Рішення

від 01.11.2021 по справі 280/8793/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 листопада 2021 року Справа № 280/8793/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ

до - Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.03.2020 №13274 та №24347 від 30.08.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.

В обгрунтування позовних вимог, також зазначає, що відповідачем не дотримано вимог законодавства при прийнятті рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, спірне рішення винесено протиправно, оскільки не містить у собі інформації, яка б свідчила про наявність критеріїв ризиків платника податків. Приймаючи оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.03.2020 №13274 та №24347 від 30.08.2021 на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.09.2021 відкрито провадження по справі №280/8793/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

20.10.2021 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. № 60280) надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву зазначає, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.03.2020 №13274 та №24347 від 30.08.2021 прийнято Комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Зокрема, зазначає, що встановлено ризик порушення норм податкового законодавства, наявна податкова інформація, що свідчить про неможливість здійснення будь- яких операцій з постачання товарів (робіт, послуг); платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі . Також Відповідач зазначає, що позовна вимога прийняти нове рішення, яким виключити позивача з переліку сумнівних підприємств на думку ГУ ДПС в Запорізькій області є неправомірною, оскільки Постановою №1165 передбачено прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі наданих платником податку документів на розгляд комісії регіонального рівня. В свою чергу, відповідно до Постанови №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У зв`язку з наведеним просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ зареєстровано як юридична особа 13.11.2006 за номером 11031020000016154, видами діяльності є (код КВЕД): 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устатковання (основний); 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ ПМФ ВІНТЕРЛАБ була складена податкова накладна № 1 від 14.04.2021, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ХІТ ТЕХНОЛОГІЯ та направлена 28.04.2021 до органу ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28.04.2021 до вказаної податкової накладної було отримано квитанцію, згідно якої: - ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА .Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 14.04.2021 в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

28.04.2021, в електронному кабінеті платника податку Позивач отримав рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №13274 від 05.03.2020, відповідно до якого визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме - встановлено ризик порушення норм податкового законодавства, наявна податкова інформація що свідчить про неможливість здійснення будь-яких операцій з постачання товарів (робіт, послуг).

19 серпня 2021 року Позивач направив через електронний кабінет платника податків повідомлення №2 від 19.08.2021 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платнику податку критеріям ризиковості платника податку та ґрунтовні пояснення стосовно господарської діяльності підприємства з додатками в кількості 26 документів.

Однак рішенням № 24347 від 30.08.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, було зазначено:

- Комісією регіонального рівня відповідно до пункту б Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 19.08.2021 №2 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з посиланням: платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН. здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі .

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області 05.03.2020 №13274 та №24347 від 30.08.2021 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ критеріям ризиковості платника податку протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновків, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: пунктом 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно із пунктами 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, суд вважає, що рішення комісії ГУ ДПС в Запорізькій області 05.03.2020 №13274 та №24347 від 30.08.2021 про відповідність платника податку позивача критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів

Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме, інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення від 05.03.2021 №13274, від 30.08.2021 №24347 прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за критерієм, передбаченим п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, відповідачем вказано як підставу, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Відтак суд вважає за необхідне вказати, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.12.2020 по справі № 340/474/20 та постанові віл 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Також, у відповіді на адвокатський запит зазначено, що у відповідача,а саме, управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування та управління оперативно- розшукової діяльності Головного управління ДФС у Запорізькій областіє інформація, щодо відсутності підприємства за податковою адресою.

З цього приводу суд зазначає, що жодних підтверджуючих документів, щодо відсутності позивача за вказаною адресою відповідачем не надано.

ТОВ ПМФ Вінтерлаб зареєстровано за адресою: 69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Ладозька, будинок 6, квартира 34, яка є місцем проживання засновника товариства і директора - ОСОБА_1 .

Для здійснення господарської діяльності ТОВ ПМФ Вінтерлаб укладений договір оренди нежитлового приміщення з Приватним акціонерним товариством Електротехнологія (ЄДРПОУ 05402335) № 811 від 27.12.2018, яке використовується як склад і де проводиться господарська діяльність. Про наявність орендованих приміщень позивач повідомив відповідача через надання звіту за формою 20-ОПП.

Суд критично ставиться до визначеної відповідачем підстави, оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем взагалі не надано будь-яких документів на підтвердження наявності інформації яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Комісія лише обмежилась цитуванням положень п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В рішенні від 05.03.2020 № 13274 вказане поле заповнено та зазначено таке: встановлено ризик порушення норм податкового законодавства, наявна податкова інформаці, що свідчить про неможливість здійснення будь-яких операцій з постачання товарів (робіт,послуг) .

Рішення № 13274 від 05.03.2020 не містить додатків.

В рішенні від 30.08.2020 № 24347 вказане поле заповнено та зазначено таке: платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг,відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі .

Рішення № 24347 від 30.08.2020 не містить додатків.

У відзиві відповідача також зазначає, що згідно податкової інформації, наданої Вознесенівським відділом камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області, ТОВ ПМФ ВІНТЕРЛАБ здійснює придбання товарів у контрагентів-постачальників. придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено. У зв`язку із вищенаведеним, ТОВ ПМФ ВІНТЕРЛАБ вбачається використання та розповсюдження схемного податкового кредиту та як, наслідку, ухилення від сплати податків до бюджету.

При цьому, представником відповідача не надано доказів або обгрунтувань стосовно того, в чому саме полягає формування та розповсюдження схемного податкового кредиту і відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб`єкт владних повноважень - контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.

Оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознаками - платником податку та/або його контрагентами згідно з даними ЄРПН здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі з посиланнями на відповідні документи. Рішення не містять жодних додатків.

Контролюючим органом не надано до матеріалів справи будь-якої інформації, яка стала підставою для такого висновку.

Як вказано вище, за позицією контролюючого органу по рішенню № 13274 від 05.03.2020 прийнято виключно із аналізу даних податкової інформації по реєстрації податкових накладних в ЄРПН, якою встановлено, що позивач здійснює придбання товарів унаступних постачальників: ТОВ ДОМУС ФРІГУС , ТОВ ЛЕДОВІТ , ПрАТ ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІВ , ТОВ САНМЕЙ Україна , ПП ЛАМІНАР-Україна , ТОВ КОМФІ ТРЕЙД , ТОВ ВЕСТ КАРД , ТОВ МОНТАЖЕЛЕКТРОПРОМ , ОСОБА_2 , ТОВ БАЛТІК РЕФРІДЖЕРЕЙТІНГ ГРУП .

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Також обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних рішень, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.11.2020 у справі № 240/3906/19, від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18.

Однак такі посилання відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана правова позиція Верховного Суду стосується правовідносин, пов`язаних із застосуванням положень Порядку № 117 (який втратив чинність з 01 лютого 2020 року). Разом з тим, спірні правовідносини у цій справі пов`язані із застосуванням положень Порядку № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 р.

Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.03.2020 №13274 та №24347 від 30.08.2021 є протиправними та мають бути скасовані.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості саме без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта владних повноважень у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Враховуючи те, що судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду, то у задоволенні цієї частини позовну необхідно відмовити.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до правил частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ТОВ ПМФ ВІНТЕРЛАБ належить стягнути 4540,00 грн сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення № Ю117/10640681е від 17.09.2021, № Ю117/10559855е від 26.08.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ (69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 6, кв. 34, код ЄДРПОУ 34718597) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.03.2020 №13274 та №24347 від 30.08.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ код ЄДРПОУ 34718597 з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПМФ ВІНТЕРЛАБ (69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 6, кв. 34, код ЄДРПОУ 34718597) судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 01.11.2021.

Суддя Р.В. Сацький