Рішення

від 30.09.2021 по справі 640/18356/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ № 640/18356/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтранс" до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Харківській області провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудтранс" із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 19.07.2019, складену товариством з обмеженою відповідальністю ХАРКІВБУДТРАНС , датою її фактичного надходження - 08.08.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у встановленому законодавством порядку складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну, реєстрацію якої необґрунтовано зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивачем зазначено, що первинні документи на підтвердження показників, зазначених у податковій накладній було надано. Однак, комісією прийнято рішення про відмову у прийнятті податкової накладної. Оскаржуване рішення позивач вважає необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм законодавства та без дослідження наданих позивачем документів та пояснень.

Позивач наголошує на тому, що його діяльність є відкритою і зрозумілою, операції фактично виконуються та відсутні будь-які підстави для віднесення підприємства до ризикових платників податку, відносно вищезгаданої податкової накладної операції також є зрозумілими та її формування є обов`язковим в силу проведеної оплати за товар.

Підстави як зупинення реєстрації, так і відмови у реєстрації податкової накладної не містять чіткого визначення підстав для вчинення таких дій та прийняття такого рішення. Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Державна податкова служба України правом надання відзиву не скористалась, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головне управління Державної податкової служби у Харківській області проти задоволення позовних вимог заперечувало, вказавши про правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з не поданням позивачем документів достатніх для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу, код за ЄДРПОУ 42980996. Основним видом діяльності є Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (Код КВЕД 46.73.)

Позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 429809920363.

19.07.2019 між позивачем, як перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю КАДД АВТО (код ЄДРПОУ 40307012), як замовником було укладено Договір перевезення вантажів №10-П (надалі - Договір).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перевізник зобов`язується доставити надані Замовником вантажі до пункту призначення в установлений Договором строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а Замовник зобов`язується вчасно сплатити за послуги Перевізника встановлену плату, відповідно до умов Договору та на підставі наданих Перевізником рахунків за перевезення.

Відповідно до умов Договору перевезення здійснюються на підставі товарно-транспортної накладної (накладної на вантаж) надалі по тексту - ТТН (накладна на вантаж), оформленою належним чином.

Так, згідно п. 5.1. Договору, розрахунки за надання послуг між Перевізником і Замовником проводяться в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточні рахунки Перевізника на підставі актів здачі прийняття робіт (надання послуг).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що розрахунки за надання послуг між Перевізником і Замовником проводяться шляхом попередньої оплати або протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання актів здачі прийняття робіт (надання послуг).

На підставі товарно-транспортних накладних за підсумками наданих послуг, відповідно до визначених умов договору, Сторонами складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000007 від 19.07.2019 р., відповідно до якого вартість послуг становить 110 120,00 грн., у тому числі сума податку на додану вартість 18 353,33 грн. На підставі зазначеного Акту надання послуг Замовнику - ТОВ КАДД АВТО виставлено Рахунок №СФ-0000019 від 20.07.2019 р. Даний Рахунок оплачений у повному обсязі згідно Платіжного доручення №193 від 25.07.2019 р., призначення платежу Оплата послуг з перевезення зг. рах. 19 від 20.07.2019 р. .

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 17 від 19.07.2019 на суму 110 120,00 грн., у тому числі сума податку на додану вартість 18 353,33 грн.

08.08.2019 позивачем отримано квитанцію, за якою реєстрація податкової накладної була зупинена, оскільки, податкова накладна відповідала вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів.

19.08.2019 позивачем було направлено до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області Повідомленні №1 з поясненнями та документи про підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Рішенням комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1258937/42980996 від 22.08.2019 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання копій документів, а саме, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них.

Вважаючи Рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1258937/42980996 від 22.08.2019 протиправним, а своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Також, позивачем обґрунтовані підстави правонаступництва щодо органу, яким було прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1258937/42980996 від 22.08.2019.

Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску; Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.09.2020 Головне управління ДФС у Харківській області перебувають у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 було зареєстровано нову юридичну особу - Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 42980996).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС у Харківській області є правонаступником прав та обов`язків Головного управління ДФС у Харківській області.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" ( у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних., Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 12 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд встановив, що Критерії ризиковості платника податку затверджені Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, згідно з підпунктом 2.1 п. 2 Критеріїв визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкових накладних підпунктом 2.1 п. 2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України №567 від 13.06.2017 року, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, комісією податкового органу не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтранс", а відповідачами не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, позивачем направлено відповідачам пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції в податковій накладній.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2 до Порядку) та передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення відповідача містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Як встановлено вище, у квитанції ДФС України запропонував надати пояснення та/або копії документів, не вказавши конкретних документів, яких не вистачає; у свою чергу позивач направив до ДФС України відповідні пояснення щодо взаємовідносин реальності господарської операцій із замовником товару, доказів на підтвердження зворотного відповідачами до суду не надано.

Разом з тим, комісією податкового органу, незважаючи на надання позивачем письмових пояснень та відсутності фактичних критерії ризиковості, відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 19.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналізу вказаного рішення судом встановлено, що воно не містять відомостей про те, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а комісією податкового органу прийняте рішення без підкреслення необхідних документів, як передбачено у бланку оскаржуваного рішення.

Водночас позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та підтверджують факт реального виконання господарської операції між позивачем та замовником товару.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає приписам податкового законодавства, оскільки платником податків надано всі необхідні документи на підтвердження факту здійснення господарської операції за податковою накладною, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Отже, рішення №1258937/42980996 від 22.08.2019 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймала рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 19.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягає скасуванню.

Окремо суд зазначає, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідача як контролюючого органу).

Згідно п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України), заява № 29979/04, Судом проаналізовано поняття "належне урядування", а саме.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №17 від 19.07.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 (із змінами; далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунків підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пункту 19 та пункту 20 Порядку № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 19.07.2019.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачі правомірність своїх дій та прийнятого рішення не довели, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтранс" (61189, Харківська обл., м. Харків, вул. Мохначанська, будинок 73, кв. 59, код ЄДРПОУ 42980996) задовольнити.

Скасувати Рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації №1258937/42980996 від 22.08.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС-КОМПАНІ №17 від 19.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтранс" (61189, Харківська обл., м. Харків, вул. Мохначанська, будинок 73, кв. 59, код ЄДРПОУ 42980996) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтранс" (61189, Харківська обл., м. Харків, вул. Мохначанська, будинок 73, кв. 59, код ЄДРПОУ 42980996) за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур