Рішення

від 01.11.2021 по справі 905/1725/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.11.2021 Справа № 905/1725/21

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом Краматорської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Донремпуть , м.Краматорськ Донецької області,

про стягнення 42'406,91грн,

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Краматорська міська рада звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Донремпуть , м.Краматорськ Донецької області, про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 36'556,00грн, 3% річних у розмірі 1'815,99грн, інфляційних втрат у розмірі 4'034,32грн (всього 42'406,91грн).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором оренди землі №1412016 від 22.07.2016.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1725/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відомостями з офіційного сайту АТ Укрпошта підтверджується, що позивач та відповідач отримали ухвалу суду про відкриття провадження у справі 21.09.2021.

04.10.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив б/н від 02.10.2021 на позовну заяву, в якому просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивовані наступним: отриманням ТОВ Виробнича фірма Донремпуть позовної заяви без копій документів, вказаних у додатках до неї, у зв`язку з чим відповідач не має можливості в повному обсязі провести системний аналіз поданих позивачем доказів; відсутністю підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку з мораторієм, встановленим положеннями Закону України № 1669-УII Про тимчасові заходи на час проведення антитерористичної операції ; відсутністю пропозицій з боку орендодавця щодо зміни умов договору в частині нового розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

11.10.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь №01-29/5300 від 07.10.2021 на відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти аргументів, викладених у відзиві, підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

22.07.2016 між Краматорською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Донремпуть (орендарем) було укладено договір оренди землі №14/2016 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого орендодавець на підставі рішення Краматорської міської ради від 10.03.2016 №5/УII-142 Про поновлення договорів оренди землі юридичним та фізичним особам надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1412900000:00:005:0307, що знаходиться за адресою: м.Краматорськ, вул. Сакко і Ванцетті, 2.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,0246га (п.2. договору).

За умовами п.3 договору на земельній ділянці знаходиться 2-х поверхова будівля офісу, яка знаходиться у власності ТОВ Виробнича фірма Донремпуть на підставі свідоцтва про право власності від 30.04.2004, серія САА №346433.

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки управління Держгеокадастру у Донецькій області: №вих-1465, №вих-1110 від 08.04.2016 від 23.02.2016 становить на:

- 2015 рік - 153636,84грн;

- час прийняття рішення Краматорською міською радою 2016 рік - 220172,46грн.

У п.8 договору сторони дійшли згоди, що договір укладено на 5 років (з 10.03.2016 - дня прийняття рішення Краматорською міською радою). Згідно з частиною 3 ст.631 ЦК України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 25.02.2015 (з дня наступного за днем закінчення дії попереднього договору).

За змістом п.9 договору орендна плата за землю сплачується орендарем виключно у грошовій формі з дня наступного за днем закінчення дії попереднього договору у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить річна: 2015 рік - 9218,21грн; на час складання договору - 13210,35грн.

Згідно з п.10 договору обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. На наступні роки обчислення орендної плати на землю здійснюється орендарем самостійно, відповідно до діючого законодавства, щорічно станом на 1 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, доведеного Держкомземом України.

Орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати (п.11 договору).

Розмір орендної плати переглядається, щорічно, зокрема, у разі збільшення розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.13 договору).

Відповідно до п.28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації.

Згідно з п.29 договору орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно вносити орендну плату з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації щорічного коефіцієнту індексації грошової оцінки землі.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації (п.41 договору).

В матеріалах справи наявна копія акту приймання-передачі земельної ділянки від 22.07.2016, підписана представниками обох сторін без зауважень, згідно якого орендар прийняв, а орендодавець передав у користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Краматорськ, вул.Сакко і Ванцетті, 2 (кадастровий номер: 1412900000:00:005:0307, площею 0,0246га).

До позовної заяви додано копію рішення Краматорської міської ради №8/VIII-390 від 28.04.2021 Про внесення змін у додаток до рішення Краматорської міської ради від 24.06.2020 №70/VII-340 Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м.Краматорська у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок .

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №267455011 від 26.07.2021 спірний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано 05.08.2016, номер запису про інше речове право - 15837370.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Сакко і Ванцетті, буд. 2, знаходиться приміщення офісу загальною площею 442,4кв.м., яке належить на праві приватної власності ТОВ Виробнича фірма Донремпуть на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №725531 від 01.06.2010, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.06.2010 реєстраційний номер майна 5741907 (відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2021 № довідки 267455011).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №740 від 19.03.2020 року, виданого Міжміським управлінням у містах Краматорську та Дружківці, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:005:0307 становить 233'375,93грн, коефіцієнт індексації - 2,315.

До позовної заяви додано відповідь ГУ ДПС у Донецькій області від 29.07.2021 №16206/5/05-99-04-06- 21 на запит Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 29.07.2021 №01-26/3943, за змістом якого надана інформація щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Донремпуть орендної плати за період з 27.01.2018 по 2021 рік.

Краматорська міська рада стверджує, що 21.04.2020 позивачем на юридичну адресу відповідача направлявся простою кореспонденцією лист №01-26/2592 від 21.04.2020 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати за договором, у підтвердження чого суду надана копія журналу реєстрації відправлених документів (запис №3540 у журналі реєстрації відправлених документів за 21.04.2020).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі №14/2016 від 22.07.2016 щодо сплати орендної плати за період 01.08.2018 по 10.03.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Донремпуть заборгованості з орендної плати в розмірі 36' 556,00грн, 3% річних у розмірі 1' 815,99грн, інфляційних втрат у розмірі 4' 034,32грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України (далі ГК - України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За умовами ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За приписами ст.1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої ст.93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 14-15 Закону України "Про оренду землі", зокрема передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірного об`єкта нерухомого майна (кадастровий номер земельної ділянки 1412900000:00:005:0307; площа 0,0246; адреса - м.Краматорськ, вул.Сакко і Ванцетті, 2), власником об`єкта нерухомості є Краматорська міська рада; 05.08.2016 здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №1412016 від 22.07.2016, номер запису про інше речове право 15837370.

Відповідно до ст.286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно абз.3 ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент укладання спірного договору) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.9 укладеного між сторонами договору орендна плата за землю сплачується орендарем виключно у грошовій формі з дня наступного за днем закінчення дії попереднього договору у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить річна: 2015 рік - 9' 218,21грн; на час складання договору - 13' 210,35грн.

Отже, зі змісту договору вбачається, що розмір орендної плати визначено сторонами у межах законодавства, при цьому сторони у п. 10 договору дійшли згоди, що обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. На наступні роки обчислення орендної плати на землю здійснюється орендарем самостійно , відповідно до діючого законодавства, щорічно станом на 1 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, доведеного Держкомземом України.

При цьому відсутні заперечення щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.

Таким чином суд приходить до висновку, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст.288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі №920/739/17).

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №740 від 19.03.2020 року, виданого Міжміським управлінням у містах Краматорську та Дружківці, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:005:0307 становить 233' 375,93грн, коефіцієнт індексації - 2,315. Дата формування витягу - 19.03.2020.

Згідно з висновком, який викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, чинне земельне законодавство, в тому числі ст. 20 ЗУ Про оцінку земель , не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі реального часу , тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Отже, враховуючи, що діючим законодавством не передбачено складання витягів із з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожний спірний період, суд дійшов висновку, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки в розмірі 233' 375,93грн є такою, що має бути застосована для визначення спірної суми зі сплати орендної плати за користування спірної земельною ділянкою за весь період з 01.08.2018 по 10.03.2021.

Викладеним вище спростовуються заперечення відповідача щодо відсутності підстав змін розміру нормативної грошової оцінки землі, а тому суд дійшов висновку щодо правомірності застосованої позивачем нормативної грошової оцінки спірних земель під час розрахунку орендної плати за спірний період.

Згідно із частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.5 ст.762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.11 договору орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

Судом встановлено, що з урахуванням викладених умов договору, граничні строки оплати орендної плати за спірний період 01.08.2018 - 10.03.2021 вже настали, отже вбачається прострочення виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Доказів сплати відповідачем заборгованості за заявлений період 01.08.2018 - 10.03.2021 матеріали справи не містять.

За підрахунком позивача, відповідач мав сплатити орендну плату за користування земельної ділянкою за період 01.08.2018 - 10.03.2021 у розмірі 36' 556,00грн (1' 166,87грн щомісячно та 383,63грн за період 01.03.2021-10.03.2021). При цьому розрахунок орендної плати за один місяць здійснювався наступним чином: 233' 375,93грн (cума нормативної грошової оцінки земельної ділянки) х 6% (ставка орендної плати) / 12 місяців, а розрахунок за березень 2021 - 233' 375,93грн х 6%/365 днів х 10 днів.

Підрахунок здійснений позивачем арифметично вірно, з додержанням обумовленої у п. 9 договору відсотковою ставкою.

Водночас, суд приймає до уваги положення Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" згідно з якими пункти 52-4 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: "Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності".

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування орендної плати за користування земельної ділянкою за період березень 2020 у розмірі 1' 166,87грн.

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньо відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене та відсутність доказів погашення заборгованості з орендної плати за період 01.08.2018-29.02.2020, 01.04.2020-10.03.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати є обґрунтованими у розмірі 35' 389,73грн.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1' 815,99грн, а також інфляційні втрати у розмірі 4' 034,32грн.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до викладеного у позові розрахунку, заявлені до стягнення відсотки річних розраховані позивачем за кожним спірним місяцем на суму боргу у розмірі 1' 166,87грн.

Судом встановлено, що обрані позивачем початкові дати нарахування 3% річних не суперечать умовам п.11 договору щодо строків розрахунку.

Суд зазначає, що, враховуючи викладені вище висновки про відсутність підстав для нарахування орендної плати за користування земельної ділянкою за період березень 2020 у розмірі 1' 166,87грн, нарахування 3% за вказаний період також є безпідставним.

Крім того, перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3% річних суд встановив, що він містить арифметичні помилки, відтак за власним підрахунком суду вимоги в цій частині є обґрунтованими у розмірі 1' 767,06грн.

Розглянувши також заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у розмірі 4' 034,32грн, суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, зокрема, зазначив, що при з`ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання; дослідити обставини виконання зобов`язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з`ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов`язання перед кредитором.

Вказаною постановою роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем на загальну суму заборгованості у розмірі 36' 556,00 із застосуванням індексів інфляції за місяці прострочення жовтень 2018 - серпень 2021.

Враховуючи викладені вище висновки про відсутність підстав для нарахування орендної плати за користування земельної ділянкою за період березень 2020 у розмірі 1' 166,87грн, нарахування за вказаний період інфляційних також є безпідставним.

Водночас, перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних в межах інших обраних позивачем періодів, судом встановлено, що він не перевищує розмір, який може бути нарахований, внаслідок чого вимоги позивача є правомірними у розмірі 3' 920,08грн.

Щодо викладених у відзиві б/н від 02.10.2021 на позовну заяву заперечень відповідача з посиланнями на положення Закону України № 1669-УII Про тимчасові заходи на час проведення антитерористичної операції , суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (у редакції, чинної на момент прийняття закону) під час проведення антитерористичної операції суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14 квітня 2014 року) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Краматорськ, де розташований об`єкт оренди.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (Офіційний вісник України, 2014 р., № 88, ст. 2532); розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 91, ст. 2614).

Згідно з п. 1 розпорядження №1053 на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Так, у Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015р. №1275-р Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , м.Краматорськ, визначено як населений пункт, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17.05.2016 внесено зміни до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , зокрема, до ст.ст.4, 6, 7. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Зокрема, доповнено частину четверту таким змістом:

"Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію".

Текст статті 6 викладено в такій редакції:

"Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Закон про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції набрав чинності з 08.06.2016.

Статтею 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в редакції Закону про внесення змін від 17.05.2016 передбачено звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 затверджені перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Судом встановлено, що м.Краматорськ Донецької області не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014.

Таким чином, з моменту набрання чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування , тобто, з 08.06.2016, відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку у м.Краматорськ Донецької області.

Отже, обмеження щодо нарахування та стягнення орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на підставі ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції діяли у період з 14.04.2014 по 07.06.2016, тоді як предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за період починаючи з серпня 2018 року.

З огляду на викладене, судом встановлено, що періоди нарахування заборгованості з орендної плати не співпадають з періодами, коли діяли законодавчі обмеження.

Викладеним вище спростовуються викладені у відзиві заперечення щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Суд також звертає увагу відповідача, що за змістом положень Закону України № 1669-УII Про тимчасові заходи на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій на нарахування пені та штрафів, водночас 3% річних та інфляційних за своєю правовою природою не є штрафними санкціями в розумінні норм діючого законодавства.

Так, враховуючи положення ч.2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо тверджень відповідача про неотриманням позовної заяви без копій документів, вказаних у додатках до неї суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи позовну заяву з додатками в кількості 14 було надіслано цінним листом з описом вкладення від 06.09.2021, оригінал якого є додатком до позовної заяви.

Відповідно до пункту 61 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. №270, передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Наявний у матеріалах справи опис вкладення від 06.09.2021 містить усі необхідні реквізити, а тому на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був прийнятий як належний та допустимий доказ відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд зазначає, що викладені заперечення відповідача не спростовують факт наявності заборгованості, так як період заборгованості та підстави позовних вимог вказані у позові, отримання якого відповідачем не заперечуються.

Крім того, відповідач мав можливість протягом розгляду справи ознайомитися з її матеріалами відповідно до ст.42 ГПК України.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог. За позицією відповідача, у зв`язку зі зверненням позивача до господарського суду 03.09.2021 грошові кошти, що не були сплачені до 03.09.2018р., підпадають під імперативну дію ст.257 ЦК України.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Застосування позовної давності (в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)) забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови:

1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, щоб зводити нанівець саму сутність цього права;

2) таке обмеження повинно мати легітимну мету;

3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (пункт 51 рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" за заявами № 22083/93, 22095/93; пункт 31 рішення від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, пункт 75 рішення від 07.12.2010 у справі "Seal v. The United Kingdom" за заявою № 50330/07), а саме:

- строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким (unduly short) (пункт 76 рішення від 18.03.2008 у справі "Dacia S.R.L. v/ Moldova" за заявою № 3052/04);

- застосування позовної давності має бути передбачуваним (пункт 76 рішення від 20.05.2010 у справі "Lelas v. Croatia" за заявою №55555/08);

- механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункт 52 рішення від 20.12.2007 у справі "Phinikaridou v. Cyprus" за заявою №23890/02).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Відповідно до положень п.11 договору орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

Таким чином, орендна плата за період серпень 2018 повинна була внесена не пізніше 30.09.2018, а тому згідно з положеннями ч.1 ст.261 ЦК України, враховуючи, що відповідно до поштового штемпелю на конверті позивач 06.09.2021 звернувся до суду з позовною заявою, позивачем не було пропущено строк позовної давності для звернення з вимогами до суду.

Наведене у сукупності свідчить про відсутність підстав для відмови у задоволенні позову з підстав спливу позовної давності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12-14, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Краматорської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Донремпуть , м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 42' 406,91грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Донремпуть (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Сакко і Ванцетті, буд.2; код ЄДРПОУ 21951449) на користь Краматорської міської ради (84313, Донецька область, м.Краматорськ, пр.Миру, буд.2; код ЄДРПОУ 24812116) заборгованість з орендної плати в розмірі 35' 389,73грн, 3% річних у розмірі 1' 767,06грн, інфляційні втрати у розмірі 3' 920,08грн; судовий збір у розмірі 2' 201,90грн.

У задоволенні вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 1' 166,87грн, 3% річних у розмірі 48,93грн, інфляційних втрат у розмірі 114,24грн - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2021.

Суддя Ю.В. Макарова