Рішення

від 28.10.2021 по справі 510/451/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/451/20

Провадження № 2/510/205/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.21 року Ренійський районний суд Одеської області У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно , -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно у вигляді: земельної ділянки площею 2,84 га (кадастровий номер 5124184000:01:005:0032; 5124184000:01:003:0244) та майнового паю фонду КСП Рассвет , після смерті ОСОБА_3 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за заповітом, у встановлений законодавством строк не звернулась із заявою про прийняття спадщини, однак прийняла її в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України. Пізніше, 20.06.2019 р. позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача адвокат Златі Д.С. (ордер серії ОД № 423866 від 06.03.2020 р.) направив до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , померла - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заповіт від 12.10.2016 р., згідно якого ОСОБА_3 все своє майно заповіла онуку ОСОБА_1 ; довідка Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області від 08.10.2019 р., із якої вбачається, що на момент смерті ОСОБА_3 разом з нею мешкав онук ОСОБА_1 ; копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,84 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_3 , серія ЯА № 861910; свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП Рассвет , серія ОД-ХХ № 01843; нормативно грошова оцінка земельної ділянки; постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді: земельної ділянки площею 2,84 га (кадастровий номер 5124184000:01:005:0032; 5124184000:01:003:0244) та майнового паю фонду КСП Рассвет . Під час життя ОСОБА_3 залишила заповідальне розпорядження, у зв`язку з чим спадкоємство здійснюється за заповітом. Спадкоємцем за заповітом є позивач по справі ОСОБА_1 .

У встановлений законодавством строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, позивач постійно проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області № 1573 від 08.10.2019 р..

Пізніше, 20.06.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_2 на спадщину не претендує, обов`язкової частки у спадщині, не має, не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Згідно до п. 20 ППВСУ від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Інших спадкоємців, які мають обов`язкову частку у спадщині, не встановлено.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляв про відмову від неї, однак оформити її не може у зв`язку з обставинами, які не залежать від нього (відсутність оригіналів правовстановлюючого документу на нерухоме майно).

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 09.02.2000 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) право власності на:

-земельну ділянку площею 2,84 га, розташовану на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер якої - 5124184000:01:005:0032; 5124184000:01:003:0244;

-майновий пай фонду майна КСП РАССВЕТ , с. Плавні, Ренійського району Одеської області, який становить 4256,4 грн., свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Костянтин СОРОКІН