Постанова

від 27.10.2021 по справі 487/5398/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/5398/18

Провадження № 1-кп/487/104/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва у складі Головуючого судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018150030001286 за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Заводського районного суду м.Миколаєва перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018150030001286 за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України

22.10.2021 року прокурором до суду було подано клопотання про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні не тяжкого злочину. Крім того, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді, виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, посилаючись на те, що судовий розгляд триває, особу обвинуваченого, та наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати до теперішнього часу, а саме:обвинувачений може переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено йому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, що унеможливлює їх застосування до ОСОБА_6 ..

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав.

У судовому засіданні представник потерпілого просив клопотання прокурора задовольнити.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 проти задоволення вказаного клопотання заперечувала, посилаючись на недоведеність прокурором на даний час не можливості запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи не задовільний стан здоров`я ОСОБА_6 просила змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та судової справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою суду від 08.09.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Судовий розгляд кримінального провадження триває, однак строк дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого спливає 06.11.2021 року.

Відповідно до ст..331 ч.3 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За положеннями ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання прокурора та кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даний час прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст..177 ч.1 п.п.1,5 КПК України, а саме: той факт, що обвинувачений, усвідомлюючи, що у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, йому загрожує покарання до п`яти років позбавлення волі, з метою його уникнення, може переховуватися від суду за межами країни чи на непідконтрольній на даний час Україні території.

Крім того, враховуючи, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджувався за скоєння корисливих кримінальних правопорушень проти власності, на даний час у провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва та Миколаївського районного суду Миколаївської області перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні аналогічних корисливих злочинів проти власності, а отже враховуючи його стійку антисоціальну поведінку, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу, суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності, а саме: обґрунтованість обвинувачення у вчиненні інкримінованого не тяжкого злочину, злісне ухилення ОСОБА_6 від виконання своїх процесуальних обов`язів, зокрема щодо явки за викликом суду.

Таким чином, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, при цьому, вікта стан здоров`я обвинуваченого дозволяють застосування у відношенні нього вказаного виду запобіжного заходу, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для продовження строку дії запобіжного заходу обраного ОСОБА_6 на 60 діб.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Отже, задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Твердження захисника, щодо можливості змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на більш м`який, суд вважає необгрунтованими, з урахуванням вищезазначених обставин.

Керуючись ст..ст. 182, 183, 193, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» на 60 діб до 25.12.2021 року включно.

Визначити розмір застави, після внесення якої обвинувачений повинен бути звільнений з- під варти, в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 22940 грн.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі звільнення під заставу такі зобов`язання:

- не відлучатися за межі м. Миколаєва без дозволу суду;

- за першою вимогою з`являтися до суду;

- повідомляти с суд про зміну місця свого проживання, роботи.

Попередити ОСОБА_6 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Ухвала підлягає негайоному виконанню.

Головуючий суддя: ОСОБА_1