Постанова

від 27.10.2021 по справі 420/7218/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 420/7218/19

адміністративне провадження № К/9901/35448/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у складі головуючого судді Аракелян М.М. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Федусика А.Г., Єщенка О.В., Шевчук О.А. у справі №420/7218/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

02 грудня 2019 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0044851405 від 08 жовтня 2019 року, №0044861405 від 08 жовтня 2019 року, №0044871405 від 08 жовтня 2019 року, №0044881405 від 08 жовтня 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг (код ЄДРПОУ 38450170, адреса: вул. Розкидайлівська, 18, к.2, м. Одеса, 65020) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0044851405 від 08.10.2019.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0044861405 від 08.10.2019.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0044871405 від 08.10.2019.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0044881405 від 08.10.2019.

Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг (код ЄДРПОУ 38450170) 17254 грн 69 коп судового збору.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, урахував, що договори позивача з контрагентами в судовому порядку недійсними не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними по суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, у зв`язку з чим дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та формування витрат по взаємовідносинам з указаними суб`єктами господарської діяльності.

Отже, суду надані документальні підтвердження здійснення господарських операцій позивачем із контрагентами ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058 у перевіряємому періоді, у зв`язку із чим висновки акту перевірки не можуть слугувати належною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд також урахував, що однією з ключових обставин в контексті спірних правовідносин є зміна майнового стану ТОВ та наявність комерційної логіки господарських правовідносин, що підтверджується доказами подальшої реалізації придбаного товару, укладення договорів позивачем зі своїми контрагентами (ТОВ "ТАВРІЯ-В", ПП "ТАВРІЯ ПЛЮС", ПП "Таврія 1" та мережа супермаркетів "Фуршет"), а саме: договором підряду №27.1-16 від 01 квітня 2016 року, специфікація від 04 квітня 2016 року, видатковими накладними №614 від 22 квітня 2016 року, №2687 від 08 грудня 2017 року, видатковою накладною №1680 від 26 жовтня 2016 року, договором поставки №63 від 01 лютого 2013 року, договором поставки №67 від 01 лютого 2013 року, договором поставки №120 від 01 лютого 2013 року, договором №1І030269 від 01 червня 2015 року, банківською випискою №76114-40/130 від 23 вересня 2019 року, довідкою №39-21 від 26 вересня 2019 року; договором №1І033141 від 30 грудня 2016 року.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої та апеляційної інстанцій установлено, що з 24 липня 2019 року по 13 серпня 2019 року на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області (далі ДФС), відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДФС від 07 лютого 2019 №837 була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За наслідками вказаної перевірки ДФС складено акт №1671/15-32-14-05/38450170 від 20 серпня 2019 року Про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг , код 38450170 з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року .

За висновками даного акта перевірки встановлено порушення ТОВ норм податкового законодавства, а саме:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 386674 грн, у тому числі:

за 2016 рік - 27956 грн, за 2017 рік - 358718 грн та до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток всього у сумі 105387 грн, у тому числі: за 2017 рік - 105387 грн; - п.44.1 ст.44, ч. а п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість всього у сумі 432429 грн, в тому числі по періодам: у липні 2016 року на 12095 грн, у серпні 2016 року на 37444 грн, у квітні 2017 року на 77407 грн, у травні 2017 року на 93610 грн, у червні 2017 року на 38353 грн, у липні 2017 року на 56168 грн, у серпні 2017 року на 49559 грн, у вересні 2017 року на 36207 грн, у жовтні 2017 року на 31586 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.21 Декларації), який переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду, всього на 82969 грн, в т.ч.- у грудні 2017 року на 82969 грн.

За фактом встановлених порушень ДПС було винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 08 жовтня 2019 року:

- №0044881405, яким у зв`язку з порушенням п.44.1 ст. 44, ч а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією за грудень 2017 року (зареєстрована в контролюючому органі 19 січня 2018 за №9296322659) на 82969, 00 грн;

- №0044871405, яким у зв`язку з порушенням п.44.1 ст. 44, ч а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100) на 478613, 00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 382890,00 грн. та штрафними санкціями 95723,00 грн;

- №0044861405, яким у зв`язку з порушенням п.44.1 ст.44, ч а п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 105387,00 грн за декларацією за 2017 року (зареєстрована в контролюючому органі 20 лютого 2018 за №9298911599);

- №0044851405, яким у зв`язку з порушенням п.44.1., 44.2. ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток підприємств (код платежу 11021000) на 483343,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 386674,00 грн та за штрафними санкціями 96669,00 грн.

Суди також установили, що 25 травня 2016 року між ТОВ та ТОВ Голдторг Профіт було укладено договір поставки №4, згідно з умовами якого ТОВ Голдторг Профіт (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Найменування товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), ОКП 2455710100 (п. 2.1. Договору). Загальна кількість товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 договору та складає 18000 кг. Ціна за одиницю товару визначена сторонами у п.4.2. вказаного договору та становить 8,33 грн. без ПДВ.

Згідно з видатковими накладними №1 від 01 червня 2016 року ТОВ Голдторг Профіт передало товар вугілля деревне кількістю 18000 кг загальною вартістю 179928 грн, у тому числі 29988 грн ПДВ, №7 від 01 липня 2016 року ТОВ Голдторг Профіт передало товар вугілля деревне кількістю 17000 кг загальною вартістю 179928 грн, у тому числі 29988 грн ПДВ, №140 від 14 липня 2016 року ТОВ Голдторг Профіт передало товар вугілля деревне кількістю 18000 кг загальною вартістю 169932 грн, у тому числі 28322 грн ПДВ.

Перевезення вантажу підтверджується ТТН №93/140 від 14 липня 2016 року, №63/1 від 01 червня 2016 року, №72/1 від 01 липня 2016 року.

01 липня 2016 року ТОВ Голдторг Профіт склало для ТОВ податкові накладні №1 на суму без ПДВ 149940,00 грн, крім цього ПДВ - 29988,00 грн, яка 13 липня 2016 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9119180282, від 14 липня 2016 року №140 на суму без ПДВ 141610,00 грн, крім цього ПДВ - 28322,00 грн, яка 18 липня 2016 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9123383273, від 01 липня 2016 року №7 на суму без ПДВ 149940,00 грн., крім цього ПДВ - 29988,00 грн, яка 13 липня 2016 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9119180282. Факт оплати підтверджується карткою рахунку ТОВ.

Також, 03 квітня 2017 між ТОВ та ТОВ Техлогістика було укладено договір поставки №36, згідно умов якого ТОВ Техлогістика (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Найменування товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п.2.1. договору). Загальна кількість товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена п.2.1.2 договору та складає 72000 кг. Ціна за одиницю товару визначена сторонами у п. 4.2. вказаного договору та становить 8,70 грн без ПДВ.

Згідно з видатковими накладними №160405 від 16 квітня 2017 року ТОВ Техлогістика передало товар вугілля деревне кількістю 17800 кг загальною вартістю 185832 грн, у тому числі 30972 грн ПДВ, №160404 від 16 квітня 2017 року ТОВ Техлогістика передало товар вугілля деревне кількістю 18000 кг загальною вартістю 187920 грн, у тому числі 31320 грн ПДВ, №210406 від 21 квітня 2017 року ТОВ Техлогістика передало товар вугілля деревне кількістю 18000 кг загальною вартістю 187920 грн, у тому числі 31320 грн ПДВ, згідно з видатковою накладною №240405 від 24 квітня 2017 року ТОВ Техлогістика передало товар вугілля деревне кількістю 17400 кг вартістю 181656 грн, у тому числі 30276 грн ПДВ.

Перевезення товару підтверджується ТТН від 04 від 16 квітня 2017 року, № ТТН 05 від 16 квітня 2017 року, №ттн06 від 21 квітня 2017 року, №ттн9 від 24 квітня 2017 року.

16 квітня 2017 року ТОВ Техлогістика склало для ТОВ наступні податкові накладні: №160405 на суму без ПДВ 154860,00 грн, крім цього ПДВ - 30972, 00 грн, яка 15 травня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9090032443, від 16 квітня 2017 року №160404 на суму без ПДВ 156600,00 грн, крім цього ПДВ - 31320,00 грн, яка 15 травня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9090625058, від 21 квітня 2017 року №210406 на суму без ПДВ 156600,00 грн, крім цього ПДВ - 31320,00 грн, яка 15 травня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9090032225, від 24 квітня 2017 року №240425 на суму без ПДВ 151380,00 грн, крім цього ПДВ - 30276,00 грн, яка 15 травня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9090032265. Факт оплати за товар підтверджується картками рахунку ТОВ.

Крім того, 16 травня 2017 між ТОВ та ТОВ Евіал Груп було укладено договір поставки №45, за яким ТОВ Евіал Груп (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Найменування товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п.2.1. вказаного договору). Загальна кількість товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 договору та складає 60000 кг. Ціна за одиницю товару визначена сторонами у п.4.2. вказаного договору та становить 8,70 грн без ПДВ.

Згідно з видатковими накладними №56 від 18 травня 2017 року ТОВ Евіал Груп передало товар вугілля деревне кількістю 17100 кг загальною вартістю 178524 грн, у тому числі 29754 грн ПДВ, №63 від 23 травня 2017 року ТОВ Евіал Груп передало товар вугілля деревне кількістю 17250 кг загальною вартістю 180090 грн, у тому числі 30015 грн ПДВ, №69 від 26 травня 2017 року ТОВ Евіал Груп передало товар вугілля деревне кількістю 17550 кг загальною вартістю 183222 грн, у тому числі 30537 грн ПДВ.

Факт перевезення підтверджується ТТН №56 від 18 травня 2017 року, №63 від 23 травня 2017 року, №69 від 26 травня 2017 року.

Також, 23 травня 2017 року ТОВ Евіал Груп склало для ТОВ наступні податкові накладні: №63 на суму без ПДВ 150075,00 грн, крім цього ПДВ - 30015,00 грн, яка 12 червня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9109841031, від 18 травня 2017 року №56 на суму без ПДВ 148770,00 грн, крім цього ПДВ - 29754,00 грн, яка 12 червня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9109908712, від 26 травня 2017 року №69 на суму без ПДВ 152685,00 грн, крім цього ПДВ - 30537,00 грн, яка 08 червня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9107112170.

15 червня 2017 року ТОВ Евіал Груп згідно договору уступки права вимоги №54е уступило ТОВ ІСКО Груп свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за договором поставки №45 від 16 травня 2017 року на загальну суму 541836,00 грн.

Згідно з карткою рахунку ТОВ повністю оплатило ТОВ Іско Групп поставлене ТОВ Евіал Груп вугілля деревне, що в свою чергу підтверджується платіжними дорученнями: №181 від 30 червня 2017 на суму 106 836,00 грн, №184 від 19 липня 2017 на суму 96 000 грн.

Крім того, 11 травня 2017 між ТОВ та ТОВ Кімет Груп було укладено договір поставки №42, за яким ТОВ Кімет Груп (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Найменування товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п.2.1. вказаного договору). Загальна кількість товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 договору та складає 60000 кг. Ціна за одиницю товару визначена сторонами у п.4.2. вказаного договору та становить 8,70 грн без ПДВ.

Згідно з видатковими накладними №167 від 16 травня 2017 року ТОВ Кімет Груп передало товар вугілля деревне кількістю 17700 кг вартістю 184788 грн, у тому числі 30798 грн ПДВ. Факт перевезення підтверджується ТТН №9 від 16 травня 2017 року.

16 травня 2017 року ТОВ Кімет Груп склало для ТОВ податкову накладну №167 на суму без ПДВ 153990,00 грн, крім цього ПДВ - 30798,00 грн, яка 09 червня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під № 9107403064.

15 червня 2017 року ТОВ Кімет Груп згідно договору уступки права вимоги №54к уступило ТОВ ІСКО Груп свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за договором поставки №42 від 11 травня 2017 на загальну суму 184 778,00 грн.

Згідно з карткою рахунку ТОВ повністю оплатило поставлене ТОВ Кімет Груп вугілля деревне на користь ТОВ ІСКО Груп , що в свою чергу підтверджується платіжними дорученнями: №176 від 23 червня 2017 року на суму 109788,00 грн, №180 від 30 червня 2017 на суму 75000,00 грн.

Також, 15 вересня 2017 між ТОВ та ТОВ Торбін ЛТД було укладено договір поставки №69, за яким ТОВ Торбін ЛТД (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Найменування товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п.2.1. вказаного договору). Загальна кількість товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 договору та складає 48000 кг. Ціна за одиницю товару визначена сторонами у п.4.2. вказаного договору та становить 9,60 грн без ПДВ.

Згідно з видатковими накладними №41 від 27 вересня 2017 року ТОВ Торбін ЛТД передало товар вугілля деревне кількістю 15800 кг загальною вартістю 182016 грн, у тому числі ПДВ 30336 грн, №40 від 27 вересня 2017 року ТОВ Торбін ЛТД передало товар вугілля деревне кількістю 15000 кг загальною вартістю 172800 грн, у тому числі 28800 грн ПДВ, №42 від 30 вересня 2017 року ТОВ Торбін ЛТД передало товар вугілля деревне кількістю 16075 кг загальною вартістю 185184 грн, у тому числі 30864 грн ПДВ.

Факт перевезення підтверджується ТТН №ттн 15 від 27 липня 2017 року, №ттн 16 від 27 вересня 2017 року, №ттн18 від 30 вересня 2017 року.

27 вересня 2017 року ТОВ Торбін ЛТД склало для ТОВ податкові накладні №113 на суму без ПДВ 144000,00 грн, крім цього ПДВ - 28800,00 грн, яка 14 жовтня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9214120126, від 27 вересня 2017 року №114 на суму без ПДВ 151680,00 грн, крім цього ПДВ - 30336,00 грн, яка 14 жовтня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9214118834, від 30 вересня 2017 року №115 на суму без ПДВ 154320,00 грн, крім цього ПДВ - 30864,00 грн, яка 14 жовтня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9214119399.

18 травня 2018 року ТОВ Торбін ЛТД згідно з договором уступки права вимоги №1805 уступило ТОВ Дельтаформ свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за договором поставки №69 від 15 вересня 2017 року в розмірі 60000,00 грн.

Окрім іншого, 30 червня 2017 між ТОВ та ТОВ Тек ЮГ було укладено договір поставки №55, за яким ТОВ Тек ЮГ (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Найменування товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п.2.1. вказаного договору). Загальна кількість товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 договору та складає 72000 кг. Ціна за одиницю товару визначена сторонами у п.4.2. вказаного договору та становить 8,70 грн без ПДВ.

Згідно з видатковими накладними №4 від 03 липня 2017 року ТОВ ТЕК ЮГ передало товар вугілля деревне кількістю 17760 кг загальною вартістю 188414 грн, у тому числі 30902 грн ПДВ, №62 від 06 липня 2017 року ТОВ ТЕК ЮГ передало товар вугілля деревне кількістю 17400 кг загальною вартістю 181656 грн, у тому числі 30276 грн ПДВ, №164 від 12 липня 2017 року ТОВ ТЕК ЮГ передало товар вугілля деревне кількістю 17250 кг загальною вартістю 180090 грн, у тому числі 30015 грн ПДВ, №199 від 15 липня 2017 року ТОВ ТЕК ЮГ передало товар вугілля деревне кількістю 17760 кг загальною вартістю 188414 грн, у тому числі 30902 грн ПДВ.

Факт доставки товару підтверджується ТТН №134 від 03 липня 2017 року, №135 від 06 липня 2017 року, №150 від 12 липня 2017 року, №165 від 15 липня 2017 року.

ТОВ Тек ЮГ склало для ТОВ Рівер Торг наступні податкові накладні: від 03 липня 2017 року №4 на суму без ПДВ 154512,00 грн, крім цього ПДВ - 30902,00 грн, яка 28 липня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9148823391, від 06 липня 2017 року №62 на суму без ПДВ 151380,00 грн, крім цього ПДВ - 30276,00 грн, яка 28 липня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9148802225, від 12 липня 2017 року №164 на суму без ПДВ 150075,00 грн, крім цього ПДВ - 30015,00 грн, яка 29 липня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9149226330, від 15 липня 2017 року №199 на суму без ПДВ 154512,00 грн, крім цього ПДВ - 30902,00 грн, яка 29 липня 2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9149279373.

03 серпня 2017 року ТОВ Тек ЮГ згідно з договором уступки права вимоги №63 уступило ТОВ Маруан Груп свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за договором поставки №55 від 30 червня 2017 року в розмірі 132574,80 грн.

18 серпня 2017 року ТОВ Тек ЮГ згідно з договором уступки права вимоги №66 уступило ТОВ Адміра Груп свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за договором поставки №55 від 30 червня 2017 року в розмірі 270000,00 грн.

27 вересня 2017 року ТОВ Тек ЮГ згідно договору уступки права вимоги уступило ТОВ Рондо Ексім свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за договором поставки №55 від 30 червня 2017 року в розмірі 180000,00 грн.

03 жовтня 2017 року ТОВ Тек ЮГ згідно з договором уступки права вимоги №72 уступило ТОВ АЛАРІКА свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за договором поставки №55 від 30 червня 2017 року в розмірі 81000,00 грн.

03 листопада 2017 року ТОВ Тек ЮГ згідно з договором уступки права вимоги №3 уступило ТОВ ГРАНАГРО свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за договором поставки №55 від 30 червня 2017 року в розмірі 69000,00 грн.

Факт оплати позивачем поставленого за вказаними договорами товару підтверджується карткою рахунку ТОВ та платіжними дорученнями №222 від 07 листопада 2017 року на суму 69000,00 грн на користь ТОВ ГРАНАГРО , №217 від 18 жовтня 2017 на суму 81000,00 грн на користь ТОВ Аларіка , №204 від 04 вересня 2017 на суму 120000,00 грн на користь ТОВ Адміра Груп , №208 від 14 вересня 2017 на суму 150000,00 на користь ТОВ Адміра Груп , №202 від 30 серпня 2017 на суму 132574,80 грн на користь ТОВ Маруан Груп , №210 від 27 вересня 2017 на суму 180000,00 грн на користь ТОВ Рондо Ексім .

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі не ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а, від 21.10.2019 у справі №0540/7483/18-а щодо мети отримання доходу як кваліфікуючої ознаки господарської діяльності, яка кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини під час здійснення господарської діяльності.

Скаржник зазначає, що надані позивачем первинні документи не є такими, що підтверджують реальність господарських операцій позивача.

Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Уважає, що скаржником належним чином не обґрунтовано підстави для касаційного оскарження судових рішень, адже не вказано, в чому саме полягає неправильність застосування судами положень ст. ст. 134, 198 ПК України та як на думку скаржника ці норми повинні бути застосовані. Указує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про реальність господарських операцій з контрагентами позивача та наявність підстав для задоволення позову. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Верховний Суд ухвалою від 11.01.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст.133.1.1 ПК України платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з ст.134.1.1 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст.135.1 ПК України).

Положеннями статті 137 ПК України встановлено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Крім того, положеннями статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовувалися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, зі змісту статті 201 ПК України вбачається, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з аналізу наведених норм випливає, що визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів та зв`язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Як вже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а, від 21.10.2019 у справі №0540/7483/18-а у подібних правовідносинах стосовно мети отримання доходу як кваліфікуючої ознаки господарської діяльності, яка кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини під час здійснення господарської діяльності.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а, від 21.10.2019 у справі №0540/7843/18-а зазначав, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Суд критично оцінює посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції наведеної практики Верховного Суду, оскільки висновки судів попередніх інстанцій жодним чином не суперечать наведеній правовій позиції Верховного Суду.

Задовольняючи позовні вимоги позивача у цій справі, суди дійшли висновку, що надана позивачем первинна документація є належним та допустимим доказом реальності господарських правовідносин позивача з контрагентами. Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази в сукупності, та зважаючи на те, що договори позивача з контрагентами в судовому порядку недійсними не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, суди дійшли висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та формування витрат по взаємовідносинам з вказаними суб`єктами господарської діяльності. Крім того, суди урахували, що однією з ключових обставин в контексті спірних правовідносин є зміна майнового стану ТОВ та наявність комерційної логіки господарських правовідносин, що підтверджується доказами подальшої реалізації придбаного товару.

Таким чином, доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, колегія суддів уважає безпідставними.

Суд зазначає, що формальне посилання на постанови Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу чи доводів сторін, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді Н.Є. Блажівська

О.О. Шишов