порядку № 169 визначає порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП, згідно якого власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України Про житлово-комунальні послуги не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (у даному випадку треті особи) мають право звернутися до ТОВ НіжинТеплоМережі із заявами про відключення їх квартир в багатоквартирному будинку від центрального опалення, що підлягають розгляду за приписами Порядку №169.

При цьому, вказані норми не містять заборони на відключення квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку від мережі централізованого опалення, лише встановлюють обмеження для власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, в яких не менше половини квартир і нежитлових приміщень відокремлені (відключені) від мережі централізованого опалення.

Як свідчать матеріали справи, на засіданні постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, було прийнято протоколи, затверджені головою комісії Г.М. Олійник від 09.09.2020 та від 25.09.2020, про надання третім особам дозволів на відключення нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води та встановлення індивідуального опалення.

Так, згідно з протоколом № 2 від 09.09.2020 та протоколом № 3 від 25.09.2020 при розгляді заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були присутні представники ТОВ НіжинТеплоМережі : головний інженер ОСОБА_7 та заступник директора Школьний В.П., які не заявляли заперечень проти надання дозволу вказаним особам.

Відповідно до протоколу № 2 від 09.09.2020 ОСОБА_8 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , просила надати дозвіл на підключення індивідуального опалення без відключення її квартири від мереж ЦО і ГВП, а також заявницею було надано лист від ТОВ НіжинТеплоМережі щодо погодження такого відключення.

У той же час, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що положення Порядку № 169 безальтернативно зобов`язує Комісію розглянути заяву про відокремлення від мережі централізованого опалення та надати рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) і протоколи.

Втім, Порядок № 169 не передбачає ніяких умов, при яких Комісія має право не розглядати заяву власника квартири чи нежитлового приміщення про відокремлення від мережі централізованого опалення або не надавати заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) і витяг із протоколу.

Закон не надає Комісії можливість при розгляді заяви на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, кожне з яких є правомірним, що узгоджується з положеннями пунктів 3-6 розділу ІІІ Порядку № 169.

Разом з тим, аналізуючи оскаржуване рішення № 343 від 01 жовтня 2020 року, перш за все потрібно з`ясувати наявність у позивачів порушеного законного інтересу у зв`язку із прийняттям таких актів.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом у публічній площині.

Статтею 55 Конституції України, встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Системний аналіз положень статей Конституції України, КАС України, які зазначені у цьому рішенні свідчать, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України в рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 вирішив, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Також, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог статей 2, 5 КАС України, слід дійти висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виступає учасником спірних правовідносин, оскільки є виконавцем комунальної послуги (стаття 6 Закону № 2189-VIII), однак у цілях захисту його прав/інтересів у адміністративному судочинстві порушення таких має відбуватися саме у сфері публічно-правових відносин та носити конкретний індивідуально виражений характер.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

У даному випадку, спірне рішення не створює жодних юридичних наслідків для позивача, а є лише однією із стадій вирішенням питання про відключення споживачів від центрального опалення та гарячого водопостачання.

Колегією суддів з матеріалів справи не виявлено та не встановлено порушення прав чи законних інтересів, чи покладення обов`язків на позивача у публічній сфері, що мали б місце у зв`язку із прийняттям Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради оскаржуваного рішення.

Будь-яке втручання у систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору (від`єднання від системи централізованого опалення) не порушує саме прав виконавця комунальної послуги у розумінні Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2189-VIII .

Відповідно, сама по собі незгода позивача із прийнятим оскаржуваним рішенням, не може бути самостійною підставою для звернення до суду та задоволення позову, відповідно відсутність об`єкту порушеного права, не надає підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 826/1647/16 та від 21 липня 2021 року у справі №200/2348/20-а.

Враховуючи наведене, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на судову практику колегія суддів оцінює критично, так як висновки викладені у таких справах не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки суди керувались нормами Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання , затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4 (втратив свою чинність на підставі Порядку №169), який не відповідав положенню пункту 7 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2189-VIII.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук