Рішення

від 01.11.2021 по справі 341/1274/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1274/19

Номер провадження 2/341/43/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Гаполяка Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Галичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Галицької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, акту про право власності на земельну ділянку -

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.

ОСОБА_1 звернулась до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , Галицької міської ради та просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії 5 скликання Бринської сільської ради Галицького р-ну Івано-Франківської обл. від 23 лютого 2010 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських споруд, площею - 0,1188 га., що по АДРЕСА_1

-визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 від 15 листопада 2010 року;

-вирішити питання пов`язані з розподілом судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є власницею житлового будинку та земельної ділянки площею 0.2440 га., з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що за адресою: АДРЕСА_1 нею придбаний у грудні 2006 року. Земельна ділянка набута у власність у травні 2009 року у спосіб приватизації, як такої, що перебуває у користуванні. Межі її земельної ділянки погоджені сусідніми землекористувачами, в т.ч. і відповідачем.

У березні 2019 року до неї приїхали її знайомі для виконання робіт по її господарству. Відповідачем, при зустрічі, вказано, що земельна ділянка по якій рухаються транспортні засоби належить йому на праві приватної власності. Через декілька днів відповідач почав встановлювати огорожу на її земельній ділянці.

За її зверненням сільською радою видано копію оскаржуваного акту про право власності на земельну ділянку відповідача. Вважає, що земельна ділянка відповідачу передана з порушенням вимог земельного законодавства, зокрема:

-конфігурація переданої у власність земельної ділянки не відповідає тій, що перебуває у фактичному користуванні відповідача;

-спільна межа її та відповідача земельних ділянок, при передачі у власність ділянки відповідачу, нею не погоджувалась;

-відповідачу передано у власність частину її земельної ділянки.

В судове засідання будучи належно повідомлені позивач, її представниця - адвокатка Шевчук-Філімон Н.М. не з`явились.

Відповідачем ОСОБА_2 скеровано до суду відзив на позовну заяву, яким відповідач позов заперечив. Заперечуючи позов покликався на те, що ним реалізовано право на отримання у власність земельної ділянки площею 0.1188 га. з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка є суміжною з ділянкою позивача. Земельна ділянка передана у власність в порядку, встановленому законом, зокрема, прийняті органом місцевого самоврядування відповідні рішення, виготовлено технічну документацію. Передачею йому у власність спірної земельної ділянки не порушенні права позивача. Йому не передано частину ділянки, яка перебуває у власності позивача. Не вчинення дій по погодженні позивачем межі його земельної ділянки не є підставою для визнання протиправним та скасування оспорюваних правовстановлюючих документів, оскільки погодження меж є допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на уникнення технічних помилок.

Просив в позові відмовити чи закрити провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 , його представниця - адвокатка Чуйко З.Д. не з`явились. Представницею подано заяву про розгляду справи у відповідача та її відсутності.

Відповідач - Галицька міська рада в судове засідання представника не скерувала. Представницею - ОСОБА_3 скеровано заяву про розгляд справи у відсутності представника міської ради.

Враховуючи належність повідомлення позивача, подання представниками відповідачів заяв про розгляд справи у відсутності відповідачів, їх представників в силу статті 223 ЦПК України, такі обставини не перешкоджають розгляду справи по суті.

2.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується копією Договору купівлі-продажу, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 13-15).

У власності позивача ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,2440 га. з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка по межі А-Б (12.17 м. +23.07 м.) межує з землями ОСОБА_2 (а.с. 26).

У власності відповідача ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 0,1188 га. з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка по межі В-Г (12.18 м. +23.07 м.) межує з землями ОСОБА_1 (а.с. 66).

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2020 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:

-яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2621280901:01::001:0296, що розташована по АДРЕСА_1 , що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 та належить їй на праві приватної власності?

-яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2621280901:01:001:0855, що розташована по АДРЕСА_1 , що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 та належить йому на праві приватної власності?

-чи є порушення меж або накладання земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_2 , площею 0.1188 га., цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2621280901:01:001:0855, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер,2621280901:001:001:0926, що розташована по АДРЕСА_3 , якою користується ОСОБА_1 , у натурі (на місцевості) та у системі координат відповідно до їх правовстановлюючих документів і документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

Проведення експертизи доручено експерту Самулевичу В.М. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача. Роз`яснено сторонам положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі (а.с. 127-128).

Експертиза не проведена. Ухвалу суду повернуто без виконання з підстав не проведення позивачем оплати за проведення експертизи (а.с. 127-128).

3.Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом спору у даній справі, є:

- визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у приватну власність відповідачу земельної ділянки;

- визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Підставами позову, є протиправність дій по передачі спірної ділянки відповідачу, оскільки:

-конфігурація переданої у власність земельної ділянки не відповідає тій, що перебуває у фактичному користуванні відповідача;

-спільна межа позивачки та відповідача земельних ділянок, при передачі у власність ділянки відповідачу позивачкою не погоджувалась;

-відповідачу передано у власність частину земельної ділянки позивачки.

Відповідно до положень частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем не доведено у спосіб подання допустимих та належних доказів того, що конфігурація переданої у власність відповідача земельної ділянки не відповідає тій, що перебуває у фактичному його користуванні, передачі у власність відповідача частини земельної ділянки, що перебуває у власності позивача. І як наслідок, вчиненням зазначених дій порушено права позивача.

Судом вживались заходи, спрямовані на сприяння у здобутті доказів на підтвердження чи спростування доводів позивача, зокрема, призначалась земельно-технічна експертиза. Така не проведена, з підстав не оплати за проведення експертизи позивачкою.

Щодо доводів позивача про не погодження спільної межі її та відповідача земельних ділянок, при передачі у власність ділянки відповідачу, суд враховує наступне.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами . Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

(Висновки Верховного Суду наведені у постанові від 28 березня 2018 року справа № 681/1039/15-ц, провадження № 61-4200св18).

Враховуючи викладене, в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Галицької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, акту про право власності на земельну ділянку

- слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, суд, з дотриманням положень частини 6 статті 259, частини 5 статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десять днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії 5 скликання Бринської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 23 лютого 2010 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку та по господарських споруд, площею - 0,1188 га., що по АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 від 15 листопада 2010 року,

-відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тарас ГАПОЛЯК