Ухвала

від 02.11.2021 по справі 477/2071/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/2071/21

Провадження № 2-з/477/79/21

У Х В А Л А

02 листопада 2021 року м. Миколаїв

Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Полішко В.В., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Костенюк Марії Володимирівни про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2021 року адвокат Костенюк М.В. звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить визнати за позивачкою, в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на земельну ділянку площею 4,8199 га з кадастровим номером 4823384700:05:000:0193, яка розташована в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, цільове призначення для ведення фермерського господарства; земельну ділянку площею 4,8199 га, з кадастровим номером 4823384700:05:000:0194, що розташована в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, цільове призначення для ведення фермерського господарства. Крім цього, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки судовий збір.

01 листопада 2021 року представником позивачки подана заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані земельні ділянки, заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок. Крім цього, заборонити відповідачу вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами 4823384700:05:000:0193 та 4823384700:05:000:0194 дії, спрямовані на зміну їх цільового призначення, їх поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них. Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

01 листопада 2021 року за результатом проведеного автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею було визначено суддю Полішко В.В. та передано цивільну справу разом з заявою про забезпечення позову для розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, вважає можливим здійснити розгляд заяви про забезпечення позову без виклику сторін.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 статті 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з часиною 2 статті 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливість виконання рішення.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, та брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на роз`яснення у пункті 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі.

З матеріалів заяви вбачається, що між сторонами наявний майновий спір, з огляду на який є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Заявник просить вжити захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно - земельні ділянки, який полягає у забороні розпоряджатися і/або користуватися спірним майном.

Крім цього, просить заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначених земельних ділянок, а також заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, чи об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них.

Як вбачається із матеріалів долучених до заяви, спірні земельні ділянки з огляду на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21 вересня 2021 року №275786670, 275786055 перебувають в оренді у ФГ Кастен , договір укладений до 2070 року. При цьому договором передбачено, що орендар має право заключати договори суборенди.

Водночас, представником позивача до заяви долучена також Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 жовтня 2021 року № 281652889, 281653670 з огляду на яку станом на 28 жовтня 2021 року відсутні відомості щодо перебування спірних земельних ділянок в оренді.

Тобто, станом на 28 жовтня 2021 року відсутні будь-які обтяження щодо вищезазначених земельних ділянок, що робить можливим їх відчуження відповідачем.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність майнового спору між сторонами, дострокове припинення довгострокового договору оренди, про що свідчить Інформації з реєстру нерухомості, існування ринку землі, що робить можливість відчуження вищезазначених земельних ділянок, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивачки, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову існує вірогідність відчуження спірного майна відповідачем, і вважає, що заява підлягає задоволенню частково, а саме в частині заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження вказаних земельних ділянок та заборони відповідачу вчиняти із земельними ділянками дії, спрямовані на зміну їх цільового призначення, їх поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, і вважає ці заходи достатніми для запобігання ускладненню та неможливості виконання рішення суду, а також такими, що не порушать прав осіб на здійснення господарської діяльності.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 154, 258, 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника заявника - адвоката Костенюк Марії Володимирівни про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 477/2071/21, а саме:

заборонити органам, які здійснюють реєстрації речових правна нерухоме майно, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження земельних ділянок з кадастровим номером 4823384700:05:000:0193 та 4823384700:05:000:0194;

заборонити ОСОБА_2 вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами 4823384700:05:000:0193 та 4823384700:05:000:0194 дії, спрямовані на зміну їх цільового призначення, їх поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копії ухвали направити заявнику для відома.

Копію ухвали направити уповноваженим органам для виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст.ст.354-355 ЦПК України ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня одержання позивачем її копії.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Суддя В.В. Полішко

.