Рішення

від 01.11.2021 по справі 440/8550/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8550/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

29.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської щодо невинесення на розгляд та неприйняття рішення сесією про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0040 площею 29,5594 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років;

- зобов`язати Мачухівську сільську раду Полтавського району Полтавської області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0040 площею 29,5594 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років, згідно з поданою заявою.

В обґрунтування позову вказав про невідповідність рішення Мачухівської сільської ради вимогам Земельного кодексу України в частині визначення причин можливості відмови у задоволенні клопотання позивача, передбачених статтею 123 цього кодексу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.08.2021 від Мачухівського сільського голови надійшла заява про визнання позову /а.с.21/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.05.2021 позивач звернувся до Мачухівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 532408500:00:002:0040 площею 29,5594 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років /а.с.10/.

Листом Мачухівської сільської ради від 15.06.2021 №02-19/1495 позивачу повідомлено, що Комісія з питань регулювання земельних відносин, сільського господарства, охорони навколишнього середовища рекомендувала 7 сесії 8 скликання від 28.05.2021 не розглядати це питання через відсутність у власності позивача великої рогатої худоби /а.с.12/.

Позивач не погодився з цією відмовою Мачухівської сільської ради, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першій статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Стаття 124 Земельного кодексу України визначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За змістом частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України зобов`язує орган місцевого самоврядування розглянути та вирішити відповідну заяву у місячний строк, прийнявши одне з двох можливих рішень - про відмову в наданні відповідного дозволу чи про відмову у його наданні, при цьому така відмова має бути вмотивованою і може мати місце лише у випадку невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Отже, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Згідно з частиною п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою, другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд враховує, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або відмову в наданні такого дозволу.

При цьому, виходячи з положень статей 26, 59 Закону №280/97-ВР, рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність належить до повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.

Водночас, у спірному випадку, відповідач одне із передбачених законодавством рішень у спосіб встановлений законом (питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях ради) не прийняв.

Отже, має місце факт ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №346/5791/16-а.

З урахуванням викладеного, позов у частині визнання протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо невинесення на розгляд та неприйняття рішення сесією про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0040 площею 29,5594 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0040 площею 29,5594 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років згідно з поданою заявою, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскільки суд не вправі виходити за межі предмету доказування у цій справи та досліджувати чи є ці мотиви вичерпними та чи існують інші підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, тому належним способом захисту та відновлення прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0040 площею 29,5594 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років, з урахуванням висновків суду.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2019 у справі №806/2540/17 та у постанові Великої Палати від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0040 площею 29,5594 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років задоволенню не підлягає.

Щодо визнання відповідачем позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Водночас, частиною шостою цієї статті передбачено, що суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Також у силу частин четвертої-шостої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

За обставин цієї справи суд зауважує, що у силу наведених вище вимог статті 123 ЗК України, статей 26, 59 Закону №280/97-ВР, розгляд заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою віднесено до компетенції органу місцевого самоврядування - Мачухівської сільської ради, а заяву про визнання позову підписано Мачухівським сільським головою, який хоча і наділений повноваженнями на представництво органу місцевого самоврядування у суді, однак, до його виключної компетенції не відноситься питання надання особі дозволу на розробку землевпорядної документації.

За викладених обставин, суд не приймає визнання позову Мачухівським сільським головою.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої цієї статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

З огляду на приписи частини першої статті 143, частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі; водночас, у резолютивній частині рішення зазначається, зокрема, розподіл судових витрат.

З огляду на те, що суд не прийняв визнання позову Мачухівським сільським головою, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про нестягнення судового збору з відповідача, у разі визнання відповідачем позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Л. Убийвовк, 1, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754, код ЄДРПОУ 41858617 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо невинесення на розгляд та неприйняття рішення сесією про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0040 площею 29,5594 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років.

Зобов`язати Мачухівську сільську раду Полтавського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0040 площею 29,5594 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49років, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ( вул. Л. Убийвовк, 1, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754, код ЄДРПОУ 41858617) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.С. Канигіна