Рішення

від 02.11.2021 по справі 741/963/21

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/524/21

Єдиний унікальний номер 741/963/21

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2021 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,

розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку,

УСТАНОВИВ:

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом. 08 листопада 2003 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким належне їй право на земельну частку (пай) в КСП ім. Кірова на підставі сертифіката серії ЧН № 0293740, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів за № 20, а в разі отримання державного акта на право приватної власності на землю - належну їй у даному випадку земельну ділянку - заповідала позивачеві. Після складання заповіту в порядку Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ОСОБА_2 розпочала реалізацію свого права на отримання в натурі (на місцевості) земельних ділянок взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0293740, звернулася до Носівської РДА Чернігівської області із заявою про виділення їй земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів із земель колишнього КСП ім. Кірова в межах території Носівської міської ради Чернігівської області та Додатку до розпорядження голови Носівської РДА від 24 грудня 2009 року ОСОБА_2 у порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) було передано у власність земельну ділянку загальною площею 5,0206 га, яка складається із двох земельних ділянок площами 0,2389 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1547, та 4,7817 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1009. На підставі вказаного розпорядження 19 жовтня 2011 року ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,7817 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1009. серії ЯЖ № 602744. На земельну ділянку площею 0,2389 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1547, за життя ОСОБА_2 не отримала державного акта, хоча відповідно до вимог законодавства України розпочала процес приватизації цієї земельної ділянки.

Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , за його заявою Носівською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу та 24 січня 2014 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,7817 га. У порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до нотаріуса із заявою про видачу йому в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,2389 га, на яку ОСОБА_2 мала право, але 06 квітня 2021 року нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Позивач зазначає, що право на завершення процедури приватизації та отримання земельної ділянки у власність, яке належало померлій ОСОБА_2 , не припинилося внаслідок її смерті. Отже, на думку позивача, він як спадкоємець померлої за заповітом має право на визнання за ним права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа на вищевказану земельну ділянку на його (позивача) ім`я.

Тому позивач просив суд визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право на завершення приватизації земельної ділянки із земель колишнього КСП ім. Кірова площею 0,2389 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1547, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку, на його (позивача) ім`я.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 04 серпня 2021 року відкрито провадження в цивільній справі, призначено підготовче судове засідання на 02 листопада 2021 року.

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, до початку підготовчого судового засідання подав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує в повному обсязі позовні вимоги, просить їх задовольнити, розгляд справи проводити за його відсутності.

У підготовче судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій зазначила, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просила розгляд справи проводити без участі представника міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд розглядає справу за відсутності учасників справи та вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що відділом ДРАЦС реєстраційної служби Носівського РУЮ у Чернігівській області складено актовий запис від 29 червня 2012 року за № 133, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 8).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 35). Своїм заповітом ОСОБА_2 заповідала ОСОБА_1 належне їй право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Кірова на підставі сертифіката серії ЧН № 0293740, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів за № 20, а в разі отримання державного акта на право приватної власності на землю - належну їй у даному випадку земельну ділянку, що підтверджується копією заповіту, посвідченого 08 листопада 2003 року державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Гринь Л.А. (а. с. 9). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за заповітом.

У судовому засіданні з`ясовано, що в порядку Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) після складання вищевказаного заповіту ще за життя ОСОБА_2 розпочала реалізацію свого права на отримання в натурі (на місцевості) земельних ділянок взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0293740. Їй було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів із земель колишнього КСП ім. Кірова в межах території Носівської міської ради Чернігівської області. Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів із земель колишнього КСП ім. Кірова в межах території Носівської міської ради Чернігівської області та Додатку до розпорядження голови Носівської РДА від 24 грудня 2009 року ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку загальною площею 5,0206 га, яка складається із двох земельних ділянок площами 0,2389 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1547, та 4,7817 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1009, що підтверджується повідомленням відділу у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 31-25-0.32-293/112-21 від 12 липня 2021 року та копією додатку до розпорядження голови Носівської райдержадміністрації від 24 грудня 2009 року № 355.

19 жовтня 2011 року на підставі розпорядження Носівської РДА Чернігівської області від 24 грудня 2009 року № 355; від 15 травня 2010 року за № 153, ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,7817 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1009, серії ЯЖ № 602744. 24 грудня 2014 року позивачем як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 отримано в Носівській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на цю земельну ділянку, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а. с. 13).

Однак, на земельну ділянку 4/540 площею 0,2389 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1547, державний акт на право власності не зареєстрований (а. с. 10). Тобто за життя ОСОБА_2 відповідно до вимог законодавства України розпочала процес приватизації земельної ділянки 0,2389 г, але не отримала державного акта на неї та не зареєструвала свого права власності на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що до майна померлої ОСОБА_2 Носівською районною державною нотаріальною конторою Чернігівської області заведено спадкову справу за № 392/2012 від 24 січня 2014 року.

Із копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 (а. с. 30-33) убачається, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , подавши в установлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,7817 га. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за земельну ділянку №4/540 (пасовища), надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2389 га, що розташована на території Носівської міської ради, із земель колишнього КСП ім. Кірова, що належала померлій ОСОБА_2 . Однак, нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну ділянку, оскільки спадкоємцем не було надано оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку, що підтверджується постановою державного нотаріуса Носівської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 356/02-31 від 06 квітня 2021 року (а. с. 14).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельної ділянки площею 0,2389 га у власність, яке належало померлій ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Отже, це право переходить у спадок її спадкоємцю за заповітом ОСОБА_1 , який прийняв спадщину відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

А, отже, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір , ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 908 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 3).

Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, п. г ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 142, 248, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки із земель колишнього КСП імені Кірова площею 0,2389 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1547, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку, на ім`я ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України в Носівському районі Чернігівської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений в АТ КБ ПриватБанк за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. відповідно до квитанції № 0.0.2214339389.1 від 30 липня 2021 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 02 листопада 2021 року.

Суддя А.О. Крупина