Рішення

від 01.11.2021 по справі 120/8138/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 листопада 2021 р. Справа № 120/8138/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкова Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Авангард+Т" (вул. Центральна, 30, с. Сільниця, Тульчинський район, Вінницька область, 23621, код ЄДРПОУ 38186751) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393); Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось фермерське господарство "Авангард+Т" (далі - ФГ, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач 1); Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2).

За змістом позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області № 2733119/38186751 від 04.06.2021 року про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФГ "Авангард+Т" № 3 від 17.05.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем подання даних податкових накладних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до приписів п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України ФГ складено податкову накладну № 3 від 17.05.2021 року. Зазначену податкову накладну направлено на реєстрацію в ЄРПН, проте 18.05.2021 року отримано квитанцію, згідно з якою: документ прийнято, реєстрацію зупинено та вказано, що платник податків відповідає п.1 Критерії ризиковості платника податків. Як зазначає представник ФГ, на виконання п. 56.23. ст. 56 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" на адресу ГУ ДПС у Вінницькій області направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податковї накладної, реєстрацію якої зупинено.

Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.06.2021 року № 2733119/38186751 відмовлено у реєстрації останньої з мотивів ненадання письмових документів.

На думку представника позивача, оскаржуване рішення від 04.06.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

11.08.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача 1, у якому останній не погоджується з позицією позивача і вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. Зокрема, вказує про законність та обґрунтованість прийнятого комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач не виконав всіх умов, визначених законом, та не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції.

Як на мотив для відзиву відповідач зіслалися на те, що в реєстрації податкової накладної було відмовлено так як платник податків не надав копій документів, а саме: первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних.

Також 11.08.2021 року надійшов відзив відповідача 2, у відзиві відповідач 2 просив врахувати, що позовна вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну не підлягає задоволенню з огляду на те, що прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної відноситься до сфери дискреційних повноважень відповідача, у які суд не вправі втручатися.

12.08.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач вважає твердження, викладені у відзиві, необґрунтованими.

Дослідивши наявні у справі докази та аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ФГ "Авангард+Т" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 08.08.2012 року. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 01.11 є Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

17.05.2021 між ФГ "Авангард+Т" (постачальник) та ТОВ "Союз К" (покупець) укладено договір поставки № 17/05/2021-01 (далі Договір).

Згідно п.п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю у власність сільськогосподарську продукцію власного виробництва, асортимент, кількість та ціна якої визначена в нижченаведеній специфікації, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

Ціна одиниці товару визначена на умовах EXW - зерносклад з навантаженням на транспорт покупця, відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Ціна за одиницю товару та загальна сума Договору зазначені в специфікації до цього Договору.

Згідно п. 4 Договору поставка товару здійснюється на умовах EXW - зерносклад за адресою: 23621, с. Сільниця, вул. Центральна, 30, Тульчинський район, Вінницька область, з навантаженням на транспорт покупця (автотранспорт), відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. П. 4.2 визначає, що поставка товару може здійснюватись повністю чи окремими партіями.

Відповідно до п.п. 5.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем на наступних умовах: передплата 86% та 14 % після реєстрації ПДВ.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору сторони визначили номенклатуру та ціну товару, що має бути поставлена покупцю: пшениця 2 класу, в кількості 100 тонн, по ціні 7500 грн. за одну тонну, на загальну суму 750000,00 грн., всього без ПДВ - 657894,74 грн., ПДВ-14% - 92105,26 грн.

Згідно рахунку - фактури № 2 від 17.05.2021 року постачальник ФГ "Авангард+Т", одержувач ТОВ "Союз К", пшениця 2 класу, одиниця - тонна, код одиниці 0306, кількість 100,00, ціна без ПД - 6578,95, сума без ПДВ - 657895,00, разом без ПДВ - 657895,00, ПДВ - 92105,30, всього з ПДВ - 750000,30.

Відповідно до виписки за період 17.05.2021 року здійснено розрахунок за пшеницю згідно рах. № 2 від 17.05.2021 року ПДВ 14 % 61403,5 грн. на суму 500000,00 грн.

На виконання умов Договору згідно видаткової накладної від 18.05.2021 № 3 позивач передав ТОВ "Союз К" пшеницю 2 класу в кількості 30,92 т. на загальну суму 231900,09 грн.; видаткової накладної № 4 від 19.05.2021 року позивач передав ТОВ "Союз К" пшеницю 2 класу в кількості 30,86 т. на загальну суму 231450,10 грн., видаткової накладної № 5 від 20.05.2021 року позивач передав ТОВ "Союз К" пшеницю 2 класу в кількості 30,08 т. на загальну суму 225600,09 грн.

Перевезення товару здійснювалось перевізникм ФОП ОСОБА_1 , про що було складено ТТН від 18.05.2021 № 6, від 19.05.2021 року № 07, від 20.05.2021 року № 08.

Господарська операція із поставки пшениці 2 класу ТОВ "Союз К" в кількості 100,00 т. на загальну суму 657895,00 грн., що виникла на підставі Договору, стала об`єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому позивачем 17.05.2021 було сформовано податкову накладну № 3 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 18.05.2021 року податкову накладну № 3 від 17.05.2021 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: Коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем на виконання вимоги, яка вказана в квитанції від 18.05.2021 року надано пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак, 04.06.2021 року рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2733119/38186751 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.05.2021 № 3 у зв`язку із ненаданням платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Не погоджуючись із рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2021 № 2733119/38186751 позивачем було подано скаргу, однак рішенням від 16.06.2021 № 2733119/38186751/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Не погоджуючись із рішенням відповідача від 04.06.2021 № 2733119/38186751 про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.2010 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.2010 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 8, 9 Порядку № 1165).

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача за № 3 від 17.05.2021 слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію цієї накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначалися додатком 3 до Порядку № 1165.

Так, пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Змістовний аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Проте відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає операція платника податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відтак квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної як акт індивідуальної дії, що породжує для позивача несприятливі наслідки не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165, в частині необхідності зазначення критерію (критеріїв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо спростування сумнівів контролюючого органу у спосіб подання документів.

Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує наступне.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , ;Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В квитанції про зупинення, була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак в рішенні від 04.06.2021 № 2733119/38186751 підставою вказано ненадання платником податків копій документів, а саме:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд встановив, що з метою реєстрації в ЄРПН податкової накладної відповідно до дати її надсилання, позивачем було надіслано пояснення та документи, а саме: звіт про збір врожаю С/Г культур 37-СГ; видаткова накладна; договір зберігання; звіт про посівні площі 4-СГ; договір про надання послуг; договір на поставку; довідка про земельні ділянки; лімітно-забірна карта; пояснення; технічні паспорти на техніку; акт прийому-передачі товару; договір поставки добрив; ТТН; виписка банку; договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 25-26 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно п. 42 Порядку № 1165 рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (п. 44 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 45 Порядку № 1165 розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (п. 46 Порядку № 1165).

Суд зазначає, що відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог п. 44 Порядку № 1165 - результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Посилання відповідачів на те, що позивачем не надано документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, суд вважає безпідставними, оскільки документи були долучені позивачем до письмових пояснень про що зазначено вище.

Також, суд встановив, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, відображають господарську операцію ФГ "Авангард+Т" та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної позивача.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість операції, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування № 3 від 17.05.2021 ФГ "Авангард+Т" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покладення на відповідача такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Тому, суд критично оцінює аргументи відзиву відповідача 2 у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270,00 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Вирішуючи клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Судом встановлено, що між позивачем ФГ "Авангард+Т" (далі Клієнт) та адвокатом Браславець Яном Юрійовичем (далі Виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги № б/н від 06.07.2021 (далі Договір).

Згідно з пунктом 1.1 цього договору за цим Договором (угодою) адвокат приймає на себе виконання обов`язків з надання правової допомоги в частині консультування, підготовки необхідних документів та представництва інтересів "Клієнта" щодо скасування рішень по виплаті податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 3.2 Договору сторони погодили, що гонорар адвоката за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором складає суді першої інстанції - 10000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.3 Договору гонорар за цим Договором вноситься клієнтом протягом 3 календарних днів з дня підписання цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 оформлення документів на виконання послуг відбувається шляхом складання Акту здачі-приймання послуг.

В свою чергу, 13.08.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема, детальний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесено позивачем у зв`язку з розглядом справи № 120/8138/21-а у Вінницькому окружному адміністративному суді, квитанцію про сплату позивачем 10000,00 грн. від 07/21-а/2/1 від 06.07.2021 року, додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 06.07.2021 року № 07/21-а/2 від 09.08.2021 року, квитанцію про сплату позивачем 2000,00 грн. № 07/21-а/2/2 від 13.08.2021 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) до Договору № 07/21-а/2 про надання правовї допомоги від 06.07.2021 року від 13.08.2021 року.

Згідно Додаткової угоди № 1 сторони погодили доповнити договір про надання правової допомоги від 06.07.2021 року пунктом 3.6 у наступній редакції: "сторони погодили збільшити суму гонорару адвоката, визначену п. 3.2 цього Договору на 2000,00 грн., що підлягає оплаті до 16.08.2021 року.

Відповідно до вказаного детального розрахунку суми адвокатом надано послуги професійної правничої допомоги, зокрема з консультування клієнта; узгодженння правової позиції; вивчення нормативно-правової бази; підготовки позовної заяви по справі; підготовки відповіді на відзив; підготовки інших процесуальних документів. Відтак, сума понесених судових витрат на професійну правничу допомогу складає 12000,00 грн.

Факт оплати правничої допомоги підтверджується квитанціями від 06.07.2021 року та 13.08.2021 року на суму 12000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача в розмірі 12000,00 грн на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимим доказами.

Разом з тим, суд враховує, що предмет спору в цій справі стосується оскарження рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, справа не вважається складною, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг та складність процесуальних документів не є значними.

Крім того, суд зауважує, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що додатково вказує на її малозначність.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на допомогу адвоката в сумі 12000,00 грн є надмірним та необґрунтованим.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на користь "Авангард+Т" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

Відтак за результатами розгляду цієї справи на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, а всього 7270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів у справі (порівну).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, від 04.06.2021 року за № 2733119/38186751 про відмову в реєстрації розрахунку коригування.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 17.05.2021 року.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Авангард+Т" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1135,00 грн, а всього 3635,00 грн (три тисячі шістсот тридцять п`ять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Авангард+Т" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1135,00 грн, а всього 3635,00 грн (три тисячі шістсот тридцять п`ять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство "Авангард+Т" (вул. Центральна, 30, с. Сільниця, Тульчинський район, Вінницька область, ЄДРПОУ 38186751).

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ЄДРПОУ ВП 44069150).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду сформовано: 01.11.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна