Ухвала

від 28.10.2021 по справі 916/112/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 916/112/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Уркевич В.Ю.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021

та рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2020

у справі № 916/112/20

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси"

про розірвання договору оренди та виселення,

В С Т А Н О В И В:

06.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД" повторно подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 (повний текст складено 12.04.2021) та рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2020 у справі № 916/112/20, разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, після повернення вперше поданої касаційної скарги на зазначені судові рішення ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2021 на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.10.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

У зв`язку з перебуванням судді Случа О.В. у відпустці 25.10.2021 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 916/112/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 25.10.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Уркевич В.Ю.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що скаржник подав касаційну скаргу з порушенням вимог, установлених ст. 288 ГПК України.

Так в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які вже були визнані ухвалою Суду від 08.07.2021 про залишення касаційної скарги без руху, неповажними: повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 916/112/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД" не отримувало, про винесення та зміст оскаржуваної постанови скаржнику стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи 27.05.2021. Водночас доказів на підтвердження вище викладеного скаржником так і не надано. Крім того, заявник вказує на введення карантинних заходів на всій території України та цитує ряд підзаконних нормативних актів, пов`язаних із запобіганням поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД" залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог п. 5 ч. 2, п. 2 ч. 4 ст. 290, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення вказаної ухвали скаржнику, а саме вказано на необхідність: 1) зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 8 408 грн; 3) навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2021, у зв`язку із не усуненням скаржником недоліків щодо сплати судового збору, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2020 у справі № 916/112/20 не прийнято до розгляду і повернуто скаржнику, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД" про поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 916/112/20 залишено без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

За змістом ч. 1 ст. 288 ГПК України початок перебігу строку на касаційне оскарження пов`язується з днем складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду проголошена 06.04.2021, повний текст складено 12.04.2021 (в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена 13.04.2021), тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 05.05.2021 (з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України).

Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.10.2021, тобто, зі значним пропуском строку на її оскарження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Суд повторно зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД" було скаржником в суді апеляційної інстанції, отже не було позбавлене можливості відстежувати хід розгляду справи № 916/112/20 за його ж апеляційною скаргою та вчасно звернутися з касаційною скаргою до Суду.

При цьому Суд позбавлений можливості перевірити наявність або відсутність доказів надсилання копії оскаржуваної постанови скаржникові та факт ознайомлення скаржника з матеріалами справи 27.05.2021, оскільки скарга надійшла безпосередньо до Верховного Суду без матеріалів справи № 916/112/20, про що наголошувалося в ухвалі Касаційного господарського суду про залишення без руху від 08.07.2021 первісно поданої касаційної скарги. При цьому заявником не доведено зазначених обставин та не надано відповідних доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Скаржником не обґрунтовано звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду та не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися до суду раніше ніж 06.10.2021, оскільки самі лише факти щодо неотримання копії оскаржуваної постанови не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на її оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони.

Також Суд наголошує, що доводи скаржника про запровадження карантинних заходів на всій території України не приймаються, оскільки із запровадженням карантинних заходів роботи судів щодо здійснення правосуддя не було обмежено, як не було припинено роботи поштових операторів в Україні, що давало змогу подати касаційну скаргу вчасно.

Отже, саме лише посилання скаржника на запровадження карантинних заходів не дає підстав Суду для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на касаційне оскарження в даному випадку.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку щодо пропуску строку касаційного оскарження з поважних причин, проте у даному випадку Судом таких об`єктивних перешкод установлено не було, у зв`язку з чим наведені у клопотанні підстави визнаються неповажними.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Водночас Суд зазначає, що сам лише факт повернення первісно поданої касаційної скарги не може вважатися поважною причиною пропуску строків на касаційне оскарження при повторному зверненні з касаційною скаргою, а дії відповідача носять суб`єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження при повторному зверненні з касаційною скаргою.

Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження і надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстроймонтаж ЛТД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2020 у справі № 916/112/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Уркевич В.Ю.