Ухвала

від 28.10.2021 по справі 607/19437/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2021 Справа №607/19437/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Білик Людмила Станіславівна про вжиття заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Білик Л.С. 27 жовтня 2021 року подала до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності на 1/2 частину нежитлових приміщень, а саме: нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Одночасно із поданням позову представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Білик Л.С. подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити ОСОБА_2 та відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вчиняти будь-які дії відносно нерухомого майна: нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що предметом спору є визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину нерухомого спільного сумісного майна подружжя, до якого відноситься: нежитлове приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , оціночна вартість якого складає 73 880 (сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят) гривень; нежитлове приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , оціночна вартість якого складає 73 880 (сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят) гривень; нежитлове приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 , оціночна вартість якого складає 73880 (сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят) гривень. Відповідач по справі ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець. У зв`язку із несплатою відповідачем ОСОБА_2 податків до державного бюджету, станом на 01 вересня 2021 року, податковий борг ОСОБА_2 становить 22126,23 гривень; 08 квітня 2021 ГУ ДПС у Тернопільській області надіслало ОСОБА_2 вимогу про (недоїмки) на суму 7030,31 гривень; 01 вересня 2021 року ГУ ДПС у Тернопільській області надіслало ОСОБА_2 - вимогу №0025636-1303-1918 про сплату орендної плати з фізичних осіб на суму 22126,23 гривень. Зазначені вимоги, відповідачем ОСОБА_2 залишені без задоволення, у зв`язку з ГУ ДПС у Тернопільській області прийняло рішення від 02 вересня 2021 року про опис майна ОСОБА_2 у податкову заставу та рішення від 02.09.2021 року про проведення опису майна. 16 вересня 2021 року ГУ ДПС у Тернопільській області надіслало відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) лист у якому просять прийняти до примусового виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-9094-13у від 08 квітня 2021 року та стягнути з ФОП ОСОБА_2 борг в сумі 7030,31 гривень. З цих підстав, позивачка вважає, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки органи ДВС розпочнуть процедуру примусового виконання рішення ГУ ДПС у Тернопільській області, та в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед ГУ ДПС у Тернопільській області, за рахунок майна ОСОБА_2 , яке перебуває у спільній сумісній власності, що порушить моє право власності та призведе до його продажу з прилюдних торгів.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Види забезпечення позову визначені положення мистатті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Із долучених до матеріалів позовної заяви Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №176191822, №176191859, №176191838, сформованих 02 серпня 2019 року слідує, що нежитлові приміщення, а саме: нежитлове приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , приміщення 9-1 зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_2 .

До матеріалів заяви про забезпечення позову представником позивачки долучено копію вимоги ГУ ДПС У Тернопільській області від 08 квітня 2021 року про (недоїмки), згідно якої заборгованість ОСОБА_2 зі сплати єдиного внеску становить 7030,31 гривень; копію податкової вимоги від 01 вересня 2021 року №0025636-1303-1918 про сплату орендної плати з фізичних осіб на суму 22126,23 гривень; копію рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 02 вересня 2021 року про опис майна ОСОБА_2 у податкову заставу; копію рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 02.09.2021 року про проведення опису майна; копію повідомлення ГУ ДПС у Тернопільській області 16 вересня 2021 року, яке направлено відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) , у якому просять прийняти до примусового виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-9094-13у від 08 квітня 2021 року та стягнути з ФОП ОСОБА_2 борг в сумі 7030,31 гривень.

Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 та відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вчиняти будь-які дії відносно нерухомого майна: нежитлових приміщеннь господарського призначення 7-1, 8-1, 9-1, загальною площею 10,7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .

Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову, з метою недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

Проте, незважаючи на те, що обов`язок доказування обставин покладаються на кожну із сторін,заявницею не надано жодних доказів щодо того, які саме конкретні ризики утруднення чи невиконання потенційного рішення суду про задоволення позову, існують на час подання заяви про забезпечення позову, оскільки до матеріалів заяви про забезпечення позову не надано жодного доказу вчинення будь-яких дій виконавцем, направлених на примусове виконання щодо майна ОСОБА_2 . Долучена копія повідомлення ГУ ДПС у Тернопільській області 16 вересня 2021 року, яке направлено відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), згідно якого ГУ ДПС у Тернопільській області просять прийняти до примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-9094-13у від 08 квітня 2021 року та стягнути з ФОП ОСОБА_2 борг в сумі 7030,31 гривень, не свідчить про наявність відкритого виконавчого провадження примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-9094-13у від 08 квітня 2021 року.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За вказаних обставин, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір з приводу поділу спільного майна подружжя: нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке зареєстроване на праві власності за відповідачем ОСОБА_2 , виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити частково шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі наведеного та керуючись статтями 149-154,259,260, 353,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Білик Людмила Станіславівна про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову задоволення шляхом заборони ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення господарського призначення, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати у відділ державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідачу - ОСОБА_2 та позивачці - ОСОБА_1 .

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення та підписання ухвали суду - 28 жовтня 2021 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка