Постанова

від 01.11.2021 по справі 911/2291/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2021 р. Справа№ 911/2291/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2021

у справі № 911/2291/21 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Університету державної фіскальної служби України

про зобов`язання включити грошові вимоги до передавального акта та стягнення 15 120,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

05.08.2021 через канцелярію суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла позовна заява № 39/2-5283-21 від 29.07.2021 (вх. № суду 2307/21) до Університету державної фіскальної служби України про зобов`язання включити грошові вимоги до передавального акта та стягнення 15 120,52 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2021 у справі № 911/2291/21 позовну заяву № 39/2-5283-21 від 29.07.2021 (вх. № суду 2307/21) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Університету державної фіскальної служби України про зобов`язання включити грошові вимоги до передавального акта та стягнення 15 120,52 гривень, разом з доданими до неї документами, повернуто заявнику.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 10.08.2021 у справі № 911/2291/21, апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2021 у справі № 911/2291/21 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що обидві позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем умов договору № 9517/19-ТЕ(т)-17 від 02.05.2019, укладеного між сторонами.

Скаржник посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, про те, що позовні вимоги, відповідно до положень частини першої статті 173 ГПК України можуть бути об`єднані в одній позовній заяві.

Скаржник зазначає про те, що зазначені вимоги є різними способами захисту порушеного права, які обрав позивач, вони мають спільний суб`єктний склад, однакову підставу виникнення (договір постачання природного газу) та спільні докази. Юридичні наслідки реалізації обох вимог є також взаємопов`язаними: визнання вимог кредитора (визнання права) має призводити до двох наслідків - відображення відповідних зобов`язань боржника в передавальному акті (проміжному ліквідаційному балансі) та можливості примусового стягнення суми боргу.

Скаржник наголошує на тому, що об`єднання позовних вимог у цій справі не матиме наслідком суттєвого утруднення вирішення спору, а навпаки, об`єднання позовних вимог надасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, виключить необхідність повторного звернення до суду для остаточного вирішення спору та досягнення мети - повного захисту прав позивача.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 18.10.2021, вказує, зокрема, на те, що зазначені позовні вимоги є самостійними позовними вимогами, які не є основними та похідними.

Узагальнені доводи заперечення на відзив

У запереченні на відзив, поданих до суду 22.10.2021, позивач вказав на те, що вважає, що аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову стосовно правил об`єднання позовних вимог є результатом невірного тлумачення процесуального закону. На думку позивача, об`єднання позовних вимог у цій справ не матиме наслідком суттєвого утруднення вирішення спору, а навпаки, об`єднання позовних вимог надасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, виключить необхідність повторного звернення до суду для остаточного вирішення спору та досягнення легітимної мети - повного захисту прав позивача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021 справу № 911/2291/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2021 у справі № 911/2291/21 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржником протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору, шляхом подання відповідної заяви.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду поновлено Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 10.08.2021 у справі № 911/2291/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2021 у справі № 911/2291/21. Призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2021 у справі № 911/2291/21 без повідомлення учасників справи.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/2291/21 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Матеріалами справи підтверджується, що 05.08.2021 через канцелярію суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла позовна заява № 39/2-5283-21 від 29.07.2021 (вх. № суду 2307/21) до Університету державної фіскальної служби України про зобов`язання включити грошові вимоги до передавального акта та стягнення 15 120,52 грн.

Як зазначає позивач, в позовній заяві об`єднані вимоги немайнового характеру (щодо зобов`язання відповідача включити грошові вимоги до передавального акта) та майнового характеру (щодо стягнення коштів).

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позивачу позовної заяви, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 173, 174 ГПК України, виходив з того, що обсяг наданих матеріалів і доказів не дозволяє суду самостійно здійснити роз`єднання позовних вимог на підставі ст. 173 ГПК України і сумісний розгляд цих вимог вкрай ускладнюватиме вирішення спору в межах строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України та перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Колегія суддів, переглянувши в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2021, погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та вимогу про визнання грошових вимог позивача та зобов`язання комісії з припинення відповідача включити їх до передавального акту, що є вимогою немайнового характеру.

Так, позовна вимога про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань ґрунтується на неналежному виконанні відповідачем умов договору № 9517/19-ТЕ(Т)-17 від 02.05.2019, укладеного між сторонами.

Натомість, заявлена позовна вимога про визнання грошових вимог позивача та зобов`язання комісії з припинення відповідача включити їх до передавального акту ґрунтується на процедурі припинення юридичної особи, яка врегульована Цивільним кодексом України.

Так, зазначені вимоги є різними способами захисту порушеного права.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позивачем при поданні позову було порушено правила статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на те, що скаржником не доведено того, що зазначені позовні вимоги виникли з одних і тих самих або з аналогічних підстав і, водночас, пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Частина 6 статті 173 ГПК України передбачає можливість роз`єднання позовних вимог, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Оскільки зазначені вимоги ґрунтуються на різних обставинах, відтак норми ст. 173 ГПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що повернення даної позовної заяви у зв`язку з недотриманням правил об`єднання позовних вимог не позбавляє позивача права на судовий захист шляхом пред`явлення окремих позовів.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваної ухвали та її прийняття з порушенням норм процесуального закону, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній ухвалі господарського суду першої інстанції.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду Київської області від 10.08.2021, відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 173, 174, 234 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2021 підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2021 у справі № 911/2291/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2021 у справі № 911/2291/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

4. Матеріали справи № 911/2291/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.11.2021, після виходу судді Суліма В.В. із відпустки.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім