КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3895/09/2670 Гол овуючий у 1-й інстанції: < Текс т >
Суддя-доповідач: Романчу к О.М
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" червня 2010 р.
Справа № 2-а-3895/09/2670
Київський апеляційний адм іністративний суд у складі к олегії суддів:
Головуючого: Романчу к О.М.,
Суддів: Собківа Я.М.,
Ус енка В.Г.,
при секретарі: Шевчук К.В.,
розглянувши в судовому зас іданні адміністративну спра ву за апеляційною скаргою То вариства з обмеженою відпові дальністю «Ремпромп» на пост анову Окружного адміністрат ивного суду міста Києва від 03 серпня 2009 р. у справі за адмініс тративним позовом Державної податкової інспекції у Свят ошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відп овідальністю «ВПФ Метапрода кшин», Товариства з обмежено ю відповідальністю «Ремпром п» про стягнення в дохід держ ави коштів, одержаних за дого вором в розмірі 3360,00 гривень,-
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспек ція у Святошинському районі м. Києва (далі - Позивач) зверну лися до суду з адміністратив ним позовом до Товариства з о бмеженою відповідальністю « ВПФ Метапродакшин», Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Ремпромп» (далі - відпо відач 1 та 2 відповідно) про стя гнення в дохід держави кошті в, одержаних за договором в ро змірі 3360,00 гривень.
Постановою Окружного адмі ністративного суду міста Киє ва від 03 серпня 2009 року позов бу ло задоволено.
Не погоджуючись з прийняти м рішенням, Відповідач 2 подал и апеляційну скаргу та проси ли суд скасувати постанову с уду та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволенн і позову.
Суд, дослідивши матеріали с прави, вважає, що апеляційна с карга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Службовими особами Позива ча була проведена невиїзна п озапланова документальна пе ревірка Товариства з обмежен ою відповідальністю «ВПФ Мет апродакшн» (код ЄДРПОУ 35081942) з пи тань правових відносин з Тов ариством з обмеженою відпові дальністю «Ремпромп» (код ЄД РПОУ 35369920) за період з 01.03.2008 р. по 31.07.20 08 р. За результатами перевірки був складений акт від 06.07.2009 р. № 1 39/23-60/35081942 та встановлено, що між То вариством з обмеженою відпов ідальністю «ВПФ Метапродакш н» (Виконавець) та Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «Ремпромп» (Замовник) 03 кві тня 2008 року був укладений усни й договір шляхом обміну перв инними документами (далі по т ексту - Договір) про виконання мехобробки деталей оснастки штампа.
За суттєвими умовами догов ору Виконавець мав виконати розробку електричної схеми з агальною вартістю із ПДВ 3 360,00 г рн., а Замовник прийняти та опл атити.
Виконання послуг підтверд жується Актом здачі-прийнятт я виконаних робіт від 03 квітня 2008 року, рахунком - фактурою ві д 03.04.2008 р. № СФ-5/0408 та податковою на кладною від 09.04.2008 р. № 164 на загаль ну суму 3 360,00 грн., в т.ч. ПДВ - 560,00 грн .
Статтею 203 ЦК України визнач ені загальні вимоги, додержа ння яких є необхідним для чин ності правочину: зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також м оральним засадам суспільств а.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі.
Правочин має вчинятися у фо рмі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним.
Правочин, що вчиняється бат ьками (усиновлювачами), не мож е суперечити правам та інтер есам їхніх малолітніх, непов нолітніх чи непрацездатних д ітей.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Святошин ського районного суду м. Києв а у справі №2а-184\08 (далі -Постано ва) від 03.09.2008 року визнано недій сними Свідоцтво та Статут ТО В «ВПФ Метапродакшн» від 03.05.2007 р ., що зареєстровані Святошинс ькою районною у м. Києві держа вною адміністрацією за реєст раційним № 10721020000020353 з дати їх держ авної реєстрації, тобто з 03.05.2007 року, також визнати недійсно ю реєстрацію ТОВ «ВПФ Метапр одакшн» платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100049125 від 21.05.2007 р.) від дати внесенн я до реєстру платників подат ків податку на додану вартіс ть, тобто від 21.05.2007 р.
За результатами розслідув ання підрозділу податкової м іліції у м. Києві було встанов лено, що громадянин ОСОБА_3 , який згідно установчих доку ментів є засновником та дире ктором товариства, не має буд ь-якого відношення до створе ння та господарської діяльно сті ТОВ «ВПФ Метапродакшн».
У відповідності до ч.1 та 2 ст. 215 ЦК України, підставою недій сності правочину є недодержа ння в момент вчинення правоч ину стороною (сторонами) вимо г, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шос тою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.
Відповідно до ст.207 ГК Україн и, господарське зобов'язання , що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, аб о відповідного органу держав ної влади визнано судом неді йсним повністю або в частині .
Недійсною може бути визнан о також нікчемну умову госпо дарського зобов'язання, яка с амостійно або в поєднанні з і ншими умовами зобов'язання п орушує права та законні інте реси другої сторони або трет іх осіб. Нікчемними визнають ся, зокрема, такі умови типови х договорів і договорів приє днання, що: виключають або обм ежують відповідальність вир обника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не п окладають на зобов'язану сто рону певних обов'язків; допус кають односторонню відмову в ід зобов'язання з боку викона вця або односторонню зміну в иконавцем його умов; вимагаю ть від одержувача товару (пос луги) сплати непропорційно в еликого розміру санкцій у ра зі відмови його від договору і не встановлюють аналогічн ої санкції для виконавця.
Виконання господарського зобов'язання, визнаного судо м недійсним повністю або в ча стині, припиняється повністю або в частині з дня набрання р ішенням суду законної сили я к таке, що вважається недійсн им з моменту його виникнення . У разі якщо за змістом зобов' язання воно може бути припин ено лише на майбутнє, таке зоб ов'язання визнається недійсн им і припиняється на майбутн є.
Згідно зі ст. 208 ГК України, як що господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держав и і суспільства, то за наявнос ті наміру в обох сторін - у раз і виконання зобов'язання обо ма сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'яз анням, а у разі виконання зобо в'язання однією стороною з др угої сторони стягується в до ход держави все одержане нею , а також все належне з неї пер шій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторі н усе одержане нею повинно бу ти повернено другій стороні, а одержане останньою або нал ежне їй на відшкодування вик онаного стягується за рішенн ям суду в доход держави.
У разі визнання недійсним з обов'язання з інших підстав к ожна із сторін зобов'язана по вернути другій стороні все о держане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одер жане в натурі - відшкодувати й ого вартість грошима, якщо ін ші наслідки недійсності зобо в'язання не передбачені зако ном.
Задовольняючи позов та виз наючи договір нікчемним, оск ільки вчинений з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства суд пе ршої інстанції виходив з тог о, що було скасовано державну реєстрацію та свідоцтво пла тника ПДВ Відповідача 2, та укл адений договір між відповіда чами призвів до порушення ін тересів держави і суспільств а у цілому. Йдеться про поруше ння фінансово-економічних ін тересів держави, її бюджетно ї системи та руйнування сист еми оподаткування Держави. К рім того, в ході первірки було виявлено низку підприємств- контрагентів Відповідача 2 з авдяки чому Відповідач 2 у сво єму бухгалтерському та подат ковому обліку на підставі от риманих від товариства перви нних бухгалтерських докумен тів (накладних, податкових на кладних, актів виконаних роб іт та інше) отримували право н а збільшення валових витрат та отримання податкового кре диту з податку на додану варт ість, що призвело до ненадход ження до бюджету податків у з начних розмірах.
Суд першої інстанції прийш ов до висновку, що господарсь кі зобов'язання за договором поставки між Відповідачем-1 т а Відповідачем-2 не спрямован і на реальне настання правов их наслідків, що обумовленні договором, а укладене з метою незаконного відшкодування п одатку на додану вартість.
Однак, колегія суддів не мож е погодитись з такими виснов ками суду першої інстанції.
У відповідності до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочин вважаєтьс я таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямов аний на порушення конституці йних прав і свобод людини і гр омадянина, знищення, пошкодж ення майна фізичної або юрид ичної особи, держави, Автоном ної Республіки Крим, територ іальної громади, незаконне з аволодіння ним.
Співставляючи положення с т. 228 ЦК України та 208 ГК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність вс тановлення умислу службових осіб юридичної особи на ухил ення від оподаткування або з дійснення інших дій, які пору шують публічний порядок.
На момент вчинення правочи ну, Відповідач 2 був включений у Єдиний державний реєстр юр идичних осіб та фізичних осі б-підприємців та перебував н а податковому обліку.
Визнання недійсними устан овчих документів та свідоцтв а реєстрації платником ПДВ В ідповідача 2 не є доказом наяв ності Відповідача 1 умислу на здійснення дій, які порушуют ь публічний порядок.
Крім того, первинні докумен ти, які були видані на виконан ня Договору, вказують на те, що намір Відповідач 1, укладаючи Договір, був спрямований на р еальне настання правових нас лідків.
Таким чином, судом першої ін станції при ухваленні оскарж уваної постанови було неповн о з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуал ьного права, що призвело до не правильного вирішення справ и.
Беручи до уваги вищевиклад ене, колегія суддів у відпові дності до ч.2 ст. 205 КАС України, п риходить до висновку, що апел яційну скаргу необхідно задо вольнити, постанову суду пер шої інстанції скасувати та у хвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні поз ову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КА С України суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Ремпромп» задовольнит и.
Постанову Окружного адмін істративного суду міста Києв а від 03 серпня 2009 року скасуват и та ухвалити нову, якою відмо вити у задоволенні позову.
Постанова набирає законно ї сили з моменту проголошенн я, але може бути оскаржена до В ищого адміністративного суд у України в порядок і строки, в изначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено : 14.06.2010 року
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2010 |
Оприлюднено | 19.07.2010 |
Номер документу | 10072660 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Романчук О.М
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні