Ухвала

від 01.11.2021 по справі 357/12515/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12515/21

2-о/357/246/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2021 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. , оглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

25.10.2021 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, яка зареєстрована судом 26.10.2021, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Узин, Білоцерківського району Київської області є батьком ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 по 1/3 частці права власності на земельний пай площею 3 га, кадастровий номер 3220410500:01:006:0056, на земельний пай площею 2,9182 га кадастровий номер 3220410500:01:006:0055 та трактор МТЗ 892 державний номер НОМЕР_1 .

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право (Постанова Верховного Суду № 61-18462ск18 від 15.11.2018 року, Постанова Верховного Суду № 61-34884св18 від 14.11.2018 року).

З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є її батьком, після смерті якого відкрилась спадщина. Встановлення даного факту заявник пов`язує з єдиною можливістю оформити спадкове майно після смерті батька, тому, також просить визнати за нею по 1/3 частці права власності на земельний пай площею 3 га, кадастровий номер 3220410500:01:006:0056, на земельний пай площею 2,9182 га кадастровий номер 3220410500:01:006:0055 та трактор МТЗ 892 державний номер НОМЕР_1 .

Так, родинні відносини (споріднення) - це кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Також, з доданих до заяви матеріалів вбачається, що заявник ОСОБА_1 , бажаючи прийняти спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , подала до Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини.

Однак, державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області надала заявнику роз`яснення №401/02-14 від 21.05.2021, в якому відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки померлий ОСОБА_5 не є її батьком та запропонувала звернутися до суду із заявою про встановленням факту родинних відносин зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом ВСУ в п. 23 Постанови № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При цьому, вирішуючи питання про відкриття окремого провадження, суд не встановлює наявності чи відсутності у заявника спадкового права, і не робить з цього приводу жодних висновків. Для підтвердження чи встановлення даного цивільного (спадкового) права заявник має звернутись до суду в порядку цивільного позовного провадження.

За таких обставин в порядку окремого провадження може бути встановлений лише певний факт, не пов`язаний із визнанням будь-якого права, а із заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, вбачається спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, тому у відкритті провадження за даною заявою, необхідно відмовити, роз`яснивши заявнику її право подати позов на загальних підставах, з урахуванням ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до абзацу 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення та ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.

Керуючись ст. 293, 294, 315, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.

Роз`яснити заявнику його право на звернення до суду шляхом подання позову на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 01.11.2021.

СуддяО. В. Бондаренко