ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
. 01 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5662/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
01 червня 2021 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3821-СГ від 26 травня 2021 року про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність;
зобов`язати Полтавську територіальну громаду в особі Полтавської міської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (редакція позовних вимог від 13 серпня 2021 року).
В обґрунтування позову зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3821-СГ від 26 травня 2021 року відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у зв`язку з наявністю у поданому проекті низки недоліків. Позивач наполягає на тому, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області на стадії затвердження проекту землеустрою не має повноважень на здійснення його перевірки на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надано лише державному кадастровому реєстратору. Крім того зауважив, що внаслідок реалізації процедури публічного правонаступництва повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою наразі передані Полтавській міській раді, а відтак, остання зобов`язана затвердити позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
25 червня 2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області проти задоволення позову заперечувало з тих підстав, що відмова у затвердженні поданого позивачем на розгляд проекту землеустрою зумовлена невідповідністю останнього вимогам земельного законодавства.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Полтавську територіальну громаду в особі Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 24388285).
У відзиві Полтавської міської ради на позов зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на затвердження до Полтавської міської ради не подавався, а відтак останньою не розглядався, а тому об`єктивні підстави для зобов`язання органу місцевого самоврядування його затвердити відсутні.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
01 вересня 2020 року позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області подано на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
За результатами розгляду зазначеного проекту відповідач наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 15881-СГ від 22 вересня 2021 року відмовив у його затвердженні та вказав на необхідність його доопрацювання.
Після усунення визначених наказом № 15881-СГ від 22 вересня 2021 року недоліків ОСОБА_1 повторно подав проект землеустрою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на затвердження.
За наслідками вивчення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області відповідач наказом № 17395-СГ від 30 жовтня 2020 року повторно відмовив у його затвердженні, що стало причиною оскарження позивачем цього наказу в судовому порядку.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі № 440/6282/20 наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 17395-СГ від 30 жовтня 2020 року скасовано, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 жовтня 2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324080100:00:008:0032 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів з урахуванням висновків суду.
На виконання судового рішення у справі № 440/6282/20 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянуло поданий на затвердження проект землеустрою позивача та наказом № 3821-СГ від 26 травня 2021 року в черговий раз відмовило у його затвердженні у зв`язку з наявністю низки недоліків та зауважень.
Позивач, не погоджуючись із указаним рішення, звернувся до суду із цим позовом.
У зв`язку із тим, що з 27 травня 2021 року Полтавська міська рада набула статусу розпорядника спірною земельною ділянкою, позивач уточнив позовні вимоги шляхом визначення суб`єкта, уповноваженого на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Надаючи оцінку спірному наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3821-СГ від 26 травня 2021 року, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Положеннями частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Отримання відповідного дозволу є першим етапом реалізації громадянином права на безоплатну приватизацію земельної ділянки за обраним цільовим призначенням.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 9459-СГ від 02 квітня 2020 року позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00 га розташованої за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у власність.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абз. 2 ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Положеннями частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Таким чином, після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою громадянин має звернутись до відповідного суб`єкта господарювання з метою укладення договору про розробку землевпорядної документації.
За змістом частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV /надалі - Закон № 858-IV/ розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Судом встановлено, що розробку проекту землеустрою позивача виконано ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 858-IV проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Згідно з частиною другою статті 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Відповідно до частини третьої статті 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Положеннями частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з приписами частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до частини четвертої статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері /частина п`ята статті 186-1 Земельного кодексу України/.
Згідно з частиною шостою статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (далі - Тимчасовий порядок).
Відповідно до пунктів 2, 3, 5, 7, 8 Тимчасового порядку визначено, що для погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (далі - проект землеустрою) особа, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій" є розробником проекту землеустрою (далі - розробник), подає до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою у паперовому та електронному вигляді. Проект землеустрою в електронному вигляді засвідчується за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису розробника, який підтверджує його відповідність оригіналу проекту землеустрою у паперовому вигляді. Територіальний орган Держгеокадастру в день надходження проекту землеустрою: - приймає подані документи за описом та реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду, який включає реєстраційні індекс і дату документа; - перевіряє відповідність оригіналу проекту землеустрою у паперовому вигляді проекту землеустрою в електронному вигляді; - вносить до системи електронного документообігу Держгеокадастру проект землеустрою в електронному вигляді, засвідчений електронним цифровим підписом розробника, та викопіювання з індексної кадастрової карти (плану), на якому відображено запроектовану земельну ділянку та інформацію про обмеження (у разі їх наявності). Система електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості вибирає територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження проекту землеустрою, та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження проекту землеустрою передає відповідному територіальному органу Держгеокадастру матеріали, зазначені у пункті 5 цього Порядку. Розгляд та погодження або відмова у погодженні проектів землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру.
Пунктом 9 цього Тимчасового порядку встановлено вимоги до працівників територіальних органів Держгеокадастру, які здійснюють розгляд та погодження проекту землеустрою, які повинні: відповідати критеріям, установленим статтею 23 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної експертизи"; скласти кваліфікаційний іспит у Держгеокадастрі; бути визначені експертами державної експертизи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Згідно із пунктами 2, 3 цього Положення Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Пунктом 6 цього Положення встановлено повноваження посадових осіб Головного управління.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Отже, враховуючи приписи Положення про Головне управління Держгеокадастру в області та статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відповідач не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 серпня 2018 року у справі № 817/586/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 76138662), який відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковим для врахування у даній справі.
Суд зазначає, що проект землеустрою наданий позивачем містить висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06 серпня 2020 року № 12616/82-20 у пункті 8 якого вказано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача для ведення особистого селянського господарства відповідає земельному законодавству та прийнятий відповідно до норм чинного законодавства /а.с. 15/.
Суд звертає увагу на те, що у зазначеному вище висновку зауваження до проекту землеустрою відсутні.
При цьому суд зауважує, що в разі наявності зауважень до проекту землеустрою, останній не погоджується, оскільки зауваження по свій правовій природі передбачають наявність невідповідності проекту нормам чинного законодавства.
Отже, вказаний проект землеустрою погоджений у відповідності до вимог статті 186-1 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3821-СГ від 26 травня 2021 року про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, та задоволення позовних вимог у цій частині.
Разом із тим, позовні вимоги про зобов`язання Полтавської міської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
27 травня 2021 року, набрав чинності Закон України № 1423-ІХ від 28 квітня 2021 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі Закон № 1423-ІХ) згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.
Так, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: "…з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними...".
Суд зазначає, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до пункту 24 Закону №1423-ІХ переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради .
Тобто, з дня набрання чинності Законом № 1423-ІХ (27 травня 2021 року) до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.
У свою чергу, суд звертає увагу, що предметом розгляду справи є наказ Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області № 3821-СГ від 26 травня 2021 року про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Суд зазначає, що передача земельних ділянок державної власності до комунальної власності відповідної ради відбулась після звернення позивача із заявою та прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області спірного наказу № 3821-СГ від 26 травня 2021 року про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, а позивач до Полтавської міської ради з клопотанням про затвердження землеустрою не звертався, в зв`язку з чим орган місцевого самоврядування об`єктивно був позбавлений можливості розглянути питання про затвердження проекту землеустрою позивача у межах своїх повноважень, а отже саме Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області повинно повторно розглянути заяву у межах своїх повноважень.
З огляду на вищевикладене, суд позбавлений більш ефективно захистити права позивача, а відтак визнає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині зобов`язання Полтавську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Положеннями частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на часткове задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 454,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ 39767930), Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 24388285) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3821-СГ від 26 травня 2021 року про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність.
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080100:00:008:0032 площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя А.О. Чеснокова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2021 |
Оприлюднено | 02.11.2021 |
Номер документу | 100713363 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
А.О. Чеснокова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні