ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1017/21 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377)) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Сервістрейд до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ТОВ Лайт Сервістрейд звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
18 жовтня 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від апелянта, в якому він просить розглядати справу за участю сторін.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, а тому клопотання апелянта про розгляд справи за участю сторін задоволенню не підлягає.
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Лайт Сервістрейд (ідентифікаційний код 43591797, місцезнаходження: 07302, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вул. Шолуденка, будинок 6-Г, офіс 189) зареєстроване в якості юридичної особи 10.04.2020 року, номер запису 13341020000006927, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Сервістрейд за КВЕД є: 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (основний); 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 82.92 пакування; 80.20 обслуговування систем безпеки; 78.30 інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устатковання; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 73.20 дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.12 посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 69.20 діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 69.10 діяльність у сфері права; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 33.20 установлення та монтаж машин і устатковання; 33.14 ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.
Товариство з обмеженою відповідальністю Лайт Сервістрейд , індивідуальний податковий номер 435917910083, є платником податку на додану вартість з 01.06.2020 року, про що свідчить інформація з Реєстру платників ПДВ (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv).
З матеріалів справи вбачається, що з метою здійснення господарської діяльності ТОВ Лайт Сервістрейд було придбано у ТОВ Собвон товар, а саме вішалки для одягу підлогові у загальній кількості 1257 шт. на загальну суму 1 000 316,06 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 166 719,34 грн., що підтверджується видатковими накладними №96 від 20.09.2020 року, №95 від 17.09.2020 року, №101 від 21.09.2020 року, №99 від 16.09.2020 року, №98 від 20.09.2020 року, №97 від 16.09.2020 року.
Так, позивач зазначає, що суми ПДВ за вказаними господарськими операціями були відображені товариством у складі податкового кредиту та задекларовані у відповідній податковій декларації за вересень 2020 року, яка була зареєстрована контролюючим органом за номером 36990410, згідно квитанції №2 від 20.10.2020 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю Лайт Сервістрейд був сформований податковий кредит на підставі зареєстрованих податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю Собіон №5 від 17.09.2020 року, №3 від 16.09.2020 року, №4 від 16.09.2020 року, №9 від 21.09.2020 року, №8 від 20.09.2020 року, №7 від 20.09.2020 року.
В подальшому придбаний товар був частково реалізований позивачем ТОВ Златком , а саме: вішалки для одягу підлогові у кількості 20 шт. на суму 14 844,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 2 474,00 грн.; вішалки для одягу підлогові у кількості 11 шт. на суму 8 580,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 1 430,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №4 від 16.09.2020 року та № 5 від 16.10.2020 року.
Факт оплати ТОВ Златком вказаного товару підтверджується: рахунками на оплату №8 від 16.09.2020 року на суму 14 844,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 2 474,00 грн., №9 від 16.10.2020 року на суму 8 580,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 1 430,00 грн., виписками по рахунку № UA 323203710000000260042443800 за 30.11.2020 року на суми 14 844,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 2 474,00 грн. та 8 580,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 1 430,00 грн. відповідно, та платіжними дорученнями №20 від 30.11.2020 року на суму 14 844,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 2 474,00 грн. та №22 від 30.11.2020 року на суму 8580 ,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 1 430,00 грн.
Позивач зазначає, що суми ПДВ за вказаними господарськими операціями були відображені товариством у складі податкового кредиту та задекларовані у відповідній податковій декларації за жовтень 2020 року, яка була зареєстрована контролюючим органом за номером 9306664967, згідно квитанції №2 від 20.11.2020 року.
Крім того, позивач стверджує, що контролюючим органом не приймалось жодних зауважень, заперечень чи актів перевірок стосовно відображення товариством у декларації з ПДВ податкових зобов`язань по взаємовідносинам з ТОВ Собіон та ТОВ Златком .
Судом встановлено, що ТОВ Лайт Сервістрейд було складено податкову накладну від 16.10.2020 року №1 на суму 8 580,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 1 430,00 грн., яку 02.11.2020 року направлено електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачу була направлена квитанція №9285114978 від 02.11.2020 року.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 16.10.2020 року №1 відповідачем вказано: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 16.10.2020 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
02.12.2020 року позивачем були направлені до ГУ ДПС у Київській області пояснення та копії документів у кількості 67 одиниць.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 07.12.2020 року №2209778/43591797, яким у реєстрації податкової накладної №1 від 16.10.2020 року було відмовлено.
В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на спірне рішення, до якої товариством були додані копії документів у кількості 77 одиниць.
За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України було прийнято рішення від 17.12.2020 року №69289/43591797/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін з підстав ненадання ним копій первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладни.
Також з матеріалів справи вбачається, що 02.11.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №21801, яким встановлено відповідність ТОВ Лайт Сервістрейд критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функції).
19.11.2020 року позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення про невідповідність ТОВ Лайт Сервістрейд критеріям ризиковості платника податку №07-01/20, в якому останній просив податковий орган прийняти рішення про невідповідність товариства критеріям ризиковості платника податку та виключити з переліку платників які відповідають критеріям ризиковості. До вказаного повідомлення позивачем були додані документи у кількості 40 одиниць.
Факт отримання податковим органом повідомлення про невідповідність ТОВ Лайт Сервістрейд критеріям ризиковості платника податку №07-01/20 підтверджується квитанцією №2 від 19.11.2020 року.
30.11.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №23412, яким з урахуванням отриманих від позивача документів, встановлено відповідність ТОВ Лайт Сервістрейд критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функції).
10.12.2020 року позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на рішення від 30.11.2020 року №23412, до якої додав копії документів у кількості 80 одиниць.
За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України, листом від 29.12.2020 року №36615/6/99-00-18-01-01-06, рекомендувала позивачу подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, керуючись пунктом 6 Порядку.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У розумінні підпунктів 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.
Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
У відповідності до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 1165 У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у рішеннях №21801 від 02.11.2020 року та №23412 від 30.11.2020 року зазначено про відповідність ТОВ Лайтер Сервістрейд критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Проте в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Отже, вищевказані рішення не містять обґрунтувань щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Крім того, відповідачем не надано до суду доказів, на підставі яких були прийняті спірні рішення, зокрема, податкову інформацію, на яку посилається контролюючий орган у спірних рішеннях.
Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання контролюючого органу виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, на колегії суддів так, як і суду першої інстанції, є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, відповідає положенням статті 245 КАС України та направлена на забезпечення гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, задоволення цієї вимоги не є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень.
Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 року № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у Київській області відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволення позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, в якому він перебував до прийняття відповідачем спірного рішення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.12.2020 року №2209778/43591797 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.10.2020 року №1, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
При цьому, пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 11-12 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Як зазначено вище, пунктом 8 Додатку №1 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Так, в квитанції від 02.11.2020 року про зупинення реєстрації податкової накладної від 16.10.2020 року №1 контролюючим органом не було зазначено яка саме податкова інформація, зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Попередньо було зазначено, що матеріали справи не містять доказів щодо наявності у відповідача податкової інформації, яка б свідчила про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі -Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні комісії ГУ ДФС у Київській області в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної від 16.10.2020 року №1 вказано про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити).
Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 року.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 16.10.2020 року за датою її фактичного подання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Так, оскільки податкова накладна від 16.10.2020 року №1 була подана до реєстрації 02.11.2020 року, тому остання підлягає реєстрації у день її подання, тобто 02.11.2020 року.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377)) залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2021 |
Оприлюднено | 05.11.2021 |
Номер документу | 100747025 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Коротких Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні