Рішення

від 22.10.2021 по справі 695/1183/21

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1183/21

номер провадження 2/695/887/21

22 жовтня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Біліченко С.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення (спільного проживання), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Золотоніської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба заявника - ОСОБА_2 , яка проживала по АДРЕСА_1 . Позивач на час смерті баби проживав разом з нею без реєстрації. Після смерті баби відкрилася спадщина на належне майно померлого, а саме земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5799 га , яка розташована на території Чапаєвської сільської ради (нині Золотоніської міської ради) Черкаської області. Спадкоємцем після її смерті є заявник. Заявник зареєстрований в АДРЕСА_2 , але фактично постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у АДРЕСА_1 . Встановлення даного факту необхідне заявнику для прийняття спадщини.

Ухвалою від 27.04.2021 відкрито провадження в справі за даним позовом та ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання позивач та його представник - адвокат Сизько Д.Б. не з`явились.

Представник відповідача - Золотоніської міської ради в судове засідання не з`явився, але до суду була скерована заява, в якій відповідач визнав позовні вимоги та просив справу розглядати без участі його представника.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому, статтею 206 цього Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований з 05.06.2014 р. в АДРЕСА_2 , що стверджено копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 матір`ю позивача є ОСОБА_3 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 16.04.2021 № 00030401010, 16.11.1990 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прізвище дружини після одруження ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , матір`ю ОСОБА_5 є ОСОБА_2 .

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 стверджено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36482067 від 20.04.2015 р., ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,5799 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7121589400:14:010:0522.

З копії довідки від 23.03.2021 р. №471, виданої старостою с. Благодатне виконавчого комітету Золотоніської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав без реєстрації з ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 .

Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До останнього дня життя разом з нею проживав її онук ОСОБА_10 , який доглядав її до смерті, здійснив її поховання та поминальні обіди.

Відповідно до листа Золотоніської районної державної нотаріальної контори № 662/01-16 від 15.09.2021 р., спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, оскільки судом встановлено факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем (бабою) ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як це підтверджується зібраними по справі доказами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину. Іншої можливості встановити цей факт позивач не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76 , 259, 263-265ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення (спільного проживання) - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з спадкодавцем - ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко