Постанова

від 25.09.2007 по справі 42/144

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/144

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.09.2007                                                                                           № 42/144

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Розваляєвої  Т.С.

 суддів:              

 За участю представників:

 від позивача - Бойко Г. О.,

 від відповідача - Головня М. А.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Золочівзернопродукт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.04.2007

 у справі № 42/144  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Золочівзернопродукт"

 до                                                   Державного комітету України з державного матеріального резерву

 про                                                  стягнення 79 799 грн. 00 коп.

 після оголошеної відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України перерви в судовому засіданні 18.09.2007р. до 11 год. 40 хв. 25.09.2007р.,

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2007р. у справі № 42/144 у позові відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, а позов задовольнити повністю в зв'язку з тим, що суд невірно застосував норми матеріального права, так як інфляційні збитки та 3 % річних підлягають сплаті за весь період часу, протягом якого рішення суду не виконувалось.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. При цьому зазначив, що вимоги позивача не відповідають нормам цивільного законодавства; відповідно до ЗУ “Про виконавче провадження” виконання судового рішення покладено на Державну виконавчу службу, а тому саме до неї мав бути заявлений позов; в даному випадку суд повинен застосувати ст. 24 ГПК України.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішеннями Господарського суду міста Києва від 25.03.2002р. у справі № 8/16 задоволено позов прокурора Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі ВАТ “Золочівзернопродукт” до Державного комітету України з державного матеріального резерву; з відповідача на користь позивача стягнуто 356 628 грн. 01 коп. суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 966 грн. 86 коп. – 3 % річних.

12.07.2005р. рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 42/350 задоволено позов ВАТ “Золочівзернопродукт” до Державного комітету України з державного матеріального резерву в частині стягнення основного боргу; з відповідача на користь позивача стягнуто 147 273 грн. 20 коп. боргу.

03.10.2005р. рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 46/518 задоволено позов ВАТ “Золочівзернопродукт” до Державного комітету України по державному матеріальному резерву; з відповідача на користь позивача стягнуто 75010 грн. 90 коп. збитків від інфляції, 20 361 грн. 00 коп. – 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання згідно рішення Господарського суду міста Києва № 8/16 від 25.03.2002р. за період з 01.08.2002р. по 01.07.2005р.

12.03.2007р. ВАТ “Зодочівзернопродукт” звернулося з позовом до Державного комітету України з Державного матеріального резерву про стягнення 62230 грн. 00 коп. збитків від інфляції та 17 549 грн. 00 коп. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язань згідно рішень місцевого господарського суду від 25.03.2002р. у справі № 8/16, від 12.07.2005р. у справі № 42/350, від 03.10.2005р. у справі № 46/518.

У відзиві на позов відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову з  підстав невідповідності позовних вимог цивільному законодавству України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2007р. у справі № 42/144 в задоволені позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що чинним законодавством не передбачена відповідальність за невиконання рішення суду про стягнення грошових коштів у вигляді збитків від інфляції та трьох відсотків річних.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень вказаної статті, збитки від інфляції, а також 3 % річних підлягають сплаті за весь період часу, протягом якого не виконувалось грошове зобов'язання.

Крім того, застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином позовні вимоги про відшкодування збитків від інфляції та 3 % річних, завданих позивачу простроченням виконання рішень Господарського суду міста Києва у справах № 8/16 та № 42/350, є обґрунтованими.

Місцевий господарський суд при вирішенні даного спору на зазначені обставини уваги не звернув, а тому дійшов хибного висновку про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правильність нарахування 3 % річних та збитків від інфляції, заявлених позивачем, апеляційний господарський суд встановив помилки в цих розрахунках.

При цьому колегія суддів зазначає, що збитки від інфляції та 3 % річних нараховуються лише на суму основного борг, тому позовні вимоги про порушення зобов'язань по сплаті коштів, стягнутих за рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2005р. у справі № 46/518, задоволені бути не можуть.

               При розгляді справи в апеляційній інстанції судом встановлено, що відповідач частково погасив грошові зобов'язання перед позивачем, які зазначені в рішенні № 8/16 від 25.03.2002р., про що свідчать банківські виписки, а саме: 16.08.2002р. – 55 000 грн. 00 коп.; 11.12.2002р. – 56 628 грн. 01 коп.; 14.05.2004р. – 11 870 грн. 24 коп.; 04.01.2006р. – 140 262 грн. 37 коп..

               Згідно із ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

               При цьому розрахунок проводиться відповідно до сум і періодів, заявлених позивачем, тобто в межах позовних вимог;

               При підрахунку збитків від інфляції позивачем невірно застосований індекс інфляції за квітень 2005р., який становив 99,6 %, а не 100,5 %, як зазначив позивач.

З врахуванням цього загальний розмір інфляційних збитків, що підлягають стягненню з відповідача за порушення виконання зобов'язань, становить 42 454 грн. 83 коп.

Розрахунок збитків від інфляції апеляційним судом проводився наступним чином:

по зобов'язанням, встановленим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2005р. у   справі № 42/350: сума заборгованості 147 273 грн. 00 коп.; період нарахування інфляційних збитків вересень 2005р. – січень 2007р.; індекс інфляції - 116,04%; розмір інфляційних збитків – 23 628 грн. 68 коп.

по зобов'язанням, встановленим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2002р. у справі № 8/16: сума заборгованості 233 129 грн. 76 коп.; період нарахування інфляційних збитків липень 2005р. – грудень 2005р.; індекс інфляції - 103,75 %, розмір інфляційних збитків 8 747 грн. 57 коп.; сума заборгованості 92 867 грн. 39 коп.; період нарахування інфляційних збитків лютий 2006р. – січень 2007р.; індекс інфляції 110,85 %, розмір інфляційних збитків 10 078 грн. 58 коп.

Розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2007р. і одержаних судом 24.09.2007р., є вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 896 грн. 06 коп. 3 % річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2007р. у справі № 42/144 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (ідентифікаційний код – 00034016; 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28) на користь Відкритого акціонерного товариства “Золочівзернопродукт” (ідентифікаційний код – 00954857; 80700, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Золочів, вул. Вокзальна, 31) 42 454 грн. 83 коп. збитків від інфляції, 12 896 грн. 06 коп. – 3 % річних, 553 грн. 51 коп. – витрат по оплаті державного мита за подання позовної заяви, 81 грн. 87 коп. – витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (ідентифікаційний код – 00034016; 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28) на користь Відкритого акціонерного товариства “Золочівзернопродукт” (ідентифікаційний код – 00954857; 80700, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Золочів, вул. Вокзальна, 31) 276 грн. 83 коп. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Накази на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 03.10.07 (відправлено)