Рішення

від 28.10.2021 по справі 120/8030/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 жовтня 2021 р. Справа № 120/8030/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Уланівської об`єднаної територіальної громади Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Уланівської об`єднаної територіальної громади Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради (далі - відповідач), у якому просили:

визнати протиправною бездіяльність Уланівської об`єднаної територіальної громади Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради щодо не здійснення у двотижневий строк розгляду клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22.06.2021 б/н про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,000 га кожному окремо для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області;

зобов`язати Уланівську об`єднану територіальну громаду Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності площею 2,000 га, кадастрові номери 0524883100:06:001:0126, 0524883100:06:001:0125 та 0524883100:06:001:0158, та надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідні земельні ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області;

судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не здійснення у двотижневий строк розгляду клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 22.06.2021 б/н про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, із земель державної власності, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, а тому звернулися до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 22.07.2021 року даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

30.07.2021 року позивачі вимоги вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху виконали.

Ухвалою суду від 04.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача інформацію про результати розгляду клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 22.06.2021 б/н про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

17.08.2021 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що клопотання позивачів було розглянуто на 12 сесії 8 скликання від 29.07.2021 року, що підтверджується витягом з протоколу 12 сесії 8 скликання від 29.07.2021 року, витягом з проекту з рішення 12 сесії 8 скликання від 29.07.2021 року та реєстром для проведення відкритого поіменного голосування на 12 сесії Уланівської сільської ради 8 скликання від 29.07.2021 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та безоплатну передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства".

На думку відповідача, жодної бездіяльності не вбачається, оскільки дія була вчинена, клопотання позивачів було розглянуто, але рішення не прийнято.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

19.08.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній заперечує щодо доводів відповідача і просить задовольнити позов.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

На виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2020 по справі № 120/2273/20-а, від 19.10.2020 по справі № 120/4066/20-а та від 31.08.2020 по справі № 120/2793/20-а, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято рішення у формі наказів від 08.09.2020 № 2-13599/15-20-СГ, від 09.11.2020 № 2-15982/15-20-СГ та від 30.11.2020 №9 2-16765/15-20-СГ, якими було надано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 707-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області визначено, що Кропивнянська сільська рада Хмільницького району Вінницької області входить до складу Уланівської територіальної громади з адміністративним центром в селі Уланів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2021 року № 60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад регламентовано передачу усіх земельних ділянок с/г призначення державної власності в комунальну власність відповідних 0ТГ.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року № 1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин Держгеокадастру доручено прискорити проведення інвентаризації земель с/г призначення державної власності та забезпечити передачу з 17.11.2020 року земельних ділянок с/г призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

На виконання вказаних нормативно-правових актів та у зв`язку з утворенням Уланівської об`єднаної територіальної громади, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області передано у комунальну власність Уланівської об`єднаної територіальної громади спірні земельні ділянки.

Відповідно до пункту 24 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити проце протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

24.06.2021, на виконання вимог зазначеного вище пункту 24 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, позивачами подано до Уланівської об`єднаної територіальної громади Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради повідомлення про замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок.

Після отримання від розробника проекту землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок у власність кожному окремо, 24.06.2021 позивачами було подано до відповідача колективне клопотання про його затвердження.

Однак, станом на 19.07.2021, будь-якого рішення щодо задоволення або відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачем не прийнято.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.

Також з надних відповідачем відзиву та доказів судом встановлено, що клопотання позивачів було розглянуто на 12 сесії 8 скликання 29.07.2021 року, що підтверджується витягом з протоколу 12 сесії 8 скликання від 29.07.2021 року, витягом з проекту рішення 12 сесії 8 скликання від 29.07.2021 року та реєстром для проведення відкритого поіменного голосування на 12 сесії Уланівської сільської ради 8 скликання від 29.07.2021 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та безоплатну передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства".

Згідно із наданим протоколом питання про затвердження проектів землеустрою винесено на голосування. За результатами голосування рішення не прийнято, проголосували: за-0 чол, проти -0, утрималося 19 депутатів.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт б частини 1 статті 121 ЗК України).

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини 8 статті 118 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Ч.9-11 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з вимогами статті 50 Закону України "Про землеустрій" №858-IV від 22 травня 2003 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально ( у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (в редакції до 27.05.2021 року), і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина 6 статті 186 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року)).

Згідно зі статтею 186-1 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За нормативно-правовим регулюванням на час звернення позивачів із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та на час розроблення проекту землеустрою, обов`язок затвердити протягом двох тижнів проект землеустрою та передати земельну ділянку у відповідача виникав у разі наявності всіх погоджень уповноважених органів відповідно до статті 186-1 ЗК України.

Суд бере до уваги, що на час звернення до відповідача із колективним клопотанням про затвердження проекту землеустрою у Закон України "Про землеустрій", Земельний кодекс України було внесено зміни, а статтю186-1 ЗК України виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021 року, проте це не звільняє відповідача від обов`язку розглянути у двотижневий строк клопотання позивачів та затвердити проект землеустрою, оскільки частина 9 статті 118 ЗК України чітко вказує, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Уланівська сільська рада.

На виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2020 по справі № 120/2273/20-а, від 19.10.2020 по справі № 120/4066/20-а та від 31.08.2020 по справі № 120/2793/20-а, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято рішення у формі наказів від 08.09.2020 № 2-13599/15-20-СГ, від 09.11.2020 № 2-15982/15-20-СГ та від 30.11.2020 №9 2-16765/15-20-СГ, якими було надано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2.00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

Висновком № 7587/82-21 від 18.05.2021 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачам для ведення особистого селянського господарства на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

24.06.2021 позивачі подали до відповідача клопотання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельних ділянок у власність кожному окремо, із посиланням на ст. 122 Земельного кодексу України, якою серед іншого встановлено двотижневий строк на вирішення подібних питань.

На 12 сесію 8 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, яка відбулась 29.07.2021 року, було винесено питання під номером 67 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та безоплатну передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства", зокрема таким громадянам, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

За результатом розгляду даного проекту, 29.07.2021 року відповідачем рішення прийнято не було, оскільки не набрало достатньої кількості голосів депутатів. Проект рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою з мотивами відмови на засідання ради не виносився, не обговорювався і рішення ради з цього питання не приймалось.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивачів відповідачем не було прийнято жодного акту органу місцевого самоврядування, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення.

При цьому, витяг з протоколу 12 сесії Уланівської сіслької ради 8 скликання від 29.07.2021, відображає лише результати голосування, мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, не містить і не відповідає поняттю акту, прийнятого органом місцевого самоврядування.

До того ж, відповідно до протоколу сесії ради від 29.07.2021 проти затвердження позивачу проекту землеустрою не проголосував жоден з присутніх 26 депутатів ради, при цьому, більшість депутатів (19 депутатів) утрималось від голосування.

Разом з тим, відсутність рішення сільскої ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою свідчить про її протиправну бездіяльність.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №826/14320/17 від 19 серпня 2021 року.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що протиправної бездіяльності допущено не було, оскільки клопотання позивачів розглянуто на 12 сесії 8 скликання від 29.07.2021 року, що підтверджується витягом з протоколу 12 сесії 8 скликання від 29.07.2021 року, витягом з проекту з рішення 12 сесії 8 скликання від 29.07.2021 року та реєстром для проведення відкритого поіменного голосування на 12 сесії Уланівської сільської ради 8 скликання від 29.07.2021 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та безоплатну передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства".

Однак, на переконання суду такі посилання є безпідставними, оскільки вчинення відповідачем вищевказаних дій є складовою процесу надання земельної ділянки у власність на підставі прийнятого рішення про затвердження проекту землеустрою, водночас за наслідком розгляду колективного клопотання жодного рішення прийнято не було.

Факт утримання від голосування за затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства додатково підтверджує допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не розгляду клопотання позивачів у двотижневий строк та в порядку передбаченому Земельним кодексом України.

Суд зауважує, що умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Уланівської сільської ради щодо не розгляду у двотижневий строк колективного клопотання позивачів від 22.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,000 га кожному окремо для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Визначаючись щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності площею 2,000 га, кадастрові номери 0524883100:06:001:0126, 0524883100:06:001:0125 та 0524883100:06:001:0158, та надати позивачам відповідні земельні ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, суд виходить із наступного.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12, від 04 серпня 2020 року у справі №340/2074/19).

Обраний позивачами спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивачі звернулися до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

До того ж слід звернути увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17, яка полягає у наступному. Оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 814/2458/16 Верховний Суд аналізував застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд зауважує, що 24.06.2021 року позивачі звернулись до відповідача із колективним клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Однак, відповідачем протягом законодавчо встановленого двотижневого терміну не вчинено дій щодо його розгляду та не прийнято відповідного рішення на сесії сільської ради.

При цьому, більше ніж через місяць, Уланівська сільська рада здійснила розгляд колективного клопотання позивачів із підготовкою проекту рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, однак депутати утримались від голосування і не прийняли рішення.

Таким чином, відповідачем з передбачених чинним законодавством підстав не було прийнято рішення про затвердження поданого позивачами проекту землеустрою, а за наслідком розгляду клопотання позивачів утримались від голосування за затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Більше того, відповідачем не прийнято і рішення про відмову у затвердженні проекту, мотиви та підстави якого могли б бути оціненими судом та дозволяли скористатись можливістю його оскарження позивачами. Наданий витяг з протоколу не містить будь-яких пояснень, обговорень чи мотивів неможливості затвердження проекту землеустрою.

За позицією позивачів, дії Уланівської сільської ради спрямовані на створення умов, які унеможливлять затвердження проекту землеустрою, а тому самим ефективним способом захисту їх порушених прав буде зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

Суд зазначає, що позивачами дотримано усіх умов для затвердження проекту землеустрою, проте відповідачем на час прийняття рішення у даній справі так і не прийнято, у спосіб визначений законом, рішення про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні.

Разом з тим, частина 8 статті 186 ЗК України передбачає, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Хоча на час розгляду справи судом, статтю 186-1 ЗК України щодо порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021, разом з тим, проект на час його виготовлення відповідно до чинної на той час ст.186-1 ЗК України було погоджено ГУ Держгеокадастру у Херсонській області 18.05.2021, будь-яких невідповідностей вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації не встановлено, зауваження та пропозиції відсутні.

А тому, обставини, які б свідчили про наявність підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою відповідачем не наведено та судом не встановлено в ході розгляду даної справи.

Враховуючи те, що судом встановлено виконання усіх умов, визначених законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів, з огляду на відсутність передбачених законом підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою, та поведінку відповідача, яка в даному випадку, свідчить про створення штучних перешкод в реалізації конституційних прав фізичних осіб на землю, суд вважає, що відповідача слід зобов`язати прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

На переконання суду, зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства забезпечить ефективний судовий захист порушених прав позивачів та призведе до реального їх відновлення.

При цьому, обираючи спосіб захисту порушених прав позивачів суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені у постановах №316/979/18 від 24 січня 2020 року та №560/1334/19 від 27.01.2021 року у яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що належним та ефективним способом захистом порушеного права, який забезпечує позитивне вирішення питань без невиправданих зволікань є зобов`язання суб`єкта владних повноважень саме затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у власність.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивачів належить стягнути по 908 грн. судових витрат кожному, пов`язаних із сплатою судового збору.

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача подано:

- договори про надання правової допомоги від 18.06.2021 №06/21-з/12, №06/21-з/13, та №06/21-з/14;

- ордери від 18.07.2021серії АВ №1016526, серії АВ №1016516 та серії АВ №1016520;

- детальний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесено позивачами у зв`язку із розглядом справи №120/8030/21-а у Вінницькому окружному адміністративному суді;

- квитанції від 18.06.2021 №06/21-з/12/1, № 06/21-з/13/1 та № 06/21-з/14/1 про оплату позивачами гонорару адвоката у сумі по 5000 грн. за підготовку позову та супровід справи.

- додатки № 1 до договорів про надання правової допомоги від 18.06.2021 №06/21-з/12, №06/21-з/13, та №06/21-з/14; згідно яких сторони погодили, що гонорар адвоката за договором про надання правової допомоги становить 5000 грн. з кожного, що є фіксованою сумою і не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначені фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відповідно до ст. 12 КАС України, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії справ не значної складності. Матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності у спорах такого характеру.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В даному ж випадку, слід враховувати, що підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію позивача та відповідача у звязку із не прийняттям рішення по суті спору.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, а також, те що справу віднесено до справ незначної складності, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 15 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи.

З аналізу договору про надання правової допомоги судом встановлено, що повноваження адвоката не обмежуються представництвом інтересів позивача у суді першої інстанції в межах розгляду даної справи.

Також, суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. необхідно зменшити до 6000 грн., що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уланівської об`єднаної територіальної громади Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради щодо не здійснення у двотижневий строк розгляду клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22.06.2021 б/н про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,000 га кожному окремо для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Зобов`язати Уланівську об`єднану територіальну громаду Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності площею 2,000 га, кадастрові номери 0524883100:06:001:0126, 0524883100:06:001:0125 та 0524883100:06:001:0158, та надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідні земельні ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Уланівської сільської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Уланівської сільської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_3 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Уланівської сільської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 28.10.2021

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

Позивач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )

Відповідач: Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області (ЄДРПОУ 04331834, вул. Миру, 9, с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032).

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна