Ухвала

від 28.10.2021 по справі 440/7905/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 р.Справа № 440/7905/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Перцової Т.С. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. (ухвалене суддею Шевяковим І.С., повний текст якого складено 19.04.2021 р.) по справі № 440/7905/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа Служба автомобільних доріг у Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила: скасувати розпорядження Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області № 314 від 16.11.2020 р.; зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення плану території під будівництво Щербанівської сонячної електростанції Полтаваенергопарк потужністю до 25 МВт в адміністративних межах Щербанівської сільської ради Полтавського району (за межами населених пунктів) на земельних ділянках, які належать на праві приватної власності позивачці.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України Про альтернативні джерела енергії , Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивачка подала до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання апелянт та третя особа своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, апелянт просив розгляд справи проводити за відсутністю свого представника.

У судовому засіданні представник позивачки просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать наступні земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства: з кадастровим номером 5324087700:00:020:0035, площею 2,9428 га; з кадастровим номером 5324087700:00:020:0036, площею 1,6183 га; з кадастровим номером 5324087700:00:024:0008, площею 1,3247 га; з кадастровим номером 5324087700:00:024:0009, площею 2,4262 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0038, площею 0,5138 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:00395, площею 2,5905 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0040, площею 0,3491 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0041, площею 2,9399 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0043, площею 3,0731 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0045, площею 3,1608 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0046, площею 2,3417 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0047, площею 0,8093 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0048, площею 2,943 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0053, площею 0,442 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0054, площею 2,5681 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0055, площею 0,2372 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0056, площею 2,7026 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0057 площею 0,031 га; з кадастровим номером 5324087700:00:021:0058 площею 2,9119 га. та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5324087700:00:021:0050, площею 2,943 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку детального плану з метою проектування та будівництва на належних їй земельних ділянках Щербанівської сонячної електростанції потужністю до 25 МВт, листом Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області № 2964/01-31 від 05.10.2018 р. позивачці відмовлено у наданні дозволу на розробку детального плану території, оскільки це суперечить містобудівній документації регіонального рівня, так як згідно із інформацією, отриманою від Державного агентства автомобільних доріг України, Укравтодор має намір щодо реалізації в подальшому проекту будівництва обходу м. Полтава автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський навіть за умов відсутності фінансування будівництва другої черги, що передбачаються чинними угодами з міжнародними фінансовими організаціями, за рахунок інших джерел фінансування. Крім того, позивачці роз`яснено, що будівництво другої черги обходу м. Полтави автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський передбачено схемою планування території Полтавської області.

Не погоджуючись із вищевказаною відмовою відповідача, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Полтавської районної державної адміністрації, в якому просила: визнати протиправною вищевказану відмову відповідача та зобов`язати Полтавську районну державну адміністрацію надати дозвіл на розроблення детального плану території під будівництво Щербанівської сонячної електростанції "Полтаваенергопарк" потужністю до 25 МВт в адміністративних межах Щербанівської сільської ради Полтавського району (за межами населених пунктів) на земельних ділянках, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 р. у справі №440/410/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 р. у справі № 440/410/19 вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким зобов`язано Полтавську районну державну адміністрацію Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2018 про надання дозволу на розробку детального плану з метою проектування та будівництва на належних їй земельних ділянках Щербанівської сонячної електростанції потужністю до 25 МВт, з врахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

На виконання вищезазначеного рішення суду в справі № 440/410/19 відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області № 314 від 16.11.2020 р. відмовлено позивачці у наданні дозволу на розробку детального плану з метою проектування та будівництва, оскільки Служба автомобільних доріг України в Полтавській області, яка має намір щодо реалізації в подальшому проекту будівництва ІІ частини обходу м. Полтава від км 4+144 автомобільної дороги державного значення М-22 Полтава-Олександрія до км 341+800 та додані до нього графічні матеріали, що підтверджують необхідність використання земельних ділянок з кадастровими номерами 5324087700:00:021:0043; 5324087700:00:021:0048; 5324087700:00:021:0050; 5324087700:00:021:0053; 5324087700:00:021:0055; 5324087700:00:021:0057; 5324087700:00:025:0055 для реалізації даного проекту будівництва автомобільної дороги.

Позивачка, вважаючи, що оскаржуваним розпорядженням відповідачем протиправно не надано їй дозвіл на розроблення плану території під будівництво Щербанівської сонячної електростанції звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване розпорядження підлягає скасуванню, а належним способом захисту прав позивачки є зобов`язання відповідача надати позивачці дозвіл на розроблення детального плану території з метою проектування та будівництва на належних їй земельних ділянках, що знаходяться в адміністративних межах Щербанівської сільської ради Полтавського району за межами населених пунктів, Щербанівської сонячної електростанції потужністю до 25 МВт.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямованих на примусове виконання таких рішень.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, що у першу чергу забезпечується через примусове виконання судових рішень, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Тобто, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Аналіз зазначених норм законодавства вказує, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Судовим розглядом встановлено, що розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області № 314 від 16.11.2020 р., прийнято ним на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 р. у справі № 440/410/19, якою відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2018 р. про надання дозволу на розробку детального плану з метою проектування та будівництва на належних їй земельних ділянках Щербанівської сонячної електростанції потужністю до 25 МВт, з врахуванням висновків, викладених у судовому рішенні, позивачці відмовлено в наданні вищевказаного дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка вважає, що відповідачем оскаржуваним розпорядженням протиправно не надано їй дозвіл на розробку детального плану з метою проектування та будівництва на належних їй земельних ділянках Щербанівської сонячної електростанції потужністю до 25 МВт та не враховано висновків Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 р. у справі № 440/410/19, що є порушенням чинного законодавства, а саме невиконання судового рішення.

Тобто, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, так як ОСОБА_1 фактично не погоджується з виконанням відповідачем постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 р. по справі № 440/410/19.

Оскільки позивачка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто, в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Обраний позивачкою спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 р. у справі №806/2143/1517 від 17.04.2019 р. у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 р. у справі №295/13613/16, від 22.08.2019 р. у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 р. у справі № 802/1933/18-а.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом у справі № 440/410/19, у зв`язку з чим вимоги позивачки слід розглядати не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог відмову, а не про закриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки є рішення суду яке набрало законної сили з того самого фактичного предмету спору і між тими самим сторонами, то рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 238, 240, 311, 315, 319, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. по справі № 440/7905/20 скасувати.

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа Служба автомобільних доріг у Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Перцова Т.С. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2021 року