Рішення

від 01.11.2021 по справі 160/14839/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року Справа № 160/14839/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ :

27.08.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.09.2021 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності в частині призначення та проведення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 1223780800:02:003:0565, що належить ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Зубка Д.Ю. щодо проведення перевірки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК, за результатами якої складено 01.09.2021 року акт №977-ДК/1022/АП/09/01/- 21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, та викладення в акті №977-ДК/1022/АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 01.09.2021 року висновків за результатами перевірки.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки підставою для призначення відповідачем позапланової перевірки у порушення ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якою визначено виключний перелік підстав для здійснення позапланового заходу, став лист Дніпровської районної державної адміністрації. Також зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не виконано вимоги щодо погодження проведення перевірки, а саме: не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб`єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності представника суб`єкта господарювання, не ознайомлено суб`єкта господарювання з актом перевірки, а тому, на думку позивача, відповідач здійснив перевірку із суттєвим порушенням встановленої Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" процедури, наслідком чого є визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки. Таким чином, на думку позивача, відповідач здійснив захід державного контролю з порушенням встановленої Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" процедури та діяв не у спосіб, встановлений Законом, а тому такі дії посадових осіб щодо проведення перевірки позивач вважає протиправними.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 30.08.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/14839/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

16.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог в адміністративній справі №160/14839/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20.09.2021 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог в адміністративній справі №160/14839/21.

28.09.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не здійснює перевірку господарської діяльності суб`єктів господарювання, а здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. ОСОБА_1 використовує земельні ділянки загальною площею 1,35 га на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з порушенням ст. 88 Водного кодексу України. За результатами візуального огляду встановлено, що ОСОБА_1 використовує частину земельної ділянки з кадастровим номером 1223780800:02:003:0565 площею 0,15 га по фактичному розташуванню платного майданчика для паркування, а не для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Відповідач зазначає на правомірності прийнятого наказу та вказує, що він вичерпав свою дію фактом проведення перевірки. Закон України Про державний контроль за використанням та охороню земель надає відповідачу компетенцію на здійснення перевірки законності використання земельної ділянки. Позиція позивача про протиправність дій інспектора є необґрунтованою, адже державний інспектор діяв відповідно до норм чинного законодавства та на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 17.09.2009 року. Видами діяльності за КВЕД є: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 55.30 Надання місць кемпінгами та стоянками для житлових автофургонів і причепів; 56.21 Постачання готових страв для подій; 56.29 Постачання інших готових страв; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності призначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами: 1223780800:02:003:0550, 1223780800:02:003:0565, 1223780800:03:003:0183, 1223780800:03:003:0182, 1223780800:02:003:0158.

Вищезазначений наказ прийнято на підставі листа Дніпровської районної державної адміністрації від 02.08.2021 року за вих. №3/23-1783 щодо прохання провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства України під час використання ФОП ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1223780800:02:003:0550, 1223780800:02:003:0565, 1223780800:03:003:0183, 1223780800:03:003:0182, 1223780800:02:003:0158.

Оскаржуваним наказом доручено провести захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності головному спеціалісту відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 17.08.2021 року по 01.09.2021 року.

Відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , на піставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: 1223780800:02:003:0550, 1223780800:02:003:0565, 1223780800:03:003:0183, 1223780800:03:003:0182, 1223780800:02:003:0158.

За результатами перевірки складено акт №977-ДК/1022/АП/09/01/-21 від 01.09.2021 року.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,3 га з кадастровим номером 1223780800:02:003:0565 перебуває у приватній формі власності, категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

З виїздом на місце за результатами візуального огляду державним інспектором встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельні ділянки загальною площею 1,35 га по фактичному розташуванню платного паркувального майданчика, та території з наданням платних послуг, з яких:

- земельна ділянка площею 0,3 га з кадастровим номером 1223780800:02:003:0565;

- земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 1223780800:02:003:0042 не передана у власність або користування, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї;

- земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 1223780800:02:003:0047 не передана у власність або користування, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї;

- земельна ділянка площею 0,85 га в районі земельних ділянок з кадастровими номерами 1223780800:02:003:0565, 1223780800:02:003:0042, 1223780800:02:003:0047 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

Також за результатами візуального огляду вказаних земельних ділянок встановлено, що вони розташовані у межах 50 метрів від урізу води водного об`єкту - Блакитне озеро.

Тобто земельні ділянки загальною площею 1,35 га розташовані в межах прибережної захисної смуги водного об`єкту - Блакитне озеро.

Таким чином, ОСОБА_1 самовільно займає земельні ділянки на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею 1,05 га по фактичному розташуванню платного паркувального майданчика, на території з наданням платних послуг, відповідальність за що передбачена пунктом б ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53-1 КУпАП та ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

При цьому, ОСОБА_1 при використанні земельних ділянок загальною площею 1,35 га на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області обмежує вільний доступ до водного об`єкту - Блакитне озеро.

Не погоджуючись з наказом про проведення перевірки та діями по проведенню перевірки, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Предмет дослідження у даній справі становлять правові підстави проведення перевірки, за наслідками якої відносно позивача складено акт №977-ДК/1022/АП/09/01/-21 від 01.09.2021 року, а також відповідність дій відповідачів нормам закону при та за наслідками її проведення.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення досліджує прийнятий відповідачем наказ про проведення перевірки лише в частині призначення перевірки шляхом її проведення стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 1223780800:02:003:0565, що належить ОСОБА_1 .

Вказане зумовлено тим, що оскаржуваний наказ винесено стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами: 1223780800:02:003:0550, 1223780800:02:003:0565, 1223780800:03:003:0183, 1223780800:03:003:0182, 1223780800:02:003:0158.

При цьому, земельні ділянки з кадастровими номерами: 1223780800:02:003:0550, 1223780800:03:003:0183, 1223780800:03:003:0182, 1223780800:02:003:0158, належать іншим суб`єктом господарювання, які не є учасниками цієї адміністративної справи, а тому при прийнятті рішення суд не вирішує питання щодо порушення прав та інтересів осіб, які не заявлені учасниками цієї адміністративної справи в рамках дослідження правомірності прийняття наказу від 16.08.2021 року № 977-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож судом має бути з`ясовано чи вчинені дії та рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, зокрема, прийняті у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були такі рішення винесені на законних підставах.

Повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Статтею 188 Земельного кодексу України встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За правилами частини другої статті 188 Земельного кодексу України, порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У свою чергу, пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 (далі - Положення №15), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно- правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, залучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, д: стовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг грунтів здійснюється шляхом:

- проведення перевірок;

- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

- розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , визначається іншими нормативно-правовими актами.

Отже, Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» містить відсилочну норму на порядок проведення перевірки Держгеокадастром.

Так, порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом N 877-V, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина 11 статті 4 Закону № 877-V).

Виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений у статті 6 Закону № 877-V. При цьому в частині другій цієї статті вказано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності призначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок, зокрема, за кадастровим номером 1223780800:02:003:0565.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №977-ДК/1022/АП/09/01/-21 від 01.09.2021 року.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що підставою для проведення перевірки став лист Дніпровської районної державної адміністрації від 02.08.2021 року за вих. №3/23-1783.

Суд зазначає, що такої підстави для проведення перевірки, як звернення Дніпровської районної державної адміністрації, Закон № 877-V не містить.

Оскільки проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею Закону № 877-V, забороняється, то суд зазначає, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки.

Отже, відповідачем проведено перевірку за відсутності законних підстав для її проведення.

За правилами статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зокрема, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

З аналізу наведених норм, встановлено, що перевіряючи Держгеокадастру мають право приступити до перевірки лише за умови пред`явлення наказу про проведення перевірки та посвідчення перевіряючих.

Судом встановлено, що відповідні документи ФОП ОСОБА_1 не надавались, доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Невручення наказу про проведення перевірки суб`єкту господарювання перед початком проведення перевірки є грубим порушенням законодавства, що регулює порядок проведення перевірок органами Держгеокадастру.

Суд вважає, що порушення процедури проведення перевірки, встановлене під час розгляду цієї справи нівелює подальші висновки такої перевірки.

Стосовно твердження представника відповідача про те, що Закон №877-VІІ не розповсюджуються на порядок проведення перевірок Держгеокадастру, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 1 №877-VІІ державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частинами 1, 2 ст.2 Закону №877-VІІ встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Таким чином, Законом №877-VІІ визначено відносини, на які не поширюється дія цього Закону, при цьому, відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів не відносяться до відносин, на які не поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Інші нормативно-правові акти, якими б визначався порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб`єктами господарювання, крім Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на час призначення та проведення відповідачем перевірки - відсутні.

Так, відповідно до статті 2 у системному зв`язку зі статтею 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об`єктом державному контролю (перевірки) є дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель конкретним суб`єктом - органом державної влади або місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою.

Після скасування наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року №104 та від 12 липня 2012 року №424, порядок проведення перевірки суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 823/922/17, від 10 липня 2018 року у справі 818/1511/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 813/3201/17 та від 13 червня 2019 року у справі № 815/5113/17.

Стосовно посилання представника відповідача на постанови Верховного Суду, зокрема, від 17.09.2019 року у справі №806/1723/18 та від 09.10.2019 року у справі №724/1843/18 та інші, суд зазначає, що у вказаних справах предметом спору було оскарження дій щодо проведення перевірки використання земельної ділянки фізичною особою, яка не провадить підприємницьку діяльність на такій ділянці.

Так, в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №724/1843/18 зазначено, що законом №877-VІІ визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Позивач не здійснює господарської діяльності, тому положення зазначеного Закону на нього не поширюються.

У справі, що розглядається судом у межах заявлених позовних вимог судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 провадить підприємницьку діяльність на вказаній земельній ділянці, що не спростовується відповідачем в акті перевірки з посиланням на те, що позивач використовує земельну ділянку по фактичному розташуванню платного майданчика для паркування.

Таким чином, земельна ділянка, яка стала об`єктом перевірки, використовується позивачем у межах господарської діяльності з метою отримання прибутку, а тому проведення перевірки щодо такої земельної ділянки та сфери її використання позивачем має проводитись з урахуванням Закону №877-VІІ.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2012 року №424, який втратив чинність 20 січня 2017 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 січня 2017 року №24, у зв`язку з невідповідністю Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначався порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб`єктами господарювання.

Отже, станом на момент призначення оскаржуваної перевірки Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року №104, втратив чинність згідно наказу Мінагрополітики та продовольства України від 20 січня 2017 року №24.

Так само наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року №424 «Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства» , втратив чинність 20 січня 2017 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 січня 2017 року № 24.

Вказані накази визначали порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб`єктами господарювання.

В свою чергу, Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.

Окрім того, в оскаржуваному наказі зазначено: здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами: 1223780800:02:003:0550, 1223780800:02:003:0565, 1223780800:03:003:0183, 1223780800:03:003:0182, 1223780800:02:003:0158

Таким чином, предметом перевірки є дотримання вимог земельного законодавства України під час використання земельних ділянок, тобто, має місце дослідження господарської діяльності суб`єкта господарювання, яким проводиться використання відповідної земельної ділянки.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не виконано вимоги щодо погодження проведення перевірки. Крім того, відповідачем не дотримано інших вимог, зокрема, визначених у статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб`єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності представника суб`єкта господарювання, не ознайомлено суб`єкта господарювання з актом перевірки тощо.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель проведена Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області із суттєвим порушенням вимог законодавства, що є підставою для визнання дій щодо її проведення неправомірними та скасування акту, складеного за наслідками такої перевірки.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі 818/1511/17.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №39 від 07.02.2020 року "Про бланки Держгеокадастру" наказано Департаменту державного земельного кадастру, Департаменту землеустрою, використання та охорони земель, Департаменту кадрової політики та персоналу, Департаменту контролю за використанням та охороною земель, Департаменту топографо-геодезичної і картографічної діяльності, Управлінню державної експертизи, Відділу звернень громадян та доступу до публічної інформації, Сектору контролю використовувати бланки, що додаються (додатки 1-11).

Додатком 13 до цього наказу є форма Акту перевірки дотримання вимог законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки, який, серед іншого, містить обов`язкові для заповнення графи "посада, прізвище, ім`я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці", "місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються", "підпис представника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, які перевірялись", а також графи для зазначення відомостей про ознайомлення з актом та про отримання копії акту.

Проте, у порушення вимог наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №39 від 07.02.2020 року "Про бланки Держгеокадастру" обов`язкова для заповнення графи «за участю» , «у присутності» , «місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються» , посада, прізвище, ім`я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці» , «підписи осіб, які були присутні при перевірці» , акту перевірки №977-ДК/1022/АП/09/01/-21 від 01.09.2021 року не заповнені.

Зі змісту акту слідує, що відповідно до наявної інформації у власності ФОП ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,3000 га з кадастровим номером 1223780800:02:003:0565 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадянського харчування.

Частину земельної ділянки з кадастровим номером 1223780800:02:003:0565 площею 0,15 га ФОП ОСОБА_1 використовує по фактичному розташуванню платного майданчика для паркування, а не для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадянського харчування.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 використовує частину земельної ділянки з кадастровим номером 1223780800:02:003:0565 площею 0,15 га не за цільовим призначенням, що є порушенням ст. 96 ЗК України.

Також встановлено, що земельні ділянки площею 1,05 га ФОП ОСОБА_1 використовує самовільно по фактичному розташуванню платного паркувального майданчика, за що передбачена відповідальність за пунктом б ст.211 ЗК України та ч.2 ст. 197-1 КК України.

За результатами візуального огляду вказаних земельних ділянок встановлено, що вони розташовані у межах 50 метрів від узрізу води водногооб`єкту Блакитне Озеро , тобто земельні ділянки загальної площею 1,35 та розташовані в межа прибережної захисної смуги.

Згідно відповіді на адвокатський запит відповідача від 06.09.2021 року №29-4-0.41-7364/2-21 встановлено, що відомості щодо розроблення та затвердження в установленому порядку проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг навколо водного об`єкту Блакитне Озера у відповідача відсутні.

Отже, відповідач зазначив в акті перевірки доводи щодо знаходження земельних ділянок у межах прибережної захисної смуги за відсутності належних документів.

Крім того, з вищевказаної відповіді встановлено, що відповідач не проводив геодезичну зйомку щодо встановлення площі земельних ділянок, щодо яких ним в акті зазначено конкретні площі, що вказує на те, що останній проводив перевірку дистанційно.

Стосовно доводів відповідача про реалізацію оскаржуваного наказу та неможливість його скасування в судовому порядку, суд зазначає наступне.

У відповідності до досліджених норм статті 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Таким чином, Законом №877-V визначено право позивача на не допуск до проведення перевірки, проте вказане право позивач могла реалізувати лише шляхом дотримання відповідачем наведених приписів законодавства та після повідомлення у встановленому порядку про проведення перевірки.

Натомість, відповідачем не було вчинено ряд встановлених обов`язкових заходів для належного повідомлення позивача про проведення перевірки та, як наслідок, позбавило позивача права на не допуск до проведення перевірки з метою подальшого оскарження наказу про проведення перевірки.

Отже, позивач через протиправні дії відповідача була позбавлена права не допуску до проведення перевірки, а тому позбавлення позивача права на оскарження протиправного наказу через його реалізацію буде порушенням права на доступ до правосуддя.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000 та у рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

В даному випадку суд відзиляє доводи відповідача про неможливість оскарження в судовому порядку наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності в частині призначення та проведення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 1223780800:02:003:0565, що належить ОСОБА_1 .

Як визначено п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого суб`єктом владних повноважень приймається відповідне рішення, а тому оцінка акта та викладених у ньому висновків перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року у справі №21-334а15.

Оскільки акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов`язуючий характер, позаяк не містить обов`язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для позивача, а дії органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотримання законодавства, щодо проведення перевірки та складання акта перевірки не порушують права чи інтереси особи, відсутні підстави для задоволення таких позовних вимог.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 17.01.2018 року №К/9901/1895/18 (у справі №1570/7146/12).

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не має безпосереднього впливу на стан суб`єктивних прав і обов`язків позивача, не тягне за собою правових наслідків для позивача, не породжує, не змінює та не припиняє прав та обов`язків у сфері публічно-правових відносин, не створює жодних додаткових обов`язків для позивача, а отже не порушує його прав та інтересів.

Проте, суд зазначає, що процесуальним законодавством надано позивачу право на оскарження дій перевіряючих щодо складання акту перевірки та викладення висновків за результатами перевірки.

З огляду на викладене, з урахування повноважень, наданих п.3 ч.2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав позивача, задовольнити позовні вимоги та визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Зубка Д.Ю. щодо проведення перевірки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК, за результатами якої складено 01.09.2021 року акт №977-ДК/1022/АП/09/01/- 21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, та викладення в акті №977-ДК/1022/АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 01.09.2021 року висновків за результатами перевірки.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн., що підтверджується квитанціями від 20.08.2021 року та від 09.09.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 4540,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності в частині призначення та проведення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 1223780800:02:003:0565, що належить ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Зубка Д.Ю. щодо проведення перевірки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 977-ДК, за результатами якої складено 01.09.2021 року акт №977-ДК/1022/АП/09/01/- 21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, та викладення в акті №977-ДК/1022/АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 01.09.2021 року висновків за результатами перевірки.

В порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова