Постанова

від 29.10.2021 по справі 460/8745/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/8745/20 пров. № А/857/14115/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Святецького В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року (головуючої судді Недашківської К.М., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 13 год. 15 хв. в м. Рівне повний текст рішення складено 28.04.2021) у справі №460/8745/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Курс Інвест до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ Курс Інвест 30.11.2020 звернулося в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.09.2020 №UA204020/2020/000143/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2020/00685 від 09.09.2020.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року задоволено позов.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Поліська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що декларантом подані до митного оформлення за митною декларацією №UA204020/2020/025352 (довідковий номер 5245) документи, які містили розбіжності та неточності, а саме: прайс-лист виробника товару б/н від 04.09.2020 не містить інформації на яких комерційних умовах актуальна ціна товару; асортимент товару, зазначений у повідомленні б/н від 04.09.2020 не повністю відповідає товару, зазначеному у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020; пропозиція на сайті виробника товару (gruplast.com.pl) не містить асортименту продукції, зазначеної у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020, у доповненні до Контракту №105 від 04.09.2020, прайс-листі б/н від 04.09.2020; відомості щодо переміщення за межі ЄС товару за наданій до митного оформлення копії митної декларації 20PL445010E1318850 від 04.09.2020 відсутні у відкритій базі даних Європейської комісії з тарифів та митного союзу; у копії митної декларації 20PL445010E1318850 від 04.09.2020 не зазначено на яких умовах здійснюється постачання товару. У зв`язку з цим у декларанта витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом визначення вартості. Зазначає, що подані декларантом документи не були достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, а тому контролюючим органом прийняте рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом визнання митної вартості.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Курс Інвест (Покупець) та нерезидентом фірмою GRUPLAST (Республіка Польща) (Продавець) укладений Контракт від 04.12.2012 №01/2012 на купівлю виробів з поліетилену для транспортування та пакування товарів (далі - Контракт №01/2012) (а.с. 25).

Відповідно до умов Контакту №01/2012 ціна на товар та кількість партій визначаються відповідно до доповнень до Контракту (пункт 2.1.); загальна сума поставки 50000000 Євро (пункт 2.5.); Продавець поставляє товар на умовах FCA - Колбель, Польща, Україна, відповідно до правил Інкотермс 2000 (пункт 3.1.).

На виконання умов Контракту №01/2012 та на підставі фактури FVEXP0156/20 від 04.09.2020 позивач придбав пакети з полімерів етилену для пакування: мішки для пакування сміття 70х110а25 в кількості 7410 рулонів, 70х110а10 - 4000 рулонів, мішки типу «майка» 24х42а30 - 864 мішків по 5400 штук, 24х42а25 - 540 мішків по 5000 штук, на загальну суму у розмірі 25899,40 Євро, еквівалент у валюті PLN - 114381,96.

Придбаний товар заявлений до митного оформлення за митною декларацією №UA204020/2020/025352 (довідковий номер 5245) (електронне декларування) за митною вартістю за ціною договору (основний метод) 858197,21 грн, включаючи транспортні витрати у розмірі 7500,00 грн, що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення становить 25889,40 Євро (а.с. 10).

Митному органу також надані декларантом: фактура FVEXP/0156/20 від 04.09.2020 (а.с. 14); CMR А № 045891 від 04.09.2020 (а.с. 15); Сертифікат PL/MF/AP/0036602 від 04.09.2020 (а.с. 16); Рахунок-фактура №СФ-36 від 04.09.2020 (а.с. 18); Прайс б/н від 04.09.2020 (а.с. 19); Калькуляція б/н від 04.09.2020 (а.с. 20); Доповнення №105 до Контракту від 04.09.2020 (а.с. 21); Додаткова угода №1 до Контракту від 18.11.2013 (а.с. 22); Додаткова угода №6 до Контракту від 22.02.2016 (а.с. 23); Додаткова угода №7 до Контракту від 21.12.2017 (а.с. 24); Контракт №01/2021 від 04.12.2012 (а.с. 25); Договір-доручення №3 від 01.07.2015 (а.с. 27); Договір №1 від 03.05.2018 (а.с. 29); Протокол пакування б/н від 04.09.2020 (а.с. 34); Повідомлення б/н від 04.09.2020 (а.с. 35); Лист на митницю від 08.09.2020 (а.с. 36); Лист №1 на митницю від 08.09.2020 (а.с. 37); Лист №2 на митницю від 08.09.2020 (а.с. 38); Лист №3 на митницю від 09.09.2020 (а.с. 49); Лист №4 на митницю від 09.09.2020 (а.с. 58); Митна декларація 20PL445010E1318850 DSL 04/09/2020 (а.с. 63).

Митний орган надіслав декларанту Повідомлення про необхідність надання додаткових документів від 07.09.2020 (далі - Повідомлення), де зазначено, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією №UA204020/2020/025352 (довідковий номер 5245) містять розбіжності та неточності, зокрема: (1) прайс-лист виробника товару б/н від 04.09.2020 не містить інформації на яких комерційних умовах актуальна ціна товару; (2) асортимент товару, зазначений у повідомленні б/н від 04.09.2020 не повністю відповідає товару, зазначеному у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020; (3) пропозиція на сайті виробника товару (gruplast.com.pl) не містить асортименту продукції, зазначеної у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020, у доповненні до Контракту №105 від 04.09.2020, прайс-листі б/н від 04.09.2020; (4) відомості щодо переміщення за межі ЄС товару за наданій до митного оформлення копії митної декларації 20PL445010E1318850 від 04.09.2020 відсутні у відкритій базі даних Європейської комісії з тарифів та митного союзу; (5) у копії митної декларації 20PL445010E1318850 від 04.09.2020 не зазначено на яких умовах здійснюється постачання товару.

У Повідомленні запропоновано надати: 1) виписки з бухгалтерської документації продавця, які містять інформацію щодо числових значень складових вартості імпортованого товару на заявлених комерційних умовах поставки; 2) прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару, що можливо поширити на заявлену партію товару на заявлених комерційних умовах для незалежного кола покупців; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За результатами розгляду поданих декларантом документів відповідачем прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.09.2020 №UA204020/2020/000143/2 (далі - Рішення №UA204020/2020/000143/2), відповідно до якого скориговано митну вартість товару за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару (а.с. 68).

Оскаржуване Рішення №UA204020/2020/000143/2 містить опис підстав його прийняття: при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що у документах, наданих декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, виявлені окремі неточності:

1. Наданий до МД прайс-лист виробника товару б/н від 04.09.2020 (на 5 позицій товару) не містить інформації на яких комерційних умовах актуальна ціна пропозиції. Поряд з тим, додатково наданий прайс-лист б/н від 04.09.2020 з зазначеними комерційними умовами поставки містить 4 позиції товару, що відповідає асортименту партії товару. Однак, асортимент товару експортера, що виготовляється, перевищує обумовлений асортимент партії товару згідно інвойсу від 04.09.2020 FVEXP/0156/20, що підтверджено листом експортера від 08.09.2020 б/н, а тому такий прайс-лист не можливо розповсюдити на широке коло покупців. Зазначене свідчить, що даний прайс-лист розповсюджено лише на оцінювану партію товару;

1.2. Згідно пункту 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 04.12.2012 №01/2012 продавець зобов`язаний повідомити покупця в 3-ох денний строк про факт відвантаження товару. До митного оформлення надано повідомлення б/н від 04.09.2020, у якому асортимент товару не у повній мірі відповідає асортименту товару зазначеному у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020;

1.3. Пропозиція на сайті виробника товару (gruplast.com.pl) не узгоджується з асортиментом продукції, зазначеної у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020, прайс-листі б/н від 04.09.2020 та доповненні №105 від 04.09.2020 до Контракту;

1.4. Відомості щодо переміщення за межі ЄС товару за наданій до митного оформлення копії митної декларації 20PL445010Є1318850 від 04.09.2020 відсутні у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/ecs/);

1.5. Додатково надані копії касових чеків про оплату вказують на те, що оплату проведено за готівку. При чому оплату за вказаними чеками проведено в один і той же період часу. Надані колії чеків не можливо прив`язати до наданих видаткових накладних за їх реквізитами, а також сумами;

1.6. Наданий документ, що позиціоновано як виписку з бухгалтерської документації, не можливо кореспондувати з жодною із видаткових накладних, у тому числі і по сумах вартості товару;

2. Не надано усі додаткові документи, витребувані митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

У Рішенні №UA204020/2020/000143/2 також зазначено, що митниця володіє ціновою інформацією стосовно вартості товарів, схожих за назвами та призначенням, країною походження тощо: товар №1 - митна декларація від 30.08.2020 №UA205050/2020/40094 - 2,12 дол. США/кг; заявлена декларантом митна вартість товару №1 може бути визнана митницею, за умови надання таких додаткових документів:

1) виписки з бухгалтерської документації продавця, які містять інформацію щодо числових значень складових вартості імпортованого товару на заявлених комерційних умовах поставки:

2) каталоги, специфікації, прас-листи від виробника товару, що можливо поширити на заявлену партію товару на заявлених комерційних іумовах для незалежного кола покупців;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Вартість товару №1 скориговано до рівня вартості згідно МД від 30.08.2020 №UA205050/2020/40094 - 2,12 дол.США/кг з розрахунку: 12,12 USD/кг (рівень вартості згідно МД від 30.08.2020 №UA205050/2020/40094 х 21128 кг (обсяг партії оцінюваного товару) х 27,73250000 UAH/USD (курс валюти) = 1242176,3912 UAH (гривень).

Числове значення митної вартості товару №1 становить 1242176,3912 UAH або у валюті Контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення - 37803,3467 Євро.

На підставі Рішення №UA204020/2020/000143/2 митним органом сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2020/00685 від 09.09.2020 (далі - Картка відмови) (а.с. 66).

10 вересня 2020 року, не погоджуючись з Рішенням №UA204020/2020/000143/2, позивач подав відповідну митну декларацію №UA204020/2020/025731 та сплатив митні платежі у порядку статті 52 МК України.

На вимогу митного органу декларант надав Експертний висновок №24092020 від 24.09.2020 Рівненської торгово-промислової палати (а.с. 75), який не врахований митним органом.

Не погоджуючись з вказаним вище рішеннями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України, далі - МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої - одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Відповідно до матеріалів справи, при поданні до митного органу митної декларації, декларантом заявлено митну вартість товару згідно ціни договору на рівні 25889,40 Євро і обраний метод її визначення - основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (пункт 1 частини першої статті 57 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи: (1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; (2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Зі змісту Повідомлення митного органу про надання додаткових документів вбачається, що такі документи витребовувалися від декларанта з підстав наявності у поданих документах розбіжностей: (1) прайс-лист виробника товару б/н від 04.09.2020 не містить інформації на яких комерційних умовах актуальна ціна товару; (2) асортимент товару, зазначений у повідомленні б/н від 04.09.2020 не повністю відповідає товару, зазначеному у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020; (3) пропозиція на сайті виробника товару (gruplast.com.pl) не містить асортименту продукції, зазначеної у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020, у доповненні до Контракту №105 від 04.09.2020, прайс-листі б/н від 04.09.2020; (4) відомості щодо переміщення за межі ЄС товару за наданій до митного оформлення копії митної декларації 20PL445010E1318850 від 04.09.2020 відсутні у відкритій базі даних Європейської комісії з тарифів та митного союзу; (5) у копії митної декларації 20PL445010E1318850 від 04.09.2020 не зазначено на яких умовах здійснюється постачання товару.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частин 1-2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує наступне.

Щодо такої підстави для витребування у декларанта додаткових документів, як прайс-лист виробника товару б/н від 04.09.2020 не містить інформації на яких комерційних умовах актуальна ціна товару , то посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс лист не містить інформації на яких комерційних умовах актуальна ціна товару, не являється та не може являтися підставою для витребування у декларанта додаткових документів, оскільки такий документ, як прайс лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; прайслист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс листів, тобто прайс лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Правова позиція щодо надання декларантом до митного оформлення прайслиста викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 справа №810/690/17.

Суд також зазначає, що для підтвердження ціни, як дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р., контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Тобто такий документ, як прайс лист, може не надаватися декларантом до митного оформлення взагалі. Тому, відсутність у поданому прайс листі посилання на комерційні умови поставки не може являтися підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Щодо підстави для витребування додаткових документів у декларанта, як асортимент товару, зазначений у повідомленні б/н від 04.09.2020 не повністю відповідає товару, зазначеному у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020 , суд зазначає, що під час розгляду справи по суті відповідачем не обґрунтовано того, в чому ж полягали такі розбіжності. Представник позивача пояснив в судовому засіданні суду першої інстанції, що можливо митний орган вказав на такі розбіжності з причини зазначення у таких документах одного і того ж товару, проте у різних вимірах: у кілограмах та в рулонах. Проте, суть таких доводів митного органу жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару.

Щодо підстави для витребування додаткових документів, як пропозиція на сайті виробника товару (gruplast.com.pl) не містить асортименту продукції, зазначеної у рахунку FVEXP/0156/20 від 04.09.2020, у доповненні до Контракту №105 від 04.09.2020, прайс-листі б/н від 04.09.2020 , суд вважає, що розміщення на сайті виробника певного асортименту продукції, яка пропонується покупцям, може й не мітити певного асортименту продукції, яка поставлена за конкретною партією товару, оскільки у виробника продукції можуть бути сотні типорозмірів продукції/товару. Нерозміщення виробником продукції на сайті усього без винятку асортименту товару не може ставити під сумнів асортимент товару/продукції, яка поставлена за певною конкретною партією.

З метою доведення такої позиції митному органу, декларантом надано лист фірми GRUPLAST від 08.09.2020, в якому нерезидент вказав, що підтверджує асортимент продукції, вказаної у фактурі FVEXP/0156/20 від 04.09.2020, та також зазначив, що фірма GRUPLAST виготовляє сотні типорозмірів продукції, а тому не може усі їх розмістити на сайті (а.с. 36).

Митний орган не обґрунтував суду того, яким чином відсутність на сайті виробника усього асортименту товару/продукції впливає на числові значення митної вартості поставленого товару.

Щодо підстави для витребування додаткових документів, як відомості щодо переміщення за межі ЄС товару за наданій до митного оформлення копії митної декларації 20PL445010E1318850 від 04.09.2020 відсутні у відкритій базі даних Європейської комісії з тарифів та митного союзу , суд зазначає, що декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження. В свою чергу, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу існування такої обставини, на яку він посилається.

Щодо підстави, як у копії митної декларації 20PL445010E1318850 від 04.09.2020 не зазначено на яких умовах здійснюється постачання товару суд зазначає, що митному органу було достеменно відомо про те, на яких саме комерційних умовах здійснюється поставка, оскільки така інформація міститься в Контракті №01/2012 та у Доповненні №105 до Контракту - на умовах FCA - Колбель, Польща, Україна, відповідно до правил Інкотермс 2000. Суд зазначає, що декларант не може впливати на процес заповнення митної декларації країни виробника, відтак не може нести будь-якої відповідальності за повноту відображення у ній певних відомостей.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Суд зазначає, що митним органом не зазначено у Повідомленні про надання додаткових документів, у чому ж саме полягає наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, та не надав жодної оцінки документам, які були надані декларантом, хоча документи були надані у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

Так, оскаржуване Рішення №UA204020/2020/000143/2 не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товару декларантом були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товару та у подальшому надані додаткові документи. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товару.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає рішення відповідача про коригування митної вартості товарів Рішення №UA204020/2020/000143/2 та картка відмови скасовані правомірно, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №460/8745/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

В.В. Святецький