Рішення

від 02.11.2021 по справі 761/25737/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25737/20

Провадження № 2/761/2929/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ про поновлення процесуального строку; визнання недостовірною інформації; зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В серпні 2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ Інформаційне агентство Лігабізнесінформ , в якому просив суд:

- визнати причини пропуску ним строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити цей строк;

- визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: На прошлой неделе, 8 октября, СБУ заявила о расследовании сотрудничества между Укрзализныцей (УЗ) и частной компанией Смарт Менеджер. Ряд чиновников и руководство частной компании подозреваются в присвоении 21 млн грн госсредств. По данным СБУ, речь идет об услугах медиапродвижения, которые Смарт Менеджер якобы оказывала монополисту, а в реальности деньги таким образом выводились из госкомпании. .

ЛІГАБізнесІнформ разобралась, как Смарт Менеджер зарабатывала на "джинсе", как работает рынок скрытой рекламы и почему спецслужба именно сейчас взялась за расследование событий, происходивших в 2011-2013 годах.

Государственное предприятие заключило ряд договоров по организации освещения своей деятельности в СМИ - подготовке аналитических материалов, новостей, статей, сюжетов, услуг по исследованию и анализу медиапространства, проведению тренингов для персонала. Фактически же указанные услуги не предоставлялись, а средства были отмыты через фиктивные структуры", - говорится в заявлении СБУ.

В пресс-службе УЗ разъяснили, что в перечень услуг, которые администрация заказывала компании Смарт Менеджер , входили: организация и проведение тренингов, семинаров, поддержка деятельности отрасли в СМИ, подготовка аналитических материалов в СМИ, имиджевая поддержка деятельности в СМИ. При этом по всем договорам есть "акты выполненных работ, подписанные обеими сторонами, а также непосредственно материалы, предоставленные вместе с актами сдачи-приемки работ в распечатанном и электронном виде.

Как выяснила ЛІГА.net, на практике сотрудничество сводилось в основном к размещению в общенациональных СМИ под видом редакционных материалов заказных статей, прославляющих достижения УЗ.

ООО Смарт Менеджер основано в 2008 году ОСОБА_1, который в период заключения договоров (упоминаемых в сообщении СБУ) значился директором компании.

В июне 2014 года Смарт Менеджер разместила релиз в нескольких СМИ, где информирует о продаже агентства шотландской компании Ridgeland Ventures LP (компания создана в конце 2013 года. В открытых источниках нет никаких данных о финансовом состоянии и ее деятельности. - Ред.).

В этой же информационной справке указано, что у Смарт Менеджер на протяжении длительного времени действовало эксклюзивное соглашение с холдингом Сегодня Мультимедиа (входит в СКМ ОСОБА_3 ). Там же указано, что основным контрагентом компании является Укрзализныця. Согласно данным Вестника госзакупок, только в 2011 году Смарт Менеджер выиграл тендер на информационную и имиджевую поддержку деятельности Укрзализныци в СМИ. Сумма контракта составила 4,9 млн грн. Основной договор на обслуживание УЗ был подписан в 2012 году. В 2013-м соглашение было пролонгировано.

Помимо УЗ Смарт Менеджер обслуживал уже упомянутую ДП НАЭК Энергоатом (с 1 сентября 2013-го по 28 февраля 2014-го). Самым крупным частным клиентом компании в этот период была группа СКМ, в которой и началась медиакарьера основателя Смарт Менеджер ОСОБА_1.

"За СКМ ОСОБА_1 зацепился почти случайно. Он занимался пиаром давно, с начала 2000-х, ставил сюжеты на телеканалы, новости в интернете. Работал вдвоем с девочкой-техработником. А тут кто-то не смог выполнить поручение СКМ, и посоветовали его. Он справился, и так начало развиваться сотрудничество. Из-за них Смарт и легализовался", - рассказывает на условиях анонимности экс-сотрудник Смарт Менеджер.

В начале 2014 года Укрзализныця не пролонгировала истекающий контракт медиасопровождения со Смарт Менеджер . По одной из версий, это и стало причиной конфликта между новым топ-менеджментом УЗ и руководством Смарт Менеджер, который впоследствии вылился в расследование силовиков.

Почему возник конфликт? Потому что новое руководство УЗ не подписало контракт, как было обещано ранее. Они (ОСОБА_1 . - Ред.) создали сайт " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (сайт псевдорасследований, направленный на дискредитацию нового руководства УЗ и Мининфраструктуры. - Ред.) и начали "мочить" УЗ", - рассказывает экс-сотрудник компании Смарт Менеджер. По всей видимости, УЗ и министерству это надоело и они подключили СБУ.

Насколько я знаю, Смарт Менеджер участвовала в кампании по дискредитации ОСОБА_6 (глава Администрации президента Украины. - Ред.). И их так решили припугнуть

Другую причину обысков в Смарт Менеджер озвучивают в Министерстве инфраструктуры.

"Насколько я знаю, Смарт Менеджер участвовала в кампании по дискредитации ОСОБА_6 (глава Администрации президента Украины. - Ред.). И их так решили припугнуть", - рассказывает один из высокопоставленных чиновников в Министерстве инфраструктуры. Косвенно это подтверждают данные СБУ: в сообщении спецслужбы говорится, что в офисном помещении фирмы найдены доказательства выполненных заказов черного PR в отношении политиков, бизнесменов, представителей органов власти. Кроме того, в помещении одного из должностных лиц коммерческого предприятия найдены материалы, подтверждающие связи с террористической организацией ДНР, в частности, информация о лицах, которые снимали наличные для нужд боевиков.

ЛІГА.net удалось ознакомиться с методами работы компании Смарт Менеджер.

В конце 2013 года компания выиграла тендер на обслуживание ДП НАЭК Энергоатом. Стоимость полугодового контракта - 975 100 грн. "Схема работы следующая: бюджет проводится через тендер, в котором участвуют свои компании, предлагающие изначально завышенные цены на размещение материалов в СМИ. Выигрывает нужная компания, номинально предложившая самую низкую цену", - рассказывает экс-сотрудник Смарт Менеджер. - Затем контракт отрабатывается. Писали по-честному, делали сюжеты, новости и т.д., просто цены были завышены, конечно".

Согласно договору с Энергоатомом (копия есть в распоряжении ЛІГА.net), стоимость размещения материалов в газете Факты и комментарии (2,5 полосы) составила 261 500 грн ($32 000 по курсу того времени), прайс за 1,5 полосы в газете Сегодня - 184 200 грн, одна полоса в еженедельнике Комментарии обошлась Энергоатому в 155 600 грн, две полосы в Комсомольской правде оценены в 198 600 грн .

В техусловиях к договору указано, что размещаемые в СМИ материалы не должны выделяться другим шрифтом и обозначаться специальными знаками, которые могли бы указывать на рекламный характер материала. На языке медийщиков рекламные материалы, выдаваемые за редакционные, называются "джинсой".

Сотрудник рекламного отдела UMH Group (издает Комсомольскую правду в Украине) на условиях анонимности прокомментировал эти расценки. По его словам, представленные цифры близки к прайсовым ценам (в 2013 году), но реальная стоимость размещения могла быть значительно ниже. Как договоришься.

Опрошенные медиаэксперты затрудняются оценить объем рынка "джинсы". Таким заработком, противоречащим редакционным кодексам СМИ и законодательству, не брезгует большинство печатных и онлайн-СМИ (подробнее почитать можно здесь). Смарт Менеджер далеко не единственный игрок на этом рынке. Так, в 2011-2012 годах ряд компаний освоили рекламные бюджеты, выделенные к Евро-2012, на общую сумму около 100 млн грн. Так, по данным издания Наши гроши, компания Смарт Студио получила тендерные подряды на 38 млн грн, Медиапрофит - на 23 млн грн, ЕС Комюникейшн Групп - на 15 млн грн, Тамонтен - на 25 млн грн. .

Главными конкурентами Смарт Менеджер на тот момент были ЕС Комюникейшн Групп и Тамонтен, которые в основном обслуживали компании, связанные с ОСОБА_9.

По словам исполнительного директора Всеукраинской рекламной коалиции (ВРК) ОСОБА_8, зачастую компании, которые обслуживают госпредприятия, не являются реальными игроками рынка и создаются специально для таких целей. .

- зобов`язати відповідача спростувати вищевказану недостовірну інформацію, шляхом розміщення тим же шрифтом, на тій же сторінці та на тому ж місці Інтернет-сайту, де містилася інформація, яка спростовується, а також заблокувати публічний доступ до спростованої інформації за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 7 (семи) днів з дня набрання рішенням законної сили.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що що про вищенаведену інформацію він дізнався від свого адвоката, який 13 листопада 2019р. був присутній на засіданні Комітету ВРУ з питань свободи слова, де зокрема повідомлялось щодо існування вказаної статті. Зауважив, що висловлювання в статті, яка розповсюджена відповідачем містять інформацію негативного характеру щодо ТОВ Смарт Менеджер та її керівника - позивача, позаяк завдають суттєвої шкоди діловій репутації позивача, адже наведені в позові твердження не відповідають дійсності та є наклепницькою інформацією, створюють враження причетності позивача до протиправної діяльності.

Окремо зазначив про твердження відповідача, що позивач підписував ряд контрактів з державними підприємствами, що на думку відповідача мали на меті розкрадання бюджету та зображення позивача як такого, що привласнив державні кошти в розмірі 21000000,0 грн. - фактично є звинуваченням останнього у вчиненні кримінального правовопрушення, що є безпідставним та порушує принцип презумпції невинуватості, згідно ст. 62 Конституції України.

Позивач вказує, що за вказаних обставин, оскільки такі звинувачення завдають істотної шкоди його діловій репутації, підривають його авторитет та довіру професійної ділової спільноти, змушує сумніватись у його законослухняності, компетентності та доброчесності, у зв`язку з чим останній вимушений був звернутися до суду з цим позовом, який просить задовольнити з підстав, вказаних в позовній заяві.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва 25 серпня 2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.

15 лютого 2021р на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що позивачу було відомо про існування вище зазаченої статті і безпосередньо з нею він ознайомлювався ще у 2016р., чим обгрунтовує відсутність підстав для поновлення пропущеного строку щодо звернення з позовом до суду. Крім того, при підготовці матеріалів статті ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідач використовував інформацію з офіційних джерел, а тому не зобов`язаний був перевіряти її достовірність у зв`язку з чим не несе відповідальності в разі її спростування. Серед іншого, зауважено, що позивач є публічною особою і повинен прийняти той факт, що межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

10 серпня 2021р. до суду надійшли додаткові письмові пояснення від сторони відповідача, де останнім були подані докази про наявність щодо позивача відкритих кримінальних проваджень, що, відповідно, підтверджує інформацію викладену в матеріалах статті ІНФОРМАЦІЯ_8 та заявлено у зв`язку зі зміною форми представництва попередній розрахунок витрат на правову допомогу.

В судове засідання 02 листопада 2021р. сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку. Від сторони відповідача надійшла заява в якій він просить розглянути справу без участі свого представника та відмовити в задоволенні позовних вимог, а також зазначено, що остаточний розрахунок суми витрат на правову допомогу буде надано в порядку статті 246 ЦПК України.

Сторона позивача поважності причин неявки в судове засідання 02 листопада 2021р. не повідомила.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно положень ст. 32 Основного Закону кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу, ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Як вбачається з матеріалів справи і це вставнолено судом, і не заперечувалось сторонами, що за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідачем було опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріал (мовою оригіналу) ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 258 ЦК України, для спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації встановлюється строк позовної давності в один рік. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня розміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості

Позивач не надав достатньо доказів для визнання поважними пропущення строків давності для звернення до суду з даним позовом.

Звертаючись із вказаним позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що вищенаведена інформація, є недостовірною, такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, крім того вказує на винуватість позивача та створює уявлення у громадськості про наявність доведеного факту вчинення ним протиправних дій, що порушує принцип презумпції невинуватості згідно ст. 62 Конституції України.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 4, 5, 6, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

При цьому, згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009р. за №1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. … Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Водночас, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що також відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка будучи ратифікованою Законом України від 07 липня 1997р., відповідно до ст. 9 Конституції є складовою частиною національного законодавства.

Також слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009р. за №1 (надалі по тексту - Пленум Верховного Суду України), вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Слід зазначити, що в даному випадку позивач, посилаючись на те, що поширена про нього інформація є недостовірною, всупереч ст. 81 ЦПК України не надав доказів про доведення наявності такого твердження. Разом із тим, суд прийшов до висновку, що сам зміст оспорюваної інформації в кожному із її абзаців підтверджується даними із веб-сайту Служби Безпеки України, АТ Укрзалізниця , інформацією отриманою на запити від Національної поліції України, серед іншого, деякі фрази є власною думкою відповідача, оціночними судженням щодо дій та амбіцій позивача з використанням певних порівнянь.

Щодо поширення, на думку позивача неправдивої інформації про вчинення ним протиправних дій та ніби то привласнення державних коштів в розмірі 21000000,0 грн., то вказані фрази не містять обвинувачень, а лише дублюють інформацію, розміщену на сайті Служби Безпеки України, що підтверджується і ухвалою Печерського районного суду м. Києва.

В даному випадку, суд окремо звертає увагу і на ту обставину, що надані Позивачем висновки лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 14926 від 23 червня 2020р., які стосуються наступних фраз, а саме: На прошлой неделе, 8 октября, СБУ заявила о расследовании сотрудничества между Укрзализныцей (УЗ) и частной компанией Смарт Менеджер. Ряд чиновников и руководство частной компании подозреваются в присвоении 21 млн грн госсредств. По данным СБУ, речь идет об услугах медиапродвижения, которые Смарт Менеджер якобы оказывала монополисту, а в реальности деньги таким образом выводились из госкомпании. .

ЛІГАБізнесІнформ разобралась, как Смарт Менеджер зарабатывала на "джинсе", как работает рынок скрытой рекламы и почему спецслужба именно сейчас взялась за расследование событий, происходивших в 2011-2013 годах.

Государственное предприятие заключило ряд договоров по организации освещения своей деятельности в СМИ - подготовке аналитических материалов, новостей, статей, сюжетов, услуг по исследованию и анализу медиапространства, проведению тренингов для персонала. Фактически же указанные услуги не предоставлялись, а средства были отмыты через фиктивные структуры", - говорится в заявлении СБУ.

В пресс-службе УЗ разъяснили, что в перечень услуг, которые администрация заказывала компании Смарт Менеджер , входили: организация и проведение тренингов, семинаров, поддержка деятельности отрасли в СМИ, подготовка аналитических материалов в СМИ, имиджевая поддержка деятельности в СМИ. При этом по всем договорам есть акты выполненных работ, подписанные обеими сторонами, а также непосредственно материалы, предоставленные вместе с актами сдачи-приемки работ в распечатанном и электронном виде.

Как выяснила ЛІГА.net, на практике сотрудничество сводилось в основном к размещению в общенациональных СМИ под видом редакционных материалов заказных статей, прославляющих достижения УЗ.

ООО Смарт Менеджер основано в 2008 году ОСОБА_1, который в период заключения договоров (упоминаемых в сообщении СБУ) значился директором компании.

В июне 2014 года Смарт Менеджер разместила релиз в нескольких СМИ, где информирует о продаже агентства шотландской компании Ridgeland Ventures LP (компания создана в конце 2013 года. В открытых источниках нет никаких данных о финансовом состоянии и ее деятельности. - Ред.).

В этой же информационной справке указано, что у Смарт Менеджер на протяжении длительного времени действовало эксклюзивное соглашение с холдингом Сегодня Мультимедиа (входит в СКМ ОСОБА_3 ). Там же указано, что основным контрагентом компании является Укрзализныця. Согласно данным Вестника госзакупок, только в 2011 году Смарт Менеджер выиграл тендер на информационную и имиджевую поддержку деятельности Укрзализныци в СМИ. Сумма контракта составила 4,9 млн грн. Основной договор на обслуживание УЗ был подписан в 2012 году. В 2013-м соглашение было пролонгировано.

Помимо УЗ Смарт Менеджер обслуживал уже упомянутую ДП НАЭК Энергоатом (с 1 сентября 2013-го по 28 февраля 2014-го). Самым крупным частным клиентом компании в этот период была группа СКМ, в которой и началась медиакарьера основателя Смарт Менеджер ОСОБА_1.

За СКМ ОСОБА_1 зацепился почти случайно. Он занимался пиаром давно, с начала 2000-х, ставил сюжеты на телеканалы, новости в интернете. Работал вдвоем с девочкой-техработником. А тут кто-то не смог выполнить поручение СКМ, и посоветовали его. Он справился, и так начало развиваться сотрудничество. Из-за них Смарт и легализовался , - рассказывает на условиях анонимности экс-сотрудник Смарт Менеджер.

В начале 2014 года Укрзализныця не пролонгировала истекающий контракт медиасопровождения со Смарт Менеджер . По одной из версий, это и стало причиной конфликта между новым топ-менеджментом УЗ и руководством Смарт Менеджер, который впоследствии вылился в расследование силовиков.

Почему возник конфликт? Потому что новое руководство УЗ не подписало контракт, как было обещано ранее. Они (ОСОБА_1 . - Ред.) создали сайт " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (сайт псевдорасследований, направленный на дискредитацию нового руководства УЗ и Мининфраструктуры. - Ред.) и начали мочить УЗ , - рассказывает экс-сотрудник компании Смарт Менеджер. По всей видимости, УЗ и министерству это надоело и они подключили СБУ.

Насколько я знаю, Смарт Менеджер участвовала в кампании по дискредитации ОСОБА_6 (глава Администрации президента Украины. - Ред.). И их так решили припугнуть

Другую причину обысков в Смарт Менеджер озвучивают в Министерстве инфраструктуры.

Насколько я знаю, Смарт Менеджер участвовала в кампании по дискредитации ОСОБА_6 (глава Администрации президента Украины. - Ред.). И их так решили припугнуть , - рассказывает один из высокопоставленных чиновников в Министерстве инфраструктуры. Косвенно это подтверждают данные СБУ: в сообщении спецслужбы говорится, что в офисном помещении фирмы найдены доказательства выполненных заказов черного PR в отношении политиков, бизнесменов, представителей органов власти. Кроме того, в помещении одного из должностных лиц коммерческого предприятия найдены материалы, подтверждающие связи с террористической организацией ДНР, в частности, информация о лицах, которые снимали наличные для нужд боевиков.

ЛІГА.net удалось ознакомиться с методами работы компании Смарт Менеджер.

В конце 2013 года компания выиграла тендер на обслуживание ДП НАЭК Энергоатом. Стоимость полугодового контракта - 975 100 грн. Схема работы следующая: бюджет проводится через тендер, в котором участвуют свои компании, предлагающие изначально завышенные цены на размещение материалов в СМИ. Выигрывает нужная компания, номинально предложившая самую низкую цену , - рассказывает экс-сотрудник Смарт Менеджер. - Затем контракт отрабатывается. Писали по-честному, делали сюжеты, новости и т.д., просто цены были завышены, конечно .

Согласно договору с Энергоатомом (копия есть в распоряжении ЛІГА.net), стоимость размещения материалов в газете Факты и комментарии (2,5 полосы) составила 261 500 грн ($32 000 по курсу того времени), прайс за 1,5 полосы в газете Сегодня - 184 200 грн, одна полоса в еженедельнике Комментарии обошлась Энергоатому в 155 600 грн, две полосы в Комсомольской правде оценены в 198 600 грн .

В техусловиях к договору указано, что размещаемые в СМИ материалы не должны выделяться другим шрифтом и обозначаться специальными знаками, которые могли бы указывать на рекламный характер материала. На языке медийщиков рекламные материалы, выдаваемые за редакционные, называются джинсой .

Сотрудник рекламного отдела UMH Group (издает Комсомольскую правду в Украине) на условиях анонимности прокомментировал эти расценки. По его словам, представленные цифры близки к прайсовым ценам (в 2013 году), но реальная стоимость размещения могла быть значительно ниже. Как договоришься.

Опрошенные медиаэксперты затрудняются оценить объем рынка джинси . Таким заработком, противоречащим редакционным кодексам СМИ и законодательству, не брезгует большинство печатных и онлайн-СМИ (подробнее почитать можно здесь). Смарт Менеджер далеко не единственный игрок на этом рынке. Так, в 2011-2012 годах ряд компаний освоили рекламные бюджеты, выделенные к Евро-2012, на общую сумму около 100 млн грн. Так, по данным издания Наши гроши, компания Смарт Студио получила тендерные подряды на 38 млн грн, Медиапрофит - на 23 млн грн, ЕС Комюникейшн Групп - на 15 млн грн, Тамонтен - на 25 млн грн. .

Главными конкурентами Смарт Менеджер на тот момент были ЕС Комюникейшн Групп и Тамонтен, которые в основном обслуживали компании, связанные с ОСОБА_9.

По словам исполнительного директора Всеукраинской рекламной коалиции (ВРК) ОСОБА_8, зачастую компании, которые обслуживают госпредприятия, не являются реальными игроками рынка и создаются специально для таких целей. , є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями і містять інформацію негативного характеру щодо позивача, - оцінюється судом критично з огляду на наступне.

В силу положень ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цьогоКодексу

Так, відповідно до п. 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998р. за № 53/5, лінгвістична експертиза відноситься до криміналістичних експертиз.

В свою чергу, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судову експертизу визначено, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Доказів тому, що долучений до позову експертний висновок виготовлений державною спеціалізованою установою, - матеріали справи не містять.

Також слід зазначити, що в даному випадку сторонами не спорюється, що позивач є публічною особою, тому в контексті статті 10 Конвенції він має бути готовим, що межа критики його особи та дій є більшою, ніж у непублічної особи.

Так, відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004р. на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Крім цього, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.

У рішенні від 07 лютого 2012р. Аксель Спрінгер проти Німеччини Європейський Суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується .

Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе. (Рішення у справі Гендісайд проти Сполученого Королівства від 7 грудня 1976р.).

Таким чином, з огляду на суб`єктний склад сторін та загальний зміст публікації, оспорювана інформація входить до предмету суспільного інтересу, однак стилістика публікації в цій частині та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно особи позивача, тому суд прийшов до висновку, що баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було, а тому поширена інформація крім того, що являється оціночним судженням, також відповідає засадам демократичного суспільства щодо свободи вираження поглядів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Серявін та інші проти України , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010р.).

Зважаючи на те, що процесуальні строки для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів позивачем пропущені, відсутні і правові підстави для задоволення позову в частині визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію, поширену відповідачем та зобов`язання її спростувати.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 3-5, 13, 81, 133, 137, 141, 211, 258-259, 264-268, 272-283, 352-355 ЦПК України; ст. ст. 32, 34, 68 Конституції України; ст. ст. 94, 201, 277 ЦК України, Законом України Про інформацію , Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009р. за № 1, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку - залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ (код ЄДРПОУ 35256286, місцезнаходження: м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 23) про визнання недостовірною інформації; зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02 листопада 2021р.

Суддя: