Рішення

від 26.10.2021 по справі 380/1121/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року справа № 380/1121/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Середа О.-В. І.,

за участю:

представник позивача Кожан А.В.,

представник відповідача Квасниця Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Львівський інструментальний завод до Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

приватне акціонерне товариство «Львівський інструментальний завод» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Львові з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №47067 від 19 листопада 2020 року про відповідність приватного аакціонерного товариства «Львівський інструментальний завод» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Львові виключити приватне акціонерне товариство «Львівський інструментальний завод» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням приписів чинного законодавства, не містить інформацію про те, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення підприємства до переліку ризикових платників податку.

Ухвалою від 16.02.2021 суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі.

Представник відповіда подав відзив на позовну заяву. Вказує, що у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Слід зазначити, що Головним управлінням ДПС у Львівській області 13.11.2020 отримано лист Офісу Генерального прокурора від 10.11.2020 №09/3/2-53945-20, в якому зазначено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42020000000001454, відомості про яке внесені 05.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.212 КК України. Проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що для здійснення злочинної діяльності особами було створено та придбано ряд підприємств, одним з яких є ПрАТ Львівський інструментальний завод (код ЄДРПОУ 00222290), реквізити яких використовуються для впровадження незаконного механізму ухиленням від сплати податків та інших обов`язкових платежів в особливо великих розмірах. Крім цього, відповідно до наявної податкової інформації, Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що в період з січня 2019 по жовтень позивачем у контрагентів придбавалися ТМЦ з одною номенклатурою, а продавалися зовсім за іншою.

Протокольною ухвалою від 27.07.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.11.2020 № 320, на засіданні Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядалось питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість приватного акціонерного товариства Львівський інструментальний завод . На засіданні повідомили, що надійшла інформація від Офісу Генерального прокурора листом від 10.11.2020 №09/3/2-53945-20 про встановлення у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001454 фактів умисного ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів в особливо великих розмірах, та за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово- господарських операцій виявлено інформацію про ймовірні ризикові операції по ПАТ ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД (ЄДРПОУ 00222290). Встановлено ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у поданих податкових накладних щодо формування схемного податкового кредиту, які є предметом протиправної діяльності, що відповідає п 8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відтак, в результаті обговорення членами комісії та дослідження фінансово - господарської діяльності ПАТ ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД , засіданням Комісії Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №47067 від 19 листопада 2020 року про відповідність приватного акціонерного товариства «Львівський інструментальний завод» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Системний аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про те, що право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку» .

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 340/474/20 стосовно подібних правовідносин та врахована судом при розгляді даної адміністративної справи.

Судом встановлено, що згідно протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.11.2020 № 320, на засіданні Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядалось питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість приватного акціонерного товариства Львівський інструментальний завод . На засіданні повідомили, що надійшла інформація від Офісу Генерального прокурора листом від 10.11.2020 №09/3/2-53945-20 про встановлення у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001454 фактів умисного ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів в особливо великих розмірах, та за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово- господарських операцій виявлено інформацію про ймовірні ризикові операції по ПАТ ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД (ЄДРПОУ 00222290). Встановлено ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у поданих податкових накладних щодо формування схемного податкового кредиту, які є предметом протиправної діяльності, що відповідає п 8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відтак, в результаті обговорення членами комісії та дослідження фінансово - господарської діяльності ПАТ ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД , засіданням Комісії Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №47067 від 19 листопада 2020 року про відповідність приватного акціонерного товариства «Львівський інструментальний завод» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, згідно оскаржуваного рішення контролюючим органом вказано підставу прийняття рішення: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Проте, не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

При вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання, характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 29.04.2020 № 38929 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № .

Також, відповідачем, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № № 640/11321/20.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірне рішення не є обґрунтованими та вмотивованими, та не містять переконливих і зрозумілих мотивів прийняття, оскільки не встановлює, на підставі яких саме документів таке прийнято.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості рішення, як акту індивідуальної дії.

Недотримання податковим органом вимог пункту 6 Порядку № 1165 в частині мотивування спірного рішення, суд вважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання такоорішенння протиправним та його скасування.

Також до відзиву відповідач долучив лист Офісу Генерального прокурора від 10.11.2020 №09/3/2-53945-20, в якому зазначено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42020000000001454, відомості про яке внесені 05.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.212 КК України. У вказаному листі описано проведені слідчі дії щодо ТОВ Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів , ПрАТ Львівський інструментальний завод , ТОВ Лекс Фортем , ТОВ БК Престиж Буд-Індутсрія та ТОВ Клевер Новейшн . Також в вказаному листі прокурор просить службових осіб Головного управління ДПС у Львівській області надати копії документів, які містяться у матеріалах податкових справ підприємств, інформацію на електронних носіях, яка міститься у деклараціях з податку на додану вартість з додатками, деклараціях з податку на прибуток з додатками за період з 01.01.2019 по 10.11.2020, копії рішень, протоколів та інших документів комісії щодо відповідності контрагентів указаної юридичної особи критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а також матеріалів їх відпрацювання. А також копій документів щодо проведення перевірок.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що вказаний лист за своїм змістом є запитом на надання документів та інформації про відповідність контрагентів критеріям ризиковості і не може слугувати підставою для прийняття рішення про таку відповідність.

Суд зазначає, що покликання контролюючого органу на наявність кримінального провадження, яке відкрито за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, не може бути прийнято до уваги, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем своїх договірних зобов`язань. Крім цього згідно наявної в матеріалах справи постанови від 07.09.2021, кримінальне провадження №42020000000001454, відомості про яке внесені 05.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань - закрите, у зв"язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.(а.с. 96-109)

Вказане відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, який суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховує при вирішенні справи.

Не заслуговують на увагу також доводи відповідача про те, що відповідно до наявної податкової інформації Головним управлінням ДПС У Львівській області встановлено, що в період з січня по жовтень 2019 року позивачем у контрагентів придбавалися ТМЦ з одною номенклатурою, а продавалися за зовсім іншою. Таких доказів суду не представлено. Долучена до матеріалів справи таблиця придбання та реалізації товарів та послуг позивачем такої інформації не містить.

Також суд звертає увагу не те, що під час розгляду справи відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, які досліджувалися Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області та не надав суду жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, які б характеризувалися ознаками недодержання ним вимог чинного законодавства України.

На підставі наведеного, рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №47067 від 19 листопада 2020 року про відповідність приватного акціонерного товариства «Львівський інструментальний завод» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скавуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 3 статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Абзацом 15 пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення у цій справі, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області як відокремленого підрозділу ДПС України виключити приватне акціонерне товариство «Львівський інструментальний завод» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов приватного акціонерного товариства Львівський інструментальний завод до Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №47067 від 19 листопада 2020 року про відповідність приватного акціонерного товариства «Львівський інструментальний завод» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області як відокремленого підрозділу ДПС України виключити приватне акціонерне товариство «Львівський інструментальний завод» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства Львівський інструментальний завод судовий збір в сумі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 01.11.2021.

Суддя Костецький Н.В.