Постанова

від 01.11.2021 по справі 360/1216/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року справа №360/1216/21

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 360/1216/21 (головуючий І інстанції Є.О. Кисельова ) за позовом ОСОБА_1 до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним рішення четвертої сесії Троїцької селищної ради 8 скликання від 23 лютого 2021 року № 4/102 про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425485500:05:001:0012 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, у межах населеного пункту з місцем розташування: село Федосіївка, Троїцького району, Луганської області, контур НОМЕР_1 .

- зобов`язати Троїцьку селищну раду Луганської області прийняти у встановлений законом спосіб рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425485500:05:001:0012 у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, у межах населеного пункту з місцем розташування: село Федосіївка, Троїцького району, Луганської області, контур НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням 57 сесії VI скликання Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області від 22.06.2015 № 57/01 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться в межах села Федосїївка, контур НОМЕР_1 .

24.12.2020 позивачем подано до Троїцької селищної ради заяву з проханням прийняти відповідне рішення про погодження проекту проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

23.02.2021 рішенням відповідача № 4/102 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,площею 2.00 га, кадастровий номер 4425485500:05:001:0012, в якому не зазначено підстав відмови.

Вважає, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документацію.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним рішення четвертої сесії Троїцької селищної ради 8 скликання від 23 лютого 2021 року № 4/102 про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425485500:05:001:0012 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, у межах населеного пункту з місцем розташування: село Федосіївка, Троїцького району, Луганської області, контур НОМЕР_1 .

Зобов`язано Троїцьку селищну раду Луганської області прийняти у встановлений законом спосіб рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425485500:05:001:0012 у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, у межах населеного пункту з місцем розташування: село Федосіївка, Троїцького району, Луганської області, контур НОМЕР_1 .

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції неправильно визначив (обмежив) дискреційні повноваження селищної ради я органу місцевого самоврядування.

Проект спірного рішення був предметом розгляду постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього середовища і на розгляд ради винесений проект рекомендований комісією, що є в межах повноважень цієї комісії відповідно до закону.

За пропозицією постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього середовища, з метою ефективного та раціонального використання майна територіальної громади Троїцької селищної ради та комплексного вирішення майнових та містобудівних проблем, 26 січня 2021 року Троїцькою селищною радою прийнято рішення 3/108 «Про тимчасову заборону передачі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів Троїцької селищної рада» , яким тимчасово заборонена передача земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в межах населених пунктів Троїцької селищної ради на забудованих землях, пасовищах та сінокосах.

Це рішення є обов`язковим до виконання на території Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області.

Таким чином, при розгляді заяви позивача про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства селищною радою виконано приписи Конституції України, Земельного кодексу України, рішення №3/108 від 26 січня 2021 року, отже воно є законним.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням 57 сесії VI скликання Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області від 22.06.2015 № 57/01 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться в межах села Федосїївка, контур НОМЕР_1 (арк. спр. 24).

24.12.2020 позивачем подано до селищної ради заяву з проханням прийняти відповідне рішення про погодження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (арк. спр. 84).

Протоколом третьої сесії VІІІ скликання Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 26.01.2021 №3 вирішено ввести тимчасову заборону на надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в межах населених пунктів Троїцької селищної ради на термін проведення інвентаризації земель Троїцької селищної ради; ввести тимчасову заборону на передачу у власність земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за розробленими проектами землеустрою (арк. спр. 85-92).

Рішенням третьої сесії VІІІ скликання Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 26.01.2021 № 3/108 вирішено ввести тимчасову заборону на надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в межах населених пунктів Троїцької селищної ради на термін проведення інвентаризації земель Троїцької селищної ради; ввести тимчасову заборону на передачу у власність земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за розробленими проектами землеустрою (арк. спр. 83).

Рішенням четвертої сесії Троїцької селищної ради 8 скликання від 23.02.2021 № 4/102 відмовлено ОСОБА_1 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425485500:05:001:0012 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, у межах населеного пункту з місцем розташування: село Федосіївка, Троїцького району, Луганської області, контур НОМЕР_1 .

Вказане рішення прийнято на підставі рішення третьої сесії Троїцької селищної ради восьмого скликання від 26.01.2021 № 3/108 Про тимчасову заборону передачі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів Троїцької селищної ради , яким введена тимчасова заборона на передачу у власність земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за розробленими проектами землеустрою, у зв`язку з відсутністю затвердженої містобудівної документації по населених пунктах Троїцької селищної ради, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього середовища (арк. спр. 13, 82).

Відповідно до інформації, зазначеної у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.12.2020 вбачається, що за кадастровим номером 4425485500:05:001:0012 зареєстрована земельна ділянка з розташуванням Луганська область, Троїцький район, село Федосіївка, площею 2,0000 га, код цільового призначення згідно Класифікації видів цільового призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства (арк. спр. 11-12).

Спірним питанням даної справи є правомірність заявлених вимог позивача.

Оцінка суду.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель визначаються Земельним кодексом України.

У відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Тобто, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів ст. 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Як вже зазначалось раніше стаття 118 Земельного кодексу України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з частинами шостою, сьомою, восьмою та дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Рішенням четвертої сесії Троїцької селищної ради 8 скликання від 23.02.2021 № 4/102 відмовлено позивачу у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425485500:05:001:0012 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, у межах населеного пункту з місцем розташування: село Федосіївка, Троїцького району, Луганської області, контур НОМЕР_1 .

Підставою для прийняття даного рішення є рішення третьої сесії Троїцької селищної ради восьмого скликання № 3/108 від 26.01.2021 «Про тимчасову заборону передачі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів Троїцької селищної ради» , яким введена тимчасова заборона на передачу у власність земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за розробленими проектами землеустрою, у зв`язку з відсутністю затвердженої містобудівної документації по населених пунктах Троїцької селищної ради, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього середовища.

Частиною другою статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою. Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення).

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач посилався на відсутність затвердженої містобудівної документації по населених пунктах Троїцької селищної ради.

При цьому, заявою від 24 грудня 2020 року позивач просив прийняти відповідне рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, позивач просив прийняти рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: с. Федосівка, Троїцького району, Луганської область, контур 783) та подано заяву саме про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а не для забудови житлового будинку, тому посилання апелянта на порушення вимо статті 186-1 Земельного кодексу України в частині відсутності затвердженої містобудівної документації по населених пунктах Троїцької селищної ради судом визнаються незмістовними.

Крім того, відповідачем суду не надано жодних доказів в підтвердження звернення будь-якого громадянина України із заявою про надання спірної земельної ділянки для будівництва житлового будинку.

Також не надано жодних доказів щодо прийняття селищною радою рішення про надання вказаної земельної ділянки у власність чи оренду для забудови житлового будинку.

Погодження з виконавчим органом міської ради у сфері містобудування та архітектури є обов`язковим лише у разі, якщо на земельній ділянці розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, проте як встановлено судом земельна ділянка відводилась позивачу для ведення особистого селянського господарства, що виключає можливість розташування на ній об`єкту будівництва.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду при вирішенні подібних правовідносин у постановах від 14.08.2018 у справі №820/5134/17 та від 30.09.2019 у справі № 815/6124/17.

Інші доводи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, як підстави відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд вважає неприйнятними, оскільки вони не були зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Що стосується дискреційних повноважень відповідача та доводів апелянта, що повноваження державного органу не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Позивачем у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України повністю виконано всі вимоги діючого законодавства щодо отримання безоплатно земельну ділянку у власність, відтак, у відповідача було лише право на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою.

Відтак, зобов`язанням відповідача затвердити проект землеустрою не є втручанням у дискреційні повноваження.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 360/1216/21 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 360/1216/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 01 листопада 2021 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2021 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко