Ухвала

від 27.10.2021 по справі 826/6244/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 826/6244/17

адміністративне провадження № К/9901/38051/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2020 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства (ПП) "Сунсет" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2020 позов ПП "Сунсет" задоволено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2020 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2020 в частині "вважати прийнятими та зареєстрованими звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року та розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2016 року, що було доставлено до ДПС України 01.12.2016, операційним днем та часом їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві" скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2020 залишено без змін.

19.10.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищевказанісудові рішення в частині задоволених позовних вимог.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).

Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС, хоча і розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

ГУ ДПС у касаційній скаргі зазначає, що ця справа стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та має важливе значення для відповідача.

Однак, за змістом підпункту а пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання. Вживання законодавцем слова фундаментальне несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі (розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів), відповідачем не наведено, так само і щодо винятковості значення цієї справи для відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко