Рішення

від 01.11.2021 по справі 380/11475/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11475/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства Варіо Курчата про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) з позовною заявою до Фермерського господарства Варіо Курчата (далі - відповідач), в якій просить суд:

- стягнути з Фермерського господарства Варіо Курчата на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, у сумі 139880,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році на відповідача покладено обов`язок сплатити до 15.04.2021 адміністративно-господарські санкції. Наголошує, що відповідна інформація підтверджена відомостями ГУ ДПС у Львівській області та ГУ ПФУ у Львівській області. Зазначає, що відповідачу надіслано претензію превентивного характеру, проте жодних пояснень з боку Фермерського господарства Варіо Курчата не надано.

Ухвалою від 19.07.2021 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для Фермерського господарства Варіо Курчата у 2020 році становив дві особи і був дотриманий відповідачем. Проте за звітні періоди позивачем помилково подано до ГУ ДПС у Львівській області звіти в яких невірно відображено кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим в подальшому подано два уточнені звіти. Відповідач вжив всіх належних заходів для створення робочих місць для осіб з інвалідністю, а також працевлаштував таких осіб, тому на нього не може бути покладена відповідальність, що передбачена ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні .

Позивач надав відповідь на відзив. Вказує, що позиція відповідача ґрунтується лише на неаргументованих доводах та некоректних копіях документів походження яких не може гарантувати достовірність викладеного.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

Фермерське господарство Варіо Курчата відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

23.04.2021 відповідачем подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (річна) за формою №10-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики №591 від 27.08.2020.

Відповідно до цього Звіту середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році у Фермерського господарства Варіо Курчата (код рядка 01) становила 50 осіб. З них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 2 особи (код рядка 02). Кількість осіб з інвалідністю-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (код рядка 03) у 2020 році для відповідача становила 2 особи. Фонд оплати праці штатних працівників у 2020 році у відповідача становив 3497,00 грн. (код рядка 04). Середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача у 2020 році становила 6994,00 грн. (код рядка 05). Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача у 2020 році склала "-" (код рядка 06).

24.05.2021 позивач скерував відповідачу претензію, з проханням невідкладно подати достовірну інформацію щодо працевлаштованих осіб з інвалідністю та сплатити адміністративно-господарські санкції, зазначив, що згідно із звітом позивачем не нараховано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 6).

Згідно з розрахунком заборгованості поданого позивачем щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2020 рік Фермерського господарства Варіо Курчата :

- середньооблікова чисельність штатних працівників - 50;

- середньооблікова кількість працівників яким встановлена інвалідність - 0;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 2 особи;

- фонд оплати праці штатних працівників - 3497,00 грн.;

- середньорічна заробітна плата штатного працівника - 69940,00 грн.;

- сума коштів до сплати за 2 незайнятих особами з інвалідністю робочих місць становить 139880,00 грн.

Відповідно до інформації наданої листом ГУ ДПС у Львівській області від 02.06.2021 №155436/13-01-24-04-09 кількість працівників у Фермерському господарстві Варіо Курчата за 2020 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (відповідно до Таблиці 1 Звіту по єдиному внеску) становить 0 осіб.

Відповідно до інформації наданої листом ГУ ПФУ у Львівській області від 04.06.2021 №1300-5704-8/50307 у Фермерську господарстві Варіо Курчата за 2020 рік середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність склала 0 осіб.

Оскільки відповідач не виконав вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплатив у встановлений строк адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їх прав, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 875-XII підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 9 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 на реалізацію ст.ст. 19, 20 Закону №875-XII, затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок №70).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 2 цієї статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Судом з`ясовано, що відповідач відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт за 2020 рік (річна) за формою №10-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України №591 від 27.08.2020, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників підприємства склала 50 осіб, тобто кількість осіб з інвалідністю які мали працювати на підприємстві становить 2 особи.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідно до інформації поданої Фермерським господарством Варіо Курчата до ГУ ДПС у Львівській області та ГУ ПФУ у Львівській області кількість працівників у 2020 році, яким встановлена інвалідність рівна нулю, проте докази надані відповідачем підтверджують протилежне.

Суд зауважує, що відповідач не спростовує подання ним звітності з нульовим показником, та зауважує, що відповідачем самостійно усунено вказану невідповідність даних.

На підприємстві працевлаштовані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є особами з інвалідністю, що підтверджується копіями наказів про прийняття на роботу, трудових книжок та довідками /арк. спр. 36-43/.

Так, Фермерсьмим господарством Варіо Курчата скеровано на адресу органу доходів і зборів уточнення до поданого Звіту про ЄСВ, згідно якого в 2020 році були працевлаштовані 2 (дві) особи з інвалідністю, тобто ФГ Варіо Курчата дотримано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

За працівника ОСОБА_1 внесено відомості за 2020 рік у графах 44-67 відповідної звітності. У графі 44 за місяць січень 2020 року сума сплачених податків складає 3383,76грн., у графі 45 така правильна сума мала складати 1293,52 грн. Аналогічна відображено з графи 46 по графу 67.

За працівника ОСОБА_2 внесено відомості за 2020 рік у графах 80-103 відповідної звітності. Так у графі 80 за місяць січень 2020 року сума сплачених податків складає 2247,17 грн., натомість в графі 81 така правильна сума мала складати 859,03 грн. Аналогічна відображено з графи 82 по графу 103 /арк. спр. 46-50/.

Отже, у Фермерському господарстві Варіо Курчата упродовж 2020 року були працевлаштовані два працівники, яким встановлена інвалідність, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців О.Р.