Рішення

від 21.10.2021 по справі 541/1817/19

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №541/1817/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2021 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю секретаря судових засідань Барабан Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Господар , державного реєстратора Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб Марини Сергіївни, про визнання протиправними та скасування рішень і записів, припинення речового права, -

в с т а н о в и в :

13 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державний реєстратор Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району та області Голуб М.С., про визнання протиправними та скасування наказів ГУ ДГК у Полтавській області за номерами 8388 - СГ від 06 грудня 2018 року і 3594-СГ від 23 травня 2019 року, скасування запису у Поземельній книзі щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5323288600:00:002:0398, що знаходиться на території Миргородського району Полтавської області, та визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району та області Голуб М.С. від 07 червня 2019 року №47261859 / дата державної реєстрації права власності - 03 червня 2019 року, запис про право власності №31915148/ про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 / а. с. 2 - 6, т. 1 /.

Одночасно з поданням позову, ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про витребування у ГУ ДГК у Полтавській області належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято спірні накази за номерами 8388-СГ від 06 грудня 2018 року і 3594 - СГ від 23 травня 2019 року / а. с. 42-43, т. 1 /, а також у виконавчому комітеті Терешківської сільської ради Полтавського району і області належним чином засвідчену копію рішення державного реєстратора № 47261859 від 07 червня 2019 року / а. с.40 - 41, т. 1 /.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 541/1817/19 між суддями Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 серпня 2019 року, головуючим суддею у ній визначено суддю Андрущенко - Луценко С.В. / а. с. 45, т. 1 /.

Ухвалою суду від 04 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з огляду на її невідповідність вимогам ст.175 ЦПК України з наданням останньому п`ятиденного строку для усунення відповідних недоліків / а.с.52 т.1 /.

12 вересня 2019 року позивач звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з заявою на виконання ухвали суду від 04 вересня 2019 року, вказавши на те, що державний реєстратор Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району та області Голуб М.С. являється відповідачем у справі, а не третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору / а.с.57 - 70, т. 1 /.

13 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання о 08 год. 30 хв. 06 листопада 2019 року / а. с. 71, т. 1 /.

17 жовтня 2019 року на адресу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від відповідача ГУ ДГК у Полтавській області надійшов відзив на позов / а.с.87-94 т.1/.

30 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід судді Андрущенко - Луценко С.В. / а. с. 111 - 130, т. 1 /.

Ухвалою суду від 01 листопада 2019 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Андрущенко - Луценко С.В. задоволено, справу передано до канцелярії суду для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України / а.с.132 - 134, т. 1 /.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 листопада 2019 року, головуючим суддею у справі № 541/1817/19 визначено суддю Городівського О.А. / а. с. 138, т. 1 /.

05 листопада 2019 року суддя Городівський О.А. заявив самовідвід у розгляді зазначеної справи / а. с. 139, т. 1 /, який цього ж для задоволено та, як наслідок, справу ухвалено передати до канцелярії суду для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України / а.с.141, т.1 /.

Поряд з цим, 05 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернуся до суду з заявою про відвід судді Городівського О.А. / а.с.145-148, т.1 /.

За розпорядженням в. о. голови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівського О.А. № 20 від 05 листопада 2019 року справу №541/1817/19 передано на розгляд до Великобагачанського районного суду Полтавської області, як найбільш територіально наближеного / а.с.149, т.1 /.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи №541/1817/19 між суддями Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2019 року, головуючим суддею у ній визначено суддю Хорольця В.В. / а. с. 151, т. 1 /.

Ухвалою суду від 06 грудня 2019 року цивільну справу прийнято до провадження Великобагачанського районного суду Полтавської області, її розгляд ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим призначено підготовче засідання о 09 год. 40 хв. 27 січня 2020 року.

Окрім цього, клопотання позивача про витребування доказів задоволено та зобов`язано виконавчий комітет Терешківської сільської ради Полтавського району та області надати суду належним чином засвідчену копію рішення державного реєстратора № 47261859 від 07 червня 2019 року та ГУ ДГК у Полтавській області, - належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийняті спірні накази за номерами 8388- СГ від 06 грудня 2018 року та 3594 - СГ від 23 травня 2019 року / а. с. 153 - 154, т. 1 /.

16 січня 2020 року на адресу суду від відповідача - державного реєстратора Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району та області Голуб М.С. надійшли витребувані судом докази / а. с. 171-173, т. 1 /.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15 год. 30 хв. 27 лютого 2020 року, повторно зобов`язавши відповідача ГУ ДГК у Полтавській області надати суду витребувані раніше докази / а. с. 183, т. 1 /.

10 лютого 2020 року від відповідача ГУ ДГК у Полтавській області надійшов відзив на позовом, до якого долучені витребувані судом документи / а. с. 193 - 201, т. 1 /.

19 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив / а.с.210 - 218, т. 1 /.

25 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову, відповідно до якої просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ Господар та:

- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ ДГК у Полтавській області № 8388 - СГ від 06 грудня 2018 року, скасувати запис у Поземельній книзі про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5323288600:00:002:0398 та визнати припиненими усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, в тому числі й право оренди ТОВ Господар ;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ ДГК у Полтавській області № 3594 - СГ від 23 травня 2019 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району та області Голуб М.С. № 47261859 від 07 червня 2019 року / а. с. 245 - 247, т. 1 /.

Ухвалою суду від 30 березня 2020 року заяву позивача ОСОБА_1 прийнято до розгляду, до участі у справі в порядку ч. 1 ст. 51 ЦПК України за клопотанням останнього залучено ТОВ Господар , роз`яснено відповідачам право подати відзив на позовом та відкладено проведення підготовчого засідання до 13 год. 40 хв. 29 травня 2020 року / а. с. 259, т.1 /.

Відповідно до наказу голови суду № 5 ос від 11 червня 2020 року суддю Хорольця В.В. відраховано з штату Великобагачанського районного суду Полтавської області / а. с. 1,т . 2 /.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 541/1817/19 між суддями Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09 липня 2020 року, головуючим суддею у ній визначено суддю Ячала Ю.І. / а. с. 5, т. 2 /.

27 липня 2020 року суддя Ячало Ю.І. заявив самовідвід у розгляді зазначеної справи / а.с.6, т.2 /.

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року заяву про самовідвід судді Ячало Ю.І. задоволено, справу передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України / а.с.9-10, т.2 /.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2020 року, головуючим суддею у ній визначено суддю Прасол Я.В. / а. с. 16, т. 2 /.

14 серпня 2020 року суддя Прасол Я.В. заявила самовідвід у розгляді справи №541/1817/19 / а.с.18, т.2 /, який цього ж дня задоволено та, як наслідок, ухвалено передати справу до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу між суддями Великобагачанського районного суду Полтавської області / а.с.22-23, т.2 /.

Розпорядженням голови Великобагачанського районного суду Полтавської області Ячала Ю.І. № 17 від 21 серпня 2020 року, справу передано до Шишацького районного суду Полтавської області, як найбільш територіально наближеного / а.с.31, т.2 /.

21 серпня 2020 року справа №541/1817/19 /провадження №2/551/227/20/ надійшла до Шишацького районного суду Полтавської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шишацького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2020 року справу визначено для розгляду судді Шишацького районного суду Полтавської області Вергун Н.В. / а.с.33, т.2 /.

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року цивільну справу №541/1817/19 прийнято до провадження суду, її розгляд ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання о 11 год. 00 хв. 29 вересня 2020 року / а.с.34-35, т.2 /.

Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 , яке підписане його представником - адвокатом Удовицьким Є.М., проведення підготовчого засідання у справі відкладено до 10 год. 00 хв. 07 грудня 2020 року / а.с.50-51, т.2 /.

07 грудня 2020 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ Господар - адвоката Павлюка І.О. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на його подачу, позовні вимоги не визнав в повному обсязі, у зв`язку з відсутністю будь-яких порушень прав позивача.

Ухвалою суду від 07 грудня 2020 року за клопотанням представника позивача - адвоката Якименка О.В. та представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Господар - адвоката Павлюка І.О. проведення підготовчого засідання у справі відкладено до 10 год. 00 хв. 20 січня 2021 року / а.с.107-108, т.2 /.

04 січня 2021 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Якименка О.В. надійшла відповідь на відзив ТОВ Господар , в якій останній обґрунтовував заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

15 січня 2021 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ Господар - адвоката Павлюка І.О. надійшло заперечення на відповідь на відзив. Зокрема, останній вказував на безпідставність заявлення вимог до ТОВ Господар та просив виключити останнього зі складу відповідачів, залучивши товариство третьою особою у справі.

Інші відповідачі не скористалися правом на відзив.

Ухвалою суду від 20 січня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні о 12 год. 00 хв. 26 лютого 2021 року, яке, у зв`язку з перебуванням головуючого судді в розгляді іншої справи, було відкладено до 10 год. 00 хв. 06 травня 2021 року / а.с.153-155, т.2/.

Ухвалою суду від 06 травня 2021 року проведення судового засідання у справі відкладено до 14 год. 00 хв. 16 червня 2021 року / а.с.189-190, т.2 /.

Ухвалою суду від 16 червня 2021 року проведення судового засідання у справі відкладено до 09 год. 00 хв. 26 липня 2021 року / а.с.211-212, т.2 /.

Ухвалою суду від 26 липня 2021 року за клопотанням сторони позивача проведення судового засідання у справі відкладено до 15 год. 00 хв. 11 серпня 2021 року / а.с.224-225, т.2 /.

Ухвалою суду від 11 серпня 2021 року проведення судового засідання у справі за клопотанням сторони позивача відкладено до 11 год. 00 хв. 21 жовтня 2021 року / а.с.238-239 т.2 /.

Сторони та їх представники, належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явилися.

21 жовтня 2021 року на електронну адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки лише 20 жовтня 2021 року після 18 год. з офіційного сайту судової влади йому стало відомо про розгляд справи 21 жовтня 2021 року, наголошуючи на бажанні все ж таки бути присутнім на судовому засіданні для подачі заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу.

Разом з тим, 21 жовтня 2021 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ Господар - адвоката Павлюка І.О. надійшла заява про розгляд справи без його участі в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог категорично заперечував, вважав надання позивачем неодноразових клопотань про відкладення судового засідання зловживання правом з метою затягування розгляду справи та винесення рішення.

Раніше, 30 листопада 2020 року на електронну адресу суду від відповідача державного реєстратора Голуб М.С. надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Інші учасники справи, незважаючи на своєчасність повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причин своєї неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли.

За правилами ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом з тим, суд не бере до уваги твердження позивача про його неналежне повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, оскільки воно спростовується повідомленням про вручення судового відправлення, що мало місце 21 вересня 2021 року.

Зважаючи на викладені обставини, неодноразове відкладення проведення судового засідання за клопотанням сторони позивача, тривалий розгляд справи, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі сторін та їх представників на підставі наявних у ній доказів та, керуючись ст.280 ЦПК України, не вбачає за можливе ухвалити заочне рішення у справі.

Перевіривши фактичні обставини справи належними і допустимими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений статтями 123, 124 ЗК України.

Зокрема, відповідно ч.2 ст.123 ЗК України / в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин / особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально /у разі вилучення земельної ділянки/. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.123 ЗК України / в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями ч.3 ст.124 ЗК України / в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

У даному випадку судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 двічі звертався до ГУ Держземагенства у Полтавській області з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на умовах оренди за межами населеного пункту на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Так, 10 липня 2014 року позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 123,3 га, для ведення фермерського господарства на умовах оренди за межами населеного пункту на території Черевківської сільської ради Миргородського району.

Листом від 14 серпня 2014 року за №31-16-0.4-5742/2-14 Головне управління Держземагенства у Полтавській області залишило без задоволення клопотання ОСОБА_1 від 10 липня 2014 року, у зв`язку з тим, що наданий заявником графічний матеріал не дає можливості визначити межі земельної ділянки та відповідно її правовий статус / а.с.18, т.1 /.

12 грудня 2014 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель державної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 119,3 га, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області / а.с.19, т.1 /.

За наслідками розгляду зазначеного клопотання заступником начальника Головного управління Держземагенства у Полтавській області Шилом О.Г. прийнято рішення, викладене у листі від 31 січня 2015 року за №31-16-0.4-847/2-15 про залишення клопотання без задоволення / а.с.23 т.1 /.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року у справі №816/2053/15, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року залишена без змін, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Полтавській області задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Держземагенства у Полтавській області, викладене у листі від 31 січня 2015 року за №31-16-0.4-847/2-15, про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Разом з тим, у частині вимог про зобов`язання надати наказ на ім`я ОСОБА_1 по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтованою площею 119,3 га, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, відмовлено /а.с.11-13, 16-17 т.1/.

Після цього позивач більше не скористався своїми правами та не звертався до ГУ Держземагенства у Полтавській області з подібними клопотаннями.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не вчинено жодних дій для отримання спірної земельної ділянки в оренду. Зокрема, не було повторно подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з урахуванням висновків суду, не замовлено розробку проекту землеустрою з використанням правила мовчазної згоди , а також, не було оскаржено бездіяльність органу виконавчої влади з метою отримання відповідного рішення - наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Тобто, не вживалось будь-яких заходів з подальшого оформлення певних прав на земельну ділянку.

У свою чергу, ГУ Держземагентства у Полтавській області, а згодом і ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, не були зобов`язані самостійно вчиняти дії на користь Позивача, у тому числі і направлені на отримання ним спірної земельної ділянки.

Разом з тим, у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц /провадження № 14- 301цс18/ Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Звернення заінтересованої особи до розпорядника землі за затвердженням проекту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

Саме ж затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки /в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування/ із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.

Після проходження всіх вказаних етапів сторони укладають договір оренди, в якому погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини.

Правові висновки з приводу застосування вказаної процедури викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у згаданій постанові вказала, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті З ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій. При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

За таких умов, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі.

Враховуючи викладене, правомірне очікування отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та, навіть, фактичне отримання такого дозволу ніяким чином не свідчить про обов`язковість набуття позивачем бажаного права на користування земельною ділянкою, оскільки в процесі розроблення проектів могло бути встановлено ряд протиріч, які неможливо б було усунути, а значить і набути право було б не можливо.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зобов`язаний діяти у межах, наданих йому актами цивільного законодавства, що не звільняє його від обов`язку належного обґрунтування та доказування позову, зокрема, підстав і умов, необхідних як для визнання оскаржуваних рішень і записів незаконними, так і скасування рішення про припинення речового права, яке не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , який являється учасником бойових дій, звернувшись 21 листопада 2018 року з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, отримав дозвіл на розроблення даної документації / наказ ГУ Держгеокадасту у Полтавській області за №8388-СГ від 06 грудня 2018 року /а.с.33-34 т.1/, та в подальшому замовник виготовив на його замовлення проект землеустрою.

16 травня 2019 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадасту у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо надання у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5323288600:00:002:0398, площею 2 га, що знаходиться на території Миргородського району Полтавської області / а.с.36 т.1 /.

Наказом ГУ Держгеокадасту у Полтавській області за № 3594-СГ від 23 травня 2019 року затверджено зазначений проект землеустрою та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_2 / а.с.37 т.1 /.

Відповідно до положень ч.9 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи / приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, відповідач Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, в межах своєї компетенції діяв правомірно, а тому суд не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування його наказів за номерами 8388 - СГ від 06 грудня 2018 року і 3594-СГ від 23 травня 2019 року.

Відповідно до положень ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За правилами ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування /крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок/ та державної реєстрації права власності на неї.

У даному випадку, земельна ділянка, яка належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності, сформована як об`єкт цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер та визначено фактичні межі.

Натомість, спірна земельна ділянка площею 119,3 га, про яку йдеться в позовній заяві, фактично невизначена, не має меж та кадастрового номера, що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості, а також точне визначення на картографічних матеріалах.

Таким чином, позивачем не наведено належних та допустимих доказів, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, входила до складу земельної ділянки щодо якої останнім була подана заява.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності с непорушним.

У рішенні у справі Кривенький проти України Європейський суд з прав людини констатував порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод /Конвенція/ у зв`язку з позбавленням заявника права на земельну ділянку без надання будь-якої компенсації або іншого відповідного відшкодування.

Право власності та право користування земельною ділянкою набуваються в порядку, визначеному ЗК України, який також передбачає вичерпний перелік підстав для припинення таких прав.

З огляду на це відсутність можливості реалізації власниками землі та землекористувачами права на отримання відшкодування є порушенням не лише норм ЗК України, а й статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Крім того, громадянин України, який у межах, наданих законодавством України набув право на земельну ділянку, не може нести негативних наслідків у зв`язку з порушенням процедури прийняття рішення органами влади чи місцевого самоврядування, які, презюмується, діють у межах правового поля.

Зазначений висновок викладений в ухвалі Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 , набуваючи право власності на земельну ділянку, не знав і не міг знати про можливу недобросовісну поведінку органу влади, - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

При цьому, під час видачі Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області оскаржуваних наказів, земельна ділянка ОСОБА_2 не була обтяжена жодними правами третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права власності земельної ділянки та виникнення або припинення права оренди земельної ділянок на підставі договору. При цьому, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків орендодавця та орендаря земельної ділянки є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Виходячи з положень ст.15 ЦК України та ст.5 ЦПК України, позивачем не зазначено та не доведено, в чому саме полягає порушення відповідачами: ТОВ Господар та державним реєстратором Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб М.С. його прав у зв`язку з отриманням в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5323288600:00:002:0398 площею 2 га., що знаходиться на території Миргородського району Полтавської області та державною реєстрацією права власності та права оренди на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових права на нерухоме майно.

Отже, розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами на власний розсуд, позивач не виконав вимог закону щодо належного обґрунтування та доказування позову, ґрунтувався на недопустимих у доказуванні припущеннях, які не можуть бути покладені в основу рішення суду, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Питання судових витрат, що складаються з сплати судового збору, суд вирішує у відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України та покладає їх на позивача.

Разом з тим, суд на підставі положень ст.ст.133, 137 ЦПК України, вбачає за необхідне стягнути з позивача документально підтверджені витрати ТОВ Господар на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, статтями 79, 79-1, 118, 123-124 ЗК України, статтями 5, 81, 133, 137, 141,211, 223, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Господар , державного реєстратора Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб Марини Сергіївни, про визнання протиправними та скасування рішень і записів, припинення речового права, - відмовити.

Судові витрати у справі, що пов`язані з сплатою судового збору, покласти на позивача ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Господар , КОД ЄДРПОУ 32191226, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: