Ухвала

від 21.10.2021 по справі 758/14389/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14389/21

Провадження № 1-кс/758/4717/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року Подільський районний суд міста Києва в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

представника власників майна адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання представника власників майна адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15.09.2021 року у Справі №758/12930/21, на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, відкритих у ПуАТ «КБ «Акордбанк» ТОВ «ВКЦ СМЦ» (код ЄДРПОУ 43147138), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ТОВ «Фірма «Метпостач» (код ЄДРПОУ 43841709); ПП «Фірма «Лагос» (код ЄДРПОУ 20221890); ТОВ «Завод Біодобрив «Тривко» (код ЄДРПОУ 31370953), -

В С Т А Н О В И В :

11.10.2021 року представник власників майна адвокат ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання зазначила, що ухвалою суду накладено арешт на поточні рахунки суб`єктів господарювання і вони не мають можливості ними користуватись за прямим їх функціональним призначенням, зокрема щодо виконання зобов`язань перед контрагентами. Також, зазначила, що при винесенні вищевказаної ухвали ані захисник, ані представники суб`єктів господарювання присутні не були. Вищевказане порушення призвело до неможливості навести аргументи на користь своєї позиції, у зв`язку з чим розгляд клопотання було проведено з порушенням прав власників майна на захист та справедливий суд

У судовому засіданні представник власників майна адвокат ОСОБА_3 підтримала своє клопотання з підстав, які у ньому зазначені.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив.

Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та документи додані до клопотання суд прийшов до наступного висновку.

Установлено, що слідчим відділом Подільського управління поліції ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, відомості про яке 04.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101070000245.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 15.09.2021 року у Справі №758/12930/21 клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 поданого в межах кримінального провадження № 4202010107000245 від 04.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України про накладення арешту на майно було задоволено.

Вирішено накласти арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, відкритих у ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634):

ТОВ «ВКЦ СМЦ» (код ЄДРПОУ 43147138) № НОМЕР_2 ,

ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ;

ТОВ «Фірма «Метпостач» (код ЄДРПОУ 43841709) № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ;

ПП «Фірма «Лагос» (код ЄДРПОУ 20221890) № НОМЕР_11 ;

ТОВ «Завод Біодобрив «Тривко» (код ЄДРПОУ 31370953) № НОМЕР_12 .

З забороною розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаних рахунках та зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на зазначені рахунки, за винятком видаткових операцій власників рахунків щодо сплати заробітної плати, податків, зборів та обов`язкових платежів до державного бюджету і державних цільових фондів.

В обґрунтування ухвали про накладення арешту суд зазначив, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 4202010107000245, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Встановлено, що: ТОВ «ВКЦ СМЦ» (код ЄДРПОУ 43147138) використовує рахунок № НОМЕР_2 ;

ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) використовує рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_13 ;

ТОВ «Фірма «Метпостач» (код ЄДРПОУ 43841709) використовує рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ;

ТОВ «Стандарт Комплект» (код ЄДРПОУ 41835610) використовує рахунок № НОМЕР_15 ;

ПП «Фірма «Лагос» (код ЄДРПОУ 20221890) використовує рахунок № НОМЕР_11 ;

ТОВ «Завод Біодобрив «Тривко» (код ЄДРПОУ 31370953) - № НОМЕР_12 відкриті у ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634).

З урахуванням обставин наведених прокурором, що були встановлені в ході досудового розслідування, з метою збереження речових доказів, як об`єкту кримінально протиправних дій, суд прийшов до висновку, що існує необхідність у накладенні арешту на банківські рахунки ТОВ «ВКЦ СМЦ» (код ЄДРПОУ 43147138), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ «Фірма «Метпостач» (код ЄДРПОУ 43841709), ТОВ «Стандарт Комплект» (код ЄДРПОУ 41835610) та ПП «Фірма «Лагос» (код ЄДРПОУ 20221890), ТОВ «Завод Біодобрив «Тривко» (код ЄДРПОУ 31370953), на яких знаходяться грошові кошти, які за вказаних вище обставин набуті кримінальне протиправним шляхом, які відкриті у ПАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634).

Представник власників майна зазначила, що арештоване майно ніякого доказового значення у кримінальному провадженні №42020101070000245 немає, безготівкові грошові кошти не можуть бути речовими доказами, оскільки не є матеріальними об`єктами, а є виключно записами на рахунках у банках, а отже арештоване майно не відповідає вимогам ст. 98 КПК України. Також звернула увагу суду і на відсутність у суб`єктів господарювання або їх службових осіб процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42020101070000245.

Тому, у зв`язку з необґрунтованістю арешту накладеного на поточні рахунки платників податків, заявник просила скасувати арешт.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).

Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 статті 173 КПК України).

Усталеної практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий судця має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на поточні рахунки суб`єктів господарювання, у кримінальному провадженні №4202010107000245 від 04.11.2020 року, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

У клопотанні прокурором не наведено жодного доказу, що джерело походження грошових коштів які перебувають арештованими на розрахункових рахунках платників податків є предметом злочину чи отримані незаконним шляхом. Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на розрахункові рахунки товариств.

Проте за вказаних обставин майно, яке належить товариству не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власників, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для продовження арешту зазначеного майна, оскільки обставини справи не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, не встановлені будь-які можливі негативні наслідки, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власника майна та інших осіб.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника власників майна - ТОВ «ВКЦ СМЦ» (код ЄДРПОУ 43147138), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ТОВ «Фірма «Метпостач» (код ЄДРПОУ 43841709); ПП «Фірма «Лагос» (код ЄДРПОУ 20221890); ТОВ «Завод Біодобрив «Тривко» (код ЄДРПОУ 31370953) адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42020101070000245 від 04.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15.09.2021 року у Справі №758/12930/21, на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, відкритих у ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634):

ТОВ «ВКЦ СМЦ» (код ЄДРПОУ 43147138) № НОМЕР_2 ,

ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ;

ТОВ «Фірма «Метпостач» (код ЄДРПОУ 43841709) № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ;

ПП «Фірма «Лагос» (код ЄДРПОУ 20221890) № НОМЕР_11 ;

ТОВ «Завод Біодобрив «Тривко» (код ЄДРПОУ 31370953) № НОМЕР_12 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1