Рішення

від 30.09.2021 по справі 234/6833/21

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/6833/21

Провадження № 2/234/3017/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.

при секретарі - Зеленкової С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Харків) Баженової Лариси Василівни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити нотаріальну дію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 27.05.2021р звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що він є спадкоємцем свого рідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з: 1) приватного підприємства «Вігулє» (код ЄДРПОУ 23027125); 2) приватне мале підприємство «Аріф» (код ЄДРПОУ 23027119); 3) овочесховище загальною площею 698,1м 2 , гараж площею 43,3м 2 , склад площею 42,7м 2 , що складає 39/100 частки від усього об`єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) земельна ділянка, кадастровий номер 1412945600:00:002:0611, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 5) земельна ділянка, кадастровий номер 1412900000:00:007:0135, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; 5) нежитлова будівля магазину-кафетерію, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; 6) вклади у банках та пенсія, обсяги яких спадкоємцю не відкриваються. Зазначає, що вказане майно (долі у статутних капіталах юридичних осіб) належало померлому на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб, довідки про включення до ЄДРПОУ, договору дарування нежитлової будівлі від 18.12.2004р та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.01.2005р.

Свої вимоги мотивує тим, що він ( ОСОБА_1 ) після смерті брата 01.12.2020 звернувся до приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Харків) (надалі - Краматорського МНО СМУ МЮ (м.Харків)) Баженової Лариси Василівни, відповідачки у справі, із заявою про реєстрацію спадкової справи, а в подальшому, після спливу шести місяців після смерті спадкодавця ( ОСОБА_2 ), 17.05.2021р він ( ОСОБА_1 ) звернувся до відповідачки із заявою для оформлення спадщини, а саме видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після померлого, на що отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Вказує, що підставами для відмови стали: 1) заява від 21.04.2021 про прийняття спадщини від племінника ОСОБА_3 та заява від 21.04.2021 про прийняття спадщини від ОСОБА_4 , яка нібито проживала з спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю, але жодних документів про родинні, шлюбні чи інші відносини із спадкодавцем нотаріусу не подано. При цьому, цим громадянам були видані постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з якими вони звернулись до суду, та рішень суду, за розглядом цих постанов, нотаріусу ще не подано; 2) не подання спадкоємцями документів, що підтверджують право власності на спадкове майно, тому точний склад спадкового майна не відомий. За даними, викладеними в постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.05.2021, вищевказане унеможливлює визначити коло спадкоємців та склад спадкового майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Вважає, що вказана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії є такою, що порушує його права, як спадкоємця, оскільки у відповідачки були підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому підлягає скасуванню. Вказує, що він ( ОСОБА_1 ), як рідний брат померлого, є спадкоємцем другої черги та має одержати спадщину через відсутність спадкоємців першої черги. Вважає, що якщо припустити, що ОСОБА_3 є племінником померлого, а ОСОБА_4 , нібито проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю, то вони є спадкоємцями п`ятої та четвертої черги, відповідно. Також, вказує, що ОСОБА_2 на день своєї смерті був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_4 . Жодних документів про родинні, шлюбні чи інші відносини із спадкодавцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нотаріусу не подано, їх права на спадщину є надуманими, безпідставними та незаконними, що й стало наслідком для відмови відповідачем цим особам у вчиненні нотаріальних дій, а тому свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 підлягає видачі йому ( ОСОБА_1 ) як спадкоємцю другої черги за законом. Зважаючи на викладене позивач просить скасувати постанову приватного нотаріуса Краматорського МНО СМУ МЮ (м.Харків) Баженової Л.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язати відповідачку видати йому ( ОСОБА_1 ) свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідачки на його ( ОСОБА_1 ) користь судові витрати в розмірі 908грн та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 4 000,00грн.

Ухвалою суду від 01 червня 2021 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та, розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 серпня 2021 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

ОСОБА_5 представник позивача, вимоги позову ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність та без участі позивача.

Відповідачка ОСОБА_6 надала суду повідомлення, згідно до якого просить розглядати дійсну справу без її участі.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, що позов підлягає частковому, з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2020р позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Краматорського МНО СМУ МЮ (м.Харків) Баженової Л.В. із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21 квітня 2021 року з аналогічними заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Краматорського МНО СМУ МЮ (м.Харків) Баженової Л.В. звернулися ОСОБА_3 , який зазначив, що він є племінником спадкодавця, та ОСОБА_4 , яка начебто проживала зі спадкодавцем однією сім`єю.

05 травня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до нотаріуса із заявами про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановами від 05.05.2021 про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус Краматорського МНО СМУ МЮ (м.Харків) Баженова Л.В. відмовила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , оскільки з часу подання заяв про прийняття спадщини вказаними особами нотаріусу не надано документів, підтверджуючих родинні зв`язки, або факт проживання однією сім`єю, або наявність заповіту на їх ім`я.

17 травня 2021 року із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до приватного нотаріуса Краматорського МНО СМУ МЮ (м.Харків) Баженової Л.В. звернувся позивач ОСОБА_1 .

Проте, постановою приватного нотаріуса Краматорського МНО СМУ МЮ (м.Харків) Баженової Л.В. від 17 травня 2021 року відмовлено у вчиненні у вчинення нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки не можливо визначити коло спадкоємців та склад спадкового майна тому, що з часу подання заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , документи про родинні, шлюбні чи інші відносини із спадкодавцем не надано. Цим громадянам було видано постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з якими вони звернулися до суду, та рішень суду, за розглядом цих постанов, нотаріусу ще не подано.

Крім того, в матеріалах спадкової справи, наданої відповідачкою, мається заява ОСОБА_3 від 25.05.2021, в якій він просить не вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на будь-яке майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до розгляду Краматорським міським судом Донецької області справи за його зверненням про встановлення факту родинних відносин. До заяви долучена копія ухвали суду від 19.05.2021 про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин ( справа №234/6351/21, провадження №2-о/234/542/21).

Частиною 1 ст.1 Закону України Про нотаріат встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 ст.1 Закону України Про нотаріат передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Статтею 50 Закону України Про нотаріат передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Як наголошується Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ із посиланням на Постанову Пленуму ВССУ Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014р №2, можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Закон України Про нотаріат поділяє об`єкти судового оскарження в межах нотаріального процесу на дві групи: нотаріальні дії; відмова у вчиненні нотаріальних дій.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про нотаріат нотаріальними діями є посвідчення права, а також фактів, що мають юридичне значення, та інші дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч.3 ст.49 Закону України Про нотаріат , де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України Про нотаріат , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням;

8 -1 ) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників;

9) в інших випадках, передбачених законом.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у ст.49 Закону України Про нотаріат , не є вичерпним.

За наявності умов, передбачених 49 Закону України Про нотаріат на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо існують підстави визначені в ч.1 ст.49 Закону; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України Про нотаріат право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Предметом доказування під час судового розгляду у справах про оскарження нотаріальних дій або про відмову в їх вчиненні є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами у справах щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні можуть бути документи, що стосуються вчиненої нотаріальної дії (оригінали нотаріально посвідченого договору, заповіту, свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя, довіреності, інші документи, видані нотаріусами; документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника, тощо); постанова нотаріуса або відповідний акт посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, про відмову вчинити дану нотаріальну дію; документи, які заявник просив засвідчити або посвідчити.

Згідно з підпунктом 4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно з пунктом 4.13. вказаного Порядку видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 ЦК України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Згідно з пунктом 4.14 Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна..

Таким чином, підставами для визнання нотаріальної дії незаконною є невідповідність здійснення такої дії чинному законодавству та порушення процедури здійснення нотаріальної дії.

Судовим розглядом встановлено, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.05.2021 року, приватний нотаріус Краматорського МНО СМУ МЮ (м.Харків) Баженова Л.В. відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нотаріусу не подано документи про родинні, шлюбні чи інші відносини із спадкодавцем, або наявність заповітів на їх ім`я, та документи, що підтверджують право власності на спадкове майно, у зв`язку з чим не можливо визначити коло спадкоємців та склад спадкового майна. Вказаним громадянам було видано постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з якими вони звернулися до суду, та рішень суду, за розглядом цих постанов, нотаріусу ще не подано.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що приватним нотаріусом Краматорського МНО СМУ МЮ (м.Харків) Баженовою Л.В. було допущено порушення норм Закону України Про нотаріат та порушення п.4.13 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки у даному випадку нотаріус повинен був лише затримати видачу свідоцтва про право на спадщину за законом у разі надходження обґрунтованої письмової заяви заінтересованої особи, а не відмовляти у його видачі, а тому позов ОСОБА_1 в частині скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії слід задовольнити.

Щодо вимоги про зобов`язання приватного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом, суд вважає необхідним зазначити таке.

Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину визначено ст.67 Закону України Про нотаріат , а видача свідоцтва про право на спадщину за законом - ст.68 Закону України Про нотаріат .

Як роз`яснено у п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні від 31.01.1992р №2, при задоволенні скарги на нотаріальні дії суд має їх скасувати, зазначивши, які саме нотаріальні дії, коли і ким вчинені, скасовуються. Задовольняючи скаргу на відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд в резолютивній частині рішення зазначає про скасування постанови (іншого відповідного акту) про це (з наведенням дати і органу, що її прийняв) і яку нотаріальну дію та хто повинен вчинити.

Суд не може в таких справах замість скасування нотаріальних дій визнавати недійсними посвідчені угоди; сам вирішувати питання про відповідні дії (наприклад, дозволити подарувати чи продати певне майно замість зобов`язання нотаріального органу виконати відповідну нотаріальну дію); зобов`язати орган, що виконує нотаріальні дії, вчинити дію, яка суперечить закону (посвідчити договір дарування державним підприємством своєму працівникові жилого будинку при відсутності на це дозволу власника тощо), або вчинити нотаріальну дію у зв`язку з поданням суду документів чи доказів, відсутність яких у заявника викликала відмову у вчиненні цих дій, оскільки зазначена обставина є підставою для нового звернення до нотаріального органу, а не для скасування його постанови.

Тлумачення статті 50 Закону України Про нотаріат свідчить, що при задоволенні позову про оспорювання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України Про нотаріат і належать до його компетенції.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки суд не може зобов`язати нотаріуса на здійснення конкретних нотаріальних дій із зазначенням конкретного рішення, яке повинно бути ухвалено. Вирішення питання про видачу свідоцтва про право на спадщину відноситься до виключної компетенції нотаріуса і здійснюється у порядку вчинення нотаріальної дії.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00грн, який є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять документального підтвердження розміру понесених позивачем витрат.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Харків)Баженової Лариси Василівни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити нотаріальну дію - задовольнити частково.

Скасувати постанову приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Харків) Баженової Лариси Василівни про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вихідний №208/02-14 від 17.05.2021.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Харків) Баженової Лариси Василівни на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені 30.09.2021 року.

Головучюий суддя: А.М.Лутай