Ухвала

від 12.10.2021 по справі 237/3771/21

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 237/3771/21

Номер провадження 2-з/237/57/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.21 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області в складі

головуючого судді Приходько В.А.,

при секретарі Бурховецькій К.В.,

представника заявниці ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Мар`їнський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту батьківства та визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

В провадження Мар`їнського районного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення позову.

В обґрунтування своїх вимог заявниця зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на наступне спадкове майно:

- житлової квартири АДРЕСА_1 ,

- земельна ділянка, площею 6,690 га, кадастровий номер 1423310100:03:000:0614 призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`їнської міської ради,

- земельна ділянка, площею 0,0800 га, кадастровий номер 14233101100:03:000:1023, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`їнської міської ради,

- земельна ділянка, площею 0,2100 га, кадастровий номер 1423310100:03:000:1430, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`їнської міської ради,

- автомобіль Mitsubishi Lancer 1,6, державний номер НОМЕР_1 , тип Т3 - легковий седан, білого кольору, об`єм двигуна - 1584, номер шасі - НОМЕР_2 , дата реєстрації 24.09.2008 року, зареєстрованого в ВРЕР м. Мар`їнка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області,

- заборгованість по заробітній платі та лікарняним листам ОСОБА_6 за місцем роботи в Донецькій філії ДП ЦСЕНСМ у розмірі 41126,31 грн.,

- страхова виплата у розмірі 50000 грн. за електроним договором добровільного страхування життя (АКЦЕПТ) №DOB2N-206268W (Оферти № РВ0001) від 02.07.2020 року,

- грошові кошти в Акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк та Акціонерному товаристві Райффайзен Банк .

Спадкоємцями першої черги є його діти та можливо дружина.

Разом з цією заявою ОСОБА_3 подала позов, в якому просить про встановлення батьківства померлого ОСОБА_6 відносно її доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнання за нею права власності на частину спадкового майна.

Але, так як під час розгляду даної справи визначені спадкоємці ОСОБА_6 можуть переоформити на себе спадкове майно, яке належало померлому, та реалізувати його, що утруднить виконання рішення суду, то заявниця просить суд накласти арешт та заборонити вчиняти певні дії стосовно спадкового майна, поки спір щодо його поділу не буде вирішено в судовому порядку.

У судовому засіданні представник заявниці наполягав на задоволенні вимог та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Білого Литвиненко Н.В. у судовому засіданні надала заперечення на заяву про забезпечення позову, зазначила, що з даною заявою ОСОБА_5 не згоден, вважає, що відсутні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки заявником не обґрунтовано та не доведено наявності підстав для вжиття таких заходів, а також, не зазначено про обставини та не надано жодних доказів, які б давали обґрунтовані підстави стверджувати, що невжиття заходів із забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, додані копії документів до заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви заявниці.

Так, згідно до вимог ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно до вимог ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що забезпечення позову заявником обґрунтовано ризиком істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення його позовних вимог.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Згідно п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2 , 18 , 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту та заборони вчиняти певні дії стосовно спадкового майна, є взаємопов`язані з предметом спору, а невжиття такого заходу забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, арешт майна та заборона вчиняти певні дії, до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідачів, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявниці щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки ненакладнення арешту та не забороні вчиняти певні дії щодо спадкового майна до моменту розгляду справи може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду.

Керуючись ст.ст. 12, 149, 150, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити приватному нотаріусу Покровського районного нотаріального округу Гвоздь Миколі Івановичу (адреса: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Мечникова, буд. 22а) вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які дії щодо:

- житлової квартири АДРЕСА_1 ,

- земельної ділянки, площею 6,690 га, кадастровий номер 1423310100:03:000:0614, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`їнської міської ради,

- земельної ділянки, площею 0,0800 га, кадастровий номер 14233101100:03:000:1023, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`їнської міської ради,

- земельної ділянки, площею 0,2100 га, кадастровий номер 1423310100:03:000:1430, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`їнської міської ради,

- автомобіля Mitsubishi Lancer 1,6, державний номер НОМЕР_1 , тип Т3 - легковий седан, білого кольору, об`єм двигуна - 1584, номер шасі - НОМЕР_2 , дата реєстрації 24.09.2008 року, зареєстрованого в ВРЕР м. Мар`їнка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

Накласти арешт та заборону відчуження, державної реєстрації та перереєстрації прав на:

житлової квартири АДРЕСА_1 ,

- земельну ділянку, площею 6,690 га, кадастровий номер 1423310100:03:000:0614 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`їнської міської ради,

- земельну ділянку, площею 0,0800 га, кадастровий номер 14233101100:03:000:1023, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`їнської міської ради,

- земельну ділянку, площею 0,2100 га, кадастровий номер 1423310100:03:000:1430, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`їнської міської ради,

- автомобіль Mitsubishi Lancer 1,6, державний номер НОМЕР_1 , тип Т3 - легковий седан, білого кольору, об`єм двигуна - 1584, номер шасі - НОМЕР_2 , дата реєстрації 24.09.2008 року, зареєстрованого в ВРЕР м. Мар`їнка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області.

Суддя В.А. Приходько