Рішення

від 26.10.2021 по справі 125/1373/21

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1373/21

2/125/470/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

секретар судового засідання Гаврищук К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Украгро ТТК про визнання недійсним договору оренди землі,

У С Т А Н О В И В :

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Звертаючись до суду позивач вказував, що між ТОВ Агрофірма Шаргород та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі б/н від 22.06.2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520255300:02:002:0116 строком на 10 років. Право оренди зареєстровано 04.07.2017 за номером запису про інше речове право 21282493.

Підставами недійсності договору оренди землі б/н від 17.08.2018, який укладено між ОСОБА_1 і Приватним підприємством Украгро ТТК , позивач вказав те, що вказаний договір був укладений щодо земельної ділянки, право оренди якої належало ТОВ Агрофірма Шаргород . Таким чином, відповідач ОСОБА_1 допустив подвійну передачу в оренду спірної земельної ділянки і подвійну реєстрацію права оренди за різними юридичним особами.

Зокрема, позивач зазначив, що 15.09.2017 було здійснено подвійну реєстрацію права оренди землі на належну ОСОБА_1 земельну ділянку за СТОВ Подільська Зоря .

27.11.2017 наказом Міністерства юстиції України № 3789/5 за скаргою ТОВ Агрофірма Шаргород , який є чинним згідно з постановою ВС України від 16.07.2019 у справі № 802/2192/17-а, скасовано вказаний запис про право оренди землі за СТОВ Подільська Зоря , а також скасовано записи про припинення права оренди ТОВ Агрофірма Шаргород .

11.09.2018 було здійснено чергову подвійну реєстрацію права оренди землі щодо земельної ділянки відповідача за ПП Украгро ТТК на підставі договору оренди землі № б/н від 17.08.2020 між ОСОБА_1 та Украгро ТТК , і цей запис є актуальним.

Посилаючись на вказане позивач просив визнати недійсним договір оренди землі б/н від 17.08.2018, укладений між ОСОБА_1 і Приватним підприємством Украгро ТТК щодо земельної ділянки площею 2,8382 га кадастровий номер 0520255300:02:002:0116 з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки Приватного підприємства Украгро ТТК , що зареєстроване державним реєстратором Козловським Миколою Сергійовичем, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43013939 від 14.09.2018, номер запису про інше речове право 27926654. Просив також стягнути з відповідачів судові витрати.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом вручення судової повістки особисто відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надіслав.

Представник відповідача ПП Украгро ТТК в судове засідання повторно не з`явився. Відповідач належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надіслав.

2. Процесуальні дії у справі

31.08.2021 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано у відповідачів ОСОБА_1 і ПП Украгро ТТК належним чином засвідчену копію договору оренди землі б/н від 17.08.2018 за клопотанням позивача, викладеним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 26.10.2021 постановлено здійснювати заочний розгляд справи.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Копайгородської селищної ради Барського (наразі Жмеринського) району Вінницької області площею 2,8382 га з кадастровим номером 0520255300:02:002:0116. Номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Державний реєстр) - 13969993.

Вказана земельна ділянка з кадастровим номером 0520255300:02:002:0116 була передана в оренду ТОВ Агрофірма Шаргород на підставі договору оренди землі від 22.06.2017, укладеного між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ Агрофірма Шаргород , як орендарем. Договір оренди укладено строком на 10 (десять років).

Право оренди ТОВ Агрофірма Шаргород на земельну ділянку з кадастровим номером 0520255300:02:002:0116 за вказаним договором від 22.06.2017 було зареєстровано в Державному реєстрі 04.07.2017, номер запису - 21282493.

Між ОСОБА_1 , як орендодавцем, і ПП Украгро ТТК , як орендарем, було укладено договір оренди землі від б/н 17.08.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520255300:02:002:0116 строком на 10 (десять років).

Право оренди земельної ділянки орендаря ПП Украгро ТТК за вказаним договором від б/н 17.08.2018 було зареєстровано в Державному реєстрі 11.09.2018, номер запису про інше речове право - 27926654. Цей запис є актуальним на момент розгляду справи.

Наведені обставини підтверджуються даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державний реєстр) № 227220391 від 07.10.2020, яка відображає актуальну і деталізовану інформацію про об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку за кадастровим номером 0520255300:02:002:0116, а також наданою позивачем копією договору оренди землі від 22.06.2017 між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Шаргород .

4. Оцінка суду та норми права, застосовані судом

Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України Про оренду землі орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина 1 статті 5).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частини 1, 5 статті 6 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13).

Частиною 1 статті 14 вказаного Закону встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Такі норми передбачені статтею 15 Закону України Про оренду землі .

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до приписів статті 17 Закону України Про оренду землі ( в редакції Закону України № 191-VIII від 12.02.2015, який набрав чинності 05.04.2015) об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди землі, набуваються після відповідної державної реєстрації. Отже, орендар набуває право оренди та використання земельної ділянки саме з моменту реєстрації такого права, а не з моменту підписання договору.

Водночас, загальними положеннями Цивільного кодексу України, які стосуються будь-яких видів договорів, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1.1. договору оренди землі від 22.06.2017 між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Шаргород передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Копайгородської селищної ради. Кадастровий номер (0520255300:02:002:0116) і площа земельної ділянки (2,8382 га), яка передається в оренду, зазначені у пункті 2.1. цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. вказаного договору право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства, а сам договір набирає чинності після підписання сторонами.

Відомостей про те, що договір від 22.06.2017 між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Шаргород був визнаний недійсним чи розірваний, матеріали справи не містять.

Отже, згідно з цим договором ОСОБА_1 зобов`язався передати об`єкт оренди у користування ТОВ Агрофірма Шаргород . Згідно із спеціальними нормами, які регулюють правовідносини у сфері договорів оренди землі, цей обов`язок вважається виконаним з моменту державної реєстрації права оренди. Таке право було зареєстровано за ТОВ Агрофірма Шаргород 04.07.2017.

Однак, реєстрація цього права була скасована 13.06.2018 на підставі рішення апеляційного адміністративного суду у справі №802/2192/17-а (згідно із наданою позивачем інформаційною довідкою з Державного реєстру).

Предметом оскарження у цій справі був наказ Міністерства юстиції України від 27.11.2017 №3789/5, яким було скасовано низку рішень державного реєстратора про припинення прав оренди ТОВ Агрофірма Шаргород і реєстрацію права оренди на ті ж земельні ділянки за СТОВ Подільська Зоря . Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції вказаний наказ Міністерства юстиції України було скасовано. Проте остаточним рішенням у цьому спорі, а саме постановою Верховного Суду від 16.07.2019 (справа №802/2191/17-а) рішення судів першої і апеляційної інстанцій було скасовано і провадження у справі закрито.

Тобто, зазначена у Державному реєстрі підстава припинення права оренди ТОВ Агрофірма Шаргород перестала існувати після ухвалення постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №802/2191/17-а.

Надалі на підставі згаданого рішення Верховного Суду від 16.07.2019 Міністерство юстиції України видало наказ №2401/5 від 05.08.2019 Про скасування наказу Міністерства юстиції України від 08 червня 2018 року № 1781/5 Про скасування наказу Міністерства юстиції України № 3789/5 від 27 листопада 2017 року Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , яким було скасовано відміну наказу Міністерства від 27.11.2017 №3789/5.

Таким чином, дія наказу Мін`юсту від 27.11.2017 №3789/5 була відновлена і наказ є чинним. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 у справі №125/731/19, яка стосувалась спору про право оренди землі між позивачем ТОВ Агрофірма Шаргород і відповідачами СТОВ Подільська Зоря та іншою фізичною особою, з побідними фактичними обставинами.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем інформаційної довідки, ТОВ Агрофірма Шаргород користувалося земельною ділянкою ОСОБА_1 ще з 2009 року (первинний договір), який згідно з пунктом 14.2 договору від 22.06.2017 було достроково розірвано. Тобто відбулося фактично переукладення договору оренди землі і продовження орендних правовідносин між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Шаргород .

Наведене дає підстави для висновку, що без припинення договірних правовідносин з ТОВ Агрофірма Шаргород в період, коли запис про право оренди ТОВ Агрофірма Шаргород мав статус скасованого на підставі рішення адміністративного суду у справі № 802/2192/17-а, яке потім було скасовано постановою Верховного Суду від 16.07.2019, ОСОБА_1 уклав з ПП Украгро ТТК оскаржуваний договір від 17.08.2018.

На підставі цього договору б/н від 17.08.2018 було зареєстровано право оренди ПП Украгро ТТК щодо спірної земельної ділянки, про що зроблено у Державному реєстрі запис номер 27926654, котрий на момент розгляду справи є актуальним.

У вказаному записі відображені істотні умови договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки, її цільове призначення); дата укладення та строк дії договору оренди (договір укладено на 10 років); орендна плата (8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 6065,00 грн за рік).

Відповідно до частини 5 статі 12 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження №12-80гс20).

Саме на відомості з Державного реєстру щодо укладення договору оренди землі від 17.08.2018 між ОСОБА_1 і ПП Украгро ТТК посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки копія згаданого договору у позивача відсутня.

Ухвалу суду від 31.08.2021 про витребування копії договору оренди землі від 17.08.2018 між ОСОБА_1 і ПП Украгро ТТК відповідачі не виконали, і не повідомили суд про неможливість подати вказаний доказ.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 10 статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

За таких обставин цієї справи суд вважає доведеним факт укладення договору оренди землі від 17.08.2018 між ОСОБА_1 і ПП Украгро ТТК , на підставі якого було зареєстровано право оренди ПП Украгро ТТК , враховуючи дані Державного реєстру. Доказів протилежного відповідачі не надали.

Таким чином, ОСОБА_1 передав свою земельну ділянку в подвійну оренду двом юридичним особам, при чому договір з ТОВ Агрофірма Шаргород був укладений раніше, ніж з ПП Украгро ТТК .

Вирішуючи питання про визнання недійсним договору оренди землі від 17.08.2018, укладеного між ОСОБА_1 і ПП Украгро ТТК , суд керується таким.

Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Внаслідок укладення ОСОБА_1 договору оренди землі від 17.08.2018 із ПП Украгро ТТК було порушено право користування земельною ділянкою, яке ОСОБА_1 зобов`язався передати ТОВ Агрофірма Шаргород на підставі чинного договору від 22.06.2017.

Оскільки законодавством не передбачено одночасного існування двох договорів оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, то правочин, який порушує раніше передане право оренди земельної ділянки, суперечить закону. Вказане відповідно до положень частини 1 статті 203 і частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання цього договору недійсним.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 587/2110/16-ц, від 02.06.2021 у справі №125/731/19.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині припинення права оренди земельної ділянки, що було зареєстровано за ПП Украгро ТТК на підставі договору, який визнано судом недійсним, також підлягають задоволенню.

З наведених мотивів позов слід задовольнити повністю.

5. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то витрати із сплати позивачем судового збору в сумі 2270 грн слід стягнути на користь позивача з відповідачів в рівних частках - по 1135 грн з кожного.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Керуючись ст. ст. 263-265, 273, 293, 294, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Украгро ТТК про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 17.08.2018, укладений між ОСОБА_1 і Приватним підприємством Украгро ТТК щодо земельної ділянки площею 2,8382 га кадастровий номер 0520255300:02:002:0116 з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки Приватного підприємства Украгро ТТК , що зареєстроване державним реєстратором Козловським Миколою Сергійовичем, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43013939 від 14.09.2018, номер запису про інше речове право 27926654.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород судовий збір в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень.

Стягнути із Приватного підприємства Украгро ТТК на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород судовий збір в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Барський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 01.11.2021.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород , ідентифікаційний код 35728295, місцезнаходження: вул. Соборна, 23, с. Плебанівка, Жмеринський (колишній Шаргородський) район, Вінницька область;

ОСОБА_1 , місце проживання: с. Грабівці, Жмеринський (колишній Барський) район, Вінницька область;

Приватне підприємство Украгро ТТК , ідентифікаційний код 36532118, місцезнаходження: вул. Сергія Мурованого, 51, с. Капустяни, Гайсинський (колишній Трстянецький) район, Вінницька область.

Суддя Ю. О. Салдан