Ухвала

від 27.10.2021 по справі 757/56590/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56590/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора групи прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021000000000373 від 10.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

26.10.2021 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора групипрокурорів ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_3 ,згідно вимогякого,останній проситьнакласти арешт, в рамках досудового розслідування по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021000000000373 від 10.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1 КК України, на установку для фасування спиртовмісної речовини в тару з подальшим нанесення відповідного маркування, на якій наявні маркувальні позначення лінія розливу НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_2 , виявлений за адресою: АДРЕСА_1 з метою збереження речових доказів із забороною користування та розпорядження даного майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби», лікарський засіб - це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про лікарські засоби», виробництво лікарських засобів здійснюється фізичними або юридичними особами на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. У додатку до ліцензії зазначається перелік форм лікарських засобів, дозволених до виробництва ліцензіату, а також особливі умови провадження діяльності. Підставою для видачі ліцензії на виробництво лікарських засобів є наявність відповідної матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу (кваліфікації в окремого громадянина в разі індивідуального виробництва), а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що вироблятимуться. Відповідність матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу, а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що вироблятимуться, встановленим вимогам та заявленим у поданих заявником документах для одержання ліцензії характеристикам підлягає обов`язковій перевірці до видачі ліцензії у межах строків, передбачених для видачі ліцензії, за місцем провадження діяльності органом ліцензування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно пункту 1.3 Розділу І «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.10.2011 р. № 723, виробництво лікарських засобів (промислове) це діяльність, пов`язана з серійним випуском лікарських засобів, яка включає всі або хоча б одну зі стадій технологічного процесу, у тому числі закупівлю матеріалів і продукції, фасування, пакування та/або маркування, зберігання, відповідний контроль, видачу дозволу на випуск (реалізацію), а також оптову торгівлю (дистрибуцію) продукцією власного виробництва.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби», фальсифікований лікарський засіб це лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України.

Усвідомлюючи зміст вимог вищевказаних нормативних актів щодо законного здійснення господарської діяльності пов`язаної з виготовленням та реалізацією лікарських засобів, на початку січня 2020 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на вчинення протиправних дій у сфері обігу лікарських засобів, всупереч встановленого порядку, а саме на незаконне виготовлення, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту та збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів. Відповідно до розробленого ОСОБА_4 плану, останнім та іншими залученими до злочинної діяльності особами здійснювалася організація діяльності підпільного цеху по виготовленню спиртовмісних речовин, які в подальшому фасувалися в тару з завідомо підробленими етикетками з маркуванням наступних лікарських засобів: ЕТИЛОСЕПТ 96%, СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%, БІОСЕПТ 70%, ЕТИЛОСЕПТ 70%, БІОСЕПТ 70%, після чого реалізовувалися через спеціально створені суб`єкти господарювання приватними, комунальним та державним установам, підприємствам, організаціям, таким чином отримуючи прибуток від збуту фальсифікованих лікарських засобів.

Про свій злочинний намір та план, ОСОБА_4 повідомив своїм знайомим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також іншим невстановленим на даний час особам, запропонувавши долучитися до вчинення кримінально-караних дій, розподіливши між ними злочині ролі та обов`язки направлені на отримання грошових коштів від систематичного вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері фальсифікації лікарських засобів або обігу фальсифікованих лікарських засобів.

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, усвідомлюючи суспільну небезпеку, протиправність та кримінальну караність запропонованих ОСОБА_4 дій, погодилися долучитися до їх вчинення, таким чином вступивши в попередню злочинну змову, направлену на незаконне виготовлення, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту та збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів ЕТИЛОСЕПТ 96%, СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%, БІОСЕПТ 70%, ЕТИЛОСЕПТ 70%, БІОСЕПТ 70%, в подальшому розподіливши між собою злочинні обов`язки.

Так, відповідно до досягнутої та узгодженої між всіма учасниками злочинної змови домовленої ОСОБА_4 забезпечував виконання наступних функцій:

- розробку плану і організацію вчинення злочинів, розподіл обов`язків між співучасниками;

- координацію дій всіх осіб, залучених до протиправних дій, впровадження спільних неформальних правил поведінки;

- забезпечення створення та подальшого функціонування юридичних осіб приватного права, які використовувалися для легалізації грошових коштів отриманих від протиправної діяльності;

- підшукування приміщень, устаткування, сировини, пакування (тари), етикеток, які необхідні для виготовлення фальсифікованих лікарських засобів;

- підшукування осіб, які безпосередньо залучалися до здійснення робіт пов`язаних із незаконним виготовленням та подальшим збутом фальсифікованих лікарських засобів;

- належну організацію діяльності складу для виготовлення та зберігання фальсифікованих лікарських засобів з використанням призначеного обладнання;

- забезпечення безпеки у випадку можливої загрози зі сторони співробітників правоохоронних органів;

- розподіл коштів (прибутків), одержаних у результаті діяльності групи між її членами;

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відповідно до спільного розробленого та узгодженого плану наступні обов`язки:

- безпосереднє виготовлення фальсифікованих лікарських засобів, їх подальше перевезення та пересилання до місця зберігання з метою збуту;

- вжиття заходів направлених на збут фальсифікованих лікарських засобів третім особам шляхом їх реалізації через спеціально створені юридичні особи;

- здійснення перевезення фальсифікованих лікарських засобів визначеним суб`єктам транспортними засобами та їх пересилання засобами поштового зв`язку;

- виконання інших вказівок які виникнуть під час злочинної діяльності.

В подальшому, реалізуючи вище вказаний спільний злочинний план, з метою прикриття незаконної діяльності, отримання можливості реалізації фальсифікованих лікарських засобів, переведення безготівкових грошових коштів в готівку і їх привласнення, створення вигляду (начебто) легальних фінансово-господарських операцій, учасниками змови було створено та зареєстровано підприємства ТОВ "БІОЛІК ЛТД", (код за ЄДРПОУ 43007896, основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними препаратами) та ТОВ "ФК "БІОЛІК ЛТД", (код за ЄДРПОУ 43641088, основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними препаратами) єдиним засновником та одночасно керівником яких став ОСОБА_5 . Крім того з вказаною вище метою учасниками злочинної змови були створені (придбані) та залучені до своєї протиправної діяльності інші суб`єкти господарювання: ТОВ "ЛОФТ-МАРКЕТ" (код за ЄДРПОУ 42944167, основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними препаратами) ТОВ "ІНВІТРО 20" (код за ЄДРПОУ 43669014, основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними препаратами), ТОВ "ІНФОПОСТАЧСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 42940953, основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними препаратами) ТОВ "ФК"ПРОГРЕС 17" (код за ЄДРПОУ 43029033, основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними препаратами) ТОВ «УКРСПЕЦІМПОРТ» (код за ЄДРПОУ 39864417, основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними препаратами), ТОВ «ФОРМАТ 8» (код за ЄДРПОУ 43506570 основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними препаратами).

На протязі 2020 та 2021 років, з метою надання вигляду легальності фінансово-господарським операціям та підтвердження походження лікарських засобів, які в подальшому реалізуються, зазначені суб`єкти господарювання здійснювали придбання легально виробленого біосепту, етилосепту та спирту етилового ЕТИЛОСЕПТ 96%, СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%, БІОСЕПТ 70%, ЕТИЛОСЕПТ 70%, БІОСЕПТ 70% (надалі - лікарських засобів) у ПРАТ «БІОЛІК», код за ЄДРПОУ 00479712, що здійснює фінансово-господарську діяльність з виробництва фармацевтичних препаратів і матеріалів, видаючи при цьому сертифікати, серії лікарських засобів.

В цей же час, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом із іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, реалізовуючи спільний злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, та прагнучи збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері фальсифікації лікарських засобів на систематичній основі, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, будучи обізнаними, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про лікарські засоби», «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.10.2011 р. № 723, в період з початку січня 2020 по теперішній час, у приміщенні цеху, що на території лікеро-горілчаного заводу «Горобина» за адресою: АДРЕСА_1 , здійснили виготовлення спиртовмісних речовин, які в подальшому фасувалися в тару з завідомо підробленими етикетками з маркуванням наступних лікарських засобів: ЕТИЛОСЕПТ 96%, СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%, БІОСЕПТ 70%, ЕТИЛОСЕПТ 70%, БІОСЕПТ 70% об`ємом 100 мл, 1 л, 5 л, 10 л, 20 л., не маючи ліцензії на провадження діяльності з виробництва лікарських засобів.

Таким чином незаконно виготовляючи лікарські засоби (фальсифіковані) з копіюванням оригінальних лікарських засобів, дизайну упаковки, назв препаратів і натурального складу, які в подальшому зберігали в приміщеннях (складах), які не відповідають ліцензійним вимогам.

В подальшому учасниками злочинної змови здійснювався збут фальсифікованих лікарських засобів ЕТИЛОСЕПТ 96%, СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%, БІОСЕПТ 70%, ЕТИЛОСЕПТ 70%, БІОСЕПТ 70% суб`єктам господарювання шляхом їх перевезення за допомогою автомобілів RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_4 та пересилали засобами недержавного поштового зв`язку, при цьому надаючи завідомо неправдиві супровідні документи (свідоцтва про реєстрацію лікарського засобу, посвідчення про реєстрація лікарського засобу, товарно-транспортних накладних та інші) з метою викликати впевненість в законності походження лікарського засобів.

Здійснюючи реалізацію свого спільного злочинного плану, учасниками злочинної змови за період з 01.01.2020 по час припинення злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів було здійснено виготовлення, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту та збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів ЕТИЛОСЕПТ 96%, СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%, БІОСЕПТ 70%, ЕТИЛОСЕПТ 70%, БІОСЕПТ 70% на загальну суму 288 400 568,48 (двісті вісімдесят вісім мільйонів чотириста тисяч п`ятсот шістдесят вісім гривень 48 копійок), що в понад п`ятсот разі перевищує неоподатковуваний мінімумів доходів громадян, що відповідно до наказу МОЗ України №321 від 22.04.2013 є особливо великим розміром фальсифікованих лікарських засобів.

19.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду в м. Києві було проведено обшук на території лікеро-горілчаного заводу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем здійснення незаконної діяльності осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме виготовлення фальсифікованих лікарських засобів в особливо великих розмірах.

У ході вказаного обшуку виявлено та вилучено: установку для фасування спиртовмісної речовини в тару з подальшим нанесення відповідного маркування, тобто механізм (пристрій) за допомогою якого здійснювався розлив фальсифікованої лікарської продукції, на якій наявні маркувальні позначення лінія розливу НОМЕР_1 серійний номер 334.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів у кримінальному провадженні № 12021000000000373 від 10.03.2021 вказана установка визнана речовими доказом.

На даний час, у ході досудового розслідування виникла необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт установки для фасування спиртовмісної речовини, з метою уникнення можливості їх відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, представник сторони обвинувачення подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити та накласти арешт з метою збереження речових доказів.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність та одночасно приймаючи до уваги до уваги приписи ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що 19.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду в м. Києві було проведено обшук на території лікеро-горілчаного заводу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем здійснення незаконної діяльності осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме виготовлення фальсифікованих лікарських засобів в особливо великих розмірах.

У ході вказаного обшуку виявлено та вилучено: установку для фасування спиртовмісної речовини в тару з подальшим нанесення відповідного маркування, тобто механізм (пристрій) за допомогою якого здійснювався розлив фальсифікованої лікарської продукції, на якій наявні маркувальні позначення лінія розливу НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_2 , яка визначена ухвалою слідчого судді про обшук, а саме обладнання яке використовується для виготовлення лікарських засобів.

Зважаючи на викладене, зазначений предмет матеріального світу використовувався безпосередньо для вчинення дій, які складають об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 321-1 КК України, а тому має ознаки знаряддя вчинення злочину, при цьому на собі містить сліди, які мають істотне значення для досудового розслідування та підлягають доказуванню, зокрема в частині обставин здійснення маркування спиртовмісних речовин, які в подальшому реалізовувалися під виглядом лікарських засобів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів у кримінальному провадженні № 12021000000000373 від 10.03.2021 вказана установка визнана речовими доказом.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №12021000000000373від 10.03.2021,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.321-1КК України а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на установку для фасування спиртовмісної речовини в тару з подальшим нанесення відповідного маркування, на якій наявні маркувальні позначення лінія розливу НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_2 , виявлений за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів із забороною користування та розпорядження даним майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1