Ухвала

від 01.11.2021 по справі 600/4330/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/4330/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД "Ламель" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД "Ламель" (відповідач) з такими позовними вимогами:

стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД "Ламель" за рахунок готівки та з рахунків платника податків у банках у сумі 639484,75 грн до місцевого бюджету.

Ухвалою суду від 13.09.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

28.10.2021 року від позивача на адресу суду надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи клопотання позивача про закриття провадження у справі, зважаючи на викладені у ньому обставини, суд приходить до висновку про можливість прийняття відмови від позову, а відтак наявні всі правові підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь судовий збір в сумі 9592,28 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так ст. 139 КАС України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи. Також КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (ст.140 КАС України), а також повернення судового збору у разі відмови позивача від позову (ст.142 КАС України).

За приписами ч. 1 ст. 142 КАС України, якій кореспондують норми ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас згідно з ч. 1 ст.140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

В даному випадку, слід звернути увагу, що положення статей 140 та 142 КАС України у порівнянні із ч.ч. 1 та 2 ст. 139 КАС України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб`єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб`єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.

Таким чином, ст.140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами ст.142 КАС України та ст.7 Закону України "Про судовий збір" правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що має наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до ст.140 КАС України.

У даному випадку суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі за заявою позивача про відмову від позову у зв`язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, а тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.02.2020 року у справі № 260/1378/18, у якій було надано правову оцінку щодо застосування відповідних положень ст.142 КАС України у взаємозв`язку зі статтею ст.39 КАС України, та у постанові від 03.02.2021 року у справі №200/6826/20-а, у якій оцінці підлягали положення ст.139 та140 КАС України відносно одна одної, які по-різному регулюють спірні правовідносини щодо розподілу судових витрат.

З врахуванням викладеного, клопотання позивача про вирішення питання повернення сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Судом встановлено, ГУ ДПС у Чернівецькій області при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 9592,28,00 грн відповідно до платіжного доручення № 1972 від 11.08.2021 року (а. с. 20).

Таким чином, враховуючи те, що позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, суд присуджує ГУ ДПС у Чернівецькій області понесені ним витрати зі сплати судового збору шляхом стягнення їх з Буковинської фабрики ГКД "Ламель".

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову від позову Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД "Ламель" про стягнення податкового боргу.

2. Закрити провадження у справі №600/4330/21-а за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД "Ламель" про стягнення податкового боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД "Ламель" (59022, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Красноїльськ, вул. Дружби, 26, код ЄДРПОУ 41122111) на користь Головного управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-а, код ЄДРПОУ 44057187) судовий збір у сумі 9592,28,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення № 1972 від 11.08.2021 року.

4. Копії ухвали направити сторонам.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш