Рішення

від 01.11.2021 по справі 600/3866/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3866/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Клішковецької сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати рішення 4-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 18.02.2021 року за № 139/04/2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам";

- визнати протиправним та скасувати рішення 6-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 05.05.2021 року за № 190/06/2021 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам" в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049;

- зобов`язати Клішковецьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.04.2021 року та надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049;

- стягнути з місцевого бюджету Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 грн;

- зобов`язати Клішковецьку сільську раду подати в місячний строк після набрання рішення законної сили звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель запасу, а також для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,75 га за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049. Однак рішенням 4-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 18.02.2021 року за № 139/04/2021 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв`язку із тим, що спірна земельна ділянка не є власністю Клішковецької сільської ради. Однак, позивач зазначає, що ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області 09.03.2021 р. повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049 передана з державної у комунальну власність наказом від 03.12.2020 р. №24-9-ОТГ. З вказаних підстав представником позивача 19.03.2021 р. було направлено відповідачу заяву про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,75 га за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049. На вказану заяву позивачу повідомили, що станом на 18.02.2021 р. земельна ділянка 7325088000:03:001:0049 з кадастровим номером не була зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повідомлено про можливість повторно звернутись із відповідною заявою. У зв`язку із зазначеним 12.04.2021 р. представником позивача повторно подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049. Однак, 05.05.2021 р. відповідачем прийнято рішення № 190/06/2021 яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049, у зв`язку із наданням дозволу на розроблення проект землеустрою на вказану земельну ділянку іншій особі. Таким чином, позивач вважає протиправними вказані рішення Клішковецької сільської ради, прийнятими із порушеннями вимог чинного законодавства та вказує, що нею було вжито усіх заходів для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку. Також позивач зазначає, що відповідачем незаконно та без достатніх на те підстав надано перевагу іншій особі під час вирішення питання про надання дозволу на розроблення проект землеустрою.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому вказав про необґрунтованість позовних вимог та вказав, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність правомірно. Так, відповідач зазначає, що право власності на земельну ділянку 7325088000:03:001:0049 набуто сільрадою лише 25.02.2021 р., а тому на момент розгляду заяви позивача 18.02.2021 р. відмова у виділені вказаної ділянки була правомірною. Також відповідач зазначає про правомірність рішення від 05.05.2021 року за № 190/06/2021, із врахуванням черговості звернення громадян. Відповідач вказав, що оскільки гр. ОСОБА_2 звернувся 08.04.2021 р. , а позивач 12.04.2021 р., тому переважне право було надано особі, яка звернулась швидше. Також відповідач вважає безпідставними вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки жодних належних доказів на підтвердження вказаного суду надано не було.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

26.08.2021 р. до суду надійшла від представника позивача заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.08.2021 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Відповідач подав до суду клопотання із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.09.2021 р. відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

25.01.2021 р. представник позивача звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель запасу з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049, а також щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,75 га за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049, яка розташована на території Клішковецької ОТГ, в межах Рухотинської сільської ради. До заяви додано графічні матеріали бажаного місця розташування земельних ділянок та копія ордеру адвоката позивача. (а.с. 14-21).

Рішенням 4-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 18.02.2021 року за № 139/04/2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам" відмовлено у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049 не є комунальною власністю. (а.с. 22).

Представник позивача подав до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області 03.03.2021 р. адвокатський запит щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049 у комунальну власність Клішковецької територіальної громади. (а.с. 24).

09.03.2021 р. ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049 передана з державної у комунальну власність згідно з наказом від 03.12.2020 р. №24-9-ОТГ. (а.с. 25-27).

19.03.2021 р. представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо скасування рішення Клішковецької сільської ради від 18.02.2021 р. № 139/04/2021 та просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049 загальною площею 1,9392 га, яка відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 03.12.2020 р. №24-9-ОТГ передана у комунальну власність. (а.с. 28-39).

24.03.2021 р. відповідач у листі №324 повідомив представнику позивача, що 18.02.2021 р. прийнято рішення про прийняття до комунальної власності земельної ділянки, зокрема, 7325088000:03:001:0049. 25.02.2021 р. уповноважена особа сільради звернулась до державного реєстратора, який провів 01.03.2021 р. державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Вказано, що позивач може повторно подати заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земель запасу. (а.с. 40-41).

12.04.2021 р. представник позивача звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049, яка розташована на території Клішковецької ОТГ, в межах Рухотинської сільської ради. До заяви додано графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки, копія ордеру адвоката позивача, копія паспорту ОСОБА_1 (а.с. 43-48).

Рішенням 6-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 05.05.2021 року за № 190/06/2021 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам" в частині 1 якого: відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049, у зв`язку із наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 . (а.с. 49).

Представник позивача 20.05.2021 р. звернувся до відповідача із запитом про надання копій документів щодо розгляду звернення ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою. На вказуй запит було надано копію заяви ОСОБА_2 , копію журналу про реєстрацію вхідної кореспонденції та вказано про оприлюднення рішення сільради щодо надання дозволу ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою. Також матеріали справи містять протокол засідання Клішковецької сільської ради від 05.05.2021 року. (а.с. 50-69).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. N 2768-III (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Приписами абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі надання органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Щодо оскарження рішення 4-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 18.02.2021 року за № 139/04/2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам", суд зазначає наступне.

Як встановлено судом 25.01.2021 р. представник позивача звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель запасу з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049, а також щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,75 га за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049, яка розташована на території Клішковецької ОТГ, в межах Рухотинської сільської ради. До заяви додано графічні матеріали бажаного місця розташування зем елних ділянок та копія ордеру адвоката позивача.

Рішенням 4-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 18.02.2021 року за № 139/04/2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам" відмовлено у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049 не є комунальною власністю Клішковецької сільської ради.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 03.12.2020 р. №24-9-ОТГ передано Клішковецькій сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 121,2594 га, зокрема й земельну ділянку з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049.

Як встановлено судом, рішення про прийняття у комунальну власність Клішковецької сільської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 121,2594 га прийнято на 4-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 18.02.2021 року за № 142/04/2021. Тобто, вказане рішення прийнято після того, як була розглянута заява позивача, а отже на момент розгляду заяви ОСОБА_1 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 121,2594 га, зокрема й земельна ділянка з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049 не була прийнята відповідачем від ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області. Крім того, згідно пояснень відповідача вказана земельна ділянка зареєстрована за Клішковецькою сільською радою 25.02.2021 року. З вказаних підстав суд вважає, що рішення від 4-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 18.02.2021 року за № 139/04/2021 є правомірним, оскільки на момент розгляду заяви позивача відповідачем не прийнято спірну земельну ділянку до комунальної власності Клішковецької сільської ради.

Щодо оскарження рішення 6-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 05.05.2021 року за № 190/06/2021 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам" в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049, у зв`язку із наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14.

Як слідує з приписів статті 79-1 ЗК України метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому, не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.

Під час розробки проекту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) її межі та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити.

Виходячи з викладеного, рішення відповідача про надання третій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не встановлює обмежень щодо реалізації позивачем права на отримання у встановленому законом порядку цієї земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 295/14795/16-а, від 19 червня 2018 року у справі № 750/8511/17, від 05 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 28 лютого 2020 року у справі №461/1257/17, від 15 березня 2021 року у справі № 441/701/17, від 15 вересня 2021 року справа № 740/4635/16-а.

Таким чином, судом встановлено, що вказані відповідачем підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою, зазначені у рішенні 6-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 05.05.2021 року за № 190/06/2021, не визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому оскаржувана відмова є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом у постанові від 11.12.2020 р., справа № 620/753/19 (провадження № К/9901/29082/19).

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено правомірність заявлених вимог щодо оскарження рішення 4-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 18.02.2021 року за № 139/04/2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам", в той час як за результатами розгляду справи встановлено та доведено правомірність наданої відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність. З вказаних підстав суд відмовляє у задоволені позову в цій частині позову.

Водночас, відповідачем не доведено правомірність рішення 6-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 05.05.2021 року за № 190/06/2021 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам" в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049, а тому суд дійшов висновку про необхідність його скасування.

Позиція суду щодо позовних вимог зобов`язального характеру.

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд звертає увагу, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивачем, під час звернення до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, дотримано усі передбачені ЗК України умови для його отримання, однак відповідач відмовив у задоволені вказаної заяви з підстав, які не передбачені ЗК України, а тому належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7325088000:03:001:0049.

Позиція суду щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 гривень.

Згідно з положеннями ч. 1 - 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 5 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 р. (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Статтею 41 Конвенції передбачено, якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.

Європейський суд з прав людини у справі Шепеленки проти України , з приводу застосування статті 41 Конвенції, зазначив, що внаслідок подій, які призвели до встановлення порушення у цій справі, заявники вочевидь зазнали болю та страждань, і таку шкоду не може бути виправлено самим лише встановленням порушення. У зв`язку із чим, постановлюючи рішення на засадах справедливості, присудив заявникам відшкодування моральної шкоди у співрозмірному розмірі від завданої шкоди.

Статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що оскільки в ході розгляду справи було встановлено протиправні дії та незаконне рішення під час розгляду неодноразових звернень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, позивач має право на відшкодування завданої моральної шкоди за рахунок відповідача.

Проте суд ураховує той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення. Тобто випливає висновок, що сам лише факт правопорушення має своїм наслідком спричинення моральної шкоди.

У зв`язку із наведеним, суд вважає безпідставними твердження відповідача щодо відсутності доказів завданих моральних страждань позивачу, оскільки сам факт допущення протиправної бездіяльності свідчить про порушення прав позивача, гарантованих чинним законодавством.

Однак, суд вважає, що визначення у позові 50000 грн моральної шкоди не є співмірним завданій шкоді протиправними діями та незаконними рішеннями відповідача. Натомість, справедливою сатисфакцією за принципом справедливості за моральні страждання внаслідок допущеної бездіяльності суб`єктом владних повноважень, суд визначає моральну шкоду в розмірі 5000 грн, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Позиція суду щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, суд звертає увагу, що встановлення обов`язку суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. При цьому, суд звертає увагу, що наразі відсутні передумови та обставини вважати, що відповідачем не буде у добровільному порядку виконане рішення суду даній справі.

З вказаних підстав, суд вважає, що обставини для застосування судового контролю в даній справі відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ч.4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із вказаним, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач у прохальній частині позову просив стягнути на його користь понесені судові витрати, однак доказів на підтвердження понесених витрат суду не надав, а тому суд не розглядає вказаного питання.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення 6-ї сесії VIII скликання Клішковецької сільської ради від 05.05.2021 року за № 190/06/2021 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам" в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049.

3. Зобов`язати Клішковецьку сільську раду повторно розглянути і надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1.5 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7325088000:03:001:0049.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

5. В решті позову відмовити.

6. Відмовити у встановлені судового контролю за виконанням рішення суду.

7. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1362 грн згідно платіжної квитанції № 19 від 12.08.2021 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Клішковецька сільська рада (вул.Головна, 66, с.Клішківці, Хотинський район, Чернівецька область, 60014), код ЄДРПОУ 04416832).

Суддя Т.М. Брезіна