Рішення

від 30.07.2021 по справі 237/4756/20

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 237/4756/20

Провадження № 2/237/465/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.21 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Ліпчанського С. М.,

при секретарі: Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Курахове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування правовстановлюючих документів з чужого незаконного володіння та розірвання договору міни та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Мар`їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про витребування документів з чужого незаконного володіння та розірвання договору міни.

Ухвалою суду від 21.01.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

21.01.2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

У судове засідання позивач (за первісним позовом) та відповідач (за первісним позовом) не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, встановив.

01.12.2020 року між ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий від. міл. м. Українська Селидівського МВ УМВС України в Донецькій області, 14.04.2000 року) та ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області, 11.08.2000 року) укладено договір міни № 10.

Так, відповідно до п. 1 вказаного договору ОСОБА_1 зобов`язалась передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,6200 га., розташовану на території Сонцівської сільської ради Покровського району Донецької області, кадастровий номер 1422782300:06:000:0945, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в обмін на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 , площею 0,10 га., розташовану на території Новоселидівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, кадастровий номер 1423385400:06:000:1441, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, з грошовою доплатою у розмірі 86 000 грн.

Відповідно до абз. 3 п. 4 Договору, ОСОБА_2 заявляє, що на дату укладення договору він передав ОСОБА_1 суму доплати у розмірі 86 000 грн.

Згідно абз. 1 п. 7 Договору, на виконання вимог ч. 2 ст. 662 ЦК України, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 всі правовстановлюючі та інші документи, що стосуються земельної ділянки.

Згідно абз. 2 п. 7 Договору, на виконання вимог ч. 2 ст. 662 ЦК України, ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 всі правовстановлюючі та інші документи, що стосуються земельної ділянки.

Позивач вказує, що фактичні обставини не відповідають задекларованим у договорі та відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, а саме не сплатив грошові кошти в повному обсязі у розмірі 86 000 грн., а сплатив лише 50 000 грн. та не передав правовстановлюючі документи на обмінювану земельну ділянку.

Відповідно до ч. 3 ст. 626 ЦК України договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Моментом укладення договору відповідно до ч. 2 ст. 640 ЦК України є передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або зчинення певної дії. Тому позивач (за первісним позовом) вважає, що момент передачі ним будівельних матеріалів з одного боку і прийняття їх батьком є моментом укладання їх угоди.

Відповідно до ч. 1 ст.639 та ч.2 ст. 640 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладання.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 715 ЦК України За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Позивач вказує, що укладений між сторонами договір підлягає розірванню, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 ввів її в оману, укладаючи договір з порушенням вимог цивільного законодавства, в неналежній формі (без нотаріального посвідчення); відповідач не здійснив доплату в повному обсязі, як того вимагають умови договору та не передав правовстановлюючі документи на земельну ділянку кадастровий номер 1423385400:06:000:1441.

Однак до позовної заяви позивачем не надано документів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимога бо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають істотне значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Щодо зустрічної позовною заяви ОСОБА_2 , суд встановив.

Відповідно до п. 1 договору міни № 10 від 01.12.2020 року (далі - договору) ОСОБА_1 зобов`язалась передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,6200 га., розташовану на території Сонцівської сільської ради Покровського району Донецької області, кадастровий номер 1422782300:06:000:0945, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в обмін на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 , площею 0,10 га., розташовану на території Новоселидівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, кадастровий номер 1423385400:06:000:1441, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, з грошовою доплатою у розмірі 86 000 грн.

Відповідно до п. 8 Договору: Ми, сторони підтверджують, що цей договір відповідає нашим дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається нами у відповідності зі справжньою нашею волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для нас умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається нами без застосування обману чи приховання фактів, які мають істотне значення, ми однаково розуміємо значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажаємо настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчимо, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать наші особисті підписи на договорі.

Пунктом 9 договору зазначає: Сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного договору .

Договір міни № 10 від 01.12.2020 року був підписаний ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за взаємною згодою лише після того, як всі домовленості за даною згодою були виконані.

Позивач за зустрічним позовом, для додаткового підтвердження факту виконання з його всіх обов`язків за договором надав до суду розписку від 01.12.2020 року, підписану ОСОБА_1 одразу після укладення договору міни. За даною розпискою ОСОБА_1 підтверджує, що 01.12.2020 року отримала від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 86 000 грн., а також правовстановлюючі документи на земельну ділянку, як того вимагає п. 7 Договору міни №10 від 01.12.2020 року.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що після підписання зазначеного договору сторони досягли домовленості про звернення до нотаріуса з метою посвідчення їх угоди, призначили дату, тощо, але наступного ж дня після підписання Договору міни зв`язок з ОСОБА_1 обірвався.

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 132 ЗК України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються у письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити: назву сторін (прізвище, ім`я, по батькові громадянина, назву юридичної особи); вид угоди; предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку; відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітут тощо); договірну ціну; права та обов`язки сторін; кадастровий номер земельної ділянки; момент переходу права власності на земельну ділянку.

Аналізуючи текст договору стає зрозуміло, що сторонами досягнуто згоди та зазначено всі істотні умови, які вимагаються за ч. 2 ст. 132 ЗК України.

Однак основним принципом договору є воля обох сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 19, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 220, 525, 526, 631, 639, 640,715, 716 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування правовстановлюючих документів з чужого незаконного володіння та розірвання договору міни - відмовити.

Зустрічний позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Мар?їнським РВ УМВС України в Донецькій області, 11.08.2000 року) право власності на земельну ділянку площею 3,6200 га., розташовану на території Сонцівської сільської ради Покровського району Донецької області, кадастровий номер 1422782300:06:000:0945, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподврського виробництва, на підставі Договору міни № 10 від 01.12.2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 30.07.21 року