Рішення

від 28.10.2021 по справі 924/667/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2021 р. Справа № 924/667/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали

за позовом ТОВ "Діпнет Україна", м.Харків

до ТОВ "Будмонтажтелекомсистем", с.Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області

про стягнення 2 189 410,74 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Гороховська А.О. - згідно ордера №111697 від 25.06.2021р. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача: Матковський М.В. - згідно ордера №1014249 від 12.07.2021р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: з оголошенням перерви в судовому засіданні від 18.10.2021р.

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Діпнет Україна", м.Харків до ТОВ "Будмонтажтелекомсистем", с.Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення 2 189 410,74 грн..

Ухвалою суду від 01.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 16.08.2021р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог на суму 2 749,68 грн. у зв"язку із частковою оплатою позивачем суми боргу згідно платіжного доручення №154 від 25.01.2016р. та стягнути з відповідача 2 189 410,74 грн.

Ухвалою суду від 09.09.20.21р. заяву позивача про зменшення позовних вимог від 16.08.2021р. задоволено.

Ухвалою суду від 30.09.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На адресу суду 26.07.2021р. від відповідача надійшов відзив на позов в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв"язку із проплатою суми заборгованості в додаток до відзиву надав копії платіжних доручень № 154 від 25 січня 2016 р. на суму 2 749,68 грн., оплата згідно рахунку №25012 від 25.01.2016р.; № 725 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 726 від 13 жовтня 2017р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 727 від 13 жовтня 2017р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 728 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 00,00 грн.; № 729 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 00,00 грн.; № 730 від 13 жовтня 2017 р. на суму180 000,00 грн.; № 1686 від 12 серпня 2020 р. на суму 250 000,00 грн.; № 1699 від 27 серпня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.; №1704 від 31 серпня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.; №1731 від 18 вересня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.

Також, на адресу суду 15.09.2021р. від позивача надійшли письмові пояснення в яких позивачем зазначено, що платіжні дорученя в яких призначення платежу зазначено оплата згідно рахунку № б/н від 13.10.2017 року на суму 1 180 000,00 грн., а саме від 13 жовтня 2017року № 727 на суму 200 000,00 грн., № 728 на суму 200 000,00 грн., № 729 на суму 200 000,00 грн., № 725 на суму 200 000,00 грн., № 726 на суму 200 000,00 грн., № 730 на суму 180 000,00 грн.), датуються 2017 роком і рахунок вказаний у них також від 2017 року.

Позивач зазначає, що неможливо встановити, за якою саме підставою виставлявся рахунок, за даними бухгалтерського обліку позивача. Борг за видатковими накладними, що є підставою цього позову не погашений відповідачем.

Платіжні доручення в яких призначення платежу зазначено погашення боргу на суму 550 000,00 грн., а саме № 1686 від 12.08.2020р. на суму 250 000,00грн., № 1704 від 31.08.2020 р. на суму 100 000,00 грн., № 1699 від 27.08.2020р. на суму 100 000,00 грн., № 1731 від 18.09.2020р. на суму 100 000,00 грн.

Позивач зазначає, що неможливо встановити, який саме борг погашався і за який період.

Щодо суми боргу в розмірі 459 410,74 грн., позивач зазначає, що на оплату даної суми відповідачем не додано жодних доказів.

Представник позивача в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов та звернув увагу на ту обставину, що інших договірних зобов"язань із позивачем укладено не було, проплати, які здійсненні платіжними дорученями № 154 від 25 січня 2016 р. на суму 2 749,68 грн., оплата згідно рахунку №25012 від 25.01.2016р.; № 725 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 726 від 13 жовтня 2017р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 727 від 13 жовтня 2017р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 728 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 00,00 грн.; № 729 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 00,00 грн.; № 730 від 13 жовтня 2017 р. на суму180 000,00 грн.; № 1686 від 12 серпня 2020 р. на суму 250 000,00 грн.; № 1699 від 27 серпня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.; №1704 від 31 серпня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.; №1731 від 18 вересня 2020 р. на суму 100 000,00 грн. стосувались саме усної угоди про поставку товару укладеної між сторонами на підставі видаткових накладних № 25017 від 25 січня 2016 року на суму 2 749,68 грн.; № 091126 від 09 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн.; №221133 від 22 листопада 2016 року на суму 1 193 860,74 грн.; №221134 від 22 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ТОВ "Діпнет Україна", м.Харків та ТОВ "Будмонтажтелекомсистем", с.Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області, було досягнуто згоди щодо поставки товару на загальну суму в розмірі 2 192 160,42 грн., з якою постачальником є позивач, а покупцем відповідач.

Угоду про поставку товару досягнуто шляхом підписання сторонами видаткових накладних про передачу товару, в яких зафіксовано ціну та дату передачу товару.

Позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товар згідно наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна № 25017 від 25 січня 2016 року на суму 2 749,68 грн. (довіреність №5 від 25.01.2016р. видана Кочешкову В.О.);

- видаткова накладна № 091126 від 09 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн. (довіреність №93 від 08.11.2016р. видана Андрійчуку К.В.);

- видаткова накладна №221133 від 22 листопада 2016 року на суму 1 193 860,74 грн. (довіреність №107 від 22.11.2016р. видана Андрійчуку К.В.);

- видаткова накладна №221134 від 22 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн. (довіреність №106 від 22.11.2016р. видана Андрійчуку К.В.).

Всього позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 192 160,42 грн., чим виконав свої зобов`язання з поставки товару в повному обсязі.

Для оплати товару позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату №ДУ-1305003 від 13 травня 2021 року на суму 2 192 160,42 грн.

Однак відповідач повністю не сплатив грошові кошти за отриманий товар.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога №130501 від 13.05.2021р. сплатити в семи денний строк з моменту пред"явлення вимоги вартість прийнятого товару.

Відповідач листом - відповіддю від 24.05.2021р. повідомив позивача, що вартість товару оплачена за вказаними позивачем видатковими накладними.

На день подання позовної заяви розмір боргу відповідача перед позивачем із врахуванням уточнення позовних вимог становить 2 189 410,74 грн., у зв"язку із чим позивач звернувся із захистом порушеного права до суду.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачеві товар за видатковими накладними. Оскільки в накладних відображена ціна товару та відсутні будь-які відмітки про передачу товару на підставі зобов`язань не пов`язаних з купівлею-продажем суд виходить з того, що передача товару відбулась на підставі усної угоди купівлі-продажу.

Відповідно до п.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Діпнет Україна", м.Харків та ТОВ "Будмонтажтелекомсистем", с.Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області, було досягнуто згоди щодо поставки товару на загальну суму в розмірі 2 192 160,42 грн., з якою постачальником є позивач, а покупцем відповідач.

Угоду про поставку товару досягнуто шляхом підписання сторонами видаткових накладних про передачу товару, в яких зафіксовано ціну та дату передачу товару.

Позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товар згідно наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна № 25017 від 25 січня 2016 року на суму 2 749,68 грн. (довіреність №5 від 25.01.2016р. видана Кочешкову В.О.);

- видаткова накладна № 091126 від 09 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн. (довіреність №93 від 08.11.2016р. видана Андрійчуку К.В.);

- видаткова накладна №221133 від 22 листопада 2016 року на суму 1 193 860,74 грн. (довіреність №107 від 22.11.2016р. видана Андрійчуку К.В.);

- видаткова накладна №221134 від 22 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн. (довіреність №106 від 22.11.2016р. видана Андрійчуку К.В.).

Всього позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 192 160,42 грн., чим виконав свої зобов`язання з поставки товару в повному обсязі.

Для оплати товару позивачем був виставлений рахунок на оплату №ДУ-1305003 від 13 травня 2021 року на суму 2 192 160,42 грн.

Відповідачем частково було здійснено оплату поставленого товару, згідно видаткових накладних № 25017 від 25 січня 2016 року на суму 2 749,68 грн.; № 091126 від 09 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн.; №221133 від 22 листопада 2016 року на суму 1 193 860,74 грн.; №221134 від 22 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн. на суму 1 732 749,68 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 154 від 25 січня 2016 р. на суму 2 749,68 грн., оплата згідно рахунку №25012 від 25.01.2016р.; № 725 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 726 від 13 жовтня 2017р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 727 від 13 жовтня 2017р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 728 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 00,00 грн.; № 729 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 00,00 грн.; № 730 від 13 жовтня 2017 р. на суму180 000,00 грн.; № 1686 від 12 серпня 2020 р. на суму 250 000,00 грн.; № 1699 від 27 серпня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.; №1704 від 31 серпня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.; №1731 від 18 вересня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога №130501 від 13.05.2021р. сплатити в семи денний строк з моменту пред"явлення вимоги вартість прийнятого товару.

Відповідач листом - відповіддю від 24.05.2021р. повідомив позивача, що вартість товару оплачена за вказаними позивачем видатковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем інших договірних зобов"язань із позивачем укладено не було, проплати, які здійсненні платіжними дорученями № 154 від 25 січня 2016 р. на суму 2 749,68 грн., оплата згідно рахунку №25012 від 25.01.2016р.; № 725 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 726 від 13 жовтня 2017р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 727 від 13 жовтня 2017р. на суму 200 000,00 грн., оплата згідно рахунку №б/н від 13.10.2017р.; № 728 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 00,00 грн.; № 729 від 13 жовтня 2017 р. на суму 200 00,00 грн.; № 730 від 13 жовтня 2017 р. на суму180 000,00 грн.; № 1686 від 12 серпня 2020 р. на суму 250 000,00 грн.; № 1699 від 27 серпня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.; №1704 від 31 серпня 2020 р. на суму 100 000,00 грн.; №1731 від 18 вересня 2020 р. на суму 100 000,00 грн. стосувались саме усної угоди про поставку товару укладеної між сторонами на підставі видаткових накладних № 25017 від 25 січня 2016 року на суму 2 749,68 грн.; № 091126 від 09 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн.; №221133 від 22 листопада 2016 року на суму 1 193 860,74 грн.; №221134 від 22 листопада 2016 року на суму 497 760,00 грн.

Із врахуванням уточнення позовних вимог та здійснених вище перелічених відповідачем проплат, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 459 410,74 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 459 410,74 грн. боргу відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі обставини справи, давши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 459 410,74 грн..

Згідно п.2, ч.1, ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1, ч.3, ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

У статті 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Водночас відповідно до ч.5 ст.131-2 Конституції України та ч.1, ст.58 ГПК України представником в суді може бути адвокат або законний представником.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та адвокатом Гороховською Альоною Олександрівною на підставі ордера на надання правничої допомоги №08/80 від 25.06.2021р. укладено Договір про надання правової допомоги №08/80 від 25.06.2021 р.

Вказаний Договір скріплений підписами сторін, а саме адвокатом Гороховською А.О. та директором ТОВ "Діпнет", м.Харків Гиря А.В.

Як вбачається із довідки з ЄДРФОПГФ Гиря А.В. від 26.12.20216р. згідно статуту являється керівником позивача ТОВ "Діпнет Україна", м.Харків

Наявною в матеріалах справи квитанцією (довідка) про сплату послуг №1 до Договору про надання правової (правової) допомоги №08/80 від 25.06.2021 р. підтверджено оплату позивачем наданих адвокатом Гороховською А.О. послуг на суму 50 000,00 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання відповідачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того судом зауважується, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до п.3, ч.4, ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Згідно із ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як передбачено ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн., які є пропорційними відповідно до задоволених судом вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Будмонтажтелекомсистем", (31336, с.Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області, код 35668634) на користь ТОВ "Діпнет Україна", (61027, м.Харків вул.Кричевського, 50, код 38278035) - 459 410,74 грн. (чотириста п"ятдесят дев"ять тисяч чотириста десять гривень 74 коп.) - заборгованості, 6 891,17 грн. (шість тисяч вісімсот дев"яносто одну гривню 17 коп.) - судового збору та 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2021р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу - 61027, м.Харків, вул. Кричевського, буд. 50 (baristor4@gmail.com);

3 - відповідачу - 31336, с.Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області (budmontag@i.ua).