Рішення

від 20.08.2007 по справі 7683-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7683-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

20.08.2007Справа №2-7/7683-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива» (35523, Рівненська область, Радивилівський район, с. Козин, ідентифікаційний код 32404621)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецметал» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 2/64, ідентифікаційний код 32468004)

Про стягнення 5259,58 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Цимбалюк І. О., предст., дов. №204 від 23.04.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецметал» про стягнення 5259,58  грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі виставленого відповідачем рахунку №44 від 15.06.2006 р. позивачем була здійснена передоплата товару на суму 40000,00 грн. Однак, ТОВ «Укрспецметал» був поставлений товар на загальну суму 34740,42 грн. Враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку не була повернута вартість непоставленого товару у розмірі 5259,58 грн., ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нива» просить стягнути вказану суму грошових коштів в примусовому порядку.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час  та місце судового засідання був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

27.04.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецметал» (Постачальник) був укладений договір поставки №115/04, п. 1.1 якого передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовника металопрокат з нержавіючої сталі, а Замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна сума Договору складає 83195,40 грн., у т. ч. ПДВ 13865,90 грн.

Оплата вартості Товару проводиться шляхом 50% передоплати грошових коштів, від суми Договору на розрахунковий рахунок Постачальника, решта 50% - по факту готовності товару до відвантаження. Повідомлення готовності товару до відвантаження Постачальником проводиться шляхом телефонограм або факсом (п. 2.2 Договору).

На виконання умов укладеного договору ТОВ «Укрспецметал» був виписаний рахунок №44 від 15.06.2006 на загальну суму 57358,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний рахунок був оплачений позивачем частково на суму 40000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №878 від 16.06.2006 р.

Як свідчить накладна №35 від 26.06.2006 р., ТОВ «Укрспецметал» був поставлений товар на загальну суму 34740,42 грн. Отже вартість оплаченого, але не поставленого відповідачем товару складає 5259,58 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Листом №293 від 25.07.2006 р. позивач звернувся до ТОВ «Укрспецметал» з вимогою про повернення вартості недопоставленого товару у розмірі 5259,58 грн. Як свідчить копія поштового повідомлення, вказана вимога була отримана відповідачем 01.08.2006 р.

Так, ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Крім того, згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Ч. 3 зазначеної статті передбачено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема,  до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідач  не представив суду доказів повернення позивачеві отриманих грошових коштів у розмірі 5259,58 грн., у той час як   відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач також не представив суду доказів того, що ним був додатково переданий у власність позивача товар на суму 5259,58 грн., через що отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 5259,58 грн. розцінюється судом як безпідставне набуття майна. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецметал» грошових коштів у розмірі 5259,58 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецметал» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 2/64, ідентифікаційний код 32468004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива» (35523, Рівненська область, Радивилівський район, с. Козин, ідентифікаційний код 32404621) суму грошових коштів у розмірі 5259,58 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.