Рішення

від 18.10.2021 по справі 160/13882/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Справа № 160/13882/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до сільськогосподарського виробничого кооперативу Інгулець про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

13.08.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до сільськогосподарського виробничого кооперативу Інгулець , у якому позивач просить суд:

- стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу Інгулець на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за Списком №2 за період з 01.12.2017 - 01.07.2021 року в розмірі 17076,47 грн. на р/р НОМЕР_1 ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Нормами чинного законодавства на відповідача покладено обов`язок в повному обсязі відшкодувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Внаслідок порушення вимог чинного законодавства України у відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам підприємства за період з 01.12.2017 - 01.07.2021 року в розмірі 17076,47 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); розгляд справи по суті вирішено розпочати з 17 вересня 2021 року; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію вищевказаної ухвали направлено сторонам, відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією (поштове відправлення за номер 4930016687393). Однак 16.08.2021 до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до норм статей 124, 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 статті 241 КАС України визначено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання , адресат вибув , адресат відсутній тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Наведена позиція узгоджується висновками неодноразово викладеними Верховним Судом, в тому числі в ухвалах від 11.03.2019 у справі №810/2887/17, від 29.05.2019 у справі №539/2741/17 та від 10.02.2021 у справі №215/5939/18.

Згідно з положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сільськогосподарський виробничий кооператив «Інгулець» (код ЄДРПОУ 30660028) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пункту б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.12.2017 - 01.07.2021 року складає 17076,47 грн.

З наявних в матеріалах справи розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пункту б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення вбачається, що відповідачем позивачу не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій 2 за період з 01.12.2017 - 01.07.2021 року.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу розрахунків про заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період з 01.12.2017 - 01.07.2021 року

Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Інгулець» доказів погашення вказаної заборгованості в ході судового розгляду до суду надано не було.

Отже, станом на час розгляду справи наявність у сільськогосподарського виробничого кооперативу «Інгулець» заборгованості перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (за Списком №2) за період з 01.12.2017 - 01.07.2021 року в розмірі 17076,47 грн. підтверджується: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилались відповідачу, супровідними листами; доказами надсилання розрахунків фактичних витрат на адресу підприємства та розрахунком суми заборгованості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

З 01.01.2004 Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, який був прийнятий на зміну положенням Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Згідно зі статтею 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. б ст.13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Порядок пенсійного забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, визначається відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Так, частиною 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

До набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування .

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсі відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 820/829/17 та від 09.07.2020 по справі № 804/1424/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 21-1 (далі - Інструкція №21-1).

Так, п.6.1 Інструкції №21-1 передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування :

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Згідно з пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно з п. 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як встановлено з матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.12.2017 - 01.07.2021 року в розмірі 17076,47 грн.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт погашення відповідачем заборгованості з невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії призначених на пільгових умовах, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з позовом щодо її стягнення.

Суд звертає увагу, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що відповідач перебуває в стані припинення з 20.02.2018, 12041130003002892, на підставі судового рішення.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дані про перебування сільськогосподарського виробничого кооперативу «Інгулець» в процесі провадження у справі про банкрутство відсутні.

Частиною 4 статті 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників; юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Підприємство вважається ліквідованим лише після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 2 п. 6.8. Інструкції №21-1, у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

З огляду на викладене, розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах органами Пенсійного фонду України не направляються на адресу підприємств, які ліквідовані (в ЄДР внесено запис саме про ліквідацію, а не перебування у стані припинення) або підприємств, які визнані банкрутом та щодо яких відкрито ліквідаційну процедуру відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Таким чином, до внесення запису про припинення підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, навіть на етапі ліквідації, підприємство перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та має виконувати обов`язки, передбачені законодавством, зокрема, нести витрати на виплату та доставку пільгових пенсії.

Отже, суд вважає, що відповідач на час розгляду справи перебуває в стані припинення, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, відомостей про наявність запису про припинення (ліквідацію) підприємства суду не надано, а тому, відповідач має нести обов`язки, встановлені законодавством.

З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи відсутність відзиву по справі, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 за період з 01.12.2017 - 01.07.2021 року в розмірі 17076,47 грн.

Як передбачено ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність в даній справі витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) до сільськогосподарського виробничого кооперативу Інгулець (місцезнаходження: 53303, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Радіонівка, вул. Леніна, буд.15, код ЄДРПОУ 30660028) про стягнення заборгованості.

Стягнути з з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Інгулець» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за Списком №2 за період з 01.12.2017 - 01.07.2021 року в розмірі 17076,47 грн. на р/р НОМЕР_1 ПАТ «Державний ощадний банк України» , МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно