Рішення

від 27.10.2021 по справі 340/4399/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4399/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторес" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області № 850-п від 23.07.2021 Про проведення відповідно до п. 78.1.4 п 78.1 ст. 78 Податкового кодексу документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СТОРЕС .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 28 квітня 2021 року директором ТОВ СТОРЕС Янчуковою С.А. отримано копію наказу № 850-п від 23.07.2021 Про проведення відповідно до п. 78.1.4 п 78.1 ст. 78 Податкового кодексу документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СТОРЕС . Одночасно з отриманням копії наказу директора було ознайомлено з направленням на перевірку № 1421 від 27.07.2021, складеним відповідно до даного наказу.

Позивач зазначає, що не вбачав правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та відмовив у допуску представнику відповідача.

ТОВ СТОРЕС вважає, що оскаржуваний наказ про проведення перевірки було прийнято Відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому даний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.29).

29 вересня 2021 року ухвалою суді відмовлено в задоволені заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.58-59).

02.09.2021 (вх. № 24904/21) представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області від 23.07.2021 № 850-П Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Сторес відповідає вимогам Податкового кодексу України.

09.09.2021 (вх.№ 2597/21) до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.55-57).

Дослідивши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, товариство з обмеженою відповідальністю Сторес (код ЄДРПОУ 41212262) зареєстровано як юридична особа 14.03.2017, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис, взято на облік в органи державної податкової служби як платника податків з 14.03.2017, основним видом господарської діяльності є код КВЕД 47.30 роздрібна торгівля пальним (а.с.25-26).

Наказом Головного управління ДПС у Кіровоградській області Про проведення відповідно до п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СТОРЕС від 23.07.2021 № 850-п, на підставі п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до абз.5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89, наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Сорес (код ЄДРПОУ 41212262) з 27.07.2021 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності вересень 2020 року з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ АЗЕС (код ЄДРПОУ: 41558790) за вересень 2020 року - показників декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (а.с.12).

На підставі вказаного наказу, видано направлення на перевірку від 27 липня 2021 року № 1421 (а.с.13)

Ознайомившись зі змістом наказу на проведення перевірки та направленням на перевірку, 28 липня 2021 року директором ТОВ Сторес , повідомлено про недопуск до перевірки в зв`язку з відсутністю передбачених п. 78.1.4 п 78.1 ст. 78 Податкового кодексу підстав для її проведення та діючим мораторієм на проведення документальних перевірок, встановленим відповідно до п. 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, про що позивачем було складено повідомлення (а.с.15).

Відповідно до пояснень позивача, що не спростовано відповідачем акт про недопуск до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Сторес перевіряючими не складався.

Незгода позивача з оскаржуваним наказом стала підставою для звернення останнього до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27 грудня 2010 року, письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

- виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

- проведення зустрічної звірки;

- в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Наведене в сукупності свідчить про те, що виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, є достатньою підставою для звернення контролюючого органу із запитом про подання інформації. При цьому, такий запит повинен містити інформацію, яка підтверджує недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №826/12168/17, запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Судом встановлено, що 17.11.2020 Головне управління ДПС у Кіровоградській області направило ТОВ СТОРЕС запит № 298/12/11-28-07-02-08 Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо взаємовідносин з ТОВ АЗЕС (код ЄДРПОУ 41558790) за вересень 2020 року.

У відповідь на зазначений запит ТОВ СТОРЕС листом № 123 від 08.12.2020 надало пояснення та інформацію щодо господарських відносин з ТОВ АЗЕС , з належним чином завіреними копіями документів щодо здійснених операцій.

Між тим, суд звертає увагу, що відповідачем, у вищезазначеному запиті підставою для його направлення ТОВ СТОРЕС зазначено виявлення недостовірності визначення даних податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником. Проте запит не містить посилань на те, у чому саме полягає недостовірність поданої податкової звітності позивача.

Відсутність конкретизації господарських операцій, без чітких посилань на конкретну податкову звітність та підстави, з якими податковий орган пов`язує наявність у позивача недостовірних даних у податковій звітності, не може вважатися запитом оформленим у відповідності до положень податкового законодавства та свідчити про правомірність визначених контролюючим органом підстав для ініціювання надіслання запиту в порядку пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, та в подальшому видачі спірного наказу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 червня 2019 року у справі N 820/420/18. від 16 квітня 2020 року у справі N 820/4706/16.

В той же час, як зазначалось вище, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що підставою для перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Поданими доказами підтверджено, що на запит контролюючого органу позивачем були надані змістовні та вичерпні відповіді (а.с.20-21). При цьому, судом встановлено, що відповідачем не було направлено позивачу жодного повторного запиту, не запропоновано надати додаткові пояснення та обґрунтування, та доведено до відома, які саме документи не були надані позивачем на виконання приписів вказаного запиту контролюючого органу.

Таким чином, оскільки Відповідачем у встановлені чинним податковим законодавством строки було отримано відповідь на обов`язковий запит та отримано надані позивачем відповідні документи на підтвердження наданої інформації, враховуючи положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СТОРЕС було прийнято контролюючим органом з порушенням вимог Податкового кодексу України, які зазначені в наказі, як підстава для проведення перевірки.

Суд враховує, що вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані - підстави, тобто наявність конкретних обставин. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені підпунктом 1 та підпунктом 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, податковим органом має бути вказано в такому запиті які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено податковим органом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Зазначене звільняє платника податків від обов`язку надавати пояснення та документи на такий запит контролюючого органу, а у останнього при цьому відсутні законодавчо визначені підстави для призначення документальної позапланової перевірки відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Наведений висновок суду про те, що задля проведення перевірки необхідно зазначити факти, що свідчать про порушення податкового законодавства та відомості, які є джерелом інформації, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 лютого 2019 року по справі №813/2716/17 та від 27 лютого 2018 року по справі №820/19845/14.

Крім того, згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов: наявності податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а для проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - виключно за наявності: недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

У контролюючого органу при цьому є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Між тим, в межах спірних відносин оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов`язковість зазначення яких передбачено підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а посилання виключно на норми Закону та на абстрактний аналіз податкової інформації без зазначення підстав, визначених у них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу. Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 січня 2019 року по справі №820/5124/16 (провадження №К/9901/39699/18).

Крім того, слід наголосити й на тому, що абзац 5 постанови Кабінету Міністрів України Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок від 03 лютого 2021 року №89 передбачено, що строк дії строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок може бути скорочений та може бути дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX).

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач відноситься до суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX.

В свою чергу, слід наголосити й на тому, що дія карантину на теперішній час не завершена, що є загальновідомою обставиною, а тому доказуванню не підлягає.

Також, суд зазначає, що пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання зазначених вимог щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових підстав такої.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії податкового органу по винесенню оскаржуваного наказу не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки відповідачем не підтверджено факт надання позивачем пояснень та інформації не в повному обсязі, а виявлені факти, які свідчать про можливі порушення позивачем податкового законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями; відповідачем не підтверджено, що позивач відноситься до суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX, а також відповідачем не підтверджено виконання вимог податкового законодавства в частині дотримання процедури пред`явлення документів для проведення перевірки.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" (вул. Ельворті, 7, офіс 212, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 41212262) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ: 43995486) про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області № 850-п від 23.07.2021 Про проведення відповідно до п. 78.1.4 п 78.1 ст. 78 Податкового кодексу документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СТОРЕС .

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області у сумі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула