Рішення

від 25.10.2021 по справі 182/5861/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5861/21

Провадження № 2/0182/2817/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.10.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , яка при житті заповіту не залишила. На час смерті матері він був зареєстрований та фактично проживав з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки, площею 7.0300 га., цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Криничуватська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 1222982800:01:041:0490, згідно Державного акту від 02.01.2004 року ДП 046222. Згідно ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. В першу чергу, право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК). Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є він - його син - та чоловік спадкодавиці - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_2 не отримав. 17 грудня 2020 року він звернувся до державного нотаріуса Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з чим була заведена спадкова справа № 392/2012. 25 травня 2021 року він отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на зазначену спадщину і йому було рекомендовано звернутись до суду. Оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.01.2004 року ДП 046222 він не знайшов. Зважаючи на зазначене, отримав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.12.2020 року, згідно якого підтверджується в повному обсязі інформація щодо права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 7.0300 га., цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Криничуватська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 1222982800:01:041:0490. З урахуванням зазначеного, вважає, що є законним спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 і тому має право на визнання за собою права власності на спадок, зважаючи ще й на те, що він фактично прийняв спадщину і на даний час користується та доглядає за спадщиною.

В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи у свою відсутність, позивач на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с.30), представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с.32-33).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в Постанові „Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року в п.23, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача по справі ОСОБА_2 (а.с.5, 35-36), яка при житті заповіту не залишила (а.с.10). На час смерті матері позивач був зареєстрований та фактично проживав з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-11). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки, площею 7.0300 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Криничуватська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 1222982800:01:041:0490, згідно Державного акту від 02.01.2004 року ДП 046222 (а.с.12-14, 16-18). Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є син - позивач п справі та чоловік спадкодавиці - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6) і свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_2 не отримав. 17.12.2020 року позивач звернувся до державного нотаріуса Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 (а.с.38), померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з чим була заведена спадкова справа № 392/2012 (а.с.37-44). 25.05.2021 року позивач по справі отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на зазначену спадщину (а.с.9, 44). Оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.01.2004 року ДП 046222 позивач не знайшов, в зв`язку з чим отримав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.12.2020 року (а.с.12-14, 16-18). Представник відповідача не заперечує проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на Ѕ частину земельної ділянки , загальною площею 7.0300 га ., розташованої на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області , цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером земельної ділянки 1222982800:01:041:0490, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал