Ухвала

від 25.10.2021 по справі 991/6646/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/6646/20

Провадження 1-кп/991/62/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 жовтня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ОСОБА_3

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

її захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження та повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14лютого 2019 року за №52019000000000120, за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мозир Гомельської області Республіка Білорусь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Павлоград, Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

06 серпня 2020 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

06 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч.3 ст.35 КПК України, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2

10 серпня 2020 року ухвалою Вищого антикорупційного суду призначено підготовче судове засідання.

25 вересня 2020 року ухвалою Вищого антикорупційного суду відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 та повернення застави у кримінальному провадженні.

15 січня 2021 року ухвалою Вищого антикорупційного суду призначено судовий розгляду зазначеного провадження.

2. Зміст поданого клопотання та позиції сторін

25 жовтня 2020 року до Вищого антикорупційного суду через канцелярію захисником обвинуваченої ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 було подано клопотання про скасування заходу забезпечення кримінального провадження та повернення застави.

У клопотанні захисник ОСОБА_7 просить суд скасувати запобіжний захід у вигляді застави щодо обвинуваченої ОСОБА_6 та повернути заставу заставодавцю ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд».

Також під час судового засідання, захисник в усному доповненні до клопотання зазначила, що просить в якості альтернативи розглянути питання зміни заставодавця з ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» на саму обвинувачену, ОСОБА_6 .

Своє клопотання захисник мотивує такими доводами.

2.1. 21 лютого 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 було постановлено ухвалу, якою відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 609580 грн.

21 лютого 2020 року ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» було внесено вказаний розмір застави на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.

17 квітня 2020 року та 16 червня 2020 ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 було продовжено строк дії обов`язків щодо ОСОБА_6 .

2.2. 21.10.2020 р. ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» прийнято рішення про добровільне припинення товариства (ЄДРПОУ 40426058), шляхом його ліквідації у добровільному порядку за рішенням учасника. Вказана обставина у сукупності з положеннями Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України, на думку захисника ОСОБА_7 , є підставою для повернення застави заставодавцеві.

2.3. Захисник стверджує, що на сьогодні закінчився строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , а ухвали про продовження строку дії процесуальних обов`язків відсутні, крім того, на думку захисника, у цій справі відсутні правові підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави, оскільки обвинувачена не порушувала покладених на неї обов`язків.

2.4. Разом із тим, захисник указує на відсутність обгрунтованої підозри ОСОБА_6 в інкримінованому їй злочині, оскільки предмет злочину кран, насправді був поставлений, а твердження сторони обвинувачення про відсутність такої поставки не відповідають дійсності, що підтверджується дослідженими у ході судового розгляду матеріалами, а саме, висновком експерта №11/1-93 від 12.17.2019 р. (т. 13, а.са. 54-63), предметом якого був автокран, що зберігався на території Бердянської філії Державного підприємства «Адміністарція морських портів України (далі БФДПАМПУ).

Також, захисник посилається на ту обставину, що між БФДПАМПУ та ТОВ «ХМВП «Електропівденьмонтаж» існував спір щодо повернення сплачених за автокран коштів, наслідком якого стало повернення суми 2490000,00 грн. на користь БФДПАМПУ.

2.5. Також захисник у своїх доводах посилається на відсутність ризиків, передбачених у ст.177 КПК, з таких підстав.

2.5.1. Щодо можливостіпереховуватися відорганів досудовогорозслідування після внесення застави і визначення обов`язків обвинувачена жодного разу не порушила свого обов`язку не покидати Дніпропетровську область без дозволу органу досудового розслідування та суду. ОСОБА_6 багато років перебувала на керівній посаді та не мала жодних дисциплінарних стягнень, а свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон здала до Державної міграційної служби.

2.5.2. Щодо можливостізнищити,сховати абоспотворити будь-якуз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення захисник зазначає, що стороні захисту відкрито всі матеріали кримінального провадження, а отже, на думку захисника, вказаний ризик не існує, оскільки наразі справа вже розглядається у суді.

2.5.3. Щодо незаконноговпливу насвідків,інших підозрюваних,експертів чиспеціалістів уцьому жкримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу та при продовженні дії обов`язків стороною обвинувачення не зазначено жодного свідка та експерта, на яких може впливати обвинувачена ОСОБА_6 , а також не визначено жодного свідка, з яким останній заборонено спілкуватись, а тому, на думку захисника, вказаний ризик відсутній.

2.5.4. Щодо можливостіперешкодити кримінальномупровадженню іншимчином стороною обвинувачення не враховано, що ОСОБА_6 звільнилась із посади директора Дніпровської філії ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж» ще в травні 2019 року, і не мала відношення до повернення крану первісному постачальнику, а тому, на думку захисника, вказаний ризик відсутній.

2.6. Обвинувачена ОСОБА_6 клопотання свого захисника підтримала та просила задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував та зазначив, що, на його думку, підстави для зміни або скасування запобіжного заходу наразі відсутні, а повернення застави заставодавцеві, можливе лише після її внесення іншим заставодавцем.

3. Оцінки та мотиви суду

Дослідивши подане клопотання та додатки до нього, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

3.1. Судом установлено, що 21 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із визначенням, як альтернативи, застави у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень та, в разі її внесення, встановлення останній обов`язків, передбаченх ч. 5 ст. 194 КПК. Строк дії ухвали, в частині покладення обов`язків, визначено до 19 квітня 2020 року.

Указана сума застави 21 лютого 2020 року була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд».

Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2020 року та 16 червня 2020 року, було продовжено строк дії обов`язків ОСОБА_6 до 16 серпня 2020 року.

3.2. Відповідно до положень ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі змістом ст. 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений в ч. 1 ст. 178 КПК.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, за змістом ч. 5 ст. 182 КПК, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи до триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 182 КПК, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент унести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3.3. Щодо доводів сторони захисту, про необхідність повернення застави ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» у зв`язку з прийняттям рішення про його ліквідації у добровільному порядку.

Аргументи сторони захисту зводяться до цитування положень ЦК України якими врегульовано процедуру ліквідації юридичних осіб. При цьому, захисником не наводиться конкретних норм права, які б надавали імперативну вказівку про повернення майна в тому числі коштів добровільно наданих такою юридичною особою.

Суд також відхиляє доводи захисника щодо неможливості повернення застави правонаступнику в разі ліквідації юридичної особи, оскільки подібної заборони чинне законодавство не містить. Загалом, законодавство не передбачає обов`язкового скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в разі прийняття заставодавцем рішення щодо його ліквідації.

Суд ураховує, що внесення за обвинувачену ОСОБА_6 застави було правом, а не обов`язком третьої особи - ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд», а сам факт її внесення означає, що розмір застави не є надмірним для заставодавця.

3.4. Щодо твердження сторони захисту про дослідження висновку експерта №11/1-93 від 12.17.2019 р. (т. 13, а.с. 54-63), предметом якого був автокран, що зберігався на території Бердянської філії Державного підприємства «Адміністарція морських портів України (далі БФДПАМПУ) та відшкодування БФДПАМПУ збитків, то відповідно до положень ч. 1 ст. 89 КПК України оцінка цим доказам буде надана у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку. Оскільки на розгляді в суді перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 , суд виходить з того, що обгрунтувана підозра щодо вчинення нею кримінального правопорушення є наявною.

3.5. Щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, колегія суддів вважає доцільним зазначити наступне.

3.5.1. Щодо доводів захисника про те, що обвинувачена ОСОБА_6 , у період дії покладених на неї обов`язків, жодного разу не вчиняла дій, направлених на переховування від органів слідства; з`являлася на всі виклики суду, детективів, прокурорів; не вчиняла будь-яких позапроцесуальних дій у даному кримінальному провадженні, то вказане свідчить про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченою ОСОБА_6 покладених на неї обов`язків, забезпечує її належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, та не є підставою для скасування запобіжного заходу та повернення застави.

3.5.2. Щодо існування інших ризиків, передбачених пунктами 2 ,3, 4 ст. 177 КПК, то колегія суддів вважає, що всі вказані обставини були враховані слідчим суддею при винесенні ухвал від 17 квітня 2020 року та 16 червня 2020 року, якими відносно ОСОБА_6 було продовжено строк дії обов`язків.

3.6. Щодо доводів захисника про те, що строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 закінчився, а також відсутні правові підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави, оскільки обвинувачена не порушувала покладених на неї обов`язків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК, застава віднесена до запобіжних заходів, які, в свою чергу, є складовою частиною заходів забезпечення кримінального провадження. Частинами 1-3 ст. 182 КПК передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Частина 7 ст. 42 КПК визначає загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного. Зазначені обов`язки підозрюваного (окрім обов`язків, визначених в п. 2 цієї частини) покладаються на нього згідно з процесуальним законом і діють з часу набуття статусу підозрюваного, незалежно від застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

У свою чергу ст. 194 КПК визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так, ч. 5 ст. 194 КПК визначає умовами покладення таких додаткових обов`язків, по-перше, - обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, і, по-друге, - доведеність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному запобіжного заходу при наявності визначених в ч. 5 ст. 194 КПК умов.

Частиною 7ст. 194 КПК встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності, цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов`язків згідно із ст. 194 КПК.

Отже, вказана у ст. 182 КПК мета забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків не пов`язана лише з тими обов`язками, які визначені у ст. 194 КПК і застосовуються додатково до запобіжного заходу, а охоплює більш широке їх поняття, яке поглинається ч. 7 ст. 42 КПК.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК, встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. Крім того, аналіз положень статей 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК в їх системному взаємозв`язку, дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 цього Кодексу обмеження, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді), строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

В інформаційному листі № 9-3167/0/4-16 від 30.12.2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звертав увагу суддів, зокрема, на необмежений строк застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, таких як застава, особиста порука (п. 2).

Окремо, суд звертає увагу на зміст ч. 8 ст. 182 КПК, відповідно до якої, застава звертається у дохід держави у випадках: 1) невиконання обов`язків заставодавцем; 2) якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки; 3) якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки.

Таким чином, застава забезпечує добросовісну процесуальну поведінку та виконання обов`язків: 1) заставодавця; 2) підозрюваного, обвинуваченого в частині явки до суду (віднесено до обов`язків визначених ч. 7 ст. 42 КПК, тобто покладених на нього нормами КПК); 3) підозрюваного, обвинуваченого в частині виконання обов`язків, покладених на нього ухвалою суду при застосуванні запобіжного заходу (за їх наявності).

Таким чином, оскільки після внесення грошових коштів у якості застави за ОСОБА_6 , строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді застави відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме - ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, відповідно до ст. 182 КПК України, цей запобіжний захід не має граничного строку дії.

Отже, суд уважає, що підстави для скасування запобіжного заходу і повернення застави відсутні, та приходить до висновку про те, що клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні клопотання про скасування запобіжного заходу (заходу забезпечення кримінального провадження), то належить відмовити і в поверненні застави заставодавцеві. Щодо ж питання про можливу зміну заставодавця, про що йшлося в усному доповненні до клопотання захисника, то КПК такої процедури не передбачає. Тому суд погоджується в цьому з прокурором, та вважає за необхідне зазначити, що питання про повернення застави попередньому заставодавцю може бути повторно розглянуто, зокрема, в разі внесення застави іншим заставодавцем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27,176-178,182,201,331КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження та повернення застави відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3